Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"28" жовтня 2009р. Справа № 29/240-09
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Камишева Л.М., судді Івакіна В.О., Токар М.В.
при секретарі Криворученко О.І.
за участю представників сторін:
позивача - Карасава О.П., довіреність б/н від 08 січня 2009 року,
1-го відповідача - ОСОБА_2, довіреність ВМЕ № 497772 від 27 жовтня 2009 року,
2-го відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу першого відповідача ( вх. № 2602Х/1-6) на рішення господарського суду Харківської області від 30 липня 2009 року у справі № 29/240-09
за позовом Дочірнього підприємства "Адідас - Україна", м. Харків
до 1. ПП ОСОБА_3, м. Мукачево
2. ФОП ОСОБА_4, м. Харків
про стягнення 518343,91 гривень
встановила:
У червні 2009 року позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив стягнути солідарно з першого та другого відповідачів на його користь суми невикористаних переоплат у розмірі 122506,85 грн., штраф у розмірі однієї орендної плати у сумі 35586,50 грн. та збитки у розмірі 360250,56 грн., які було витрачені позивачем в ході ремонтних робіт в орендованому приміщенні.
В ході розгляду справи в суді першої інстанції позивач подав заяву про доповнення позовних вимог, в якій просив:
- розірвати договір суборенди нежитлового приміщення від 16.07.2008 року, який було укладено між позивачем та першим відповідачем і посвідчений приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Чорі О.О., реєстровий номер 2962;
- стягнути з першого відповідач на користь позивача суми невикористаних переоплат у розмірі 122506,85 грн., штраф у розмірі однієї орендної плати у розмірі 35586,50 грн та збитки у розмірі 360250,56 грн., які було витрачено позивачем в ході ремонтних робіт в орендованому приміщенні.
Рішенням господарського суду Харківської області від 30 липня 2009 року у справі № 29/240-09 (суддя Тихий П.В.) позовні вимоги задоволені частково. Розірвано договір суборенди нежитлового приміщення від 16 липня 2008 року, укладений між позивачем та першим відповідачем, а також стягнуто з першого відповідача на користь позивача суми невикористаних переоплат у розмірі 122506,85 грн., штраф у розмірі 35586,50 грн., збитки у розмірі 70728,92 грн., держмито у розмірі 2373,22 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу у розмірі 137,97 грн. В решті позову відмовлено.
Перший відповідач, ПП ОСОБА_3, з рішенням господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, мотивуючи порушенням судом норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги посилається, зокрема, на те, що в порушення статті 57 Господарського процесуального кодексу України позивач не направив першому відповідачу додатки до позовної заяви. Крім того, позовна заява містить різні вимоги як за предметом так і за підставою, а саме: стягнення суми заборгованості та розірвання договору суборенди нежитлового приміщення від 16.07.2008 року, укладеного між позивачем та першим відповідачем. Вважає, що позов про розірвання договору оренди повинен розглядатися окремим судовим провадженням за місцезнаходженням першого відповідача, а саме в АДРЕСА_1. Крім того перший відповідач зазначає про відсутність підстав для стягнення грошових коштів та для розірвання договору суборенди, оскільки спірне приміщення відповідає умовам договору та призначенню речі. Обов'язки за договором, в тому числі і сплачувати орендну плату, повинні виконуватися сторонами до моменту розірвання договору у встановленому законом порядку.
Позивач 26 жовтня 2009 року через канцелярію суду подав заяву ( вх. № 7510 ) про відмову від позову, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 30 липня 2009 року у даній справі та прийняти ухвалу, якою затвердити відмову позивача від позову у справі № 29/240-09. В обґрунтування позивач посилається на те, що сторони у даній справі домовилися про позасудове вирішення даного спору, а тому рішення господарського суду Харківської області у даній справі втратило для сторін свою актуальність і відмова від позову не порушує права жодної із сторін у цій справі.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заяву про відмову від позову та просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти відмову позивача від позову.
Представник першого відповідача у судовому засіданні проти задоволення заяви позивача про відмову від позову не заперечував.
Представник другого відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, відзив на апеляційну скаргу суду не надав.
Враховуючи, що другий відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представника другого відповідача за наявними в справі матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального Кодексу України, вислухавши представників позивача та першого відповідача, колегія суддів встановила наступне.
16 липня 2008 року між ДП «Адідас-Україна»(позивач) та ПП ОСОБА_3 (перший відповідач) укладено договір суборенди нежитлового приміщення, згідно якого відповідачу було передано у строкове платне користування вбудовані приміщення 1 (один) та 1-а (один -а) загальною площею 210 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11-14).
Цей договір посвідчений 16 липня 2008 року приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 2692.
18 вересня 2008 року сторони уклали додаткову угоду до договору суборенди, в якій визначили, що об'єкт оренди повинен бути переданий в день підписання цієї додаткової угоди згідно акту приймання-передачі, а також зазначили, що суборендар може поліпшити об'єкт оренди та проводити капітальний ремонт за попередньою згодою орендаря, орендна плата починає нараховуватися з 61-го календарного дня після підписання акту прийому-передачі, а також обумовили розмір орендної плати за використання об'єкту суборенди (а.с.17-18).
Згідно частини 3 статті 774 Цивільного кодексу України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.
Статтею 795 Цивільного кодексу України передбачено, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (її окремої частини) оформляється відповідним актом, який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.
18 вересня 2008 року сторони підписали акт прийому-передачі, відповідно до якого перший відповідач передав, а позивач прийняв об'єкт договору суборенди. В акті прийому - передачі сторони зазначили, що вони не мають одна до одної претензій (а.с.21).
