Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"04" листопада 2009 р. Справа № 42/121-09
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Камишева Л.М., судді Івакіна В.О. , Токар М.В.
при секретарі Криворученко О.І.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, дор. № 568 від 03.08.2009 р.
третьої особи - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача вх. № 2778Х/1-9 на рішення господарського суду Харківської області від 12.08.2009 р. по справі № 42/121-09
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Кременчук
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Харків
третя особа - фізична особа-підприємець ОСОБА_5, м. Харків
про стягнення 10694,00 грн.,
встановила:
Рішенням господарського суду Харківської області від 12.08.2009 р. по справі № 42/121-09 (суддя Яризько В.О.) позовні вимоги задоволені. Стягнено з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 заборгованість по орендній платі в загальній сумі 10694 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 106,94 грн., витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн., витрати на правову допомогу в сумі 1000 грн.
Відповідач з рішенням місцевого господарського суду в частині стягнення 5897 грн. боргу за договором оренди та 1000 грн. витрат на правову допомогу не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи та порушення норм процесуального права, просить рішення в цій частині змінити та відмовити у задоволенні позову в частині стягнення боргу та витрат на правову допомогу відмовити.
Позивач вважає рішення суду законним і обґрунтованим, у зв'язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Крім того, позивач просить розглянути справу за його відсутності за наявними у справі матеріалами.
Третя особа відзив на апеляційну скаргу не надала, свого представника в судове засідання не направила, ухвала суду від 11.09.2009 р., направлена на адресу третьої особи, зазначену в матеріалах справи, повернулася з відміткою пошти за закінченням терміну зберігання, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника третьої особи за наявними у ній матеріалами.
Колегія суддів розглянула апеляційну скаргу, перевірила матеріали справи, заслухала присутніх в судовому засіданні представників відповідача і встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 01 лютого 2009 р. між ФОП ОСОБА_3 (орендодавець) та ФОП ОСОБА_4 (орендар) був укладений договір № 7 оренди нежитлового приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_1 площею 53,3 м2.
Термін дії договору визначений сторонами з моменту прийняття приміщення, що орендується до 28.02.2009 р.
Відповідно до п. 5.1. договору розмір орендної плати складає 90,00 грн. за 1 м2 на місяць, тобто 4797,00 грн., а п. 5.2 договору визначено, що орендна плата сплачується в безготівковому порядку або в касу орендодавця наперед у повному обсязі не пізніше 20 числа.
01 березня 2009 р. між сторонами був укладений договір оренди нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 площею 53,3 м2.
Термін дії договору визначений з моменту прийняття приміщення, що орендується, до 31.12.2009 р.
Відповідно до п. 5.1. вказаного договору розмір орендної плати складає 40,00 грн. за 1 м2 на місяць, тобто 2132,00 грн., а п. 5.2 визначено, що орендна плата сплачується в безготівковому порядку або в касу орендодавця наперед у повному обсязі не пізніше 20 числа.
Як зазначає відповідач, ним підписаний акт прийому-передачі нежитлового приміщення, однак фактично приміщення він не займав.
Пунктом 3.3. спірного договору сторони узгодили, що передача приміщення та майна, що орендується, здійснюється за актом здачі-приймання, підписання якого свідчить про фактичну передачу таких в оренду. Сторонами було підписано відповідний акт передачі-приймання вищевказаного приміщення.
Згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до ст. 765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.
Статтею 782 ЦК України встановлено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
02.02.2009 р. відповідачу було виставлено рахунок № Р-00000002 для оплати орендної плати за лютий 2009 року в сумі 4797 грн. та 27.02.2009 р. рахунок № Р-00000010 для оплати орендної плати за період з 01 по 16 березня 2009 р. в сумі 1100,00 грн. Після вказаної дати орендоване приміщення відповідачем було звільнено.
Відповідачем умови договору в частині оплати орендної плати не були виконані і жодних коштів по виставлених до оплати рахунках не було сплачено, у зв'язку з чим за період оренди з 01.02.2009 р. по 16.03.2009 р. за відповідачем утворилася заборгованість в сумі 5897,00 грн.
Вказані рахунки залишені відповідачем без оплати.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідачем безпідставно не виконані свої зобов'язання по сплаті орендної плати позивачу за період лютий 2009р. та з 1 по 16 березня 2009р., тому правомірно задовольнив позовні вимоги в частині стягнення орендної плати в сумі 5897 грн.
Що стосується тверджень відповідача в апеляційній скарзі щодо необґрунтованості стягнення 1000 грн. витрат на правову допомогу, то вони також не можуть бути підставою для скасування рішення в цій частині, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 5 ст. 28 ГПК громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи засвідченої належним чином ксерокопії довіреності від 09.07.2009 р., гр. ОСОБА_6 уповноважила приватне підприємства "Юридичне бюро Коваленка" та ОСОБА_7 представляти її інтереси, зокрема, в господарському суді, користуючись при цьому усіма правами та виконуючи всі обов'язки, які передбачені законодавством для осіб, які беруть участь у відповідній категорії справ (а.с. 41). Вказана довіреність посвідчена приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Михно В.М. і є належним доказом надання ОСОБА_7 повноважень на представництво інтересів ОСОБА_6 у суді.
Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 5 ст. 49 ГПК України встановлено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються при задоволенні позову - на відповідача.
В даному випадку надання правової допомоги відноситься до інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, тому суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, обґрунтовано поклав стягнення 1000 грн. витрат на правову допомогу по справі на відповідача.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 12.08.2009 р. по справі № 42/121-09 прийняте при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до чинного матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 99, 101, 102, п. 1 статті 103, статтею 105 господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
постановила:
Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 12 серпня 2009 року у справі № 42/121-09 залишити без змін.
Головуючий суддя (підпис) Камишева Л.М.
Судді (підпис) Івакіна В.О.
(підпис) Токар М.В.
Повний текст постанови підписаний 09.11.2009 р.