9 вересня 2009 року м.Ужгород
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі :
головуючої : Готри Т.Ю.,
суддів : Кеміня М.П., Куштана Б.П.,
при секретарі : Молнар Е.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 3 березня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди,
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 3 березня 2009 року, яким йому у задоволенні позову до ОСОБА_2. і ОСОБА_3 про стягнення 60674,94 грн. майнової шкоди та 5000 грн. моральної шкоди - відмовлено.
У скарзі просить скасувати зазначене рішення, як незаконне та необґрунтоване, і ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити.
У судовому засіданні відповідачі ОСОБА_2. та ОСОБА_3 апеляційну скаргу не визнали.
Апелянт ОСОБА_4 у судове засідання не з»явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, а тому його неявка згідно з ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши доповідача, пояснення відповідачів, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У позовній заяві позивач ОСОБА_1 просить стягнути з відповідачів на його користь 60674,94 грн. матеріальної шкоди та 5000 грн. моральної шкоди, яка була завдана йому внаслідок крадіжки та пошкодження його майна з 6 по 9 січня 2005 року по АДРЕСА_1.
Такі доводи позивача фактично базуються на доведеності кримінально-карних діянь відповідачів, а тому повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування, а саме постановами органів дізнання або досудового слідства, постановами або вироком суду, оскільки у відповідності до ч.2 ст.59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Оскільки позивач усупереч вимог статей 11 та 60 ЦПК України не довів і не подав суду належних доказів на підтвердження вищевказаних обставин, тому відсутні передбачені законом підстави для задоволення його позову.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції, у відповідності до ст.308 ЦПК України підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга позивача відхиленню, оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 3 березня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча :
Судді :