Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"04" листопада 2009 р. Справа № 14/195-09
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:
головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Білоконь Н. Д., суддя Терещенко О.І.
при секретарі Зозулі О.М.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - ОСОБА_1, дов. ВМВ №907853 від 20.03.09 року.
третьої особи - не з"явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - ФОП ОСОБА_2 (вх. № 2217 С/1-18) на рішення господарського суду Сумської області від 30.06.09 р. по справі № 14/195-09
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласунка-Суми", м. Суми,
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Суми,
третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумибудкомунсервіс", м. Суми
про зобов"язання вчинити певні дії,
встановила:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласунка-Суми", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про зобов'язання відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, виконувати умови договору оренди від 01.04.2007 р. № 1 шляхом усунення перешкод в користуванні орендованими нежитловими приміщеннями, розташованими в АДРЕСА_1.
Рішенням господарського суду Сумської області від 30.06.2009 р. у справі № 14/195-09 (суддя Миропольський С.О.) позов задоволено: зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 виконувати умови договору оренди від 01.04.2007 року № 1 шляхом усунення перешкод в користуванні орендованими нежитловими приміщеннями, розташованими в АДРЕСА_1; стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ТОВ “Ласунка-Суми” 85,00 грн. по сплаті державного мита та 312,50 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач- ФОП ОСОБА_2 з цим рішенням місцевого господарського суду не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, просить вказане рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, так як вважає, що рішення прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що додаткова угода №1 від 01.06.2007 року до договору оренди №1 від 01.04.2007 року, якою було збільшено розмір предмету оренди, змінено розмір орендної плати та змінено порядок її внесення, є підробленою, оскільки укладена пізніше укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна від 30.11.2007 року і ТОВ "Ласунка-Суми" у відповідь на лист ФОП ОСОБА_2 від 12.12.2007 року надало лише договір оренди №1 від 01.04.2007 року та не надавало додаткової угоди до нього.
Також вказує на те, що договір оренди №1 від 01.04.2007 року не відповідає вимогам частини 2 статті 793 Цивільного кодексу України, оскільки укладений на строк більший, ніж на три роки, та не був посвідчений нотаріально, у зв"язку з чим відповідно до статті 203 Цивільного кодексу є нікчемним.
Крім того, вказує на те, що ОСОБА_2 не вносилась орендна плата за користування орендованими за договором оренди №1 від 01.04.2007 року приміщеннями з 01.12.2007 року по 13.03.2009 року, що відповідно до статті 782 Цивільного кодексу України є підставою для відмови орендодавця від договору оренди та повернення речі.
Також як на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права відповідач посилається на те, що він не отримував ухвали місцевого господарського суду про порушення провадження у справі та не був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання по даній справі у суді першої інстанції.
Представник відповідача в судових засіданнях 27.08.2009 року, 16.09.2009 року та 22.10.2009 року підтримав апеляційну скаргу.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти її доводів заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Свої заперечення обгрунтовує тим, що відповідач, який відповідно до частини 1 статті 770 Цивільного кодексу України є новим орендодавцем за договором оренди №1 від 01.04.2007 року, в порушення договірних зобов"язань перешкоджає позивачу використовувати орендовані приміщення.
Також зазначає, що ствердження відповідача про підроблення додаткової угоди №1 до договору оренди №1 від 01.04.2007 року, є безпідставним, оскільки самі сторони договору підтверджують її укладення.
Крім того, вказує на те, що відповідно до вимог пункту 5.2 договору оренди №1 від 01.04.2007 року орендар повинен вносити орендну плату до 20 грудня 2009 року, а оскільки позивач сплатив орендну плату колишньому власнику - ТОВ "Сумибудкомсервіс", то орендну плату відповідачеві як новому орендодавцю він повинен сплатити лише 20 грудня 2009 року, у зв"язку з чим посилання відповідача на наявність згідно зі статтею 782 Цивільного кодексу України підстав для розірвання договору через невнесення орендарем орендної плати протягом трьої місяців підряд є необгрунтованими.
Третя особа у відзиві на апеляційну скаргу проти її доводів заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. При цьому вказує на те, що вважає позивача - ТОВ "Ласунка-Суми" законним користувачем, який має всі законні підстави для використання орендованих за договором оренди №1 від 01.04.2007 року приміщень.
Розгляд даної справи неодноразово відкладався колегією суддів Харківського апеляційного господарського суду у зв'язку з необхідністю витребування у сторін додаткових документів по справі.
Представники сторін та третьої особи у судове засідання 04.11.2009 року не з"явились, про дату, час та місце його проведення повідомлялись належним чином. А тому колегія суддів розглядає апеляційну скаргу за відсутності представників сторін та третьої особи за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
28.08.2009 року відповідачем було заявлене письмове клопотання про призначення судової експертизи щодо встановлення факту підробки додаткової угоди №1 від 01.06.2007 до договору оренди споруди №1 від 01.04.2007 року.
Колегія суддів розглянувши дане клопотання, відмовляє в його задоволенні, оскільки відповідач не навів достатніх доводів, які б давали підстави для сумніву у справжності додаткової угоди №1 від 01.06.2007 до договору оренди споруди №1 від 01.04.2007 року.
