Постанова від 03.04.2017 по справі 910/15048/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2017 р. Справа№ 910/15048/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Зубець Л.П.

Ткаченка Б.О.

при секретарі Волуйко Т.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Таболін О.С. довіреність № б/н від 08.02.17

від відповідача 1: Омельченко І.В. довіреність № б/н від 31.12.16;

від відповідача 2: Міла-Поляков Д.П. довіреність № б/н від 15.11.16;

від третьої особи 1: Музичук Л.В. довіреність № 27-48337/16 від 20.12.15;

від третьої особи 2: Колосюк С.Л. довіреність № 18-0009/46940 від 02.06.16

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Авістар"

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2016 року

у справі № 910/15048/16 (суддя: Мельник В.І.)

За позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта банк"

до 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Авістар" та 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Новітні енергозберігаючі системи опалення"

треті особи: 1) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та 2) Національний банк України

про визнання договору недійсним, зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.2016 у справі № 910/15048/16 позов задоволено та вирішено:

- визнати недійсним Договір купівлі - продажу прав вимоги №2 від 08.10.2014 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В. та зареєстрованим в реєстрі за №1197. Що укладений між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (ідентифікаційний код 34047020) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Авістар" (ідентифікаційний код 38904296);

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Авістар" (ідентифікаційний код 38904296) повернути Публічному акціонерному товариству "Дельта Банк" ( ідентифікаційний код 34047020) оригінали кредитних договорів з усіма змінами та доповненнями до них, договорів, що забезпечують виконання зобов'язання, що передані згідно Акту приймання-передачі прав вимоги від 08.10.2014 року, за наступними клієнтами-боржниками Банку (згідно переліку зазначеного у п. 3 резолютивної частини рішенні);

- визнати недійсним Договір купівлі-продажу прав вимоги №2-14 від 28.11.2014 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В. та зареєстрованим в реєстрі за №1302, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авістар» (ідентифікаційний код 38904296) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новітні енергозберігаючі системи опалення" (ідентифікаційний код 35942852);

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Новітні енергозберігаючі системи опалення» (ідентифікаційний код 35942852) повернути Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» (ідентифікаційний код 34047020) оригінали кредитних договорів з: усіма змінами та доповненнями до них, договорів, що забезпечують виконання зобов'язання що передані згідно Акту приймання-передачі прав вимоги від 28.11.2014 року за Договором продажу прав вимоги №2-14 від 28.11.2014 року, за наступними клієнтами-боржника банку (згідно переліку зазначеного у п. 5 резолютивної частини рішенні).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Авістар", подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, оскільки спірні договори укладені у відповідності до вимог чинного законодавства, повністю виконані сторонами, тому відсутні правові підстави для визнання їх недійсними.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Зеленіна В.О., суддів Дикунської С.Я., Мартюк А.І.) апеляційну скаргу прийнято до провадження, призначено розгляд справи на 20.02.2017.

16.02.2017 позивач подав клопотання про здійснення фіксацій судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Клопотання було задоволено судом.

17.02.2017 позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін.

20.02.2017 відповідач 2 подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить її задовольнити, скасувати оскаржуване рішення та відмовити у позові, посилаючись на те, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2017 розгляд справи відкладено на 09.03.2017.

07.03.2017 позивач подав додаткові пояснення до відзиву на апеляційну скаргу.

09.03.2017 відповідач 2 подав клопотання про долучення до матеріалів справи постанови ВГСУ від 14.02.2017.

09.03.2017 третя особа 1 (Фонд гарантування вкладів) подала відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 09.03.2017 р., у зв'язку із перебуванням суддів Дикунської С.Я. та Мартюк А.І. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/15048/16 колегію суддів у складі головуючого судді: Зеленіна В.О., суддів: Зубець Л.П., Ткаченка Б.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.03.2017 колегією суддів у зазначеному складі прийнято справу до провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.03.2017 відкладено розгляд справи на 22.03.2017.

17.03.2017 третя особа 2 (НБУ) подала клопотання про долучення до матеріалів справи доказів реєстрації обтяжень рухомого майна.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 відкладено розгляд справи на 03.04.2017 у зв'язку із неявкою представника відповідача 1 (апелянта).

У судовому засіданні, яке відбулось 03.04.2017, представник відповідача 1 (апелянта) та представник відповідача 2 підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити. Представники позивача і третіх осіб заперечили проти задоволення апеляційної скарги, просили залишити оскаржуване рішення без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін і третіх осіб, дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

У 2007 році між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та фізичними особами було укладено ряд Кредитних договорів, з метою кредитування - інвестування у Фонд фінансування будівництва виду "А" малоповерхового житлового комплексу "Західний" в урочищі Чобіт с.Угринів Тисменицького району Івано-Франківської області.

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитними договорами були укладені відповідні договори поруки та договори іпотеки, предметом яких виступали майнові права на майбутню нерухомість в малоповерховому житловому комплексі "Західний".

Постановою Правління Національного банку України від 20.01.2008 №19/БТ в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" з 21.01.2009 призначена тимчасова адміністрація строком на один рік.

Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2010 №19 з 21.01.2010 відкликана банківська ліцензія у Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та ініційована процедура ліквідації банку.

30.06.2010 між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк", як стороною 1, Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", як стороною 2 та Національним банком України, як стороною 3, був укладений Договір про передачу Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку, відповідно до якого заборгованість та зобов'язання Укрпромбанку перед Національним банком за Кредитними зобов'язаннями переводиться на Дельта Банк, внаслідок чого Дельта Банк замінює Укрпромбанк як боржника (стає новим боржником) у зазначених кредитних зобов'язаннях. Укрпромбанк передає (відступає) Дельта Банку права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед Національним банком, внаслідок чого Дельта банк замінює Укрпромбанк як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язань (п.п. 3.1, 4.1 Договору про передачу активів).

Пунктом 9.3 вказаного Договору про передачу Активів передбачено, що облікова вартість активів Укрпромбанку, що знаходиться у заставі Національного банку та наведена у Додатках 2, 3, 4, 5 до цього Договору, складає 9 093 481 582,96 грн.

