23 вересня 2009 року м.Ужгород
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі :
головуючої : Готри Т.Ю.,
суддів : Кеміня М.П., Куштана Б.П.,
при секретарі : Добра В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Великоберезнянського районного суду від 14 липня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, 3-ї особи Малоберезнянської сільської ради про визнання права власності на сарай та зобов'язання вчинити певні дії,
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу на рішення Великоберезнянського районного суду від 14 липня 2009 року, яким їх зобов'язано перенести огорожу на місце, яке існувало до її перенесення, забезпечивши позивачам безперешкодний доступ до сараю, а також яким стягнуто з них на користь позивачів понесені ними судові витрати у розмірі 46 грн.
У скарзі просять скасувати зазначене рішення, як незаконне та необґрунтоване, і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачам у позові.
Рішення суду в частині відмови позивачам у визнанні за ними права власності на сарай, апелянти не оскаржують.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_6, який представляє інтереси ОСОБА_2 на підставі довіреності, апеляційну скаргу підтримали.
Позивачі ОСОБА_4, ОСОБА_5 апеляційну скаргу не визнали, просили таку відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Позивач ОСОБА_3, відповідач ОСОБА_2 та представник 3-ї особи Малоберезнянської сільської ради у судове засідання не з»явилися, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому їх неявка згідно ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, є співвласниками житлового АДРЕСА_1, а відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками житлового АДРЕСА_2, що стверджується матеріалами справи.
Згідно оглянутої в суді апеляційної інстанції інвентаризаційної справи на АДРЕСА_1, до такого відноситься сарай, який є господарсько-побутовою будівлею, що знаходиться на земельній ділянці площею 632 кв.м., закріпленій за вказаним будинком, і є приналежністю останнього відповідно до ст.186 ЦК України.
Оскільки відповідачі перешкоджають позивачам користуватися вказаним сараєм, внаслідок самовільного перенесення огорожі, що стверджується актом узгоджувальної комісії Малоберезнянської сільської ради від 06 травня 2009 року, яким позивачі користуються ще з 1980 року, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про зобов'язання відповідачів перенести огорожу на місце, яке існувало до її перенесення, забезпечивши позивачам безперешкодний доступ до сараю.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції у відповідності до ст.308 ЦПК України підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга відповідачів відхиленню, оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Великоберезнянського районного суду від 14 липня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча :
Судді :