Повернення предмету договору найма також оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється, що визначено частиною 2 статті 795 ЦК України.
В матеріалах справи відсутній акт про повернення майна першому відповідачу, а тому посилання позивача на те, що він користувався приміщенням з 18 по 21 вересня 2008 року є необгрутованим, оскільки обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Крім того, позивачем проводились певні роботи по поліпшенню об'єкту оренди, що підтверджує факт користування позивачем об'єктом суборенди в інший період, ніж зазначає позивач.
Так, 6 жовтня 2008 року позивачем укладено договір на розробку проектної документації з ТОВ «Тайра»по ремонту орендованих приміщень, а 22 жовтня 2008 року перераховані грошові кошти за виконані роботи. 7 жовтня 2008 року позивачем також були сплачені грошові кошти ТОВ «Гарантрембуд»за ремонтні роботи.
Крім того, позивач 1 та 2 жовтня 2008 року провів авансування орендної плати у сумі 122506,85 гривень згідно умов спірного договору.
Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Висновок суду з посиланням на п.3.1.3 Договору суборенди щодо невиконання 45-денного терміну проведення капітального ремонту першим відповідачем , і як наслідок, виникнення права у позивача на розірвання договору суборенди, повернення невикористаних переоплат, а також штрафу, є помилковим та спростовується умовами договору суборенди від 16.07.2008 року та додаткової угоди до нього від 18.09.2008 року.
Так, пунктом 3.1.3 договору визначено, що орендар повинен повідомити суборендаря не менше ніж за три місяця до запланованої ним дати початку проведення капітального ремонту.
Разом з тим, в додатковій угоді до договору суборенди від 18 вересня 2008 року сторони зазначили, що суборендар може поліпшити об'єкт оренди та проводити капітальний ремонт за попередньою згодою орендаря.
Пунктом 4.2.5. додаткової угоди до договору суборенди передбачено, що суборендар за погодженням з орендарем проводить капітальний ремонт та поліпшення об'єкта оренди. Всі необхідні дозволи для проведення капітального ремонту отримує суборендар та за власний рахунок.
Позивачем здійснювались роботи по ремонту орендованого приміщення, що свідчить про визнання та виконання ним обов'язків, визначених сторонами в додатковій угоді до договору суборенди.
Позивачем не спростовано, що спірне приміщення не відповідає умовам договору та призначенню. Напроти, актом прийому-передачі об'єкта суборенди підтверджується відсутність у позивача будь-яких претензій до стану орендованого майна.
Отже, підстави для задоволення позовних вимог щодо розірвання договору суборенди відсутні.
В силу частини 3 статті 653 Цивільного кодексу України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Вказаною нормою визначено момент припинення зобов'язань в разі розірвання договору в судовому порядку.
До моменту розірвання договору оренди сторони зобов'язані виконувати умови договору, визначені самим договором та додатковою угодою до договору, в тому числі і щодо сплати орендної плати.
Таким чином, підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення з першого відповідача суми авансових платежів по орендній платі, а також і сплати штрафних санкцій та збитків, відсутні.
Крім того, із матеріалів справи вбачається, що 17 листопада 2008 року між позивачем та другим відповідачем укладений договір поруки, відповідно до якого другий відповідач поручився перед позивачем за виконання першим відповідачем зобов'язань за виконання ПП. ОСОБА_3 перед ДП «Адідас-Україна»щодо повернення сум невикористаних передоплат, сплати штрафних санкцій та збитків, яких може зазнати позивач при порушенні зобов'язань першим відповідачем, встановлених договором суборенди нежитлових приміщень від 16.07.2008 року.
Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Як договором оренди, укладеним між орендарем та ПП ОСОБА_3, так і договором суборенди, укладеним між позивачем та першим відповідачем, не передбачено умов укладання договору поруки.
При цьому судова колегія звертає увагу на те, що місцем знаходження об'єкту оренди є АДРЕСА_1.
Відповідно до приписів статті 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу.
Слід зазначити, що позивачем були заявлені вимоги про стягнення грошових коштів солідарно з першого та другого відповідачів.
15 червня 2009 року позивачем подана заява про доповнення позовних вимог, в тому числі і про розірвання спірного договору суборенди. Сторонами у справі про розірвання договору оренди є позивач та перший відповідач. Другий відповідач не є стороною у даному спорі, а тому заява про розірвання договору суборенди нежитлового приміщення підлягала розгляду окремим судовим провадженням за місцезнаходженням першого відповідача.
Таким чином, судова колегія проходить до висновку, що місцевий господарський суд помилково задовольнив позовні вимоги, у зв'язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню.
Згідно зі статтею 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
У відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Відповідач має право визнати позов повністю або частково. Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що заява позивача про відмову від позову не зачіпає чиї-небудь інтереси, не суперечить нормам діючого законодавства і підлягає задоволенню.
Згідно з пунктом 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
У відповідності до вищезазначеного, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасуванню рішення суду першої інстанції, задоволення заяви позивача та прийняття відмови від позову, припинення провадження по справі на підставі п. 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись пунктом 4 статті 80, статтями 99, 101, 102, пунктом 3 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
постановила:
Апеляційну скаргу першого відповідача задовольнити частково.
Рішення господарського суду Харківської області від 30 липня 2009 року у справі № 29/240-09 скасувати.
Заяву про відмову від позову дочірнього підприємства "Адідас-Україна" задовольнити.
Прийняти відмову дочірнього підприємства "Адідас - Україна" від позову.
Припинити провадження по справі № 29/240-09.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у місячний термін.
Головуючий суддя Камишева Л.М.
суддя Івакіна В.О.
суддя Токар М.В.
Повний текст постанови підписаний 30 жовтня 2009 р.