У відповідності до Звітів незалежного оцінювача ТОВ "Експертно-оціночна компанія" (оцінка здійснена станом на 20.05.2010) та проведеного рецензування незалежного оцінювача, здійсненого ТОВ "Будфінанс-Консалт", оціночна ринкова вартість активів Укрпромбанку, що підлягають передачі Дельта Банку у відповідності до умов Договору про передачу Активів, становить 3 098 097 954,50 грн.

08.10.2014 між позивачем - Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк", як продавцем, та відповідачем 1 - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Авістар", як покупцем, було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги № 2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В. за реєстровим №1197.

Пунктом 1.1 Договору сторони передбачили, що "право вимоги" означає всі праві вимоги як існуючі, так і майбутні, як наявні, так і умовні, продавця у якості кредитора до позичальників за кредитними договорами, а також всі права вимоги продавця до осіб, які надали забезпечення, за договорами забезпечення, включаючи будь-які та всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні продавцю, щодо виконання позичальниками та/або особами, які надали забезпечення, будь-яких своїх обов'язків за кредитними договорами та договорами забезпечення.

Акт приймання-передачі прав вимоги означає письмовий акт, який укладається між сторонами та яким документально оформлюється фактична передача прав вимоги від продавця до покупця.

Загальна купівельна ціна - є сумою всіх купівельних цін за права вимоги, зазначених у Додатку 1, та становить 20 000,00 грн.

Відповідно до п. 2.1 Договору продавець погоджується продати (відступити) права вимоги та відступити їх покупцю, а покупець погоджується купити права вимоги, прийняти їх і сплату загальну купівельну ціну.

Згідно до п. 2.3 Договору права вимоги переходять від продавця до покупця, та обов'язки продавця передати права вимоги вважаються виконаними з моменту підписання продавцем та покупцем Акту приймання - передачі прав вимоги.

Відповідно до п. 7.6 договору сторони погодили, що в якості додатку до цього Договору додається перелік договорів та купівельна ціна за права вимоги, визначений як Додаток №1.

Відповідно до Додатку №1 до Договору, позивач продав відповідачу вимоги за наступними договорами:

- Кредитний договір від 25.12.2006 року №270/КВ/Ф-06, укладений з ОСОБА_10. (ідентифікаційний код НОМЕР_1), зі змінами та доповненнями до нього, а також усі Договори забезпечення за ним. Заборгованість ОСОБА_10 за кредитним договором на дату відчуження банком кредиту на користь Відповідача (08.10.2014 року) в гривневому еквіваленті становила 1 449 490,64 грн. (а саме: право вимоги виконання зобов'язання що повернення заборгованості за кредитом в сумі 50 133,00 євро, за процентами - 36 149,. євро, за комісією - 43 765,16 грн.).

- Кредитний договір від 26.03.2007 року №54/ФКВ-07, укладений з ОСОБА_11 (ідентифікаційний код НОМЕР_2), зі змінами та доповненнями до нього, а також усі Договори забезпечення за ним. Загальна заборгованість ОСОБА_11 за кредитним договором на дату відчуження банком кредиту на користь відповідача (08.10.2014 року) в гривневому еквіваленті становила 3 638 279,29 грн. (а саме: право вимоги виконання зобов'язання що; повернення заборгованості за кредитом в сумі 127 460,00 євро, за процентами - 89 061,34 євро, за комісією -110681,14 грн.).

- Кредитний договір від 27.02.2007 року №24/КВ/Ф-07, укладений з ОСОБА_12 (ідентифікаційний код НОМЕР_3), зі змінами та доповненнями до нього, а також усі Договори забезпечення за ним. Загальна заборгованість ОСОБА_12 за кредитним договором на дату відчуження банком кредиту на користь Відповідача (08.10.2014 року) в гривневому еквіваленті становила 922 365,20 грн. (а саме: право вимоги виконання зобов'язання щодо повернення заборгованості за кредитом в сумі 31 734,00 євро, за процентами - 22172,43 євро, за комісією - 44 113,56 грн.).

- Кредитний договір від 27.02.2007 року №25/КВ/Ф-07, укладений з ОСОБА_13 (ідентифікаційний код НОМЕР_4), зі змінами та доповненнями до нього, а також усі Договори забезпечення за ним. Загальна заборгованість ОСОБА_13 за кредитним договором на дату відчуження банком кредиту на користь відповідача (08.10.2014 року) в гривневому еквіваленті становила 1 444 942,11 грн. (а саме: право вимоги виконання зобов'язання щодо повернення заборгованості за кредитом в сумі 50 615,00 євро, за процентами - 35 366,81 євро, за комісією - 44 113,56 грн.).

- Кредитний договір від 28.03.2007 року №61/ФКВ-07, укладений з ОСОБА_14 (ідентифікаційний код НОМЕР_5), зі змінами та доповненнями до нього, а також усі Договори забезпечення за ним. Загальна заборгованість ОСОБА_14 за кредитним договором на дату відчуження банком кредиту на користь відповідача (08.10.2014 року) в гривневому еквіваленті становила 1 432 512,53 грн. (а саме: право вимоги виконання зобов'язання щодо повернення заборгованості за кредитом в сумі 50 185,00 євро, за процентами - 35 066,26 євро, за комісією - 43 586,21 грн.).

- Кредитний договір від 28.03.2007 року №62/ФКВ-07, укладений з ОСОБА_15 (ідентифікаційний код НОМЕР_6), зі змінами та доповненнями до нього, а також усі Договори забезпечення за ним. Загальна заборгованість ОСОБА_15 за кредитним договором на дату відчуження банком кредиту на користь відповідача (08.10.2014 року) в гривневому еквіваленті становила 1 196 628,21 грн. (а саме: право вимоги виконання зобов'язання щодо повернення заборгованості за кредитом в сумі 42 120,00 євро, за процентами - 29 430,77 євро, за комісією - 30 912,33 грн.).

