"14" жовтня 2009 р. Справа № 15/98-1801
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Бучинської Г.Б.
Розглянув матеріали справи
Розглянув матеріали справи
за позовом : Суб'єкта підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до відповідача №1 : Тернопільського районного госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації, вул. Бродівська, 17, м. Тернопіль, 46000
відповідача №2 : Домаморицької сільської ради, с. Домаморич, Тернопільська область, Тернопільський район, Тернопільська область.
про визнання права власності на нерухоме майно - споруду бензозаправки загальною площею 18,4 м.кв., яка знаходиться за адресою: с. Домаморич, вул. Садова, 25, Тернопільський район, Тернопільська область.
За участю представників:
Позивача : не з'явився
Відповідача №1 : не з'явився
Відповідача №2 : не з'явився
Суть справи :
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 АДРЕСА_1, звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача №1 Тернопільського районного госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації, вул. Бродівська, 17, м. Тернопіль та відповідача №2 Домаморицької сільської ради, с. Домаморич, Тернопільська область, Тернопільський район, Тернопільська область, про визнання права власності на нерухоме майно - споруду бензозаправки загальною площею 18,4 м.кв., яка знаходиться за адресою: с. Домаморич, вул. Садова, 25, Тернопільський район, Тернопільська область.
Ухвалою суду від 30 вересня 2009 року порушено провадження по даній справі, та призначено до слухання на 14 жовтня 2009 року.
В судове засідання 14 жовтня 2009 року, представники сторін, в тому числі позивача, без поважних причин не з'явилися, хоча про час і місце слухання справи повідомлялись належним чином в порядку, передбаченому ст.64 ГПК України, пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. N 75 та пунктом 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. N 01-8/482.
За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового засідання не здійснювалась.
Оцінивши наявні у справі документи, клопотання відповідача №1, суд прийшов до висновку про необхідність залишення позову без розгляду.
Так, згідно з приписами п. 4 ч.3 ст.129 Конституції України, ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, сторони повинні довести належними і допустимими доказами наявність чи відсутність обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 22 ГПК України, підстави і предмет позову визначаються позивачем.
У відповідності до норм ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права (даний спосіб захисту застосовується у випадку спору між суб'єктами цивільного права з приводу наявності чи відсутності правовідносин між ними, і відповідно наявності чи відсутності цивільного права та цивільного обов'язку, водночас може стосуватися не тільки наявності спору, а й невизначеного правового стану).
Статтею 316 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів і вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України). Тобто, законодавець закріплює презумпцію правомірності набуття права власності на певне майно.
Згідно ст.ст. 16, 392 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України власник вправі пред'явити позов про визнання його права власності, якщо його право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Частиною другою статті 328 ЦК України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 14 вересня 2009 року земельна комісія сільської ради села Домаморич (відповідач №2) та суб'єкт підприємницької діяльності -приватний підприємець ОСОБА_2 (позивач) уклали між собою договір купівлі-продажу, згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю споруду бензозаправки ПАП "АВМ", яка знаходиться за адресою вул. Садова, 25, с. Домаморич, Тернопільський район, Тернопільська область, а покупець оплатити ціну відповідно до умов, що визначені у вищезгаданому договорі, та здійснити реєстрацію у бюро технічної інвентаризації.
Згідно ст.. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Обов'язкове нотаріальне посвідчення встановлене щодо договорів купівлі-продажу державного та комунального майна (Закон України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", який встановлює зокрема процедуру і порядок продажу майна комунальної власності).
Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації (ч. 3 ст. 640 ЦК України).
Позивачем у справі на вимогу суду не надано доказів нотаріального посвідчення угоди від 14.09.2009р. та її державної реєстрації, а відтак така угода не може вважатися правочином, на підставі якого в особи може виникнути право власності.
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 81 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач не подав витребуваних господарським судом матеріалів необхідних для вирішення спору.
З огляду на викладене, з вини позивача, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи не вбачається за можливе, а тому позов слід залишити без розгляду по п.5 ч.1. ст.81 ГПК України.
Відповідно до ст. ст. 44, 49, 81 ГПК України судові витрати по справі не відшкодовуються.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 4-3, 33, 43, 44, 49, 81, 86 ГПК України, суд
Позов залишити без розгляду.
Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутись з ним до господарського суду в загальному порядку .
Суддя Г.Б. Бучинська