Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"02" листопада 2009 р. Справа № 60/118-09
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , судді ,
при секретарі Голозубовій О.І.
за участю представників сторін:
позивача - Чиркова Ю.П.
відповідача - Гуртов А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2643Х/3-7) на рішення господарського суду Харківської області від 05.08.09 р. по справі № 60/118-09
за позовом ТОВ "Мега-Поліс-Плюс", м. Харків
до ЗАТ "Балмолоко Плюс", м. Балаклія
про стягнення 16388,70 грн.
встановила:
У травні 2009 р. позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача вартості послуг, наданих за договором № РП-716/08 від 01.12.2008 р. за лютий 2009 р. з урахуванням індексу інфляції у сумі 14084,70 грн., 3% річних від простроченої суми - 108,22 грн., пені за прострочення сплати вартості послуг - 865,78 грн., штрафу у сумі 1330,00 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 05.08.2009 р. по справі № 60/118-09 (суддя - Світличний Ю.В.) позов задоволено повністю в сумі 16388,70 грн. та стягнуто з відповідача 13300,00 грн. основного боргу, 784,70 грн. інфляційних втрат, 108,22 грн. 3% річних, 865,78 грн. пені, 1330,00 грн. штрафу, 163,89 грн. держмита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення мотивоване тим, що відповідач свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати не здійснив, доказів сплати не надав. На підставі ст. 625 ЦК України, ст. 549 ЦК України, п. 4.3, п. 4.4 договору стягнуті інфляційні, річні, пеня та штраф.
Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає рішення незаконним, прийнятим з порушенням норм цивільного права та не відповідає обставинам справи, надав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та закрити провадження по справі.
У апеляційній скарзі відповідач зазначив, що договір, який судом першої інстанції був прийнятий як підстава для стягнення заборгованості, взагалі жодного разу не виконувався сторонами з моменту його підписання, про що свідчить відсутність бухгалтерських документів, належним чином підписаних сторонами чи виготовлених позивачем та належним чином направлених відповідачу для узгодження та підписання. Зазначене підтверджується наявними у відповідача та наданими суду первісними бухгалтерськими документами щодо взаємовідносин з позивачем. В кожному з них відсутні будь-які посилання на спірний договір.
Відповідач вважає, що є необґрунтованим висновок суду щодо виготовлення позивачем та направлення відповідачу акта № ОУ -0000355 від 28.02.2009 р. здачі-приймання робіт (надання послуг) на загальну суму 13300,00 грн. Вказаний документ є одностороннім, оскільки на ньому відсутня будь-яка відмітка з боку 3АТ «Балмолоко плюс», відсутні також інші документи (квитанції про поштове відправлення та вручення кореспонденції), які б свідчили про факт надходження документа на ЗАТ «Балмолоко плюс»для підписання та узгодження, що повністю спростовує висновок суду щодо узгодження акта з боку ЗАТ «Балмолоко плюс».
Отже, на думку відповідача, враховуючи відсутність підтверджених документів щодо заборгованості, є неправомірним та безпідставним нарахування штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов'язання.
Позивач з обставинами, викладеними у апеляційній скарзі не погоджується, вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права, просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, вислухавши представників позивача та відповідача встановила, що між позивачем та відповідачем укладений договір № РП-716/08 від 01.01. 2008 р. про надання рекламних послуг.
Відповідно до умов договору, а саме п.1.1., відповідач доручає, а позивач приймає на себе зобов'язання провести рекламну компанію в інтересах відповідача, згідно затвердженої сторонами адресної програми.
Пунктом 1.2. договору передбачено, що місця розташування рекламних носіїв, їх кількість, формат, відомості про освітлення або не освітлення реклами, строк проведення рекламної компанії по кожному рекламних носіїв, на якому розміщується реклама відповідача, встановлюється сторонами додатково у додатках до договору, яке узгоджується та підписується сторонами та є невід'ємною частиною.
У додатку № 1 до договору від 01.12.2008 р., сторони узгодили код продукту замовника, адрес рекламоносія, опис рекламного обладнання, строк експонування, щомісячна вартість розміщення в грн., вартість послуг по розміщенню рекламних матеріалів за один місяць, які складають 13300,00 грн., вартість послуг з печаті рекламних матеріалів розміром 3х6 м в кількості 7 од., які складають 2065,00 грн.
Відповідно до п. 3.2. договору усі розрахунки відповідача з позивачем проводяться у безрахунковому порядку авансом до 20-го числа місяця, які передують сплаченому, на підставі рахунку, які виставляються позивачем, а п. 3.3. договору передбачено, що вказана в рахунку сума перераховується відповідачем на розрахунковий рахунок позивача не пізніше 3 днів з моменту надання позивачем рахунку.
Згідно зі п. 2.3.3. договору відповідач зобов'язаний щомісячно підписувати акт виконаних робіт у разі, якщо впродовж строку, вказаного в п. 1.3. договору, відповідач не передав позивачу підписаний акт виконаних робіт або мотивованої відмови від прийомки послуг, то рекламні послуги вважаються прийнятими в повному обсязі за кількістю та якістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як свідчать матеріали справи, позивач надавав послуги по розміщенню реклами у грудні 2008 р., січні та лютому 2009 р., що підтверджується актами здачі -прийняття робіт /наданих послуг/, акти за грудень, січень підписані обома сторонами та проведена оплата, складений позивачем акт № ОУ-0000355 від 28.02.2009 р. здачі - прийняття робіт за лютий 2009 р. (надання рекламних послуг), на суму 13300,00 грн., відповідач не підписав та мотивованої відмови не надав.
Посилання відповідача на неодноразове повідомлення позивача про порчу рекламних носіїв, зокрема в претензії № 100 від 16.02.2009 р. безпідставне, так як документи, підтверджуючи порчу 7 од. рекламного обладнання відсутні, відповідач не зазначив за якими адресами знаходяться пошкоджені рекламні плакати.
Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що позивач свої зобов'язання щодо проведення рекламної компанії в інтересах відповідача, згідно затвердженої сторонами адресної програми виконав, що підтверджується актом здачі - прийняття № ОУ - 0000355 від 28.02.2009 р., але відповідач свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати за лютий 2009 р. не здійснив, доказів сплати не надав.
Відповідно до ст. 193 ГК України, ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язань, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).
Посилання відповідача на підписання договору з боку відповідача не уповноваженою особою спростовується матеріалами справи, так договір підписаний та скріплений печаткою відповідача, наявність печатки свідчить про наявність повноважень у особи, яка підписала договір, договір сторонами виконувався, позивач надавав рекламні послуги, а відповідач згідно з умовами договору на підставі рахунків здійснював оплату.
Посилання відповідача на те, що акт здачі - прийняття № ОУ- 0000355 від 28.02.2009 р., не має ні якого відношення до спірного договору не підтверджується матеріалами справи, відповідач не надав доказів існування у спірному періоді інших договорів або правочинів про надання рекламних послуг, навпаки строки договору, предмет договору (надання рекламних послуг) співпадають, а згідно з чинним законодавством України посилання на договір у актах не є обов'язковим.
Як пояснив представник позивача, акти здачі -прийняття робіт /наданих послуг/ та інші документи передавались бухгалтеру відповідача, що підтверджується оплатою за грудень, січень місяці.
Укладання та виконання договору, а також його схвалення підтверджується претензією № 100 від 16.02.2009 р., підписанною директором ЗАТ «Балмолоко Плюс», в якому повідомляється про дострокове розірвання договору № РП-716/08 від 01.12.2008 р. та відмову від оплати послуг за лютий 2009 р.
Згідно зі ст. 241 ЦК України наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Отже, договір схвалений та виконувався сторонами, в установленому порядку невизнаний недійсним, тобто є дійсним.
Частиною 1 ст. 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно п. 4.3. договору у разі порушення відповідачем строків оплати, передбачених у договорі, до нього може бути застосована пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період прострочення платежу, нарахованої за кожний день прострочення від вартості несплаченої суми, а п. 4.4. договору передбачено, що у разі, якщо порушення строків оплати діє понад 10 календарних днів, до відповідача може бути застосований штраф у розмірі 10% від суми простроченого платежу.
Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що наданий позивачем розрахунок щодо стягнення пені у розмірі 865,78 грн. та штрафу у розмірі 1330,00 грн. не суперечить вимогам чинного законодавства, та правомірно стягнув пеню у розмірі 865,78 грн. та 1330,00 грн. штрафу.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача 3% річних у сумі 108,22 грн., та 784,70 грн. інфляційних витрат.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, що відповідачем не виконано.
Таким чином, рішення господарського суду відповідає нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, а доводи відповідача не можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст.ст. 193, 216, 217, 230 ГК України, ст.ст. 241, 525, 526, 530, 549, 625, 901 ЦК України, ст.ст. 101-105 ГПК України судова колегія
постановила:
Рішення господарського суду Харківської області від 05.08.2009 р. по справі № 60/118-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Головуючий суддя
Судді
Повний текст постанови підписаний 05.11.2009 р.