Заслухавши усні пояснення представника відповідача у судових засіданнях 27.08.2009 року, 16.09.2009 року та 22.10.2009 року, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши обставини і матеріали справи, в тому числі наявні у ній докази, відповідність викладених в рішенні висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи 01.04.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Ласунка-Суми”, орендарем, та Товариством з обмеженою відповідальністю “Сумибудкомунсервіс”, орендодавцем, було укладено договір оренди споруди № 1 (далі договір оренди), відповідно до умов якого орендодавець передав орендарю в тимчасове платне користування нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
01.06.2007 року сторонами було укладено додаткову угоду, яка у відповідності до п. 13 договору є невід'ємною частиною договору, згідно з умовами якої строк (термін) оренди склав 35 місяців, тобто з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року.
В листопаді 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Сумибудкомунсервіс” продало орендоване позивачем приміщення ОСОБА_2 відповідно до договору купівлі-продажу від 30.11.2007 року.
12 грудня 2007 року ОСОБА_2 надіслав лист на адресу позивача з вимогою звільнити орендовані позивачем нежитлові приміщення.
Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результа ти її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням поштового обігу, заінте ресована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Частинами 2, 3 статті 202 Господарського кодексу України передбачено, що господар ське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовують ся відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, пе редбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Частиною 3 статті 653 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про змі ну або розірвання договору законної сили.
Отже, оскільки договір не було розірвано сторонами у двосторонньому порядку, а підстав для одностороннього розірвання договору або відмови від нього орендодавцем не вбачається, позивач є законним користувачем орендованими за договором оренди №1 від 01.04.2007 року приміщеннями.
Відповідно до частини 1 статті 770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов"язки наймодавця.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлена обов"язковість договору для виконання сторонами.
Отже, оскільки позивач є законним користувачем орендованими за договором оренди № 1 від 01.04.2007 року приміщеннями, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про усунення перешкод в користуванні вказаними приміщеннями.
Неможливо взяти до уваги посилання відповідача в апеляційній скарзі на невідповідність договору №1 від 01.04.2007 року вимогам частини 2 статті 793 Цивільного кодексу України, оскільки укладений більше, ніж на три роки та не був посвідчений нотаріально, так як вказаний договір не було визнано недійсним у встановленому законом порядку, у зв"язку з чим відповідно до статті 204 Цивільного кодексу він є діючим.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що позивачем не вносилася орендна плата більше, ніж протягом трьох місяців підряд, що відповідно до статті 782 Цивільного кодексу України є підставою для відмови орендодавця від договору оренди та повернення речі, також не є обгрунтованими, так як відповідно до вимог пункту 5.2 договору оренди №1 від 01.04.2007 року орендар повинен вносити орендну плату до 20 грудня 2009 року, а оскільки позивач сплатив у орендну плату колишньому власнику - ТОВ "Сумибудкомсервіс", то орендну плату відповідачеві як новому орендодавцю він повинен сплатити лише 20 грудня 2009 року.
Ствердження відповідача про те, що додаткова угода №1 від 01.07.2007 року до договору оренди №1 від 01.04.2007 року є підробленою, є безпідставною, так як самі сторони договору підтверджують її укладення і на час укладення вказаної угоди керівниками юридичних осіб - сторін договору оренди були різні особи.
Також колегія суддів не може погодитися з посиланням відповідача на порушення господарським судом першої інстанції норм процесуального права -неотримання відповідачем ухвали місцевого господарського суду про порушення провадження у справі та не повідомлявся належним чином про дату, час та місце судового засідання, зважаючи на таке.
В матеріалах справи міститься направлена на адресу відповідача -ФОП ОСОБА_2 копія ухвали про порушення провадження у даній справі від 15.05.2009 року з відміткою пошти «причина повернення -за закінченням терміну зберігання». Зазначене свідчить про те, що відповідач не знаходився за юридичною адресою на час доставки йому поштового відправлення та не з'являвся до пошти для його отримання, а оскільки Господарським процесуальним кодексом на господарські суди не покладено обов'язку встановлення фактичного місцезнаходження сторін, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.
Окрім того, не заслуговують на увагу посилання представника відповідача на те, що відповідачем оскаржується заочне рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 27.05.2009 року по справі №2-165/09, яким було визнано недійсними з моменту вчинення укладений 15.11.2007 року ліквідатором-арбітражним керуючим Удовенком Р.П. від імені ТОВ «Сумибудкомсервіс»договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 з ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі №3861, та укладений 30.11.2007 року договір купівлі-продажу нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_4 з ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі №5677, результат розгляду якого може вплинути на вирішення даного спору.
Колегія суддів вважає, що позивач є законним користувачем орендованих по договору оренди №1 від 01.04.2007 року приміщень, а відповідач відповідно до частини 1 статті 770 Цивільного кодексу України є новим орендодавцем за вказаним договором, з цих підстав зазначене рішення суду на результат розгляду даного спору вплинути не може..
Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-
постановила:
У задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи відмовити.
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Сумської області від 30.06.2009 р. у справі № 14/195-09 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом місяця до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Сіверін В. І.
Суддя Білоконь Н. Д.
Суддя Терещенко О.І.