79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
20.10.09 Справа № 18/79
Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:
головуючий суддя Бонк Т. Б.
судді Давид Л. Л.
Марко Р. І.
при секретарі судового засідання Гулик Н. Г.
за участю представників сторін:
від позивача -не звився
від відповідача (апелянта) -не з'явився
розглянув апеляційну скаргу ТзОВ «Надвірнянський завод молочних продуктів», м. Надвірна, Івано-Франківська область б/н і б/д
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 23.07.2009 р.
у справі № 18/79
за позовом ТзОВ спеціалізованого підприємства «ЕККО», м. Львів
до відповідача ТзОВ «Надвірнянський завод молочних продуктів», м. Надвірна, Івано-Франківська область
про стягнення 5 613, 12 грн.
рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 23.07.2009 р. у справі № 18/79 частково задоволено позов ТзОВ спеціалізованого підприємства «ЕККО», м. Львів, з ТзОВ «Надвірнянський завод молочних продуктів», м. Надвірна, Івано-Франківська область стягнуто на користь позивача 5 613, 12 грн. основного боргу, 1 000 грн. витрат на оплату послуг адвоката, 102 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 312, 50 грн. в повернення витрат по сплаті послуг інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що відповідач частково оплатив поставлений йому позивачем товар, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем, на суму якої нараховано пеню, інфляційні втрати та 3 % річних. Щодо оплати послуг адвоката, то суд, керуючись принципом розумності, дійшов висновку про стягнення лише частини суми таких послуг -1 000 грн.
У своїй апеляційній скарзі відповідач просить дане рішення скасувати і прийняти нове, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач отримав продукцію неналежної якості, у зв'язку з чим був змушений продавати свою продукцію за заниженими цінами. Так, згідно ст. 678 ЦК України, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. Тобто, апелянт вважає, що оплатив продукцію повністю, оскільки замовлення було на етикетки з додатковим лакуванням, а отримав відповідач етикетки без такого.
Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що на підставі видаткової накладної № РН-0001235 від 19.09.2008 р. на виконання умов договору позивач -ТзОВ Спеціалізоване підприємство «ЕККО», поставило відповідачу -ТзОВ «Надвірнянський завод молочних продуктів», етикетки на суму 9 360 грн.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В порушення умов договору відповідач лише частково оплатив поставлену йому продукцію, що підтверджується випискою з особового рахунку від 16.09.2008 р. на суму 4 700 грн.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у 7-денний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).
Із матеріалів справи вбачається, що 31.10.2008 р. позивач направив на адресу відповідача претензію про погашення суми заборгованості в розмірі 4 660 грн., яка залишена без відповіді та реагування.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
Так, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач нарахував відповідачу 377, 46 грн. інфляційних втрат, 63, 96 грн. 3 % річних та 511, 70 грн. пені.
Відповідно до ст. 44 ГПК України, до складу судових витрат відносяться витрати по сплаті державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно договору від 20.05.2009 р. № 01/05/09 про надання юридичних послуг, замовник сплачує виконавцю гонорар в розмірі 2 000 грн. за витрати, пов'язані із виконанням доручень (державне мито, збори, послуги третіх осіб тощо).
Отже, враховуючи, що позов заявлено з вини відповідача, на час прийняття рішення зобов'язання не виконано, суд першої інстанції підставно задоволив вимогу позивача про стягнення в тому числі витрат, пов'язаних із розглядом справи.
При цьому, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд врахував, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин, суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову обмежив цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Таким чином, з врахуванням вищенаведеного, апеляційна інстанція вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано та підставно стягнуто з відповідача на користь позивача лише частину судових витрат за участь адвоката -в сумі 1 000 грн.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За наведених обставин, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.
Керуючись ст.ст. 99, 101 -105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
1. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 23.07.2009 р. у справі № 18/79 залишити без змін, апеляційну скаргу ТзОВ «Надвірнянський завод молочних продуктів», м. Надвірна, Івано-Франківська область -без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Матеріали справи скерувати на адресу місцевого господарського суду.
Головуючий суддя Бонк Т. Б.
Суддя Давид Л. Л.
Суддя Марко Р. І.