79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
27.10.09 Справа № 33/74
Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:
головуючий суддя Бонк Т. Б.
судді Бойко С. М.
Марко Р. І.
при секретарі судового засідання Гулик Н. Г.
за участю представників сторін:
від позивача -Писанко П. О. -представник
від відповідача (апелянта) - Шайдич Т. В. -представник
розглянув апеляційну скаргу ВАТ «Львівська ПМК - 7», м. Пустомити, Львівська область № 168 від 06.08.2009 р.
на рішення господарського суду Львівської області від 16.07.2009 р.
у справі № 33/74
за позовом ТзОВ «Львівстильбуд», м. Львів
до відповідача ВАТ «Львівська ПМК - 7», м. Пустомити, Львівська область
про стягнення 112 980, 14 грн.
рішенням господарського суду Львівської області від 16.07.2009 р. у справі № 33/74 повністю задоволено позов ТзОВ «Львівстильбуд», м. Львів, з ВАТ «Львівська ПМК -7», м. Пустомити на користь позивача стягнуто 112 980, 14 грн. заборгованості, в тому числі 59 952, 89 грн. основного боргу, 53 027, 25 грн. пені, 1 129, 80 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 312, 50 грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду мотивоване тим, що оскільки відповідач оплату за виконані та прийняті роботи, у встановлений договором термін, не провів, то за неналежне виконання своїх зобов'язань позивачем на підставі ст. 625 ЦК України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»та договору нараховано ще 53 027, 25 грн. пені.
У своїй апеляційній скарзі відповідач просить дане рішення скасувати та прийняти нове рішення, посилаючись на те, що судом невірно встановлено дату виникнення у позивача права на застосування пені, такою датою апелянт вважає 15.04.2009 р. Крім цього, відповідач вважає, що суду необхідно було залучити до участі у справі замовника будівництва -ТзОВ «Е Ван Вайк І Мая Логістик».
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення господарського суду Львівської області залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, мотивуючи тим, що невиконання зобов'язання ВАТ «Львівська ПМК-7»порушує законні права ТзОВ «Львівстильбуд».
Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та у відзиві на неї, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.
Матеріалами даної справи встановлено, що 01.08.2008 р. між ТзОВ «Львівстильбуд»та ВАТ «Львівська ПМК-7»укладено договір підряду на виконання будівельних робіт № 7/09/09.
На виконання умов договору (п.п. 1.1, 2.1, 2.2) у період з 01.08.2008 р. по 28.11.2008 р. позивачем було виконано роботи на суму 702 052, 89 грн.
Факт отримання виконаних робіт підтверджується актами здачі-приймання робіт, копії яких містяться в матеріалах справи:
- акт № 1 за вересень 2008 в сумі 124 099, 85 гри.;
- акт № 2 за жовтень 2008 року в сумі 86 429, 72 грн.;
- акт № 3 за жовтень 2008 року в сумі 373 995, 98 грн.;
- акт № 4 за листопад 2008 року в сумі 52 000, 19 грн.;
- акт № 5 за листопад 2008 року в сумі 62 527, 15 грн., які підписані сторонами і зауважень щодо якості виконаних робіт на час підписання таких у відповідача не було.
Згідно п.п. 6.4, 6.5 договору, замовник зобов'язаний оплатити роботи, виконані підрядником, згідно отриманих від останнього рахунків, які складаються на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт, шляхом перерахування коштів з розрахункового рахунку замовника на розрахунковий рахунок підрядника протягом 3 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт.
Відповідачем частково було проведено оплату за виконані роботи в сумі 450 000 грн., що підтверджується банківськими виписками: від 16.09.2008 р. -30 000 грн., від 07.10.2008 р. -100 000 гри., від 22.10.2008 р. -80 000 грн., від 14.11.2008 р. -45 000 грн., від 17.11.2008 р. -25 000 грн., 24.11.2008 р. -50 000 грн., від 10.12.2008 р. -45 000 грн., від 18.12.2008 р. -75 000 грн., копії яких містяться в матеріалах справи.
31.12.2008 р. сторонами проведено звірку взаємних розрахунків, про що складено відповідний акт, який підписаний сторонами, за даними якого, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31.12.2008 р. становила 252 052, 89 грн.
18.02.2009 р. позивач направив на адресу відповідача претензію № 04/02 з вимогою сплатити заборгованість, на яку 20.03.2009 р. відповідач направив відповідь № 62, в якій зобов'язався сплати суму основного боргу.
Згідно п. 12.3 договору, замовник за несвоєчасну оплату сплачує пеню за кожний прострочений день у розмірі подвійної облікової ставки НБ України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми боргу.
Відповідач оплату за виконані та прийняті роботи, у встановлений договором термін, не провів.
15.04.2009 р. між сторонами та ТзОВ «Е Ван Вайк і Моя Логістик» (замовник будівництва) досягнуто трьохсторонньої згоди про переуступку боргу між ВАТ «Львівська ПМК-7», ТзОВ «Львівстильбуд»та ТзОВ «Е Ван Вайк і Моя Логістик».
Відповідно до п. 1.2 угоди, замовник зобов'язався виконати зобов'язання генерального підрядника (ВАТ «Львівська ПМК -7»), а саме провести оплату за виконані та передані генпідряднику будівельні роботи згідно умов п. 6 договору № 7/09/08 від 01.08.2008 р. в сумі 192 100 грн.
Із матеріалів справи вбачається, що ТзОВ «Е Ван Вайк і Моя Логістик»взяті на себе зобов'язання по угоді про переуступку боргу № 6 від 15.04.2009 р., виконало, сплатило позивачу 192 100 грн.
Враховуючи договір переуступки, станом на 15.04.2009 р. сальдо на користь ТзОВ «Львівстильбуд»становило 59 952, 89 грн.
За неналежне виконання відповідачем зобов'язань позивачем відповідно до ст. 625 ЦК України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»та договору, нараховано 53 027, 25 грн. пені.
Відповідач доказів сплати заборгованості не надав ні суду першої, ні апеляційної інстанцій.
Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у 7-денний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Частинами 1 та 2 ст. 551 ЦК України встановлено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Відповідно до ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно ст. 3 даного Закону, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБ України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач доказів погашення заборгованості не представив, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правомірно та підставно задоволені позовні вимоги ТзОВ «Львівстильбуд»до ВАТ «Львівська ПМК - 7»про стягнення 112 980, 14 грн., в тому числі 59 952, 89 грн. основного боргу, 53 027, 25 грн. пені.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.
Керуючись ст.ст. 99, 101 -105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
1. Рішення господарського суду Львівської області від 16.07.2009 р. у справі № 33/74 залишити без змін, апеляційну скаргу ВАТ «Львівська ПМК -7», м. Пустомити, Львівська область -без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Матеріали справи скерувати на адресу місцевого господарського суду.
Головуючий суддя Бонк Т. Б.
Суддя Бойко С. М.
Суддя Марко Р. І.