79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
04.11.09 Справа № 12/67
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючої-судді Мурської Х.В.
суддів Давид Л.Л.
Кордюк Г.Т.
при секретарі судового засідання Куцик -Трускавецькій О.Б.
розглянув матеріали апеляційної скарги Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи Чайковської Рімми Анатоліївни, с. Сюрте Ужгородського району, вих. № 364 від 01.09.2009р.
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.08.2009 року
у справі № 12/67, суддя Тисянчин В.М.,
за позовом Головного державного спеціалізованого лісогосподарського агропромислового підприємства «Закарпатагроліс» в особі філії «Мукачівдержспецлісгосп», м. Мукачево
до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи Чайковської Рімми Анатоліївни, с. Сюрте Ужгородського району
про стягнення 38 073 грн. боргу,
за участю представників
від позивача: Керечанин Н.В. - представник;
від відповідача : не з'явились.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 18.08.2009 року у справі № 12/67 позов Головного державного спеціалізованого лісогосподарського агропромислового підприємства «Закарпатагроліс»в особі філії «Мукачівдержспецлісгосп»задоволено. З рахунку Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи Чайковської Рімми Анатоліївни на користь позивача стягнуто 38 073 грн. основного боргу, позивачу відшкодовано судові витрати.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване обґрунтованістю та підставністю вимог позивача, їх відповідністю вимогам законодавства, зокрема тим, що в порушення умов договорів купівлі-продажу № 12 та № 13 від 24.10.2008р. відповідач не розрахувався за поставлений товар в повному обсязі, а тому його заборгованість перед позивачем становить 38 073 грн., яка підлягає стягненню з відповідача в примусовому порядку.
Відповідач -Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа Чайковська Рімма Анатоліївна, не погоджуючись з даним рішенням місцевого господарського суду, звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати, мотивуючи свої доводи порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, просить оскаржуване судове рішення залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення з підстав, викладених у ньому.
В судовому засіданні представник позивача підтримала доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
Скаржник участі уповноваженого представника в судовому засіданні повторно не забезпечив, подав на розгляд суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, оскаржуване рішення місцевого господарського суду -залишити без змін, з огляду на наступне.
Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, 24.10.2008 року між сторонами у справі було укладено два договори купівлі-продажу № 12 та № 13, відповідно до яких позивач зобов'язався поставити та передати у власність відповідача лісопродукцію, а відповідач -прийняти товар та оплатити його вартість.
На виконання умов вказаних договорів, позивач в період з 29.10.2008р. по 27.11.2008р. передав відповідачу товар на загальну суму 41 930, 41 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи товарно - транспортними накладними (а.с. 10-27).
Згідно з п.7.2. укладених договорів остаточний термін оплати товару складає один день з моменту отримання товару.
Однак, як свідчать матеріали справи, відповідач за отриманий товар розрахувався частково, заборгувавши позивачу 38 073 грн.
У відповідності до вимог ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.174 ГК України Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.1, ч.2, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
У відповідності до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи наведене, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про підставність задоволення позовних вимог про стягнення з рахунку відповідача боргу в розмірі 38 073 грн. за поставлений товар згідно договорів купівлі-продажу від 24.10.2008р. з огляду на те, що відповідачем не подано суду першої інстанції доказів оплати товару на вказану суму.
Покликання скаржника на ту обставину, що ним перераховано позивачу 5 070 грн. в рахунок погашення існуючої заборгованості не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки перерахунок вказаної суми відповідачем проведено після винесення судового рішення.
Доводи скаржника про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права в частині неповідомлення відповідача про час та місце розгляду справи не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 42, 43).
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Закарпатської області відповідає законодавству, матеріалам та дійсним обставинам справи, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, -
Львівський апеляційний господарський суд , П О С Т А Н О В И В :
1. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.08.2009 року у справі № 12/67 залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Матеріали справи повернути місцевому господарському суду.
Головуючий-суддя Мурська Х.В.
Суддя Давид Л.Л.
Суддя Кордюк Г.Т.