Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"02" листопада 2009 р. Справа № 63/57-09
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судді Пушай В.І. (доповідач), Плужник О.В.
при секретарі Голозубовій О.І.
за участю представників сторін:
позивача - Брильов А.Ю.
відповідача - Варуха О.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача вх. № 2970Х/3-7 на рішення господарського суду Харківської області від 09.09.09 р. по справі № 63/57-09
за позовом Приватного підприємства "ПАП-Сервис", м. Харків
до Малого багатопрофільного підприємства фірми "Етуаль" м. Первомайський
про стягнення 7427,62 грн. -
встановила:
В червні 2009 р. позивач - Приватне підприємство "ПАП - Сервис", м. Харків звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою в якій, з урахуванням уточнень та доповнень, просив суд розірвати укладений між ним та відповідачем - Малим багатопрофільним підприємством фірмою "Етуаль", м. Первомайський договір № 20/10-1 від 20.10.05 р. та стягнути з останнього 7427,62 грн. передоплати, з посиланням на те, що відповідач неналежним чином виконав взяті на себе зобов'язання щодо виконання робіт за вищевказаним договором. Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача судові витрати.
В процесі розгляду справи позивач надав заяву про уточнення позовних вимог в якій відмовився від вимог про розірвання договору підряду № 20/10-1 від 20.10.2005 р. та просив суд стягнути з відповідача безпідставно одержаних грошових коштів у сумі 7427,62 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 09.09.2009 р. (суддя Погорелова О.В.) по справі № 63/57-09 позов задоволено частково. З відповідача на користь позивача стягнуто 7427,62 грн. безпідставно одержаних грошових коштів, 102,00 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В частині розірвання договору підряду № 20/10-1 від 20.10.2005 р. провадження у справі припинено.
Рішення мотивоване з тих підстав, що відповідач не надав суду доказів повного виконання робіт за договором № 20/10-1 від 20.10.05 р., в зв'язку з чим, зобов'язаний повернути позивачу частину передоплати, на яку роботи не виконувалися та ін.
Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його незаконним та необґрунтованим, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що господарський суд при винесенні оскаржуваного рішення безпідставно не взяв до уваги той факт що позивач звернувся до суду з вимогою про повернення передоплати поза межами строку позовної давності, що з урахуванням вимог ст. 261 ЦК України є підставою для відмови в задоволенні позову та ін.
Позивач просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення посилаючись на його законність та обґрунтованість.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:
Як свідчать матеріали справи, та правомірно встановлено судом першої інстанції, 20.10.2005 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду № 20/10-1 зі строком дії до повного виконання сторонами своїх обов'язків (п.8.4. договору).
Відповідно до умов даного договору відповідач зобов'язався виконати для позивача роботи з облаштування плиткою підлоги другого поверху будівлі, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120.
Згідно з п. 2.1. вищезазначеного договору загальна вартість робіт становить 211 881,60 грн. з урахування ПДВ.
Згідно з п. 2.1. вищезазначеного договору усі підрядні роботи повинні бути виконані не пізніше 1 листопада 2005 року.
На виконання умов договору позивачем було перераховано на банківський рахунок відповідача передоплату у розмірі 20770,42 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 568 від 26.10.2005 р. на суму 3920,22 грн., № 569 від 26.10.2005 р. на суму 8425 грн., та № 573 від 27.10.2005 р. на суму 8425,20 грн., залученими до матеріалів справи.
Відповідно до акту виконаних робіт від 11.01.2006 р. відповідач виконав роботи на суму 13342,80 грн.
Як зазначає відповідач, роботи на решту передоплати в сумі 7427,62 грн. він виконав, проте відповідні акти прийняття виконаних робіт позивач з невідомих причин не підписав. Проте, доказів виконання робіт на решту передоплати відповідач суду не надав.
Позивач проти виконання відповідачем робіт на решту передоплати заперечує, та зважаючи на вказане 12.05.2009 р. надіслав на адресу відповідача лист-вимогу, в якому повідомив про розірвання договору та вимагав від відповідача повернути йому суму отриманої попередньої плати у розмірі 7427,62 грн. протягом семи днів з моменту отримання листа-вимоги. Відповіді від відповідача на вказаний лист не надійшло, суму 7427,62 грн. відповідач позивачу не повернув.
З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення крім іншого виходив з того, що відповідач не надав суду доказів повного виконання робіт за договором № 20/10-1 від 20.10.05 р., в зв'язку з чим, зобов'язаний повернути позивачу частину передоплати, на яку роботи не виконувалися та ін.
Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 2-4 ст. 849 ЦК України, Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.
Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Враховуючи викладене, а також по-перше те що позивач в листі від 12.05.2009 р. повідомив про розірвання договору та вимагав від відповідача повернути йому суму отриманої попередньої плати, проте відповідних вимог останній не виконав (тобто підстава утримання відповідачем цих коштів відпала, проте відповідач продовжував ці грошові кошти утримувати), по-друге те, що відповідач не надав суду доказів виконання ним робіт на суму 7427,62 грн., висновки господарського суду про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів в зазначеній вище сумі є законними та обґрунтованими.
При цьому не можуть бути прийняті судом до уваги доводи відповідача про те, що позивач звернувся до суду з вимогою про повернення передоплати поза межами строку позовної давності. До таких висновків колегія суддів прийшла виходячи з наступного:
Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Як свідчать матеріали справи, підставою для звернення позивача до суду стало невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 20/10-1 від 20.10.05 р.
Відповідно до п.8.1 договору, даний договір набирає чинності з моменту його укладання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Як вже зазначалося вище, відповідач не надав суду доказів повного виконання робіт за згаданим договором, що свідчить про те, що даний договір діяв до моменту відмови від нього позивача, тобто до 12.05.2009 р. Вказане свідчить про те, що позовна давності по вимогам про стягнення передоплати, сплаченої в рамках спірного договору почала свій перебіг саме з 12.05.2009 р., а не з 11.01.2006 р. (моменту підписання акту прийняття частини виконаних робіт), як вказує відповідач. Таким чином, позивач звернувся до господарського суду в межах строку позовної давності, і підстави для застосування наслідків його спливу у суду в даному випадку відсутні.
Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, судова колегія -
постановила:
Рішення господарського суду Харківської області від 09.09.09 р. по справі № 63/57-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Повний текст постанови підписано 06.11.09 р.
Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.
Судді Пушай В.І.
Плужник О.В.
06.11.2009