27.03.2017 Справа № 908/3170/16
Господарський суд Сумської області, у складі судді Левченка П.І. при секретарі судового засідання Чепульській Ю.В. розглянув матеріали справи № 908/3170/16
за позовом - Охтирської міської ради Сумської області, м. Охтирка Сумської області,
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Базис», м. Запоріжжя Запорізької області,
про стягнення 116688,00 грн.,
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1 за довіреністю № 01-13/14 від 05.01.2017,
відповідача - не з'явився.
Суть спору: позивач в своїй позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь збитки завдані використанням земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Охтирка, вул. Незалежності, 4, площею 0,5440 га без правовстановлюючих документів (договору оренди), які полягають в неотриманні орендної плати за землю за період з 01 січня 2014 року по 30 червня 2016 року в розмірі 116688,00 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1750,32 грн.
Відповідач відзиву на позов до суду не подав, свого представника в судове засідання не направив.
Копія ухвали від 07.02.2017 року про призначення справи № 908/3170/16, надіслана судом відповідачеві за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві та зазначеною відповідачем у довіреності щодо представництва його інтересів (а.с. 65), повернута відділенням поштового зв'язку на адресу суду за закінченням терміну зберігання.
Відповідно до пункту 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.
За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до пункту 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 року, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Суд не визнавав явку представників сторін в судове засідання обов'язковою, а відтак нез'явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи та вирішенню спору за наявними у справі матеріалами, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності представника відповідача.
Відповідно до супровідного листа № 02-03/67 від 21.02.2017 року представник позивача надав суду для долучення до матеріалів справи: лист Виконавчого комітету Охтирської міської ради від 11.06.2015 року № 01-31/1227 про запрошення на засідання комісії з самоврядного контролю за використанням та охороною земель з конвертом; повідомлення про нарахування збитків та пропозицією добровільного їх відшкодування, копію акту про визначення збитків № 2 від 29.06.2016 року з конвертом; лист Виконавчого комітету Охтирської міської ради від 16.09.2016 року № 01-27/3385 про укладення договору про добровільне відшкодування збитків спричинених власникам землі та землекористувачам, два екземпляри договору про добровільне відшкодування збитків від 16.09.2016 року з конвертом; лист Виконавчого комітету Охтирської міської ради від 01.11.2016 року № 01-27/3915 про укладення договору оренди землі з конвертом.
У вищезгаданому листі представник позивача зазначає, що надані документи разом з листами № 01-31/688 від 06.04.2015 року, № 01-27/2052 від 21.06.2016 року, які були додані до позовної заяви, підтверджують те, що позивач вживав заходів та неодноразово звертався до відповідача щодо необхідності оформлення права користування земельною ділянкою. Представників відповідача було запрошено на засідання комісій по самоврядному контролю за використанням земель та комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі, а також на адресу відповідача позивачем було надіслано повідомлення про нарахування збитків та з пропозицією добровільного їх відшкодування, а згодом лист з проектами договору про добровільне відшкодування збитків від 16.09.2016 року.
Як зазначає позивач, вищевказані листи з доданими до них матеріалами відповідачем не отримувались, а договір оренди земельної ділянки та договір добровільного відшкодування збитків на час подання позовної заяви так і не були укладені.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
11.03.2016 року комісією з питань самоврядного контролю за використанням та охороною земель та в галузі будівництва Охтирської міської ради проведено обстеження земельної ділянки, розміщеної за адресою: м. Охтирка, вул. Незалежності, 4, площею 0,5440 га. У ході проведення обстеження вказаної земельної ділянки було встановлено, що дана земельна ділянка використовується відповідачем для розміщення нежитлових приміщень єдиного майнового комплексу швейного виробництва без правовстановлюючих документів на землю, чим порушено вимоги статей 125, 126 Земельного кодексу України. Крім того було встановлено, що документи, які посвідчують право власності або користування земельною ділянкою на дату проведення перевірки у відповідача відсутні та плата за користування земельною ділянкою не здійснюється.
Обґрунтовуючи позов статтями 152, 156, 157 Земельного кодексу України, статтями 22, 1166 Цивільного кодексу України, Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року за № 284, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь збитки, завдані використанням земельної ділянки за адресою: м. Охтирка, вул. Незалежності, 4, площею 0,5440 га без правовстановлюючих документів (договору оренди), які полягають в неотриманні орендної плати за землю за період з 01.01.2014 року по 30.06.2016 року у сумі 116688,00 грн.
Рішенням Охтирської міської ради № 1143-МР від 29.07.2014 року затверджено Положення про самоврядний контроль за використанням, охороною земель та в галузі будівництва в межах території Охтирської міської ради, пунктом 3.2 якого визначено, що за результатами роботи комісії складаються акти обстеження, які підписуються членами комісії.
Пунктами 2, 3 вказаного Порядку встановлено, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними виконавчими комітетами міських рад. Відшкодуванню підлягають, зокрема, інші збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. Неодержаний дохід - це дохід, який міг би одержати власник землі, землекористувач із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення, викупу, або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.
Отже, власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок у випадках, встановлених главою 24 Земельного кодексу України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року за № 284.
Листом № 01-31/1227 від 11.06.2015 року позивачем було повідомлено відповідача про засідання комісії з самоврядного контролю за використанням та охороною земель та в галузі будівництва в межах території Охтирської міської ради з питань дотримання вимог законодавства у сфері земельних відносин 30.06.2015 року о 14 год. 00 хв. та визнано явку представника відповідача на засідання згаданої комісії обов'язковою.
Проте вказаний лист відповідачем не отримано та повернуто позивачеві відділенням поштового зв'язку за закінченням терміну зберігання.
За результатами вищевказаного обстеження складено відповідний акт обстеження земельних ділянок № 02-08/2 від 11.03.2016 року, примірник якого вручено під підпис відповідачу (а.с. 14-15) та направлено до Комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі Охтирської міської ради.
Рішенням Виконавчого комітету Охтирської міської ради від 17.02.2016 року № 30 затверджено Порядок з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Охтирської міської ради та утворена відповідна комісія з визначення та відшкодування збитків власникам землі Охтирської міської ради (а.с. 17-25).
Комісією з визначення та відшкодування збитків власникам землі Охтирської міської ради було складено акт про визначення збитків № 2 від 29.06.2016 року, згідно якого було встановлено, що розмір збитків, завданих позивачеві внаслідок використання відповідачем земельної ділянки площею 0,5440 га, розміщеної за адресою: м. Охтирка, вул. Незалежності, 4, без правовстановлюючих документів, складає за 2014 рік - 36855,46 грн., за 2015 рік - 46040,35 грн., за 6 місяців 2016 року - 33792,19 грн., а разом - 116688,00 грн. Договір відповідач про добровільне відшкодування збитків не уклав, збитки в добровільному порядку не відшкодував.
Розрахунок збитків здійснено позивачем відповідно до пункту 6.1 згаданого Порядку, затвердженого рішенням Виконкому Охтирської міської ради від 17.02.2016 року № 30, із застосуванням розміру ставок орендної плати за землю, затверджених рішенням Охтирської міської ради, які діяли на момент виникнення таких збитків. Ставка орендної плати у розмірі 3 (трьох) відсотків застосована до нормативної грошової оцінки землі, яка діяла у попередні роки, починаючи з 2014 року.
Комісією з визначення та відшкодування збитків власникам землі, було проведено опрацювання акту обстеження земельної ділянки № 02-08/2 від 11 березня 2016 року, під час якого було встановлено, що земельна ділянка площею 0,5440 га, яка розміщена за адресою: м. Охтирка, вул. Незалежності, 4, використовується відповідачем для розміщення нежитлових приміщень єдиного майнового комплексу швейного виробництва без правовстановлюючих документів на землю, чим порушено вимоги статей 125, 126 Земельного кодексу України.
Розрахунок збитків здійснено Управлінням фінансів та економіки Охтирської міської ради, враховуючи ставки орендної плати за землю, які діяли на території м. Охтирка та викладені в Положенні про порядок оформлення права оренди земельних ділянок, затвердженого рішенням Охтирської міської ради від 26.09.2013 року за № 872-МР (а.с. 26-31), а також в Положенні про порядок оформлення права оренди земельних ділянок, затвердженого рішенням Охтирської міської ради від 30.09.2014 року № 1207-МР (а.с. 32-43) на підставі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2014, 2015 та 2016 роки, які були надані Управлінням Держгеокадастру в Охтирському районі (а.с. 44-46).
За результатами роботи Комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі Охтирської міської ради складено акт про визначення збитків № 2 від 29.06.2016 року, згідно якого було встановлено, що розмір збитків, завданих позивачеві внаслідок використання відповідачем земельної ділянки площею 0,5440 га розміщеної за адресою: м. Охтирка, вул. Незалежності, 4 без правовстановлюючих документів складає за 2014 рік - 36855,46 грн., за 2015 рік - 46040,35 грн., за 6 місяців 2016 року - 33792,19 грн., що разом становить - 116688,00 грн. (а.с. 50).
Таким чином, розмір збитків за користування відповідачем земельною ділянкою без правовстановлюючих документів (договору оренди) у вигляді неотриманої орендної плати відповідно до наданих позивачем розрахунків за 2014 рік, за 2015 рік та за 6 місяців 2016 року становить 116688,00 грн.
З метою врегулювання питання щодо сплати завданих збитків позивачем направлялися відповідачеві примірник акту про визначення збитків № 2 від 29.06.2016 року, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Охтирської міської ради від 20.07.2016 року № 120, та повідомлення з пропозицією добровільно відшкодувати визначені збитки в досудовому порядку шляхом укладення відповідного договору про відшкодування збитків з Охтирською міською радою.
Відповідно до пункту 5 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 284 передбачено, що збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій.
Але всупереч положень вищезгаданого Порядку, відповідач договір на добровільне відшкодування збитків не уклав, збитки у визначеному позивачем розмірі не відшкодував.
Крім того позивач листами № 01-31/688 від 06.04.2015 року, № 01-27/2052 від 21.06.2016 року, № 01-27/3385 від 16.09.2016 року та № 01-27/3915 від 01.11.2016 року повідомляв відповідача про необхідність оформлення права користування земельною ділянкою та запрошували на засідання комісії по самоврядному контролю за використанням земель та комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі, проте на листи № 01-31/688 від 06.04.2015 року, № 01-27/2052 від 21.06.2016 року відповідачем відповіді надано не було, а листи № 01-27/3385 від 16.09.2016 року та № 01-27/3915 від 01.11.2016 року відповідачем не отримані та повернуті відділенням поштового зв'язку на адресу позивача за закінченням терміну зберігання.
Таким чином відповідач фактично використовував земельну ділянку, протягом значного часу (за період з 01.01.2014 року по 30.06.2016 року), ухилявся від укладення договору оренди, що є порушенням вимог чинного земельного законодавства щодо використання земельної ділянки без договору оренди земельної ділянки та є підставою для нарахування збитків, визначення та відшкодування яких врегульовано Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року за № 284 та Порядком з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Охтирської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Охтирської міської ради від 17.02.2016 року № 30.
Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 284, передбачено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.
Згідно пункту 3 згаданого Порядку, відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи й неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.
Відповідно до вимог частини другої статті 120, статті 206 Земельного Кодексу України - використання землі в Україні є платним. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності. Підстави для настання цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства встановлено, зокрема, Земельним кодексом України.
Загальні підстави позадоговірної відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідна наявність повного складу правопорушення: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкідливого результату такої поведінки - шкоди (збитків); причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності, хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.
Відповідно до частини п'ятої статті 120 Земельного кодексу України, в редакції, яка діяла на час придбання відповідачем у власність згаданого нерухомого майна, передбачено, що при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.
В пункті 2.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 за № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» роз'яснено, що у застосуванні положень статей 377 Цивільного кодексу України та статті 120 Земельного кодексу України щодо переходу права користування земельною ділянкою внаслідок переходу права на розташований на ній житловий будинок, будівлю, споруду господарським судам слід враховувати, що положення відповідних статей обох кодексів мають один і той же предмет регулювання, а тому підлягають застосуванню в сукупності.
До відносин, пов'язаних з переходом права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться житловий будинок, будівля, споруда, до особи, що набула права власності на відповідне нерухоме майно, в тому числі стосовно розміру такої земельної ділянки, застосовується законодавство, що діяло на час переходу права власності на житловий будинок, будівлю, споруду.
До відносин користування власником житлового будинку (будівлі, споруди) земельною ділянкою, на якій розташований житловий будинок (будівля, споруда) як до правовідносин, що тривають, застосовується законодавство, що діє протягом періоду користування земельною ділянкою. Норми законодавства, якими змінено правовий режим та умови користування такими земельними ділянками, повинні застосовуватися також і до умов користування земельною ділянкою, які існували до відповідних змін.
Статтею 377 Цивільного кодексу України в редакції, яка діяла на час придбання відповідачем у власність згаданого нерухомого майна передбачено, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни цільового призначення, у розмірах встановлених договором.
Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
За приписами статті 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Водночас, відповідно до статті 156 Земельного кодексу України, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
Згідно статті 157 цього ж Кодексу, відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Аналогічна позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 17.09.2013 року у справі № 922/763-13-г, від 13.11.2013 року у справі № 902/370/13-г, від 24.03.2014 року у справі № 922/2153/13 та від 29.01.2015 року у справі № 924/1217/14.
Пунктом 3.8 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року за № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» роз'яснено, що вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, збитків у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди повинні брати до уваги положення статі 22 Цивільного кодексу України та частини другої статі 224 Господарського кодексу України. Для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати наявність у діях відповідача усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини). У розгляді таких справ господарські суди мають докладно з'ясовувати причини неоформлення чи несвоєчасного оформлення відповідного землекористування та обставини, пов'язані із вжиттям господарюючими суб'єктами усіх залежних від них заходів щодо одержання документів, які посвідчують право землекористування.
Таким чином, виходячи з положень статті 120 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України, з урахуванням пункту 2.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», у відповідача, як нового власника нерухомого майна, з моменту його придбання, тобто з 01.01.2014 року виник обов'язок оформити правовстановлюючі документи на земельну ділянку, на якій воно розташоване.
Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України у постанові від 10.12.2014 року у справі № 920/2007/13.
Згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про оренду землі», орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
За приписами частини першої статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до статті 125 зазначеного Кодексу, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
В даному випадку відповідач протягом тривалого часу не вживав належних заходів, спрямованих на оформлення у встановленому порядку свого права користування земельною ділянкою, на якій розташоване вказане майно, що призвело до неправомірного користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів протягом періоду з 01.01.2014 року по 30.06.2016 року.
Пунктом 3.7 вищенаведеної постанови пленуму Вищого господарського суду України роз'яснено, що власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 Земельного кодексу України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року за № 284 (далі - Порядок).
У відповідності до Порядку, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок (пункт 1 Порядку). Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії (пункт 2 Порядку). Відшкодуванню підлягають: збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані (абзац 7 пункту 3 Порядку).
В силу пункту 5 Порядку збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій.
Таким чином, в діях відповідача вбачається умисне зволікання з укладенням договору оренди земельної ділянки по вул. Незалежності, 4 у м. Охтирка, на якій розташоване нежитлові приміщення єдиного майнового комплексу швейного виробництва, що свідчить про наявність його вини у неправомірному користуванні земельною ділянкою без правовстановлюючих документів протягом періоду з 01.01.2014 року по 30.06.2016 року, у зв'язку з чим позивачеві завдано збитків у виді недоотриманої орендної плати.
За таких обставин у діях відповідача наявний повний склад цивільного правопорушення, який є підставою для стягнення з нього збитків у вищезазначених розмірах.
Таким чином, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на свою користь збитків в сумі 116688,00 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Частина перша статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду наперед встановленої сили.
Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по судовому збору покладаються на відповідача.
Тому, керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Базис» (69008, Запорізька область, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 9, ідентифікаційний код 37941138) на користь Охтирської міської ради Сумської області (42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Незалежності, 11, ідентифікаційний код 36467402; рахунок для зарахування коштів до місцевого бюджету № 31410544700006 в Охтирському УДКСУ у Сумській області, код податку 24060300, код одержувача 37981563) збитки у сумі 116688,00 грн.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Базис» (69008, Запорізька область, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 9, ідентифікаційний код 37941138) на користь Охтирської міської ради Сумської області (42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Незалежності, 11, ідентифікаційний код 36467402) витрати по сплаті судового збору в сумі 1750,32 грн.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 31.03.2017.
Суддя ОСОБА_2