79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
26.10.09 Справа № 1/73-76
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого-судді: Якімець Г.Г.,
суддів: Зварич О.В.
Мурська Х.В.
при секретарі Горбач Ю.Б.,
з участю представників:
від позивача -ОСОБА_2
від відповідача-1 (скаржник) - Возний О.Й.
від відповідача-2 -не з'явився
від відповідача-3 -ОСОБА_4
розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Задимлянка», вих.№28 від 25.08.2009 року
на рішення господарського суду Волинської області від 13.08.2009 року, суддя Гончар М.М.
по справі № 1/73-76,
за позовом ОСОБА_5, учасника ТзОВ «Задимлянка»с.Підгайці
до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Задимлянка», с.Кульчин
до відповідача-2 ОСОБА_6, м.Червоноград
до відповідача-3 ОСОБА_7, м.Луцьк
про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному фонді ТзОВ «Задимлянка»від 12.03.2009 року та приведення сторін у попередній стан
рішенням господарського суду Волинської області від 13.08.2009 року по справі №1/73-76 позов ОСОБА_5 задоволено, визнано недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю "Задимлянка" від 12 березня 2009 року, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, посвідчений приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Дехтярук І.В. за Р№918.
Суд при винесенні рішення посилаючись на ч.2 ст.147 ЦК України, ст. 53 Закону України "Про господарські товариства" та беручи до уваги положення статуту ТзОВ «Задимлянка»вказує на те, що учасники товариства користується переважним правом купівлі частки учасника пропорційно до розмірів свої часток та зазначає, що загальними зборами учасників ТзОВ "Задимлянка" не розглядалось питання виходу зі складу учасників ТзОВ "Задимлянка" ОСОБА_6 і відповідно купівлі-продажу її частки до укладення договору купівлі-продажу від 12.03.2009 року за Р№918, а відтак суд прийшов до висновку про визнання недійсним оскаржуваного договору.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням господарського суду, ТзОВ «Задимлянка»подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Волинської області від 13.08.2009 року по справі №1/73-76, прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити, вказуючи на порушення господарським судом матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування обставин справи. Зокрема, скаржник вказує на те, що судом першої інстанції не взято до уваги положення ч.1 ст.147 ЦК України та ч.1 ст.53 Закону України «Про господарські товариства»та зазначає, що в даному випадку при відчуженні частки лише третім особам інші учасники мають переважне право на придбання такої частки. Таким чином, скаржником відзначено, що норми чинного законодавства не містять заборони щодо відчуження часток учасників в цілому так і обмежень щодо відчуження часток одним учасником іншому. Поряд з цим, апелянт звертає увагу суду на те, що судом першої інстанції прийняте рішення, що стосується прав і обов'язків ОСОБА_7 та ОСОБА_6, між якими укладено оскаржуваний договір купівлі-продажу, проте такі не залучені до участі у справі.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 03.09.2009 року прийнято апеляційну скаргу ТзОВ «Задимлянка»та призначено справу до розгляду 21.09.2009 року. В судовому засіданні 21.09.2009 року в зв'язку з неявкою представника позивача та у зв'язку із поданням скаржником доповнення до апеляційної скарги, розгляд справи відкладено до 05.10.2009 року.
Ухвалою суду від 05.10.2009 року розгляд справи відкладено до 26.10.2009 року та залучено до участі у справі в якості відповідача-2 -ОСОБА_6, в якості відповідача-3 ОСОБА_7
Розпорядженнями голови Львівського апеляційного господарського суду склад судової колегії змінювався.
Представник скаржника (відповідача-1) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги та доповнень до апеляційної скарги (від 31.08.2009 року та від 21.09.2009 року) підтримав, просив оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечив, з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник відповідча-3 підтримав вимоги апеляційної скарги, вказуючи на невірне застосування господарським судом норм матеріального права.
Представник відповідача-2 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про розгляд справи, що підтверджується реєстром Львівського апеляційного господарського суду на відправлення рекомендованої кореспонденції за 07.10.2009 року, копія якого долучена до матеріалів справи.
Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача-2.
Суд, заслухавши пояснення представників скаржника (відповідача-1), відповідача-3, позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:
12 березня 2009 року між ОСОБА_6 (в тексті договору -продавець та ОСОБА_7 (в тексті договору -покупець) укладено договір купівлі-продажу частки в статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю "Задимлянка". Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Дехтярук І.В. за Р№918. Згідно вказаного договору ОСОБА_6 продала ОСОБА_7 частку в статутному фонді у розмірі 5012,96 грн., що становить 34% статутного капіталу.