- Кредитний договір від 13.04.2007 року №85/ФКВ-07, укладений з ОСОБА_16 (ідентифікаційний код НОМЕР_7), зі змінами та доповненнями до нього, а також усі Договори забезпечення за ним. Загальна заборгованість ОСОБА_16 за кредитним договором на дату відчуження банком кредиту на користь відповідача (08.10.2014 року) в гривневому еквіваленті становила 1 342 377,09 грн. (а саме: право вимоги виконання зобов'язання щодо повернення заборгованості за кредитом в сумі 66 724,00 євро, за процентами - 34 755,08 євро, за комісією - 26 569,4-0 грн.).

- Кредитний договір від 18.04.2007 року №87/ФКВ-07, укладений з ОСОБА_17 (ідентифікаційний код НОМЕР_8), зі змінами тв. Доповненнями до нього, а також усі договори забезпечення за ним. Загальна заборгованість ОСОБА_18 за кредитним договором на дату відчуження банком кредиту на користь відповідача (08.10.2014 року) в гривневому еквіваленті становила 1 342 377,09 грн. (а саме: право вимоги виконання зобов'язання щодо повернення заборгованості за кредитом в сумі 66 724,00 євро, за процентами - 34 755,08 євро, за комісією - 26 569,40 грн.).

- Кредитний договір від 26.04.2007 року №100/ФКВ-07, укладений з ОСОБА_19 (ідентифікаційний код НОМЕР_9), зі змінами та доповненнями до нього, а також усі забезпечення за ним. Загальна заборгованість ОСОБА_19 за кредитним договором на дату відчуження банком кредиту на користь відповідача (08.10.2014 року) в гривневому еквіваленті становила 2 253 713,23 гри, (а саме: право вимоги виконання зобов'язання щодо повернення заборгованості за кредитом в сумі 77 562,00 євро, за процентами - 56 659,12 євро, за комісією - 66 962,61 грн.).

- Кредитний договір від 27.04.2007 року №101/ФКВ-07, укладений з ОСОБА_20 (ідентифікаційний код НОМЕР_10), зі змінами та доповненнями до нього, а також договори забезпечення за ним. Загальна заборгованість ОСОБА_20 за кредитним договором на дату відчуження банком кредиту на користь відповідача (08.10.2014 року) в гривневому еквіваленті становила 1 360 402,44 грн. (а саме: право вимоги виконання зобов'язання щодо повернення заборгованості за кредитом в сумі 66 724,00 доларів США, за процентами - 36 145,25 доларів США, за комісією - 26 569,40 грн.).

- Кредитний договір від 27.04.2007 року №102/ФКВ-07, укладений з ОСОБА_21 (ідентифікаційний код НОМЕР_11), зі змінами та доповненнями до нього, а також договори забезпечення за ним. Загальна заборгованість ОСОБА_21 за кредитним договором на дату відчуження банком кредиту на користь відповідача (08.10.2014 року) в гривневому еквіваленті становила 959 805,64 грн. (а саме: право вимоги виконання зобов'язання щодо повернення заборгованості за кредитом в сумі 47 495,00 доларів США, за процентами - 25 221,98 доларів США, за комісією - 16 935,83 грн.).

- Кредитний договір від 31.05.2007 року №130ФКВ-07, укладений з ОСОБА_22 (ідентифікаційний код НОМЕР_12), зі змінами та доповненнями до нього, а також договори забезпечення за ним. Загальна заборгованість ОСОБА_22 за кредитним договором на дату відчуження банком кредиту на користь відповідача (08.10.2014 року) в гривневому еквіваленті становила 975 093,42 грн. (а саме: право вимоги виконання зобов'язання щодо повернення заборгованості за кредитом в сумі 47 829,00 доларів США, за процентами - 25909,50 доларів США, за комісією - 18 978,28 грн.).

- Кредитний договір від 31.05.2007 року №131/ФКВ-07, укладений з ОСОБА_23 (ідентифікаційний код НОМЕР_13), зі змінами та доповненнями до нього а також договори забезпечення за ним. Загальна заборгованість ОСОБА_23 за кредитним договором на дату відчуження банком кредиту на користь відповідача (08.10.2014 року) в гривневому еквіваленті становила 975 093,42 грн. (а саме: право вимоги виконання зобов'язання щодо повернення заборгованості за кредитом в сумі 47 829,00 доларів США, за процентами - 25 909,50 доларів США, за комісією - 18 978,28 грн.).

- Кредитний договір від 21.06.2007 року №145/ФКВ-07, укладений з ОСОБА_24 (ідентифікаційний код НОМЕР_14), зі змінами та доповненнями нього, а також договори забезпечення за ним. Загальна заборгованість ОСОБА_24 за кредитним договором на дату відчуження банком кредиту на користь відповідача (08.10.2014 року) в гривневому еквіваленті становила 1 004 008,89 грн. (а саме: право вимоги виконання зобов'язання щодо повернення заборгованості за кредитом в сумі 47 912,00 доларів США, за процентами - 25 998,01 доларів США, за комісією - 19 737,31 грн.).

- Кредитний договір від 18.06.2007 року №147/ФКВ-07, укладений ОСОБА_25 (ідентифікаційний код НОМЕР_15), зі змінами та доповненнями до нього, а також договори забезпечення за ним. Загальна заборгованість ОСОБА_25 за кредитним договором на дату відчуження банком кредиту на користь відповідача (08.10.2014 року) в гривневому еквіваленті становила 1 612 096,15 грн. (а саме: право вимоги виконання зобов'язання щодо повернення заборгованості за кредитом в сумі 100 800,00 доларів США, за процентами - 20 413,10 доларів США, за комісією - 39 854,13 грн.).

- Кредитний договір від 05.07.2007 року №157/ФКВ-07, укладений з ОСОБА_26 (ідентифікаційний код НОМЕР_16), зі змінами та доповненнями до нього, а також договори забезпечення за ним. Загальна заборгованість ОСОБА_26 за кредитним договором на дату відчуження банком кредиту на користь відповідача (08.10.2014 року) в гривневому еквіваленті становила 1 162 597,91 грн. (а саме: право вимоги виконання зобов'язання щодо повернення заборгованості за кредитом в сумі 57 800,00 доларів США, за процентами - 30 106,69 доларів США, за комісією - 22 773,83 грн.).

