23 вересня 2009 року м.Ужгород
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі :
головуючої : Готри Т.Ю.,
суддів : Кеміня М.П., Куштана Б.П.,
при секретарі : Добра В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Свалявського районного управління юстиції на рішення Свалявського районного суду від 29 липня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до відділу державної виконавчої служби Свалявського районного управління юстиції, філії «Закарпатський аукціонний центр», ОСОБА_5, 3-х осіб органу опіки та піклування Свалявської районної державної адміністрації, приватного нотаріуса Свалявського районного нотаріального округу ОСОБА_6, комунального унітарного підприємства «Свалявське районне бюро технічної інвентаризації» про визнання неправомірними дій відділу державної виконавчої служби Свалявського районного управління юстиції, визнання недійсними прилюдні торги з реалізації арештованого майна, скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та визнання права власності на житловий будинок,
У квітні 2008 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_3 звернулися до суду з даним позовом.
Свої вимоги обґрунтовували тим, що прилюдні торги, які відбулися 11 лютого 2008 року з реалізації належного їм житлового АДРЕСА_1, відділом ДВС Свалявського РУЮ були проведені з грубим порушенням вимог Законів України «Про виконавче провадження», «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», без одержання згоди органу опіки та піклування, з порушенням інтересів їхніх неповнолітніх дітей, на яких було реалізовано майно, яке є предметом іпотеки, згідно укладеного договору між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ «Приватбанк» від 05.07.2005 року, а тому просили визнати неправомірними дії заступника начальника відділу державної виконавчої служби Свалявського районного управління юстиції Янович С.П. щодо реалізації на прилюдних торгах арештованого майна - житлового АДРЕСА_1; визнати недійсними прилюдні торги; скасувати видане ОСОБА_5 свідоцтво про право власності на вказаний житловий будинок; зобов'язати комунальне унітарне підприємство «Свалявське бюро технічної інвентаризації» скасувати реєстрацію за ОСОБА_5 права власності на зазначений будинок; визнати за ОСОБА_1 право власності на АДРЕСА_1 та зобов'язати КУП «Свалявське бюро технічної інвентаризації» зареєструвати за нею право власності на вказане нерухоме майно
Рішенням Свалявського районного суду від 29 липня 2009 року змінений позов задоволено частково.
Дії заступника начальника відділу ДВС Свалявського РУЮ Янович С.П. щодо реалізації на прилюдних торгах арештованого майна - житлового АДРЕСА_1 - визнані неправомірними.
Протокол №1 від 11.02.2008 року про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, належного на праві приватної власності ОСОБА_1, та свідоцтво про право власності , видане ОСОБА_5 на житловий АДРЕСА_1 - визнані недійсними та скасовані.
Зобов'язано КУП «Свалявське РБТІ» скасувати реєстрацію за ОСОБА_5 права власності на вказаний житловий будинок.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з відділу ДВС Свалявського РУЮ 1533 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення позову.
У решті вимог - відмовлено.
У апеляційній скарзі відділ ДВС Свалявського РУЮ просить скасувати зазначене рішення, як незаконне та необґрунтоване, і ухвалити нове рішення, яким у позові позивачам відмовити.
У судовому засіданні представник апелянта відділу ДВС Свалявського РУЮ Янович С.П. апеляційну скаргу підтримала.
Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, їх представник ОСОБА_7 та представник 3-ї особи органу опіки і піклування Свалявської райдержадміністрації Химинець М.В. апеляційну скаргу не визнали, просили таку відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Відповідач ОСОБА_5 апеляційну скаргу визнав, просив таку задовольнити.
Представник філії «Закарпатський аукціонний центр», 3-і особи приватний нотаріус Свалявського районного нотаріального округу Гойс Л.П. та представник КУП «Свалявське РБТІ» у судове засідання не з»явилися, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому їх неявка згідно ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що прилюдні торги з реалізації належного позивачам житлового будинку відділом ДВС Свалявського РУЮ були проведені з порушенням чинного законодавства, оскільки не було одержано згоди органу опіки та піклування на відчуження вказаного житла, яке є предметом іпотеки, внаслідок чого на це майно не могло бути звернено стягнення для задоволення вимог стягувачів, які не є іпотекодержателями, а тому дійшов висновку про неправомірність дій заступника начальника відділу ДВС Свалявського РУЮ Янович С.П. щодо реалізації на прилюдних торгах арештованого майна, та визнав недійсними і скасував протокол про проведення прилюдних торгів, свідоцтво про право власності видане ОСОБА_5 на житловий будинок і зобов'язав КУП «Свалявське РБТІ» скасувати реєстрацію за ним права власності на даний будинок.
Проте, колегія суддів із висновком суду першої інстанції погодитись не може за таких обставин.
Правочин, вчинений за результатами прилюдних торгів, проведених в порядку, встановленому для виконання судових рішень, що підлягають виконанню органами Державної виконавчої служби може бути визнаний недійсним за позовом заінтересованої особи у разі істотного порушення встановлених законом правил проведення торгів, що вплинуло або могло вплинути на результат, зокрема, реалізація майна за цінами, значно нижчими ніж ринкові, неправильне визначення переможця торгів тощо.
Порушення закону, які мали місце під час звернення стягнення на майно боржника (порушення черговості звернення стягнення на майно, неправильність оцінки майна тощо), не можуть бути підставами для визнання правочину недійсним.
Однак, з матеріалів справи не вбачається і позивачами не доведено, що за результатами прилюдних торгів, проведених 11 лютого 2008 року з реалізації арештованого майна - АДРЕСА_1 по примусовому виконанню виконавчого листа №2-1354, виданого Свалявським районним судом 7 лютого 2006 року про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 25 250,00 грн. за договором позики, мали місце істотні порушення встановлених законом правил проведення торгів, а тому відсутні передбачені законом підстави для визнання зазначених торгів недійсними.
Стосовно згоди органу опіки та піклування на відчуження вказаного будинку, який на праві приватної власності належав позивачці ОСОБА_1 і не був власністю її неповнолітніх дітей, то колегія суддів констатує, що такий реалізовувався на прилюдних торгах в порядку примусового виконання, у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», яким одержання зазначеної згоди виконавчою службою не передбачено, а тому суд першої інстанції помилково дійшов висновку про необхідність згоди органу опіки та піклування на відчуження майна в порядку примусового виконання судового рішення.
Також помилково суд першої інстанції виходив із положень ст.62-1 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої на майно, щодо якого встановлено іпотеку не може бути звернено стягнення для задоволення вимог стягувачів, які не є іпотекодержателями, оскільки це положення застосовується згідно із Законом України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати», статтею 1 якого визначено, що іпотечне кредитування це відносини, що виникають з приводу набуття права вимоги іпотечного боргу за право чинами та іншими документами, а іпотечний борг це основне зобов'язання за будь-яким право чином, виконання якого забезпечено іпотекою. Статтею 2 цього Закону встановлено, що іпотечний борг виникає з цивільно-правових відносин між сторонами договору про іпотечний борг.
В даному випадку між ОСОБА_1 та Свалявським відділенням ЗРУ ЗАТ КБ «Приватбанк» договір іпотеки було укладено у порядку встановленому ст. 18 Закону України «Про іпотеку», і відповідно банк є іпотекодержателем згідно із Законом України «Про іпотеку».
Таким чином, суд першої інстанції застосував закон, який не поширюється на дані правовідносини, і не застосував положення ст.52 Закону України «Про виконавче провадження», який підлягав застосуванню, згідно якого для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю. З коштів одержаних від реалізації заставленого майна, здійснюється утримання, передбачені ст.43 цього Закону, після чого вони використовуються для задоволення вимог заставодержателя. Якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, кошти йому виплачуються у разі належного підтвердження права на заставлене майно. Після повного задоволення вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, визначеному цим Законом.
З матеріалів справи вбачається, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки державним виконавцем здійснювалося з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про виконавче провадження», а з коштів, отриманих від реалізації вище вказаного майна іпотекодержателю в особі Свалявського відділення ЗРУ ЗАТ КБ «Приватбанк», згідно нотаріально посвідченого договору іпотеки від 05.07.2005 року, було повністю перераховано залишок непогашеної заборгованості (платіжне доручення №340 від 14.02.2008 року) і повністю погашено заборгованість на користь стягувача ОСОБА_5
Таким чином, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про неправомірність дій заступника начальника відділу ДВС Свалявського РУЮ Янович С.П. щодо реалізації на прилюдних торгах арештованого майна, яке було реалізовано не виконавчою службою, а філією «Закарпатський аукціонний центр» державної акціонерної компанії «Національна марежа аукціонних центрів», у зв'язку з чим помилково визнав недійсним та скасував свідоцтво про право власності видане ОСОБА_5 на вище вказаний житловий будинок та зобов'язав КУП «Свалявське РБТІ» скасувати за ним право власності на вказане майно.
Крім цього, судом першої інстанції порушені норми цивільно-процесуального законодавства, оскільки відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ч.2 ст.31 ЦПК України позивач має право протягом усього часу розгляду справи змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову.
Однак, зазначене положення не поширюється на таку стадію процесу як судові дебати, оскільки у таких особи, які беруть участь у справі, виступають з промовами, в яких можуть посилатися лише на ті обставини і докази, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскільки позивачі у судових дебатах змінили позовні вимоги і просили визнати недійсним та скасувати протокол №1 від 11.02.2008 року про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, належного на праві власності ОСОБА_1, який не досліджувався в судовому засіданні і відповідачі та 3-і особи з цього приводу не давали пояснень, тому суд першої інстанції безпідставно визнав зазначений протокол недійсним та скасував його.
За наведених обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції у відповідності до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню, оскільки таке ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з ухваленням по справі нового рішення, яким у позові позивачам слід відмовити, а апеляційну скаргу відділу ДВС Свалявського РУЮ задовольнити.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», колегія суддів,
Апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Свалявського районного управління юстиції - задовольнити.
Рішення Свалявського районного суду від 29 липня 2009 року - скасувати.
Ухвалити по справі нове рішення, яким у позові ОСОБА_1, ОСОБА_2 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до відділу державної виконавчої служби Свалявського районного управління юстиції, філії «Закарпатський аукціонний центр», ОСОБА_5, 3-х осіб органу опіки та піклування Свалявської районної державної адміністрації, приватного нотаріуса Свалявського районного нотаріального округу ОСОБА_6, комунального унітарного підприємства «Свалявське районне бюро технічної інвентаризації» про визнання неправомірними дій відділу державної виконавчої служби Свалявського районного управління юстиції, визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та визнання права власності на житловий будинок - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користь відділу державної виконавчої служби Свалявського районного управління юстиції 769 грн. сплаченого судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча :
Судді :