03.11.09 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів Гошовського Г.М. (головуючий), Стана І.В., Лізанця П.М., з участю прокурора - Лендела І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні провадження за скаргою на постанову про порушення кримінальної справи, в якому помічник прокурора м. Мукачева подав апеляцію на постанову судді Мукачівського міськрайонного суду від 02.10.09.
Цією постановою задоволено скаргу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, скасовано постанову слідчого СВ Мукачівського МВ УМВС України в Закарпатській області від 25.10.1996 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 142 КК України, та відмовлено в порушенні щодо них кримінальної справи за ознаками цього злочину.
В постанові про порушення кримінальної справи зазначається, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з невстановленою особою в м. Кечкеметі Угорської Республіки 25.11.1996 року проникли до АДРЕСА_2, де проживали громадяни України ОСОБА_3 і ОСОБА_4, та з погрозою застосування щодо них зброї заволоділи 5.900 доларів США, а 03.12.05 проникли до АДРЕСА_3, де проживали громадяни Росії ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9, та з погрозою застосування щодо них зброї заволоділи 3.300 форінтів Угорщини, 370 доларів США і 800.000 рублів Росії.
У скарзі ОСОБА_1 зазначає, що в матеріалах, на підставі яких порушена кримінальна справа, немає приводів і підстав для цього, в постанові слідчого вони також не вказані, проте в цій постанові йдеться про події, які відбулись після її винесення. Просить постанову слідчого скасувати і винести постанову про відмову в порушенні кримінальної справи.
Оскільки постанова слідчого датована 25-м жовтня 1996 року, а містить посилання на подію, яка відбулась 25 листопада того ж року, суд визнав її безпідставною, скасував і тим самим доводом обґрунтував своє рішення про відмову в порушенні кримінальної справи.
Апелянт порушує питання про скасування постанови судді і направлення кримінальної справи до Мукачівського МВ ГУМВС України в Закарпатській області для організації досудового слідства. Зазначає, що в матеріалах, які надійшли від правоохоронного органу Угорської Республіки, містяться достатні дані, які вказують на вчинення в 1996 році ОСОБА_1, ОСОБА_2 і невстановленою особою злочину, передбаченого ч.3 ст. 142 КК України, а розбіжність між датами в постанові слідчого є результатом друкарської помилки. Вказує також, що суд вийшов за межі повноважень, передбачених ст. 236-8 КПК України і не взяв до уваги рішень Конституційного Суду України про неконституційність окремих норм цього Кодексу.
Заслухавши доповідь судді, промову прокурора на підтримання апеляції, перевіривши матеріали провадження за скаргою, обговоривши доводи сторін, апеляційний суд приходить до переконання , що апеляція підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Відповідно до частин 12, 15 і 16 ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен, окрім іншого, дослідити матеріали, на підставі яких було порушено справу, перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для цього, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті. За результатами розгляду скарги, залежно від того, чи були при порушенні справи додержані вимоги статей 94, 97, 98 цього Кодексу, суддя має винести відповідну мотивовану постанову.
Згідно протоколу судового засідання (а.п.9-10), суддя дослідив матеріали провадження за скаргою, а не ті, на підставі яких було порушено справу, заслухав пояснення особи, яка подала скаргу, її захисника, думку прокурора і виніс постанову, яка не відповідає вимогам ч.16 ст. 236-8 КПК України та рішенню Конституційного Суду України від 30.06.09 № 16-рп/2009.
Зокрема, в ній не розглянуто питання про те, чи були при порушенні справи додержані вимоги ст.ст. 94, 97, 98 КПК України; прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи; визнано доведеним, що постанова про порушення кримінальної справи винесена до вчинення одного з двох зазначених в ній діянь. Такий висновок може бути тільки результатом дослідження і оцінки доказів під час розгляду справи по суті, а ці питання суд першої інстанції на даній стадії процесу розглядати і заздалегідь вирішувати не вправі.
Що стосується прохання апелянта про направлення кримінальної справи до Мукачівського МВ ГУМВС України в Закарпатській області для організації досудового слідства, то прийняття такого рішення виходить за межі компетенції апеляційного суду на даній стадії кримінального процесу, а тому апеляція в цій частині до задоволення не підлягає.
Керуючись ст.ст. 365, 366, КПК України, апеляційний суд
апеляцію задовольнити частково, постанову судді Мукачівського міськрайонного суду від 02.10.09, якою скасовано постанову слідчого СВ Мукачівського МВ УМВС України в Закарпатській області від 25.10.1996 про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_1, ОСОБА_2 і невстановленої особи за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 142 КК України, та відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо них, скасувати, провадження за скаргою повернути на новий розгляд до суду першої інстанції іншим суддею.
Судді :