- Кредитний договір від 26.06.2007 року №155/ФКВ-07, укладений з ОСОБА_27 (ідентифікаційний код НОМЕР_17), зі змінами та доповненнями до нього, а також договори забезпечення за ним. Загальна заборгованість ОСОБА_27 за кредитним договором на дату відчуження банком кредиту на користь відповідача (08.10.2014 року) в гривневому еквіваленті становила 1 857 560,18 грн. (а саме: право вимоги виконання зобов'язання щодо повернення заборгованості за кредитом в сумі 98 448,00 доларів США, за процентами - 39 964,67 доларів США, за комісією - 62 304,97 грн.).

- Кредитний договір від 25.06.2007 року №159/ФКВ-07, укладений з ОСОБА_28 (ідентифікаційний код НОМЕР_18), зі змінами та доповненнями до нього, а також договори забезпечення за ним. Загальна заборгованість ОСОБА_28 за кредитним договором на дату відчуження банком кредиту на користь відповідача (08.10.2014 року) в гривневому еквіваленті становила 1 126 967,69 грн. (а саме: право вимоги виконання зобов'язання щодо повернення заборгованості за кредитом в сумі 55 992,00 доларів США, за процентами - 29 166,78 доларів США, за комісією - 22 773,83 грн.).

- Кредитний договір від 18.07.2007 року №184/ФКВ-07, укладений з ОСОБА_29 (ідентифікаційний код НОМЕР_19), зі змінами та доповненнями до нього, а також договори забезпечення за ним. Загальна заборгованість ОСОБА_29 за кредитним договором на дату відчуження банком кредиту на користь відповідача (08.10.2014 року) в гривневому еквіваленті становила 924 870,23 грн. (а саме: право вимоги, виконання зобов'язання, щодо повернення заборгованості за кредитом в сумі 53 854,00 доларів США, за процентами - 15 468,75 доларів США, за комісією - 26 011,00 грн.).

- Кредитний договір від 24.07.2007 року №192/ФКВ-07, укладений з ОСОБА_30 (ідентифікаційний код НОМЕР_20), зі змінами та доповненнями до нього, а також договори забезпечення за ним. Загальна заборгованість ОСОБА_30 за кредитним договором на дату відчуження банком кредиту на користь відповідача (08.10.2014 року) в гривневому еквіваленті становила 4 113 017,32 грн. (а саме: право вимоги виконання зобов'язання щодо повернення заборгованості за кредитом в сумі 172 055,00 доларів США, за процентами - 136 615,39 доларів США, за комісією - 110 705,99 грн.).

- Кредитний договір від 27.07.2007 року №196/ФКВ-07, укладений з ОСОБА_31 (ідентифікаційний код НОМЕР_21), зі змінами та доповненнями до нього, а також договори забезпечення за ним. Загальна заборгованість ОСОБА_31 за кредитним договором на дату відчуження банком кредиту на користь відповідача (08.10.2014 року) в гривневому еквіваленті становила 1 012 968,07 грн. (а саме: право вимоги виконання зобов'язання щодо повернення заборгованості за кредитом в сумі 51 046,00 доларів США, за процентами - 25 525,19 доларів США, за комісією - 20 123,43 грн.).

- Кредитний договір від 31.07.2007 року №204/ФКВ-07, укладений з ОСОБА_32 (ідентифікаційний код НОМЕР_22), зі змінами та доповненнями до нього, а також договори забезпечення за ним. Загальна заборгованість ОСОБА_32 за кредитним договором на дату відчуження банком кредиту на користь Відповідача (08.10.2014 року) в гривневому еквіваленті становила 1 007 283,31 грн. (а саме: право вимоги виконання зобов'язання щодо повернення заборгованості за кредитом в сумі 50 760,00 доларів США, за процентамі 25 382,11 доларів США, за комісією - 20 002,25 грн.).

- Кредитний договір від 17.08.2007 року №250/ФКВ-07, укладений з ОСОБА_48.(ідентифікаційний код НОМЕР_23), зі змінами та доповненнями до нього, а також Договори забезпечення за ним. Загальна заборгованість ОСОБА_33 за кредитним договором на дату відчуження банком кредиту на користь відповідача (08.10.2014 року) в гривневому еквіваленті становила 1 981 289,92 грн. (а саме: право вимоги виконання зобов'язання щодо повернення заборгованості за кредитом в сумі 99 850,00 доларів США, за процентами - 49 929,18 долар США, за комісією - 39 208,89 грн.).

- Кредитний договір від 29.08.2007 року №273/ФКВ-07, укладений з ОСОБА_34 (ідентифікаційний код О2983709417), зі змінами та доповненнями до нього, а також Договори забезпечення за ним. Загальна заборгованість ОСОБА_34 за кредитним договором на дату відчуження банком кредиту на користь відповідача (08.10.2014 року) в гривневому еквіваленті становила 1 147 898,94 грн. (а саме: право вимоги виконання зобов'язання ще. повернення заборгованості за кредитом в сумі 57 850,00 доларів США, за процентами - 28 927,45 доларів США, за комісією - 22 716,92 грн.).

- Кредитний договір від 31.08.2007 року №282/ФКВ-07, укладений з ОСОБА_35 (ідентифікаційний код НОМЕР_24), зі змінами та доповненнями до нього, а також Договори забезпечення за ним. Загальна заборгованість ОСОБА_35 за кредитним договором на дату відчуження банком кредиту на користь відповідача (08.10.2014 року) в гривневому еквіваленті становила 1 680 770,39 грн. (а саме: право вимоги виконання зобов'язання щодо повернення заборгованості за кредитом в сумі 84 705,00 доларів США, за процентами - 42 355,99 доларів США, за комісією - 33 260,11 грн.).

