"09" жовтня 2009 р. Справа № 6/234-3189
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Шумського І.П.
Розглянув справу
за позовом: Приватного підприємця ОСОБА_1 с. Чабарівка , Гусятинський район, Тернопільська область, 48258
до відповідача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області вул. Танцорова, 11, м. Тернопіль, 46001
про продовження дії договору оренди
та за зустрічним позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, (вул. Танцорова, 11, м. Тернопіль)
до Приватного підприємця ОСОБА_1 (с. Чабарівка, Густинський район, Тернопільська область)
про визнання договору оренди таким, що припинив свою дію
за участю представників сторін:
СПД ОСОБА_1-не з'явився
РВ ФДМУ по Тернопільській області -Микитович М.М.
Суть справи:
Приватний підприємець ОСОБА_1 звернулась в господарський суд Тернопільської області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області про, з урахуванням зміни вимог, продовження дії договору №27 від 10 жовтня 2000 року оренди нежитлового приміщення в смт. Гусятин по пр. Незалежності, 15 з 10.10.2000р. по 10.10.2010р..
Свої вимоги, підтриманні в судовому засіданні його представником, позивач мотивував фактичним знаходженням у його користуванні предмета оренди та набуттям права на приватизацію цього об'єкта.
У відзиві на позов та згідно з наданими суду поясненнями, відповідач проти позову заперечив, посилаючись на відсутність передбачених законом чи договором умов для продовження дії згаданого договору.
Розгляд справи, призначений вперше на 19.12.2005р. відкладався та в засіданні оголошувались перерви, востаннє до 09.10.2009р..
Строк вирішення спору продовжувався відповідно до ч. 3,4 ст.69 ГПК України.
Ухвалами суду від 27.01.2006р. та 22.10.2008р. провадження у справі зупинялось.
В процесі розгляду справи відповідач заявив зустрічний позов до приватного підприємця ОСОБА_1 про визнання договору оренди від 10.10.2000 року №27 таким, що припинив свою дію 10.10.2005р..
Позов мотивовано закінченням строку дії угоди та відсутністю згоди відділення Фонду на її пролонгацію.
Проти задоволення зустрічного позову підприємець ОСОБА_1 заперечила, зазначивши, що заявлені вимоги не підлягають судовому захисту.
В засідання 09.10.2009р. первісний позивач (його представник) не з'явився, хоча про час і місце слухання справи повідомлявся належним чином, в порядку ст.64 ГПК України, п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75, п.19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. N 01-8/482 та п.32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009 р. N 01-08/530.
В засіданні його учасникам роз'яснювались належні йому права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20,22, 81-1 ГПК України.
За відсутності відповідного клопотання аудіозапис судового засідання не здійснювався.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, в т.ч. дані ними в попередніх засіданнях судом встановлено наступне:
- 10 жовтня 2000 року між сторонами по справі укладено договір оренди не житлового приміщення № 27, згідно якого орендодавець -Регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області (відповідач за первісним позовом) передав, а орендар -приватний підприємець ОСОБА_1 (позивач) прийняла в строкове платне користування нежитлове приміщення магазину загальною площею 165,7 м. кв., що знаходиться на балансі та не увійшло до статутного фонду в процесі приватизації ВАТ „Ретрос” (п. 1.1 договору). На виконання умов даного договору орендодавець передав, а орендар прийняв майно в користування, що підтверджено Актом приймання передачі орендованого приміщення від 10.10.2000 року, підписаного повноважними представниками сторін договору оренди.
Договір укладено строком на один рік -до 10.10.2001 року (п.п.10.1) з умовою, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення його строку протягом одного місяця, він вважається продовженим на той же термін та тих же умовах, які були передбачені договором (п. 10.5 договору). До 10.10.2004 року договір оренди діяв без заперечень жодної із сторін.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 01 серпня 2005 року у справі №8/92-1720 Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Тернопільській області відмовлено у задоволенні позову до підприємця ОСОБА_1 про витребування та повернення державного майна з чужого незаконного володіння та про зобов'язання приватного підприємця ОСОБА_1 повернути майно - приміщення, яке знаходиться за адресою: вул. Незалежності,15, смт. Гусятин, Тернопільської області.
Згаданим рішенням встановлено, що договір оренди нежитлового приміщення №27 від 10.10.2000 року продовжив свою дію ще на один рік, до 10.10.2005 року, на тих же умовах.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.10.2005 року, рішення місцевого господарського суду від 01.08.2005р. залишено без змін. В касаційному порядку зазначені судові рішення не оскаржувались.
У жовтні 2005 року орендодавець (РВ ФДМУ по Тернопільській області) надіслав орендарю (Приватному підприємцю ОСОБА_1 М.) лист від 12.10.2005 року за вих.№01-12/4012, в якому зазначив про відсутність наміру продовжувати дію договору оренди не житлового приміщення №27 від 10.10.2000р. на новий строк.