Згідно Статуту ТзОВ «Задимлянка»(нова редакція) зареєстрованого в Ківецівській районній державній адміністрації 10 серпня 2004 року, змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Задимлянка" зареєстрованих в Ківецівській районній державній адміністрації 18 жовтня 2004 року та ст. 1 додаткової угоди до засновницького договору від 26 серпня 2004 року про заснування товариства з обмеженою відповідальністю "Задимлянка" від 05 листопада 1997 року, посвідченого державним нотаріусом Другої Луцької держнотконтори Волинської області 12 грудня 1997 року за Р № 2-8359 учасниками товариства є: ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про господарські товариства" товариство з обмеженою відповідальністю створюється і діє на підставі установчого договору і статуту.
Перехід прав на частку у статутному капіталі товариств з обмеженою відповідальністю врегульовано статтею 147 ЦК України та статтею 53 Закону України "Про господарські товариства".
Згідно з частиною 1 статті 147 ЦК України та частиною першої статті 53 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариств з обмеженою та з додатковою відповідальністю мають право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.
Закон не обмежує це право необхідністю отримання згоди інших учасників товариства на передачу частки.
Слід зазначити, що за змістом вказаних норм, учасник, що здійснює відчуження, має право вибирати учасника, на користь якого здійснюється відчуження, на свій розсуд. Про що також відзначено у рекомендаціях ВГСУ від 28.12.2007, № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин"
Стосовно посилання суду першої інстанції на положення ч.2 ст.147 ЦК України та ч.3 ст.53 Закону України «Про господарські товариства України», згідно з якою учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі, слід зазначити наступне:
Як відзначено у рекомендаціях ВГСУ від 28.12.2007, № 04-5/14, а саме п.3.2.4 судам слід мати на увазі, що частина друга статті 147 ЦК України та частина друга статті 53 Закону України "Про господарські товариства" надає можливість передбачити в статуті товариства заборону на відчуження частки третім особам або необхідність отримання згоди учасників товариства на таке відчуження. Недотримання встановленого статутом порядку відступлення частки третім особам може бути підставою для визнання договору про відступлення, купівлю-продаж або інше відчуження частки третій особі недійсним. (пункт. 3 2 4 у редакції рекомендацій президії ВГСУ від 18.06.2009 року №04-06/83).
Поряд з цим, слід зазначити, що у п.5.6 Статуту ТзОВ "Задимлянка", передбачено, що учасник товариства має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капітал іншим учасникам чи учаснику товариства або третій особі.
Слід зазначити, що п.5.6 статуту товариства на який звертає увагу позивач по справі при обґрунтуванні позову стосовно порушення переважного права стосується лише третіх осіб, оскільки відповідно до ч.3 зазначеного пункту купівля здійснюється за ціною та інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалась для продажу третім особам, а згідно із ч.4 учасник, який має намір продати частку (її частину) зобов'язаний повідомити інших учасників із зазначенням ціни продажу та порядку розрахунків. Якщо учасники не скористаються своїм переважним правом протягом десяти днів з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) частка (її частина) може бути відчужена третій особі.
Проте, в даному випадку правочин укладався між учасниками товариства, а відтак учасник товариства - продавець частки не був зобов'язаний повідомляти про намір продати свою частку іншому учаснику.
Наведеним вище також спростовується і посилання суду першої інстанції на те, що в порушення норм чинного законодавства продаж частки в статутному фонді відповідача відбувся до прийняття про це рішення зборами учасників товариства.
Щодо виведення ОСОБА_6 із складу учасників товариства, то дане питання розглядалось на загальних зборах учасників ТзОВ «Задимлянка»15.04.2009 року, що підтверджується протоколом загальних зборів №1.
З огляду на наведене, суд прийшов до висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Керуючись ст.ст. 103, 104, 105 ГПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Задимлянка»задоволити.
Рішення господарського суду Волинської області від 13.08.2009 року по справі №1/73-76 скасувати, прийняти нове рішення.
В позові відмовити.
Стягнути з ОСОБА_5 (АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Задимлянка»(вул.Космонавтів,2а, с.Кульчин, Ківецівський район, Волинська область, код ЄДРПОУ 13365341) -51 грн. - в відшкодування витрат по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги.
На виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду місцевому господарському суду видати наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд .
Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.
Судді: Зварич О.В.
Мурська Х.В.