Іменем України 27 серпня 2009 року м.ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області у складі:
головуючого - судді Гошовського Г.М., суддів - Машкаринця М.М., Дорчинець С.Г., з участю прокурора - Кураха Ю.М., засудженого - ОСОБА_1, цивільного відповідача - ОСОБА_2, представника цивільного відповідача -адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1, цивільного відповідача ОСОБА_2 на вирок Виноградівського районного суду від 15 червня 2009 року, яким
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого громадянина України,
засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України до обмеження волі на 2 роки, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбуванню призначеного основного покарання з випробуванням із іспитовим строком 1 рік.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язано ОСОБА_1 не виїжджати з межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчо системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну МІСШ проживання, роботи.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 задоволено частково. Постановлене стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь потерплої ОСОБА_4 6302.22 грн. на відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди ті 25000 грн. - моральної.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь АД ЕКЦ при ГуМВС України в Закарпатській області 973.56 грн. судових витрат.
Справа №11-337/2009
Головуючий у 1-ій інстанції: Ключкович В.Ю. Доповідач: Машкаринець М.М.
2
Речові докази: автомобіль марки «ЗИЛ - 138», реєстраційний номер НОМЕР_1 з вантажем та велосипед постановлено передати за належністю відповідно ОСОБА_2 та ОСОБА_4
Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишено попередній - підписку про невиїзд.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 21 липня 2008 року близько 12-ої години 40 хвилин, проїжджаючи на автомобілі марки «ЗИЛ - 138», реєстраційний номер НОМЕР_1 по автодорозі між с. Тисобекень та смт. Вилок Виноградівського району допустив порушення вимог п.п. 10.1, 12.3, 13.1, 13.13 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого правим боковим дзеркалом заднього виду керованої ним автомашини зачепив велосипедистку ОСОБА_4, яка від удару впала з велосипеду на землю і отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості.
В апеляціях:
- засуджений ОСОБА_1 порушує питання про зміну судового рішення щодо нього і звільнення його від призначеного додатково покарання. Посилається на те, що судом не враховано в достатній мірі пом'якшуючі покарання обставини.
Доведеність вини та правильність кваліфікації судом його суспільно небезпечних дій засуджений не оспорює;
- цивільний відповідач ОСОБА_2 просить змінити вирок в частині розв'язання цивільного позову, зменшивши відшкодування моральної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_4 до 2000 грн., а в решті позовних вимог - відмовити.
Посилається на те, що висновки суду у цій частині не відповідають фактичним обставинам справи, вимогам закону.
«
Заслухавши доповідь судці апеляційного суду, пояснення засудженого ОСОБА_1, цивільного відповідача ОСОБА_2, його представника - адвоката ОСОБА_3, який підтримав подані ними апеляції, промову прокурора про залишення вироку без зміни, цосліцивши матеріали справи, доводи, викладені в апеляціях, апеляційний суц вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_1, цивільного відповідача ОСОБА_2 підлягають до часткового задоволення з таких підстав.
З мотивувальної частини судового рішення ( а.с. 42 т. 2 ) убачається, що обмірковуючи питання про призначення покарання щодо ОСОБА_1 суд вказав: «ОСОБА_1 слід призначити покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії у вигляді обмеження волі, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, оскільки він вчинив даний злочин, грубо порушивши ПДР України, але із застосуванням положень ст. ст. 75, 76 КК України, і таке покарання на думку суду буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів».
Згідно ж резолютивної частини вироку (а.с. 43 т. 2) ОСОБА_1 звільнено судом від відбування призначеного за цим вироком лише основного покарання.
Наведені неузгодженості у мотивувальній та резолютивній частинах вироку щодо ОСОБА_1 свідчать про те, що при призначенні додаткового покарання щодо винного судом не додержано належним чином вимог ст. ст. 65, 75 КК України, роз'яснення, даного в п. 1 постанови №7 Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання».
З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає за правильне виключити абзацу другого резолютивної частини вироку (а.с. 43 т. 2) слово «основного», і такі чином привести у відповідність мотивувальну та резолютивну частини вироку.
Відповідно до вимог ст. 328 КПК України, постановляючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Згідно ст. ст. 64, 67 КПК України при розгляді кримінальної справи у с підлягають доказуванню характер і розмір шкоди, завданої злочином, а таї розмір витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого злочину.
Суд дав оцінку доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупне керуючись законом.
Ніякі докази для суду не мають наперед встановленої сили.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що розв'язуючи цивільний позов потерпілій ОСОБА_4 суду першої інстанції необхідно було не тіл перерахувати докази, що стосуються цивільного позову, але і дати їм необхідний аналіз, оцінку у сукупності з іншими доказами, зробити необхідні розрахунки.
На підставі наведеного, вирок у частині розв'язання цивільного по: піддягає до скасування, а справа у цій частині направленню на новий розгляд в порядку цивільного судочинства.
Посилання ОСОБА_2 у апеляції на необхідності відмови в позові ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди і зменшення моральної шкоди до 2000 не можуть бути взяті до уваги як передчасні.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд
Апеляції засудженого ОСОБА_1, цивільного відповідача ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Виноградівського районного суду Закарпатської області від 15 червня 2009 року щодо ОСОБА_1 змінити.
Виключити з абзацу другого резолютивної частини вироку слово «основи
Вирок в частині розв'язання цивільного позову потерпілої ОСОБА_4 скасувати, а справу у цій частині направити на новий судовий розгляд в по цивільного судочинства.
В решті вирок залишити без зміни.
1
V