В грудні 2005 року РВ ФДМУ по Тернопільській області звернулось також з позовом в господарський суд Тернопільської області про вилучення у підприємця ОСОБА_1 та повернення з чужого незаконного володіння майна, яке знаходиться за адресою смт. Гусятин вул. Незалежності 15 балансоутримувачу ВАТ “ Ретрос “ ; стягнення з приватного підприємця ОСОБА_1 заборгованості по орендній платі у розмірі 1218,06 грн. і пені в розмірі 61,10 грн. (справа 10/135-3351). Ухвалою суду від 20.12.2005р. провадження у цій справі зупинено.
Між сторонами договору оренди існував спір щодо приватизації названого об'єкта.
Зокрема, підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Тернопільської області із позовною заявою до відповідача-1 -РВ ФДМУ по Тернопільській області, відповідача-2 -Фонду Державного майна України про визнання недійсним наказу Фонду державного майна України №1037 від 28 травня 2004 року в частині п. 19 додатку №2 щодо включення до переліку об'єктів державної власності групи "А", що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні нежитлового прибудованого приміщення магазину, що знаходиться на балансі ВАТ “Ретрос” за адресою: смт. Гусятин, проспект Незалежності, 15., а також про зобов'язання Фонду державного майна України та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області включити до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу приватним підприємцем ОСОБА_1 с. Чабарівка, Густинського району, Тернопільської області, нежитлове прибудоване приміщення магазину, що знаходиться за адресою: смт. Гусятин, проспект Незалежності, 15.
Спір розглядався судами неодноразово.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 16.09.2008р. у справі №4/300-5134(10/126-2829), залишеним без змін постановами Львівського апеляційного господарського суду від 04.12.2008р. та Вищого господарського суду України від 31.03.2009р., позов підприємця ОСОБА_1 задоволено.
Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення первісного і зустрічного позовів.
За змістом п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст.ст.4-3,33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.
Однак, всупереч згаданих вимог, підприємцем ОСОБА_1 не доведено належним чином обґрунтованості заявлених вимог про продовження дії договору №27 від 10 жовтня 2000р. оренди нежитлового приміщення в смт. Гусятин по пр. Незалежності, 15 з 10.10.2000р. по 10.10.2010р..
Так, згідно з ст.ст. 631,763 ЦК України, ст.ст.180,291 ГК України, ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10 квітня 1992 року N 2269-XII (далі - Закон N 2269-XII) та п.10.7 договору оренди, дія останнього припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.
У відповідності до приписів ст. 764 ЦК України, ст.17 Закону N 2269-XII і п.10.5 договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені угодою.
Рішенням суду від 01 серпня 2005 року у справі №8/92-1720, яке набрало законної сили встановлено, що договір оренди нежитлового приміщення №27 від 10.10.2000 року, продовжив свою дію до 10.10.2005 року на тих же умовах.
Зазначена обставина, в силу ч.2 ст.35 ГПК України, не доводиться знову.
Як вбачається з вищезгаданого листа РВ ФДМУ по Тернопільській області від 12.10.2005 року за вих.№01-12/4012, отриманого і доданого самим підприємцем ОСОБА_1 до свого позову у справі №6/234-3189, письмових заперечень відділення Фонду від 04.09.2009р., вимог РВ ФДМУ по Тернопільській області у справі 10/135-3351 та інших матеріалів справи, на час вирішення спору по справі №6/234-3189 договір оренди №27 від 10.10.2000р. припинив свою дію через закінчення терміну, на який він заключався та відмови орендодавця від його пролонгації.
Достатніх доказів на підтвердження іншого первісний позивач не надав.
Не є беззаперечними доказами існування підстав для продовження строку договору оренди:
- сам факт продовження користування первісним позивачем спірним нерухомим майном без згоди (із запереченнями) на це орендодавця;
- вирішення спору на користь позивача щодо приватизації цього об'єкта. Оскільки при його розгляді судом взагалі не приймалась до уваги чинність договору оренди після 10.10.2005р..
За таких обставин, в задоволенні позову підприємця ОСОБА_1 про продовження дії договору №27 від 10 жовтня 2000р. оренди нежитлового приміщення в смт. Гусятин по пр. Незалежності, 15 до 10.10.2010р. слід відмовити.
Щодо зустрічного позову слід зазначити наступне.
Способи захисту прав та законних інтересів осіб передбачені ст.16 ЦК України, ст. 20 ГК.
Вимоги, заявлені РВ ФДМУ по Тернопільській області до підприємця ОСОБА_1 про визнання договору оренди таким, що припинив свою дію не містяться в згаданих статтях, інших законодавчих актах та самому договорі.
Встановивши, що предмет позову не співвідноситься із встановленими законом способами захисту прав, господарський суд повинен відмовити в позові (лист Верховного Суду України від 01.08.2007р.).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 10.06.2009р. у справі №6/43 (знаходиться в матеріалах справи) та інших судових актах.
З огляду на викладене, підстав для задоволення зустрічного позову не має.
Згідно з ст.ст.44,49 ГПК України судові витрати не відшкодовуються.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1,2,12,4-3,33-35,43,44,49,82-85 ГПК України суд, -
В задоволенні первісного та зустрічного позову відмовити.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення “____”_____________ 2009р., через місцевий господарський суд.
Суддя І.П. Шумський