- Кредитний договір від 07.09.2007 року №300/ФКВ-07, укладений з ОСОБА_36 (ідентифікаційний код НОМЕР_25), зі змінами та доповненнями до нього, а також договори забезпечення за ним. Загальна заборгованість ОСОБА_36 за кредитним договором на дату відчуження банком кредиту на користь Відповідача (08.10.2014 року) в гривневому еквіваленті становила 1 686 450,40 грн. (а саме: право вимоги виконання зобов'язання щодо повернення заборгованості за кредитом в сумі 84 997,00 доларів США, за процентами - 42 502,05 доларів США, за комісією - 33 260,11 грн.).

- Кредитний договір від 28.09.2007 року №341/ФКВ-07, укладений з ОСОБА_37 (ідентифікаційний код НОМЕР_26), зі змінами та доповненнями до нього, а також договори забезпечення за ним. Загальна заборгованість ОСОБА_37 за кредитним договором на дату відчуження банком кредиту на користь відповідача (08.10.2014 року) в гривневому еквіваленті становила 1 810 003,64 грн. (а саме: право вимоги виконання зобов'язання щодо повернення заборгованості за кредитом в сумі 91 224,00 доларів США, за процентами - 42 615,84 доларів США, за комісією - 35 697,91 грн.).

- Кредитний договір від 28.09.2007 року №345/ФКВ-07, укладений з ОСОБА_38 (ідентифікаційний код НОМЕР_27), зі змінами та доповненнями до нього, а також договори забезпечення за ним. Загальна заборгованість ОСОБА_38 за кредитним договором на дату відчуження банком кредиту на користь відповідача (08.10.2014 року) в гривневому еквіваленті становила 1 151 788,82 грн. (а саме: право вимоги виконання зобов'язання щодо повернення заборгованості за кредитом в сумі 58 050,00 доларів США, за процентами - 29 027,45 доларів США, за комісією - 22 716,92 гри.).

- Кредитний договір від 17.10.2007 року №377/ФКВ-07, укладений з ОСОБА_39 (ідентифікаційний код НОМЕР_28), зі змінами та доповненнями до нього, а також Договори забезпечення за ним. Загальна заборгованість ОСОБА_39 за кредитним договором на дату відчуження банком кредиту на користь відповідача (08.10.2014 року) в гривневому еквіваленті становила 1 710 382,29 грн. (а саме: право вимоги виконання зобов'язання щодо повернення заборгованості за кредитом в сумі 87 620,00 доларів США, за процентами - 40 167,87 доларів США, за комісією -53 447,07 грн.).

- Кредитний договір від 17.05.2007 року №114/ФКВ-07, укладений з ОСОБА_40 (ідентифікаційний код НОМЕР_29), зі змінами та доповненнями до нього, а також Договори забезпечення за ним. Загальна заборгованість ОСОБА_40 за кредитним договором на дату відчуження банком кредиту на користь відповідача (08.10.2014 року) в гривневому еквіваленті становила 2 300 531,40 грн. (а саме: право вимоги виконання зобов'язання щодо повернення заборгованості за кредитом в сумі 112 832,00 доларів США, за процентами: - 61 122,55 доларів США, за комісією - 44 985,39 грн.).

- Кредитний договір від 01.11.2007 року №393/ФКВ-07, укладений з ОСОБА_41 (ідентифікаційний код НОМЕР_30), зі змінами та доповненнями до нього, а також договори забезпечення за ним. Загальна заборгованість ОСОБА_41 за кредитним договором на дату відчуження банком кредиту на користь відповідача (08.10.2014 року) в гривневому еквіваленті становила 2 145 494,77 грн. (а саме: право вимоги виконання зобов'язання щодо повернення заборгованості за кредитом в сумі 108 137,25 доларів США, за процентами - 54 073,12 доларів США, за комісією - 42 227,26 грн.).

- Кредитний договір від 25.12.2006 року №271/КВ/Ф-06, укладений з ОСОБА_42 (ідентифікаційний код НОМЕР_31), зі змінами та доповненнями до нього, а також договори забезпечення за ним. Загальна заборгованість ОСОБА_42 за кредитним договором на дату відчуження банком кредиту на користь відповідача (08.10.2014 року) в гривневому еквіваленті становила 1 192 470,64 грн. (а саме: право вимоги виконання зобов'язання щодо повернення заборгованості за кредитом в сумі 50 133,00 євро, за процентами - 20 795,74 євро, за комісією - 43 765,16 грн.).

- Кредитний договір від 30.01.2007 року №9/КВ/Ф-07, укладений з ОСОБА_43 (ідентифікаційний код НОМЕР_32), зі змінами та доповненнями до нього, а також Договори забезпечення за ним. Загальна заборгованість ОСОБА_43 за кредитним договором на дату відчуження банком кредиту на користь відповідача (08.10.2014 року) в гривневому еквіваленті становила 1 904 576,77 грн. (а саме: право вимоги виконання зобов'язання щодо повернення заборгованості за кредитом в сумі 72 356,00 євро, за процентами - 38 565,96 євро, за комісією - 97 419,56 грн.).

- Кредитний договір від 28.03.2007 року №63/ФКВ-07, укладений з ОСОБА_44 (ідентифікаційний код НОМЕР_33), зі змінами та доповненнями до нього, а також Договори забезпечення за ним. Загальна заборгованість ОСОБА_44 за кредитним договором на дату відчуження банком кредиту на користь відповідача (08.10.2014 року) в гривневому еквіваленті кредиту становила 1 175 492,43 грн. (а саме: право вимоги виконання зобов'язання щодо повернення заборгованості за кредитом в сумі 50 185,00 євро, за процентами - 19 712,62 євро, за комісією - 43 586,21 грн.).

- Кредитний договір від 14.01.2008 року №146/КВ-08, укладений з ОСОБА_45 (ідентифікаційний код НОМЕР_34), зі змінами та доповненнями до нього, а також Договори забезпечення за ним. Загальна заборгованість ОСОБА_45 за кредитним договором на дату відчуження банком кредиту на користь відповідача (08.10.2014 року) в гривневому еквіваленті становила 2 528 534,19 грн. (а саме: право вимоги виконання зобов'язання щодо повернення заборгованості за кредитом в сумі 131 084,15 доларів США, за процентами - 60 931,67 доларів США, за комісією - 38 800,42 грн.).

