Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"09" листопада 2009 р. Справа № 05/156-09
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , судді ,
за участю представників сторін:
позивача: Чумака Р.В., довіреність № 345 від 20.06.2009 р.,
відповідача: Швеця Р.П., довіреність б/н від 04.08.2009 р.,
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Т.С.О.», м. Харків (вх. № 3099 Х/3-9 від 15.10.2009 р.) на рішення господарського суду Харківської області від 23.09.2009 р. по справі № 05/156-09
за позовом Акціонерного страхового товариства «Вексель», м. Київ,
до Приватного підприємства «Т.С.О.», м. Харків,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3, м. Харків
про стягнення 8 446,53 грн. ,
встановила:
В липні 2009 року Акціонерне страхове товариство «Вексель», м. Київ (далі позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства «Т.С.О.», м. Харків (далі відповідач), в якому просив стягнути з відповідача на свою користь суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 8 446,53 грн. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує порушенням відповідачем вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Ухвалою господарського суду Харківської області про порушення провадження у справі від 28.07.2009 р. до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено ОСОБА_3
Рішенням господарського суду Харківської області від 23.09.2009 р. по справі № 05/156-09 (суддя Ольшанченко В.І.) позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 8 446,53 грн., державне мито в сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. Рішення мотивовано тим, що згідно ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.
Відповідач -Приватне підприємство «Т.С.О.»- не погодився з рішенням господарського суду Харківської області від 23.09.2009 р. по даній справі, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, не з'ясування всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору - просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Так, апелянт зазначив, що при прийнятті рішення господарським судом залишився поза увагою той факт, що учасниками дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 15.01.2009р., за участю забезпеченого договором страхування № ВС/3047101 від 13.12.2008 р. транспортного засобу, відповідно до п. 1.10. Правил Дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р., є водії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Як вбачається з матеріалів справи, повідомлення про настання страхового випадку було отримане страховиком 19.01.2009р., тобто на третій робочий день після настання дорожньо-транспортної пригоди. Це повідомлення було зроблено одним із її учасників -водієм ОСОБА_4, що відповідає вимогам положень ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16.10.2009 р. апеляційну скаргу Приватного підприємства «Т.С.О.»прийнято до провадження. Розгляд скарги призначено на 09.11.2009 р.
В судове засідання 09.11.2009 р. з'явилися уповноважені представники позивача та відповідача та надали пояснення по суті спору.
Уповноважений представник позивача у судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, вважає рішення господарського суду Харківської області по даній справі законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, хоча була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, про що свідчить корінець повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень від 26.10.2009 р.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та вислухавши думку представників сторін, враховуючи те, що третя особа, достеменно знаючи про час і місце судового засідання, не скористався своїм диспозитивним правом на участь в розгляді справи в суді апеляційної інстанції, дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність третьої особи за наявними у справі документами.
Для розгляду даної справи ухвалою заступника голови Харківського апеляційного господарського суду від 06.11.2009 р. було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Погребняк В.Я., суддя Афанасьєв В.В., суддя Істоміна О.А.
Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та наданих сторонами в підтвердження обставин справи доказів, надану в рішенні суду їх юридичну оцінку, дослідивши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Харківської області від 23.09.2009р. по даній справі залишенню без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи і вірно встановлено місцевим господарським судом, 13.12.2008 р. між сторонами був укладений договір № ВС/3047101 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі договір) першого типу (страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах), за яким застраховано цивільно-правову відповідальність власника автомобіля VOLVO F12 1991 року випуску державний номер НОМЕР_1, про що виданий відповідний страховий поліс.
15.01.2009 р. за участю автомобілів НОМЕР_2, що належить відповідачу, та «Шевроле»державний номер НОМЕР_3, що належить ОСОБА_4, з вини водія автомобіля НОМЕР_2 -ОСОБА_3, який перебував у трудових відносинах з відповідачем, трапилася дорожньо-транспортна пригода (ДТП), що підтверджується протоколом огляду місця ДТП від 15.01.2009 р. та довідкою ДАІ про ДТП.
Постановою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 23.02.2009р. по справі №3-414/09 водія автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КоАП України у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.
19.01.2009 р. ОСОБА_4 повідомив позивача про ДТП, про що свідчить копія повідомлення про ДТП під вх. №80.
03.03.2009р. ОСОБА_4 надав позивачу заяву про виплату йому страхового відшкодування.
Згідно ст.990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Позивачем на підставі звіту ТОВ «Інкон-Капітал»№ 54/01/09 про оцінку вартості матеріального збитку від 13.02.2009 р. та страхового акту № 33/09-Х від 27.03.2009 р. платіжним дорученням № 211 від 01.04.2009 р. здійснена виплата страхового відшкодування ОСОБА_4 в сумі 8 446,53 грн.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини , завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди.
Згідно ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення , в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відносини в сфері страхування врегульовано Цивільним Кодексом України (глава 67 «Страхування») та законами України, серед яких базовим є Закон України від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР «Про страхування», та профільні Закони про страхування, і зокрема, Закон України від 01.07.2004 р. № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Згідно ст. 6 вказаного Закону страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Відповідно до підпункту 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»учасники ДТП зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.
Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати зазначені дії, вони мають підтвердити це документально.
За змістом вказаної статті всі учасники ДТП, (а не тільки учасник, на користь якого укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) повинні повідомити страховика, з яким було укладено відповідний договір.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свого обов'язку по повідомленню страховика про ДТП не виконав.
Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що повідомлення було здійснено в телефонному режимі, але будь-яких доказів цього не надав.
Згідно ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.
Посилання відповідача на те, що в страховому акті № 33/09-Х від 27.03.2009 р. вказано про отримання страховиком 19.01.2009 р. повідомлення (вх. № 80 від 19.01.2009р.), колегія суддів вважає безпідставними, оскільки це повідомлення про ДТП було зроблено ОСОБА_4, а не особою з якою було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Відповідач не надав ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції доказів належного та своєчасного повідомлення позивача про настання страхового випадку або наявності поважних причин, з яких він не мав можливості повідомити позивача про ДТП.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог.
З підстав, зазначених вище, рішення господарського суду Харківської області від 23.09.2009 р. по справі № 05/156-09 залишається без змін, а апеляційна скарга відповідача без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, п.1 ч. 1 ст. 103, ст.105 ГПК України, ст.ст.979-999 ЦК України судова колегія, -
постановила:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Т.С.О.», м. Харків - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 23.09.2009 року по справі 05/156-09 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді