79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
28.10.09 Справа № 5/30-11
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого-судді: Бойко С.М.,
суддів: Бонк Т.Б.,
Марко Р.І.,
при секретарі Гулик Н.,
з участю представників:
від скаржника (позивача) - з”явилися,
відповідачів - з»явилися,
розглянув апеляційну скаргу приватного підприємства «Лада 2000», м.Луцьк
на рішення господарського суду Волинської області від 27.07.2009 року, суддя Слупко В.Л., у справі № 5/30-11
за позовом приватного підприємства «Лада 2000», м.Луцьк
до відповідачів:
1. Луцької міської ради, м.Луцьк
2. Підприємця ОСОБА_2, м.Луцьк
про скасування рішень Луцької міської ради №31/65 від 22.10.2008 року та №41/61 від 27.05.2009 року,
рішенням господарського суду Волинської області від 27.07.2009 року відмовлено в позові приватного підприємства «Лада 2000» до Луцької міської ради та підприємця ОСОБА_2 про скасування рішень Луцької міської ради №31/65 від 22.10.2008 року, яким надано дозвіл підприємцю ОСОБА_2 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 загальною площею 0,4459 га, та №41/61 від 27.05.2009 року про надання підприємцю ОСОБА_2 вказаної земельної ділянки на умовах оренди.
Рішення суду мотивоване тим, що позивачем не доведено, а судом не встановлено підстав для визнання оскаржуваних рішень недійсними, оскільки такі прийняті на виконання судового рішення та в межах компетенції міської ради, а також жодним чином не порушують прав чи охоронюваних законом інтересів позивача.
В апеляційній скарзі скаржник (позивач) просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов скаржника задоволити, в зв”язку з неповним з»ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та порушення місцевим судом норм матеріального права, апелюючи тим, що на частині спірної земельної ділянки, яку надано підприємцю ОСОБА_2, в оренду, знаходиться майно позивача, а саме мийка естакада та частина приміщення головного корпусу РРМ (трансформаторна підстанція). Таким чином, стосовно однієї й тієї ж земельної ділянки Луцькою міською радою прийнято два рішення: №426 від 31.07.2001 року про надання ПП «Лада-2000»в постійне користування земельної ділянки площею 1,1 га та №31/65 від 22.10.2008 року про надання частини вказаної земельної ділянки підприємцю ОСОБА_2
Скаржник покликається на те, що діючим законодавством України встановлено спеціальний порядок надання земельних ділянок в користування при використанні їх іншими особами, а саме передбачено порядок вилучення цих земельних ділянок із постійного користування, який в спірному випадку міською радою не дотримано. Скаржник також покликається на наявність в Земельному кодексі України норми, яка забороняє надавати в оренду земельну ділянку під нерухомим майном, яке належить іншому суб»єкту, що наявне в спірному випадку.
Скаржник також не погоджується з висновком місцевого суду про прийняття міською радою оскаржуваних рішень на виконання судового рішення, оскільки цим судовим рішенням саме з метою уникнення порушень ст.120 Земельного кодексу України було зобов»язано Луцьку міську раду визначити межі земельної ділянки, яка передаватиметься в оренду підприємцю ОСОБА_2 з метою виключення із плану земельної ділянки, на якій розташоване майно, належне позивачу на праві власності, проте, міською радою вимог суду належним чином не виконано.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, які підтримали свої позиції, пояснення дали аналогічні, викладені в письмових поясненнях та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що рішенням Луцької міської ради №21/65 від 22.10.08р. надано підприємцю ОСОБА_2 дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 загальною площею 0,4459 га, для обслуговування виробничих приміщень, згідно з додатком, за рахунок земель міста не наданих у власність чи користування.
27.05.09р. Луцькою міською радою прийнято рішення №41/61, яким затверджено підприємцю ОСОБА_2 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 загальною площею 0,4459 га, для обслуговування виробничих приміщень та надано підприємцю ОСОБА_2 на умовах оренди на 5 років земельну ділянку (землі промисловості, транспорту, зв'язку та іншого призначення) на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 310320026) загальною площею 0,4459 га, для обслуговування виробничих приміщень.
Підставою звернення з даним позовом позивач зазначає прийняття вказаних рішень з порушенням вимог ст.120 Земельного кодексу України та порушення ними прав позивача, оскільки вже існує рішення Луцької міської ради №426 від 31.07.2001 року про надання ПП «Лада 2000»в постійне користування земельної ділянки площею 1,1 га, в яку входить частина спірної земельної ділянки, наданої в оренду відповідачу-2. Крім цього, на цій спірній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно, яке належить на праві власності позивачу.
Згідно ст.13 Конституції України земля є об"єктом права власності українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.
