Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"27" жовтня 2009 року Справа № 45/192-09
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Істоміна О. А.(доповідач), судді Такмаков Ю.В., Барбашова С.В.
при секретарі Пироженко І.В.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача -Бочкової А.Ю., дов. № 01/0809 від 05.08.2009 р. (копія у справі)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Сади України", с. Красне, Кегичівський район, Харківської області (вх. № 2933Х/3-8) на рішення господарського суду Харківської області від 14 вересня 2009 року по справі № 45/192-09
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Дюсс-Крим“, м. Сімферополь
до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма “Сади України”, с. Красне, Кегичівський район, Харківської області
про стягнення 120892 грн.,
встановила:
У червні 2009 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Дюсс-Крим“, м. Сімферополь звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма “Сади України” про стягнення 70000 грн. основного боргу, 16997,34 грн. пені, 31770 грн. інфляційних та 2124,66 грн. трьох відсотків річних.
В процесі розгляду справи позивач надав уточнення позовних вимог № 27 від 28 серпня 2009 року (аркуші справи 65-66), відповідно до яких просив суд стягнути з відповідача 11963,06 грн. пені, 2405,66 грн. річних, 14130 грн. інфляційних, а також 1209 грн. державного мита та 118 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішенням господарського суду Харківської області від 14 вересня 2009 року (суддя Калініченко Н.В.) прийнято уточнення до позовної заяви позивача та частково відмовлено в задоволенні позову. Стягнуто з ТОВ Агрофірма "Сади України" на користь ТОВ "Дюсс-Крим" - 2316,95 грн. річних, 12474,76 грн. інфляційних, 147,92 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма “Сади України” з рішенням господарського суду не погодився, надіслав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області по справі № 45/192-09 в частині задоволення позовних вимог, щодо стягнення з відповідача 12474,76 грн. інфляційних затрат, 2316,95 грн. трьох відсотків річних та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 521,15 грн. трьох відсотків річних та 2361,43 грн. інфляційних.
Представник позивача не скористався наданим правом бути присутнім в судовому засіданні апеляційної інстанції.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення господарського суду Харківської області залишити без змін, як законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Перевіривши, в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, повноту встановлення обставин справи і докази по справі на їх підтвердження та їх юридичну оцінку судом першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю “Дюсс-Крим“ (позивач у справі) передав Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма “Сади України” (відповідач у справі) товар на загальну суму 143715 грн.
Факт передачі товару підтверджується видатковою накладною № РН-0000007 від 02 вересня 2008 року (аркуш справи 22).
Відповідач отримав товар від позивача через свого повноважного представника, що діяв на підставі доручення серія ЯПВ № 476760 від 02 вересня 2008 року (аркуш справи 23).
Позивачем було видано відповідачу рахунок-фактура № СФ-0000005 від 20 серпня 2008 року на оплату вартості товару (аркуш справи 21).
Судом першої інстанції зроблений висновок, що рахунок-фактура № СФ-0000005 від 20 серпня 2008 року був переданий відповідачу разом із товаром і він має визначення терміну його оплати - до 04 вересня 2008 року. При цьому матеріали справи не містять доказів передачі (вручення) рахунку відповідачу. Колегія суддів не може погодитися з даним висновком суду, оскільки рахунок-фактура виписаний 20 серпня 2008 року і містить відповідну інформацію щодо асортименту, ціни, загальної вартості товару, а також в рахунку вказаний термін дії цього документу -04 вересня 2008 року. Дата оплати вартості товару цим документом не передбачена. Крім того, оскільки між сторонами не був укладений договір на поставку товару і не була визначена дата оплати вартості товару, то відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк відж дня пред'явлення вимоги.
На момент виписки рахунку фактури у позивача не було права вимагати оплати за поставлений товар, так як поставка товару ще не була здійснена, а право на оплату у позивача виникло після поставки товару.
Таким чином, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції, що рахунок-фактура № СФ-0000005 від 20 серпня 2008 року є документом-вимогою, відповідно до вимог частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України і який підтверджує дату -04 вересня 2008 року, з настанням якої позивач має право вимагати виконання зобов'язання по сплаті є безпідставним.
Як свідчать матеріали справи, позивач направив відповідачу претензію вих. № 7 від 21 березня 2009 року (аркуш справи 28), яка була отримана відповідачем 26 березня 2009 року. Ця претензія містить вимогу щодо оплати заборгованості за отриманий товар.
Колегія суддів погоджується з доводами відповідача, що викладені в апеляційній скарзі про те, що з 03 квітня 2009 року, після закінчення семиденного строку на сплату заборгованості, у відповідача починається строк прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох відсотків річних від простроченої суми.
Оскільки, семиденний строк у відповідача витік 03 квітня 2009 року, то саме з цієї дати слід рахувати інфляційні витрати та три відсотки річних, які складають 2361,43 грн. та 521,15 грн. відповідно.
Колегія суддів вважає, що в цій частині рішення господарського суду слід змінити, та стягнути з відповідача на користь позивача 2361,43 грн. інфляційних витрат та 521,15 грн. трьох відсотків річних, а в решті частині у задоволенні позову відмовити.
Щодо рішення господарського суду про відмову позивачу в стягненні 11963,06 грн. пені, то колегія суддів погоджується з цими висновками, оскільки, як вірно зазначив суд першої інстанції, поставка товару відбувалась між сторонами не за договором та підстав для нарахування пені у позивача не було.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 14 вересня 2009 року по справі № 45/192-09 було прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та з невідповідністю висновків, викладений у рішення місцевого господарського суду, обставинам справи, в зв'язку з чим рішення підлягає частковій зміні.
Керуючись статтями 99, 101, 102, 103 пунктом 4, статтею 104 пунктами 1, 3, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,
постановила:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Сади України" задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 14 вересня 2009 року по справі № 45/192-09 змінити в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Сади України" 10113,33 грн. інфляційних та 1795,80 грн. трьох відсотків річних та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 14 вересня 2009 року по справі № 45/192-09 залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в місячний термін.
Повний текст постанови підписано 02 листопада 2009 року.
Головуючий суддя Істоміна О. А.
суддя Такмаков Ю.В.
суддя Барбашова С.В.