- Кредитний договір від 25.12.2007 року №143/КВ-07, укладений з ОСОБА_46 (ідентифікаційний код НОМЕР_35), зі змінами та доповненнями до нього, а також договори забезпечення за ним. Загальна заборгованість ОСОБА_46 за кредитним договором на дату відчуження банком кредиту на користь відповідача (08.10.2014 року) в гривневому еквіваленті становила 2 657 149,61 грн. (а саме: право вимоги виконання зобов'язання щодо повернення заборгованості за кредитом в сумі 131 444,40 доларів США, за процентами - 70 470,68 доларів США, за комісією - 39 059,12 грн.).

Всі вищезазначені кредитні та забезпечувальні договори також містяться у Додатку №2 до Договору про передачу Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку.

Згідно розрахунку позивача, за вказаним Договором купівлі-продажу прав вимоги № 2 позивачем було передано відповідачу 1 права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення щодо повернення заборгованості з позичальників - клієнтів банку на загальну суму в гривневому еквіваленті на дату відступлення (08.10.2014 року), яка складає 57 227 479.23 грн.

Однак, відповідно до п.п. 1.1. Договір купівлі-продажу прав вимоги №2 купівельна ціна прав вимоги становила лише 20 000,00 гри, (двадцять тисяч гривень 00 копійок), яку відповідач 1 зобов'язувався сплатити AT "Дельта Банк" не пізніше наступного робочого дня з дати відступлення (п. 3.1. Договору відступлення).

В матеріалах справи наявна копія платіжного доручення №6 від 08.10.2014 відповідно до якої відповідачем 1 було сплачено позивачу кошти за Договором купівлі-продажу прав вимоги.

Відповідно до Акту приймання - передачі прав вимоги за Договором купівлі - продажу прав вимоги №2 від 08.10.2014, покупець прийняв а продавець продав права вимоги за кредитними договорами, що зазначені в Акті.

Разом з правом вимоги виконання зобов'язань за Кредитними договорами до покупця перейшли права вимоги та було передано оригінали кредитних договорів з усіма змінами та доповненнями до них, договорів, що забезпечують виконання зобов'язання, а також всі інші документи, що підтверджують видачу кредитів позичальників за кредитним договором.

Постановою Правління Національного банку України №150 від 02.03.2015 з метою захисту інтересів вкладників та інших кредиторів, керуючись ст.ст.6,7, 15, 55 Закону України "Про Національний банк України", ст.ст. 66, 67,73, 75, 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність", нормами гл. 13 розділу ІІ Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.08.2012 року №346 ПАТ "Дельта Банк" було віднесено до категорії неплатоспроможних.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення № 51 від 02.03.2015 про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 03.03.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Кадирова В.В. Разом з цим, рішенням виконавчої дирекції ФГВФО №147 від 03.08.2015 року, строк здійснення тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк" було продовжено по 02 жовтня 2015 року включно.

Статтею 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України. Уповноважена особа Фонду: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням. У разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

На виконання імперативних вимог спеціального Закону, згідно Наказу уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк" від 11.03.2015 року №67 "Про перевірку правочинів (договорів) в АТ "Дельта Банк", в Банку була створена Комісія з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями. Так, в ході здійснення перевірки Договором купівлі - продажу прав вимоги №2 від 08.10.2014, укладеного між банком та ТОВ "ФК "Авістар", уповноваженою особою виявлено численні факти порушень законодавства України, за результатами якої прийнято рішення, оформлене протоколом від 28.09.2015 року №76/2 відповідно до якого вказаний правочин є нікчемним на підставі пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

У зв'язку із викладеним, позивач звернувся до господарського суду із позовом про визнання недійсним Договору купівлі - продажу прав вимоги №2 від 08.10.2014 та зобов'язання повернути оригінали документів, переданих за вказаним Договором.

Позовні вимоги були мотивовані тим, що договір купівлі-продажу прав вимоги №2 від 08.10.2014р. не відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому на думку позивача підлягає визнанню недійсним. Крім того, з переходом прав вимоги до відповідача, було передано оригінали Кредитних договорів, у зв'язку з чим позивач просив повернути оригінали вказаних договорів із змінами та доповненнями до них.

В процесі розгляду справи у суді першої інстанції було встановлено, що після укладення вищевказаного договору, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Авістар" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Новітні енергозберігаючі системи опалення" було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги №2-14 від 28.11.2014, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В. та зареєстрований за номером 1302, відповідно до умов якого ТОВ "Фінансова компанія "Авістар" відступило, а ТОВ "Новітні енергозберігаючі системи опалення" прийняло права вимоги за наступними кредитними договорами: кредитний договір : кредитний договір №270/КВ/Ф-06 від 25.12.2006, кредитний договір №54/фкв-07 від 26.03.2007, кредитний договір №24/КВ/Ф-07 від 27.02.2007, кредитний договір №25КВ/Ф-07 від 27.02.2007, кредитний договір №87/фкв-07 від 18.04.2007, кредитний договір №100/фкв-07 від 26.04.2007, кредитний договір № 101/фкв-07 від 27.04.2007, кредитний договір №102/фкв-07 від 27.04.2007, кредитний договір № 130/фкв-07 від 31.05.2007, кредитний договір №131/фкв-07 від 31.05.2007, кредитний договір №145/фкв-07 від 21.06.2007, кредитний договір № 147/фкв-07 від 18.06.2007. кредитний договір №157/фкв-07 від 05.07.2007, кредитний договір №155/фкв-07 від 26.06.2007, кредитний договір № 159/фкв-07 від 25.06.2007, кредитний договір №192/фкв-07 від 24.07.2007, кредитний договір №196/фкв-07 від 27.07.2007, кредитний договір №204/фкв-07 від 31.07.2007, кредитний договір №250/фкв-07 від 17.08.2007, кредитний договір №273/фкв-07 від 29.08.2007, кредитний договір № 341/фкв-07 від 28.09.2007, кредитний договір № 345/фкв-07 від 28.09.2007, кредитний договір № 377/фкв-07 від 17.10.2007, кредитний договір № 114/фкв-07 від 17.05.2007, кредитний договір №393/фкв-07 від 01.11.2007, кредитний договір №271/КВ/Ф-06 від 25.12.2006, кредитний договір №9/КВ/Ф-07 від 30.01.2007, кредитний договір №63/фкв-07 від 28.03.2007, кредитний договір №143/кВ-07 від 25.12.2007.