Положеннями статті 12 Земельного кодексу України та пункту 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" чітко встановлено коло повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, до яких, зокрема, належать розпорядження землями територіальних громад, надання земель у користування, організація землеустрою, координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів та ін., тобто розпорядження землями територіальної громади міста, у тому числі надання їх у користування, належить до повноважень міської ради та здійснюється відповідно до вимог Земельного кодексу України.
Порядок надання юридичним особам у користуванням земельних ділянок (у тому числі і на умовах оренди) встановлений статтею 123 Земельного кодексу України, за нормами якої юридична особа зацікавлена в одержанні земельної ділянки звертається з відповідним клопотанням, в даному випадку до міської ради. Міська рада розглядає клопотання у місячний термін і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки. Відмову органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади у наданні земельної ділянки в користування або залишення клопотання без розгляду в установлений строк може бути оскаржено в судовому порядку.
Відповідно до ст.22 Закону України "Про землеустрій" та п.3 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 677 від 26.05.04 передбачено, що проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі рішення сільської, селищної, міської ради, районної, Київської або Севастопольської міської держадміністрації, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок або на підставі судового рішення.
Відповідно до ч.ч.16,17 ст. 151 Земельного кодексу України, у разі відмови власника землі або землекористувача, сільської, селищної, міської ради, органів державної влади у погодженні місця розташування об'єкта ці питання вирішуються у судовому порядку. У разі задоволення позову щодо оскарження відмови власника землі або землекористувача, сільської, селищної міської ради, органів державної влади у погодженні місця розташування об'єкта, рішення суду є підставою для розробки проекту відведення земельної ділянки.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Волинської області від 04.08.2008 року у справі №6/73-11 за позовом підприємця ОСОБА_2 до Луцької міської ради за участю ПП. «Лада 2000», яке набрало законної сили, визнано протиправною бездіяльність Луцької міської ради щодо вирішення питання про надання підприємцю ОСОБА_2 у постійне користування земельної ділянки площею 0,4459 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 в м.Луцьку та зобов»язано Луцьку міську раду вирішити це питання на найближчому пленарному засіданні.
Вказаним рішенням також встановлено, що згідно договорів купівлі-продажу від 08.10.2002 року та від 04.04.2003 року ОСОБА_2 належить нерухоме майно, а саме: будинок ремонтно-механічної майстерні (Н-1) площею 805,3 кв.м. та частина приміщення головного корпусу РММ (котельня) площею 66,5 кв.м. по АДРЕСА_1 у м.Луцьку, що підтверджується технічними паспортами на зазначені об»єкти, виготовлені КП «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» станом на 23.10.2002 року. Право власності за ОСОБА_2 на вказані об»єкти зареєстроване у Волинському обласному бюро технічної інвентаризації 27.05.2003 року за №425690 та підтверджено витягом «Про реєстрацію права власності на нерухоме майно»№647662 від 27.05.2003 року.
На виконання вказаного судового рішення Луцькою міською радою і прийнято оскаржуване в даній справі рішення №41/61 від 27.05.2009 року.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Позивачем не доведено, а судом не встановлено порушення спірними рішеннями прав та охоронюваних законом інтересів позивача, оскільки не доведено, що рішення: №426 від 31.07.2001 року про надання ПП «Лада-2000» в постійне користування земельної ділянки площею 1,1 га та №31/65 від 22.10.2008 року про надання земельної ділянки підприємцю ОСОБА_2 стосуються однієї і тієї ж земельної ділянки, а також не доведено, що на земельній ділянці, наданій ОСОБА_2, знаходиться нерухоме майно, яке належить на праві власності позивачу.
З наявних в матеріалах справи доказів не вбачається, що мийка-естакада, на яку право власності належить позивачу, знаходиться саме на спірній земельній ділянці.
У відповідності до ст.33 ГПК України, кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Недоведення позивачем своїх вимог належними та допустимими доказами є підставою для відмови в їх задоволенні.
З наведеного місцевий суд прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог приватного підприємства «Лада 2000»до Луцької міської ради та підприємця ОСОБА_2 про скасування рішень Луцької міської ради №31/65 від 22.10.2008 року та №41/61 від 27.05.2009 року, оскільки вказані рішення прийняті в межах повноважень міської ради та у відповідності до вимог діючого законодавства.
З вищенаведеного доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.
Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст.99,103,105 ГПК України, суд,
рішення господарського суду Волинської області від 27.07.2009 року в справі за номером 5/30-11 - залишити без змін, а апеляційну скаргу приватного підприємства «Лада 2000»-без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд .
Головуючий -суддя: С.М.Бойко
Судді: Т.Б.Бонк
Р.І.Марко