8 жовтня 2009 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - Симаченко Л. І.,
суддів - Марчука О. П., Мишинчук Н. С.,
з участю прокурора - Сирохман Л. І.,
засудженого - ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3,
потерпілої - ОСОБА_1.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією потерпілої ОСОБА_1. на вирок Ужгородського міськрайонного суду від 20 липня 2009 року.
Цим вироком
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Кемерова Російської Федерації, несудимий,
засуджений за ч. 1 ст. 122 КК України на три роки позбавлення волі, за ч. 1 ст. 129 КК України на два роки обмеження волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно йому призначено покарання у вигляді три роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки.
На підставі ст. 76 КК України на нього покладено обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи; повідомляти органи кримінально -виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.
Вирішено питання щодо речових доказів у відповідності до вимог ст. 81 КПК України.
За вироком суду ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що він в ніч з 8 на 9 квітня 2009 року в проміжок часу з 1 - ї години 30 хвилин по 3 - ю годину в м. Ужгороді по вул. І. Ваша, 61, будучи в стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті особистих неприязних відносин, під час сварки зі своєю співмешканкою - ОСОБА_1., штовхнув останню на підлогу, почав душити, наніс декілька ударів руками і ногами по різним частинам тіла, заподіявши ОСОБА_1. середньої тяжкості тілесні ушкодження. При цьому ОСОБА_2 погрожував потерпілій вбивством шляхом демонстрації кухонного ножа.
В апеляції потерпіла, не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію вчиненого, просить скасувати вирок суду у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок його м'якості. Крім того, вона зазначає, що при розгляді справи були порушені її права. Так, перше повідомлення про день розгляду справи вона отримала несвоєчасно, вдруге вона не з'явилась в суд, внаслідок незалежних від неї причин, через несправність транспортного засобу.
Заслухавши доповідь судді, пояснення потерпілої ОСОБА_1., яка підтримала апеляцію в частині оскарження призначеного покарання та пояснила, що вдруге в судове засідання не з'явилась з причин несправності автомобіля, однак про це вона нікому не повідомляла і надати відповідні документи не може; пояснення засудженого та його захисника ОСОБА_3, які просили вирок суду залишити без зміни, враховуючи, що на утриманні у засудженого знаходяться двоє дітей від першого та теперішнього шлюбу; промову прокурора про те, що апеляція потерпілої не підлягає задоволенню, оскільки така, будучи вчасно повідомленою, двічі не з'явилась в суд без поважних причин, підстав для призначення більш суворого покарання немає; перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція потерпілої не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, які ніким із учасників судового процесу не оскаржуються. Висновки суду щодо винності засудженого підтверджуються сукупністю зібраних та перевірених у суді відповідно до вимог ст. 67 КПК України доказів. Дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 129 КК України.
Покарання засудженому призначено у відповідності до вимог ст. ст. 65, 70 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, пом'якшуючих відповідальність обставин та даних, що характеризують винну особу.
Доводи потерпілої про невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок його м'якості спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що ОСОБА_2 несудимий, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вину визнав повністю, активно сприяв розкриттю злочину, щиро розкаявся у вчиненому, частково відшкодував завдану шкоду, по місцю проживання характеризується позитивно, займається суспільно корисною працею, по місцю роботи характеризується позитивно. Підстав вважати призначене покарання недостатнім немає (а. с. 64, 174, 176 - 179, 180 - 183).
Посилання ОСОБА_1. на порушення її процесуальних прав при розгляді справи в суді при перевірці справи в апеляції свого підтвердження не знайшли.
Так, про день, час та місце розгляду справи потерпіла своєчасно була повідомлена. З протоколу судового засідання вбачається, що у зв'язку з її неявкою в судове засідання 3 липня 2009 року розгляд справи було відкладено. 20 липня 2009 року суд, маючи дані про належне повідомлення потерпілої та про її відмову прийняти участь у розгляді справи, обґрунтовано прийняв рішення про проведення судового слідства у відсутності потерпілої (а. с. 162, 167, 169, 170, 171, 176 - 177).
Факт своєчасного отримання повідомлення про виклик її в судове засідання на 20 липня 2009 року ОСОБА_1. підтвердила при апеляційному розгляді справи. Надати будь - які документи щодо поважності причин її неявки в суд відмовилась. Отже, за таких обставин не можна вважати, що судом було порушено право потерпілої на захист.
Інших порушень вимог кримінально - процесуального закону, які б тягнули за собою скасування чи зміну вироку по справі не встановлено.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд Закарпатської області
ухвалив:
Вирок Ужгородського міськрайонного суду від 20 липня 2009 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, апеляцію потерпілої ОСОБА_1. - без задоволення.
Судді: