33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"28" березня 2017 р. Справа № 903/991/16
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Розізнана І.В.
судді Мельник О.В. ,
судді Грязнов В.В.
при секретарі судового засідання Берун О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" на рішення господарського суду Волинської області від 31.01.17 р. у справі №903/991/16 (суддя Вороняк А.С.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" (м. Луцьк)
до відповідачів: 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Арбо Фінанс" (м. Київ); 2) товариства з обмеженою відповідальністю "Вестконд" (м. Рівне); 3) товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "Луцьккондитер" (м. Луцьк); 4) публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (м. Київ)
про визнання припиненим договору іпотеки та визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився;
відповідача - 1 - не з'явився;
відповідача - 2 - ОСОБА_1, представник за довіреністю №б/н від 21.11.2016р.; ОСОБА_2, представник за довіреністю №б/н від 21.11.2016р.;
відповідача - 3 - не з'явився;
відповідача - 4 - ОСОБА_3, представник за довіреністю №09-32/339 від 11.07.2016р.;
Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" звернулося до господарського суду Волинської області з позовом про визнання припиненим договору іпотеки від 27.01.2006р. та визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги №39/391 від 04.11.2016р., №39/391-1 від 04.11.2016р., №24 від 04.11.2016р., №24-3 від 04.11.2016р.
Рішенням господарського суду Волинської області від 31.01.2017р. у справі № 903/991/16 в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким задоволити позов.
Мотивуючи апеляційну скаргу скаржник вказує, що суд першої інстанції безпідставно відмовив йому в задоволенні клопотань про витребування документів, допустивши грубі порушення не лише ст. 38 ГПК України, а й цілого ряду процесуальних прав позивача. Наслідком таких процесуальних порушень стала ситуація коли суд першої інстанції не дослідивши ключової підстави позовних вимог (яку форму мало списання заборгованості - прощення боргу, списання його як безнадійного, тощо) надав оцінку правовідносинам керуючись виключно припущеннями та твердженнями відповідачів. Окрім того, скаржник зазначає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у заявленому клопотанні щодо залучення до участі у справі в якості третьої особи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, що вносив до державного реєстру обтяжень відомості про реєстрацію іпотек за відповідачами - ТзОВ "Вестконд" та ТзОВ "Арбо Фінанс". Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції надав оцінку діям ПАТ "Промінвестбанк" не дослідивши первинного документу на підставі якого відбулись такі дії - рішення Правління Банку. Суд першої інстанції не посилається на жоден наявний в матеріалах справи доказ (оскільки у витребуванні таких було відмовлено), який би свідчив про те, що в даних правовідносинах не відбулось списання (прощення) боргу. Скаржник зазначає, що сума заборгованості, яка визначена у рішенні господарського суду Волинської області від 16.01.2014р. у справі №5004/2042/11 не відповідає сумі заборгованості, що стала предметом уступки права вимоги за оскаржуваними правочинами. На вказану обставину суд першої інстанції, хоча й звернув увагу в оскаржуваному рішенні, однак не надав їй належної оцінки, залишивши чинними правочини, що не відповідають вимогам законодавства.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 01.03.2017р. апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження, справу призначено до слухання.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Вестконд" надіслало до суду відзив на апеляційну скаргу (вх. №7794/17 від 21.03.2017р.) в якому відповідач-2 доводи апеляційної скарги заперечує, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Також відповідач-2 подав до суду клопотання (вх. №8685/17 від 28.03.2017р.) в якому останній просить долучити до матеріалів справи рішення господарського суду Волинської області від 31.01.2017р. по справі №903/990/16; апеляційним судом долучено дане рішення до матеріалів справи.
Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" надіслало до суду відзив на апеляційну скаргу (вх. №8480/17 від 27.03.2017р.) в якому відповідач-4 заперечує доводи апеляційної скарги, вважає її безпідставною та необґрунтованою, тому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
ОСОБА_4 заявою від 28.03.2017р. (вх. №8682/17 від 28.03.2017р.) повідомила суд про те, що у неї відсутні повноваження на представництво в апеляційному суді по даній справі товариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" у зв'язку із закінченням дії договору про надання правової допомоги, укладеного між нею та позивачем; довіреності, які видавалися товариством були відкликані останнім, а наявна у матеріалах справи довіреність закінчила строк своєї дії.
Представник товариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" ОСОБА_5 надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №8683/17 від 28.03.2017р.) у зв'язку із зайнятістю у іншому судовому засіданні.
Розглянувши в судовому засіданні 28.03.2017р. клопотання скаржника про відкладення розгляду справи, заслухавши позиції учасників процесу, судова колегія апеляційного суду зазначає, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18, від 26.12.2011 року, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи те, що представництво в господарському процесі не обмежується певним колом осіб, тому позивач зобов'язаний добросовісно користуватися своїми процесуальними правами та забезпечити явку свого представника в судове засідання, таким представником може бути сам керівник, головний бухгалтер, бухгалтер, інші працівники підприємства або представники на підставі доручення, які не перебувають з ним у трудових відносинах. Скаржником не доведено, а судом не встановлено наявності обставин, які б унеможливлювали вирішення спору без участі його представника, тому колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи слід відмовити.
Представники відповідачів-2,4 в судовому засіданні 28.03.2017р. заперечили доводи апеляційної скарги, просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідач-3 не забезпечив явку повноважного представника в судове засідання 28.03.2017р., про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.
Враховуючи те, що судом вчинено всі дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, заслухавши пояснення представників відповідачів-2,4, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.
Як встановлено апеляційним судом, 27.01.2006р. між закритим акціонерним товариством "Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком" (банк) та товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Луцьккондитер" (позичальник) було укладено кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії №4-4 (т.1, а.с.67-71).
Згідно п. 2.1. кредитного договору банк надає позичальнику кредит шляхом відкриття відновлюваної мультивалютної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 2500 000 дол. США (ліміт кредитної лінії) або 12 500 000 грн. або 200 000 євро на умовах передбачених цим договором (додатковими угодами до нього), а позичальник взяв на себе зобов'язання по поверненню всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту.
В забезпечення зобов'язання, що випливають з кредитного договору, 27.01.2006р. між закритим акціонерним товариством "Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком" (іпотекодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Луцьккондитер" (іпотекодавець) було укладено договір іпотеки, який був посвідченим приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за №236 (т.1, а.с.72-76).
Згідно п. 1.2 договору іпотеки предметом іпотеки є нерухоме майно, яке розташоване за адресою: м. Луцьк, вул. Володимирська, 57а, а саме:
1) будівля цукеркового і карамельного цеху /літер М-2/ загальною площею 3887,4 кв.м., належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності серії САА №457319, виданого виконкомом Луцької міської ради 16.04.2003р., на підставі його ж рішення від 31.03.2003р. №135. Право власності зареєстроване в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 01.06.2003р. за реєстраційним №1300956 (Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданий ВОБТІ 01.06.2003р. за №678496);
2) спецоб'єкт (адмінкорпус) /літер А-3/ загальною площею 1432,5 кв.м., належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності серії САА №457307, виданого виконкомом Луцької міської ради 16.04.2003р., на підставі його ж рішення від 31.03.2003р. №135. Право власності зареєстроване в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 30.05.2003р. за реєстраційним №1296564 (Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданий ВОБТІ 30.05.2003р. за №676446);
3) будівля центрального складу /літер Н-1/ загальною площею 825,2 кв.м., належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності серії САА №457320, виданого виконкомом Луцької міської ради 16.04.2003р., на підставі його ж рішення від 31.03.2003р. №135. Право власності зареєстроване в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 01.06.2003р. за реєстраційним №1300962 (Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданий ВОБТІ 01.06.2003р. за №678506);
4) будівля роздрібного цеху /літер Д-1/ загальною площею 748,2 кв.м., належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності серії САА №457311, виданого виконкомом Луцької міської ради 16.04.2003р., на підставі його ж рішення від 31.03.2003р. №135. Право власності зареєстроване в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 30.05.2003р. за реєстраційним №1297105 (Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданий ВОБТІ 30.05.2003р. за №676751);
5) вагова/літер Р-1/ загальною площею 83,7 кв.м., належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності серії САА №457321, виданого виконкомом Луцької міської ради 16.04.2003р., на підставі його ж рішення від 31.03.2003р. №135. Право власності зареєстроване в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 01.06.2003р. за реєстраційним №1300920 (Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданий ВОБТІ 01.06.2003р. за №678487);
6) газорозподільний пункт ГРП /літер И-1/ загальною площею 21,1 кв.м., належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності серії САА №457313, виданого виконкомом Луцької міської ради 16.04.2003р., на підставі його ж рішення від 31.03.2003р. №135. Право власності зареєстроване в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 01.06.2003р. за реєстраційним №1297206 (Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданий ВОБТІ 30.05.2003р. за №676841);
7) будівля гаража /літер К-1/ загальною площею 65,7 кв.м., належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності серії САА №457316, виданого виконкомом Луцької міської ради 16.04.2003р., на підставі його ж рішення від 31.03.2003р. №135. Право власності зареєстроване в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 01.06.2003р. за реєстраційним №1297429 (Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданий ВОБТІ 30.05.2003р. за №676969);
8) будівля бісквітного цеху /літер И2-1/ загальною площею 457,5 кв.м., належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності серії САА №457315, виданого виконкомом Луцької міської ради 16.04.2003р., на підставі його ж рішення від 31.03.2003р. №135. Право власності зареєстроване в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 30.05.2003р. за реєстраційним №1297419 (Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданий ВОБТІ 30.05.2003р. за №676949);
9) будівля складу сировини /літер В-1/ загальною площею 303,8 кв.м., належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності серії САА №457310, виданого виконкомом Луцької міської ради 16.04.2003р., на підставі його ж рішення від 31.03.2003р. №135. Право власності зареєстроване в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 30.05.2003р. за реєстраційним №1297007 (Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданий ВОБТІ 30.05.2003р. за №676711);
10) гараж /літер д/ загальною площею 42,2 кв.м., належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності серії САА №457312, виданого виконкомом Луцької міської ради 16.04.2003р., на підставі його ж рішення від 31.03.2003р. №135. Право власності зареєстроване в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 30.05.2003р. за реєстраційним №1297145 (Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданий ВОБТІ 30.05.2003р. за №676787);
11) будівля механічної майстерні /літер И1-1/ загальною площею 443,9 кв.м., належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності серії САА №457314, виданого виконкомом Луцької міської ради 16.04.2003р., на підставі його ж рішення від 31.03.2003р. №135. Право власності зареєстроване в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 30.05.2003р. за реєстраційним №1297393 (Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданий ВОБТІ 30.05.2003р. за №676928);
12) будівля трансформаторної /літер Л-1/ загальною площею 52,2 кв.м., належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності серії САА №457317, виданого виконкомом Луцької міської ради 16.04.2003р., на підставі його ж рішення від 31.03.2003р. №135. Право власності зареєстроване в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 01.06.2003р. за реєстраційним №1300918 (Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданий ВОБТІ 01,06.2003р. за №678482);
13) будівля компресорної (повітр.) /літер С-1/ загальною площею 252,0 кв.м., належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності серії САА №457322, виданого виконкомом Луцької міської ради 16.04.2003р., на підставі його ж рішення від 31.03.2003р. №135. Право власності зареєстроване в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 30.05.2003р. за реєстраційним №1297316 (Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданий ВОБТІ 30.05.2003р. за №676906);
14) будівля складу сировини /літер м-2/ загальною площею 331,6 кв.м., належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності серії САА №457318, виданого виконкомом Луцької міської ради 16.04.2003р., на підставі його ж рішення від 31.03.2003р. №135. Право власності зареєстроване в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 01.06.2003р. за реєстраційним №1300940 (Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданий ВОБТІ 01.06.2003р. за №678491);
15) будівля котельні /літер б-2/ загальною площею 570,9 кв.м., належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності серії САА №457309, виданого виконкомом Луцької міської ради 16.04.2003р., на підставі його ж рішення від 31.03.2003р. №135. Право власності зареєстроване в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 30.05.2003р. за реєстраційним №1296905 (Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданий ВОБТІ 30.05.2003р. за №676635);
16) будівля нового бісквітного цеху /літер Б-2/ загальною площею 2474,4 кв.м., належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності серії САА №457308, виданого виконкомом Луцької міської ради 16.04.2003р., на підставі його ж рішення від 31.03.2003р. №135. Право власності зареєстроване в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 30.05.2003р. за реєстраційним №1296777 (Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданий ВОБТІ 30.05.2003р. за №676548).
15.11.2006р. між закритим акціонерним товариством "Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком" (іпотекодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Луцьккондитер" (іпотекодавець) було укладено додаткову угоду, яка була посвідчена приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрована в реєстрі за №4290 (т.1, а.с.77).
Пункт 1.1. договору іпотеки виключено та викладено його в наступній редакції: "Цей договір забезпечує вимогу іпотекодержателя, що випливає з кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №4-4 від 27.01.2006р. (а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії кредитного договору) або "основне зобов'язання", укладеного між "Промінвестбанк" (банк) та товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційною Фірмою "Луцьккондитер" (позичальник) за умовами банк надає позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 4 000 000 доларів США, або еквівалент цієї суми в інших валютах, а позичальник зобов'язаний в строк до 10.10.2011р. повернути іпотекодержателю всі отримані в межах кредитної лінії суми кредиту, сплатити відсотки за користування ним згідно умов кредитного договору, а також можливу неустойку у розмірі і у випадках, передбачених кредитним та цим договором. У відповідності до даного договору іпотекодержатель (банк) має право у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором отримати задоволення за рахунок майна, переданого в іпотеку іпотекодавцем на нижчевказаних умовах."
Останній абзац п. 1.2. договору іпотеки виключено та викладено його в наступній редакції: "Земельна ділянка, на якій розташований предмет іпотеки передана іпотекодавцю в користування на підставі державного акту на право постійного користування землею, серії І-ВЛ №000834, виданого 14.01.1997р. Луцькою міською радою та призначена для обслуговування виробничих та адміністративних будівель, у відповідності до рішення Луцької міської ради від 26.12.1996р. №667. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 224. Іпотекодавцем подані документи до виконкому Луцької міської ради щодо передачі у власність ВКФ "Луцьккондитер" ЛТД земельної ділянки на якій знаходиться вищезазначене нерухоме майно. Іпотекодавець зобов'язується протягом 12 (дванадцяти) місяців належним чином оформити право власності на земельну ділянку та надати іпотекодержателю відповідні документи. У випадку оформлення державного акту на право власності на земельну ділянку на якій розташований предмет іпотеки, іпотекодавець зобов'язаний в строк до 01.01.2008р. передати вищезазначену земельну ділянку в іпотеку ЗАТ Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку, як додаткове забезпечення по виконанню іпотекодавцем умов кредитного договору".
Пункт 1.3. договору іпотеки виключено та викладено його в наступній редакції:" Заставна вартість предмету іпотеки визначається сторонами в сумі 20 220 000 грн., що відображено в описі майна, що передається в іпотеку, укладеному між сторонами 15.11.2006р."
Згідно рішення господарського суду Волинської області від 16.01.2014р у справі №5004/2042/11, яке набрало законної сили (т.1, а.с.192-197), в рахунок погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "Луцьккондитер" перед публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" за кредитним договором №4-4 від 27.01.2006р. в сумі 45380000,61 грн., в тому числі заборгованість: за кредитом - 32524023,24 грн., за процентами - 6839720,44 грн., пеня за несплату кредиту - 3971566,74 грн., пеня за несплату процентів - 330618,31 грн., інфляційні втрати - 87326,95 грн., комісійна винагорода - 311503,37 грн., 3% річних за несплату кредиту - 1205101,98 грн., 3% річних за несплату процентів - 110139,58 грн. звернуто стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки відповідно до договору іпотеки №236 від 27.01.2006р., укладеного між ПАТ "Промінвестбанк" та ТОВ ВКФ "Луцьккондитер", а саме: будівлю цукеркового і карамельного цеху (літера М-2) загальною площею 3887, 4 кв.м.; спец'об'єкт (адмінкорпус) (літера A-З) загальною площею 1432, 5 кв.м.; будівлю центрального складу (літера Н-1) загальною площею 825,2 кв.м.; будівлю роздрібного цеху (літера Д-1) загальною площею 748, 2 кв.м.; вагову (літера Р-І) загальною площею 83, 7 кв.м.; газорозподільний пункт ГРП (літера И-1) загальною площею 21, 1 кв.м.; будівлю гаража (літера К-1) загальною площею 65, 7 кв.м.; будівлю механічної майстерні (літера И1-1), загальною площею 443, 9 кв.м.; будівлю бісквітного цеху (літера И2-1) загальною площею 457, 5 кв.м.; будівлю складу сировини (літера В-1) загальною площею 303, 8 кв.м.; гараж (літера д) загальною площею 42, 2 кв.м.; будівлю трансформаторної (літера Л-1) загальною площею 52, 2 кв.м.; будівлю компресорної (повітр.) (літера С-1) загальною площею 252, 0 кв.м.; будівлю складу сировини (літера м-2) загальною площею 331,6 кв.м.; будівлю котельні (літера 6-2) загальною площею 570, 9 кв.м.; будівлю нового бісквітного цеху (літера Б-2) загальною площею 2474, 4 кв.м. та знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Володимирська, 57-а і належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест", шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження". Також встановлено початкову ціну продажу вказаного предмета іпотеки згідно з експертним висновком суб'єкта оціночної діяльності ТОВ "Українська експертна група" в розмірі 18057988 грн..
Також належність предмета іпотеки на праві власності ТОВ "Поларт-Інвест" підтверджується наявними в матеріалах справи копіями свідоцтв про право власності та витягами про державну реєстрацію прав (т.1, а.с.35-66).
04.11.2016р. між ПАТ "Промінвестбанк" та ТОВ "Фінансова компанія "Арбо Фінанс" було укладено договір відступлення права вимоги №39/391, згідно з умовами якого банком було відступлено право вимоги за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №4-4 від 27.01.2006р., укладеним між ПАТ "Промінвестбанк" та ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Луцьккондитер", разом з додатковими договорами щодо змін і доповнень до основного договору, а саме: №1 від 15.11.2006р.; №4 від 24.12.2007р.; №6 від 23.06.2008р.; №8 від 18.02.2009р.; №9 від 28.05.2009р.(т.1, а.с.94-99).
Також, 04.11.2016р. між ПАТ "Промінвестбанк" та ТОВ "Фінансова компанія "Арбо Фінанс" було укладено договір відступлення права вимоги №39/391-1(відступлення прав вимоги за іпотечним договором) (т.1, а.с.100-101).
ТОВ "Фінансова компанія "Арбо Фінанс" здійснило розрахунок з ПАТ "Промінвестбанк" за відчуження останнім прав вимоги боргу за вищевказаним кредитним договором та всіма договорами, що забезпечували виконання такого договору, що підтверджується платіжним дорученням №1 від 04.11.2016р.(т.1, а.с.102).
04.11.2016р. між ТОВ "Фінансова компанія "Арбо Фінанс" та ТОВ "Вестконд" було укладено договір відступлення права вимоги №24 від 04.11.2016р.(т.1 а.с.103-107), згідно якого ТОВ "Фінансова компанія "Арбо Фінанс" відступило ТОВ "Вестконд" право вимоги за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №4-4 від 27.01.2006р., разом з додатковими договорами до нього.
04.11.2016р. між ТОВ "Фінансова компанія "Арбо Фінанс" та ТОВ "Вестконд" було укладено договір відступлення права вимоги №24-3 від 04.11.2016р.(за іпотечним договором) (т.1, а.с.108-109).
ТОВ "Вестконд" здійснило розрахунки з ТОВ "Фінансова компанія "Арбо Фінанс" за відступлені права вимоги боргу за кредитним договором та всіма договорами, що забезпечували виконання основного договору, що підтверджується випискою по особовому рахунку ТОВ "Вестконд" за 04.11.2016р.(т.1, а.с.110).
Повідомленням від 07.11.2016р. №09-13-1/1994 (т.1, а.с.78) банк повідомив позивача про те, що між ПАТ "Промінвестбанк" та ТОВ "Фінансова компанія "Арбо Фінанс" було укладено договори про відступлення права вимоги за №39/391 та №39/391-1 від 04.11.2016р., а саме: за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №4-4 від 27.01.2006р. та договором іпотеки від 27.01.2006р., який посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за №236.
Повідомленням від 10.11.2016р. (т.1, а.с.79-80) ТОВ "Вестконд" повідомило позивача, що 04.11.2016р. між ТОВ "Фінансова компанія "Арбо Фінанс" та ТОВ "Вестконд" було укладено договори про відступлення права вимоги за тим же кредитним та іпотечним договорами, а саме: договір про відступлення права вимоги №24 за кредитним договором від 27.01.2006р. (предметом такого правочину згідно п.1.1. стало відступлення первісним кредитором новому кредитору права вимоги за кредитним договором про відкриття мультивідновлювальної кредитної лінії №4-4 від 27.01.2006р.); договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором №24-3 (відповідно до п.1.1. якого первісний іпотекодержатель відступає новому іпотекодержателю своє право вимоги за договором іпотеки від 27.01.2006 р. №236).
Предметом даного позову є вимога позивача про визнання припиненим договору іпотеки від 27.01.2006р. та визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги №39/391 від 04.11.2016р., №39/391-1 від 04.11.2016р., №24 від 04.11.2016р., №24-3 від 04.11.2016р.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на статті 202, 203, 215, 598, 605 ЦК України та вказує, що ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" провів списання заборгованості за основним зобов'язанням (договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №4-4 від 27.01.2006р.) як безнадійної, тому таке списання позивач прирівнює до прощення боргу та вважає беззаперечним свідченням припинення зобов'язання в силу положень ст. 605 ЦК України. У зв'язку з припиненням зобов'язань за кредитним договором (припиненням основного зобов'язання) відбулось припинення додаткових зобов'язань, що забезпечували боргові зобов'язання ТОВ "ВКФ "Луцьккондитер" та як наслідок є припиненою іпотека нерухомого майна, що виникла на підставі договору іпотеки №236 від 27.01.2006р., з моменту прийняття рішення про списання безнадійної заборгованості. Позивач вказує, що наслідком одностороннього припинення зобов'язань за кредитним договором стала недійсність усіх подальших правочинів щодо відчуження банком (первісним кредитором) неіснуючої заборгованості та прав вимог за договорами, що її забезпечували.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Ці підстави зазначені у статтях 599, 600, 604 - 609 ЦК України.
Відповідно до ст. 605 ЦК України зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.
Виходячи з конструкції даної статті, для вказаної дії необхідна згода кредитора та відсутність порушення прав третіх осіб щодо майна кредитора. Під припиненням зобов'язання розуміють припинення правового зв'язку між його сторонами, звільнення їх від прав та обов'язків, що становлять зміст зобов'язання. Тобто, кредитор втрачає право вимагати від боржника виконання передбачених у зобов'язанні дій, а боржник звільняється від обов'язку виконувати такі дії під загрозою застосування до нього мір відповідальності.
Згідно ст. 7 Закону України "Про Національний банк України", Національний банк виконує функції в тому числі банківського регулювання (одна із функцій Національного банку України, яка полягає у створенні системи норм, що регулюють діяльність банків, визначають загальні принципи банківської діяльності, порядок здійснення банківського нагляду, відповідальність за порушення банківського законодавства) та банківського нагляду (система контролю та активних впорядкованих дій Національного банку України, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими особами, стосовно яких Національний банк України здійснює наглядову діяльність законодавства України і встановлених нормативів, з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та кредиторів банку) та встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності захисту інформації, коштів та майна.
Відповідно до ст. 56 Закону України "Про Національний банк України", Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб. Нормативно - правові акти Національного банку підлягають обов'язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України та набирають чинності відповідно до законодавства України.
Згідно ст. 59 Закону України "Про Національний банк України", Національний банк визначає розміри, порядок формування та використання резервів банків для покриття можливих втрат за кредитами, резервів для покриття валютних, відсоткових та інших ризиків банків. Резерви для покриття можливих фінансових ризиків, а також фонду гарантування вкладів громадян створюються за рахунок Доходу до оподаткування відповідно до законодавства України.
Відповідно до ст. 36 Закону України "Про банки і банківську діяльність", банки зобов'язані формувати резервний фонд на покриття непередбачених збитків по всіх статтях активів та позабалансових зобов'язаннях.
Як встановлено апеляційним судом, перенесення кредитної заборгованості ТОВ "ВКФ "Луцьккондитер" за кредитним договором №4-4 від 27.01.2006р. на рахунки позабалансового обліку ПАТ "Промінвестбанк" було здійснено на виконання та відповідно до вимог Порядку формування банками резервів за кредитами і нарахованими за ними процентами та списання безнадійної заборгованості, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 13.09.2010р. №424 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.10.2010р. №998/18293.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що цей Порядок встановлює та передбачає відображення в бухгалтерському обліку формування резерву та зазначення самих бухгалтерських проводок, відповідно до яких здійснюється перенесення (списання з одного рахунку та зарахування на інший) заборгованості на рахунки позабалансового обліку відповідно до Інструкції №481.
Пунктом 8 Порядку встановлено, що списання безнадійної заборгованості за кредитами та нарахованими за ними процентами не є підставою для припинення вимог банку до позичальника. Банк у період відповідно до законодавства України продовжує роботу щодо відшкодування списаної за рахунок резерву безнадійної заборгованості.
Списання заборгованості за рахунок резерву є виключно банківською бухгалтерською проводкою з перенесення заборгованості з балансового рахунку обліку на позабалансовий, яка вчиняється відповідно до вимог нормативно-правових актів, що регулюють правила та умови здійснення банківської діяльності, бухгалтерії та обліку.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вказує, що в даному випадку не відбулося прощення боргу, а лише відбулася банківська бухгалтерська проводка з перенесення заборгованості з балансового рахунку обліку на позабалансовий, списання ПАТ "Промінвестбанк" заборгованості за рахунок резерву не є підставою для припинення вимог банку до позичальника, а норми чинного законодавства не містять такої підстави припинення зобов'язання, як списання банками заборгованості за рахунок сформованого резерву, тобто, перенесення заборгованості на рахунки позабалансового обліку.
Як вбачається з довідки-розрахунку, виданої публічним акціонерним товариством "Промінвестбанк" станом на 04.11.2016р. загальна заборгованість ТОВ "ВКФ "Луцьккондитер" за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №4-4 від 27.01.2006р. становила 51079685,87 грн., 4055050,05 доларів США, що за курсом Національного банку України на 03.11.2016р., становило 103641710,39 грн., 39571,91 Євро, що за курсом Національного банку України на 03.11.2016р. становило 1122154,54 грн., в тому числі: заборгованість кредитом 17856 521,65 грн.; заборгованість кредитом 1840338,97 дол. США, що за курсом Національного банку України на 03.11.2016 р. становило 47036627,46 грн.; заборгованість за процентами за користування кредитом, які нараховані за період з 25.12.2007р. до 04.11.2016р., в сумі 32710756,74 грн.; заборгованість за процентами за користування кредитом, які нараховані за період з 27.01.2006р. до 04.11.2016р, в сумі 2214711,08 дол. США, що за курсом Національного банку України на 03.11.2016р. становило 56605082,93 грн.; заборгованість за процентами за користування кредитом, які нараховані за період з 18.05.2006р. до 04.11.2016р., в сумі 39571,91 Євро, що за курсом Національного банку України на 03.11.2016р. становило 1122154,54 грн.; заборгованість за комісійною винагородою за управління кредитом, нарахованою за період з 27.01.2006р. до 04.11.2016р., в сумі 512407,48 грн.
Обставини щодо наявності вказаної у позовній заяві заборгованості досліджені та встановлені господарським судом Волинської області ухвалою від 18.01.2011р. у справі №7/105-Б (т.1,а.с.187-191), якою затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "ВКФ "Луцьккондитер" та рішенням господарського суду Волинської області від 16.01.2014р. у справі №5004/2042/11, яке набрало законної сили. Так, станом на 21.12.2009р. заборгованість позичальника становила 45380000,61 грн., в т.ч. 32524023,24 грн. - сума боргу по кредиту, 6839720,44 грн. - сума нарахованих процентів, 3971566,74 грн. - пеня по кредиту, 330618,31 грн. - пеня по процентах, 87326,95 грн. - сума індексу інфляції по боргу, 311503,37 грн. - сума комісійної винагороди, 1205101,98 грн. - 3% річних по боргу, 110139,58 грн. - 3% річних по процентах.
Таким чином, обставини наявності та обсягу кредитної заборгованості встановлені у рішенні господарського суду Волинської області від 16.01.2014 року у справі №5004/2042/11 та ухвалі від 18.01.2011р. у справі №7/105-Б, що в силу ч. 3 ст. 35 ГПК України є преюдиційним фактом та не потребує повторного доведенню. При цьому, апеляційний господарський суд приймає до уваги те, що позивачем фактично не оспорюється заборгованість за кредитним договором.
Згідно ч. 5 ст. 3 Закону України "Про Іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Так, п. 6.2 договору іпотеки від 27.01.2006р. сторони передбачили, що право застави, та відповідно і цей договір припиняє чинність у разі: припинення основного зобов'язання, забезпеченого цією іпотекою, знищенням (втрати) предмета іпотеки, якщо іпотекодавець не змінив або не відновив предмет іпотеки, реалізації предмета іпотеки, набуття іпотекодержателем на підставах, передбачених чинним законодавством України та цим договором права власності на предмет іпотеки, розірвання цього договору за згодою сторін, яка посвідчується нотаріально, в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
Враховуючи те, що заборгованість за кредитним договором №4-4 від 27.01.2006р. на момент відступлення права вимоги не була погашена, зобов'язання за кредитним договором не припинені, правовий зв'язок між сторонами договору існує, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог позивача в частині припинення договору іпотеки від 27.01.2006р. та відмовляє в їх задоволенні.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що положення статті 203 ЦК України встановлюють загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Відповідно до ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені істинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначені ст.203 ЦК України, ними зокрема є наступні: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Пунктом 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29.05.2013р. №11 передбачено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Статтею 512 ЦК України встановлено підстави заміни кредитора у зобов'язанні. Так, відповідно до приписів даної статті кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Оскільки апеляційним судом встановлено, що списання (прощення) боргу банком не відбулося, а відступлення права вимоги (укладення відповідних договорів) відбувалося відносно існуючої заборгованості, судова колегія приходить до висновку, що ТОВ "Вестконд" правомірно з дотриманням всіх вимог чинного законодавства набуло право вимоги до ТОВ "ВКФ "Луцьккондитер" за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №4-4 від 27.01.2006р. та договором іпотеки від 27.01.2006р.
Апеляційним судом не встановлено, а позивачем не доведено суду неправомірності дій відповідачів-1, 2, 4 при укладенні договорів про відступлення прав вимоги, також не встановлено норм законодавства, яким не відповідають договори відступлення права вимоги, тому суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги №39/391 від 04.11.2016р., №39/391-1 від 04.11.2016р., №24 від 04.11.2016р., №24-3 від 04.11.2016р.
При цьому, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи скаржника про те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив йому в задоволенні клопотань про витребування документів, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 38 ГПК України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, що перешкоджають його наданню; підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; обставини, які може підтвердити цей доказ. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.
Однією з необхідних умов задоволення клопотання про витребування доказів є неможливість самостійно подати необхідні для розгляду справи докази. При цьому, обґрунтування такої неможливості покладається на особу, що заявляє відповідне клопотання.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не надав жодних належних та допустимих доказів та не обґрунтував неможливості самостійно подати докази; в клопотаннях заявником не обґрунтовано, що зазначені докази відносяться до предмету доказування і відповідають принципу допустимості доказів (господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи ст. 34 ГПК України). При цьому, покладення судом за ініціативою однієї сторони обов'язку на іншу сторону щодо надання доказів на підтвердження своєї позиції є таким, що суперечить принципу змагальності ст. ст. 4-3, 33 ГПК України.
Судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги доводи скаржника, що сума заборгованості, яка визначена у рішенні господарського суду Волинської області від 16.01.2014р. у справі №5004/2042/11 не відповідає сумі заборгованості, що стала предметом уступки права вимоги, оскільки ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" відповідно до умов кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №4-4 від 27.01.2006р. здійснювало нарахування процентів за період з 18.01.2011р. до 04.11.2016р., що не суперечить вимогам ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції станом на дату винесення ухвали про банкрутство боржника) та п. 50 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. "Про судову практику у справах про банкрутство".
Колегія суддів вважає інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, документально необґрунтованими, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.
Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" на рішення господарського суду Волинської області від 31.01.17 р. у справі №903/991/16 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.
3. Справу повернути до господарського суду Волинської області.
Головуючий суддя Розізнана І.В.
Суддя Мельник О.В.
Суддя Грязнов В.В.