У зв'язку із встановленими обставинами щодо подальшого відчуження права вимоги за частиною договорів, позивачем була подана заява про зміну предмету позову та залучення іншого відповідача, у якій позивач просив залучити Товариство з обмеженою відповідальністю "Новітні енергозберігаючі системи опалення" іншим відповідачем та змінив предмет позову, просив суд визнати недійсними Договір купівлі - продажу прав вимоги №2 від 08.10.2014 року, який укладений між позивачем і відповідачем 1, та Договір купівлі-продажу прав вимоги №2-14 від 28.11.2014 року, який укладений між відповідачем 1 і відповідачем 2, а також зобов'язати відповідачів повернути позивачу оригінали кредитних договорів з усіма змінами та доповненнями до них та договорами, що забезпечують виконання зобов'язання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2016 прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову та залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Новітні енергозберігаючі системи опалення" другим відповідачем.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно протоколу судового засідання від 23.09.2016 Господарський суд міста Києва у підготовчій частині розгляду справи розглянув заявлені клопотання сторін, оголосив подані докази та відклав розгляд справи на 07.10.2016.

Отже, заява позивача про зміну предмету позову подана до розгляду справи по суті, а тому правомірно прийнята судом першої інстанції до розгляду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку, що спірні договори укладені із порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягають визнанню недійсними.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно зі ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається частиною 2 статті 16 ЦК України, до яких, зокрема, відноситься визнання правочину недійсним. Аналогічні положення містить статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Частиною 7 статті 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних правових наслідків встановлені ст. ст. 215, 216 ЦК України.

У відповідності до норм статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначити в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Предметом розгляду у даній справі є вимоги про визнання недійсними договорів купівлі-продажу прав вимоги та зобов'язання повернути отримане за договорами.

Частиною 3 ст. 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом (ст. 513 ЦК України).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 2.1. Постанови №11 від 29.05.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Стаття 17 Закону України "Про заставу" передбачає, що заставодавець зберігає право розпорядження заставленим майном, якщо інше не передбачено законом чи договором. Заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем за спірним договором купівлі-продажу прав вимоги № 2 від 08.10.2014 було відступлено право вимоги за кредитними договорами, майнові права по яким були передані в заставу Національному банку України відповідно до укладеного між ТОВ "Укрпромбанк" (в подальшому права заставодавця перешли до АТ "Дельта Банк") та Національним банком України договором застави майнових прав №51/64/144/39/86/ЗМТ-2 від 06.10.2009. Застава була зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Відповідно до умов п.3.4.2. вказаного договору застави, позивач як заставодавець, зобов'язаний був не відчужувати майнові права в будь-який спосіб та не обтяжувати їх зобов'язаннями на користь третіх осіб без отримання попередньої письмової згоди заставодержателя - Національного банку України.

Пунктом 3.4.5 цього ж договору також встановлена заборона на внесення будь-яких змін до кредитних та забезпечувальних договорів без отримання попередньої письмової згоди заставодержателя.

Матеріали справи не містять доказів наявності відповідного погодження зі сторони Національного банку України на укладення спірних правочинів та відчуження майнових прав за зобов'язаннями.

Також, як вірно встановлено судом першої інстанції, матеріали справи містять Звіт №09/16-М 10F про оцінку вартості майнових прав грошової вимоги за кредитними договорами від 10.10.2016 року, що були предметом відчуження за Договором купівлі-продажу прав вимоги від 08.10.2014 року №2, з якого вбачається, що станом на дату вчинення правочину ринкова вартість об'єкта оцінки складає (без ПДВ) - 18 865 700,00 грн., а відчуження прав вимоги, як зазначалось вище, відбулось за ціною лише 20 000 грн.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України № 1440 від 10.09.2003 "Про затвердження Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" дано визначено поняття "ринкова вартість", відповідно до якого це вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Зі Звіту про незалежну оцінку ринкової вартості майнових прав від 20.05.2010 (на час переходу прав вимоги від ТОВ "Укрпромбанк" до ПАТ "Дельта Банк"), складеного ТОВ "Експертно-оціночна компанія" вбачається, що оціночна вартість майнових прав 36 кредитних договорів, що є предметом спірних правочинів, становить 10 307 567,98 грн.

Відповідачами не надано доказів, які б спростовували доводи позивача про те, що ціна відступлення права вимоги є значно нижчою від ринкової вартості відчужених прав.

Отже, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що позивачем при укладенні договору купівлі-продажу прав вимоги від 08.10.2014 року №2, здійснено відчуження власного майна (майнових прав) на користь відповідача 1, за ціною, значно нижчою від звичайної (сума оплати більше, ніж на 99,9 % (дев'яносто цілих дев'ять десятих відсотка) менша від реальної вартості майнових прав, тобто з порушенням п. 3 ч. 1 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Доводи відповідачів про те, що у рахунок часткової сплати за спірними правочинами позивач набув у власність земельну ділянку, вартістю понад мільйон гривень, не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки вказана земельна ділянка передавалась в рахунок погашення заборгованості за іншим кредитним договором (між ТОВ "Укрпромбанк" та ТОВ "Екстрім").

За змістом частини другої статті 215 ЦК України нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Однак це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним.

Зазначене є підставою для задоволення вимог позивача про визнання спірного договору купівлі-продажу прав вимоги №2 від 08.10.2014 недійсним у зв'язку з його невідповідністю вимогам закону.

Згідно зі ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Тобто, виходячи з аналізу вищенаведеної норми, відчужувач майна повинен мати повний обсяг прав на таке майно.

