31 березня 2017 р.Р і в н е 817/2197/16
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сала А.Б. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області
доОСОБА_1
про стягнення коштів за податковим боргом,
Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що за ОСОБА_1 існує заборгованість перед бюджетом в розмірі 15623,39 грн. Вказав, що дана податкова заборгованість виникла з податку на доходи фізичних осіб, що сплачують фізичні особи за результатами річної звітності. У зв'язку із тим, що сума заборгованості не сплачена, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Представник позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Водночас, на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності представника податкової інспекції.
Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав, в судове засідання не прибув, причини неприбуття суду не повідомив. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.
За таких обставин, на підставі частини 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши позовну заяву, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог закону, судом встановлено наступне.
За фізичною особою ОСОБА_1 рахується заборгованість в сумі 15623,39 грн., а саме з податку з доходів фізичних осіб.
05.10.2015 контролюючим органом було здійснено перевірку відповідача щодо отримання доходу у вигляді додаткового блага за період з 01 січня по 31 грудня 2014 року.
За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки щодо перевірки отримання доходу у вигляді додаткового блага громадянином ОСОБА_1 за період з 01 січня по 31 грудня 2014 року було складено акт №156/17-01-16-19/НОМЕР_1 від 05.10.2015.
Перевіркою дотримання встановленого порядку подання до податкового органу податкових декларацій встановлено, що фізичною особою - платником податку ОСОБА_1 за період, що перевірявся не задекларовано суму додаткового блага в розмірі 65948,03 грн., чим порушено пп. 14.1.47 п.14.1 ст.14, пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, абз."д" пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, та п.179.1 ст.179 Податкового кодексу України.
Згідно з пп.14.1.47 п. 14.1 ст.14 додаткові блага, кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Згідно з п.162.1 ст.162 Податкового кодексу платник податків фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, а також податкові агенти.
Згідно з п. 163.1 ст.163 Податкового кодексу об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Згідно з абз. "д" пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 суми боргу платника податку, анульованого кредитом за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку (боржника) про анулювання боргу та включає суму анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, в якому такий борг було анульовано, такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
Відповідно з п.179.1 ст.179 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу або інших законів України.
Відповідно пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 Податкового Кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним. Відповідно до пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів одержаних (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 167..4 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільне правовими договорами.
У разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів зазначених у абзаці першому цього пункту, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою, визначеною в абзаці першому цього пункту.
Таким чином, в порушення пп.14.1.47 п.14.1 ст.14, пп. 49.18.4 п.49.18 ст.49, абз. "д" пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 та п.179.1 ст.179 Податкового Кодексу України, ОСОБА_1 не задекларовано доход, отриманий у вигляді додаткового блага у 2014 році.
Відповідно до пункту 167.1 ст.167 Податковий кодекс України, ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 -167.4 статті 167), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри.
У разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою, визначеною в абзаці першому цього пункту. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування.
Державною податковою інспекцією у м.Рівному ГУ ДФС у Рівненській області прийнято податкове повідомлення - рішення №0002891742 від 19.11.2015.
Податкове зобов'язання відповідача є узгодженим. Проте, вказане податкове зобов'язання платником податків не сплачувалось.
Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПКУ податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до пп. 14.1.153 п.14.1 ст.14 ПКУ податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
ДПІ в м. Рівному платнику податків була виставлена податкова вимога №524-23 від 08.02.2016, яка у встановленому законом порядку оскаржена не була.
Відповідно до пп. 16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПКУ платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Станом на дату розгляду справи судом відповідачем доказів сплати податкової заборгованості не надано.
Відповідно до п.41.1 ст.41 ПКУ контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику.
Пунктом 41.2 ст.41 ПКУ визначено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Відповідно до п.87.11 ст.87 ПКУ орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового і. боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону і про виконавче провадження.
Відповідно до пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Частиною 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.
В силу вимог частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), який має податковий борг, за рахунок активів такого платника, кошти на суму податкового боргу 15623,39 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Сало А.Б.