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, вважається таким з моменту його вчинення (частина перша статті 236 ЦК України). За змістом частини третьої статті 207 ГК України господарське зобов'язання, визнане судом недійсним, також вважається недійсним з моменту його виникнення.

Крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів позивачем у справі про визнання правочину недійсним може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин (п.2.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013).

Таким чином, оскільки судом визнано договір купівлі-продажу прав вимоги № 2 від 08.10.2014 недійсним, то у ТОВ "Фінансова компанія "Авістар" були відсутні підстави на відчуження таких прав вимог Товариству з обмеженою відповідальністю "Новітні енергозберігаючі системи опалення", у зв'язку із чим, договір купівлі-продажу прав вимоги №2-14 від 28.11.2014 суперечить приписам частин 1, 2 ст. 319, ч. 1 ст. 321 та ст. 658 Цивільного кодексу України та також підлягає визнанню недійним.

Доводи відповідачів про порушення судом першої інстанції ст.ст.6, 212, 627 та ст.628 ЦК України, якими сукупно регламентовано питання свободи договору та можливості сторін погоджувати у ньому умови, не може бути прийнято до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки принцип свободи договору обмежується можливістю укладення договорів, які не суперечать загальним засадам цивільного законодавства, визначеним у ст.3 цього ж кодексу, тоді як в даній справі, судом було встановлено, що укладення спірних договорів відбулось з порушенням ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Згідно зі ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема, тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що за Актом приймання передачі прав вимоги за Договором купівлі-продажу прав вимоги №2 від 08.10.2014 позивачем було передано відповідачеві, а останнім прийнято оригінали кредитних договорів що зазначені в Додатку № 1 до Договору купівлі-продажу прав вимоги №2 від 08.10.2014 з усіма змінами та доповненнями до них, договорів, що забезпечують виконання зобов'язання, а також всі інші документи, що підтверджують видачу кредиту позичальників за кредитними договорами.

В свою чергу відповідачем 1 за Актом приймання - передачі прав вимоги за Договором купівлі-продажу прав вимоги №2-14 від 2811..2014 було передано відповідачеві 2, а останнім прийнято оригінали кредитних договорів: кредитний договір №270/КВ/Ф-06 від 25.12.2006, кредитний договір №54/фкв-07 від 26.03.2007, кредитний договір №24/КВ/Ф-07 від 27.02.2007, кредитний договір №25КВ/Ф-07 від 27.02.2007, кредитний договір №87/фкв-07 від 18.04.2007, кредитний договір №100/фкв-07 від 26.04.2007, кредитний договір № 101/фкв-07 від 27.04.2007, кредитний договір №102/фкв-07 від 27.04.2007, кредитний договір № 130/фкв-07 від 31.05.2007, кредитний договір №131/фкв-07 від 31.05.2007, кредитний договір №145/фкв-07 від 21.06.2007, кредитний договір № 147/фкв-07 від 18.06.2007. кредитний договір №157/фкв-07 від 05.07.2007, кредитний договір №155/фкв-07 від 26.06.2007, кредитний договір № 159/фкв-07 від 25.06.2007, кредитний договір №192/фкв-07 від 24.07.2007, кредитний договір №196/фкв-07 від 27.07.2007, кредитний договір №204/фкв-07 від 31.07.2007, кредитний договір №250/фкв-07 від 17.08.2007, кредитний договір №273/фкв-07 від 29.08.2007, кредитний договір № 341/фкв-07 від 28.09.2007, кредитний договір № 345/фкв-07 від 28.09.2007, кредитний договір № 377/фкв-07 від 17.10.2007, кредитний договір № 114/фкв-07 від 17.05.2007, кредитний договір №393/фкв-07 від 01.11.2007, кредитний договір №271/КВ/Ф-06 від 25.12.2006, кредитний договір №9/КВ/Ф-07 від 30.01.2007, кредитний договір №63/фкв-07 від 28.03.2007, кредитний договір №143/кВ-07 від 25.12.2007.Дані обставини відповідачами не заперечуються.

Оскільки Договір купівлі продажу прав вимоги №2 від 08.10.2014 та Договір купівлі продажу прав вимоги №2-14 від 28.11.2014 визнано судом недійсними, вимоги про зобов'язання ТОВ "Фінансова компанія "Авістар" та ТОВ "Новітні енергозберігаючі системи опалення" повернути ПАТ "Дельта Банк" оригінали кредитних договорів з усіма змінами та доповненнями до них, договорів, що забезпечують виконань зобов'язання, а також всі інші документи, що підтверджують видачу кредиту позичальників за кредитним договором, що передані згідно Акту приймання - передачі прав вимоги за Договором купівлі-продажу прав вимоги №2 від 08.10.2014 та Акту приймання-передачі прав вимоги від 28.11.2014 за договором купівлі-продажу прав вимоги №2-14 від 28.11.2014 правомірно визнані місцевим господарським судом обґрунтованими і задоволені.

Щодо посилань відповідача 2 на відсутність відповідних повноважень у уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В., то вони не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки рішенням виконавчої дирекції Фонду від 25.08.2015 №155/1 Кадирову В.В. делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ "Дельта Банк".

Також колегією суддів відхиляються посилання відповідача 2 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.2016 року у справі №5010/1146/2011-Б-23/47 (щодо банкрутства ТОВ "Новекс"), оскільки у вказаній справі не вирішувалось питання щодо недійсності спірних договорів.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При прийнятті оскаржуваного судового рішення місцевий господарський суд, керуючись, зокрема, приписами наведених норм, на підставі повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи і перевірки їх наявними доказами, з урахуванням визначених позивачем меж позовних вимог, дійшов правомірного висновку щодо задоволення позовних вимог.

Таким чином, наведене вище та докази, які містяться в матеріалах справи, спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2016 у справі № 910/15048/16 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнято без порушення норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Авістар" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2016 у справі № 910/15048/16 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/15048/16 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді Л.П. Зубець

Б.О. Ткаченко