Іменем України
"02" листопада 2009 р. справа № 5020-2/308
За позовом Корпорації „Хімагробуд” (99001, м. Севастополь, вул. Надєждінців, б. 1/5, кв.22),
до Відкритого акціонерного товариства „Севастопольське автотранспортне
підприємство 14369” (99012, м. Севастополь, вул. Паршина, буд. 6)
про визнання права власності,
суддя Н.Г. Шевчук
Представники сторін:
Позивача -Калягін В.В., довіреність б/н від 28.05.2009;
Відповідача - Вергун І.П., довіреність № 41 від 11.09.2009.
Суть спору: Корпорація «Хімагробуд» звернулась до господарського суду міста Севастополя з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Севастопольське автотранспортне підприємство 14369»(далі - ВАТ «Севастопольське АТП 14369») про визнання права власності на майно.
Позивач з посиланням на статтею 392 Цивільного кодексу України та статтею 37 Закону України „Про іпотеку” обґрунтовує позовні вимоги невиконанням відповідачем договірних зобов'язань по поверненню позики і ухиленням відповідача від передачі у власність позивача нерухомого майна, що передбачено договором іпотеки.
Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги визнає в повному обсязі (а.с. 41).
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
01.10.2009 між ВАТ «Севастопольське АТП 14369»(Позичальник) та Корпорацією «Хімагробуд»(Позикодавець) був укладений Договір позики (поворотної фінансової допомоги) №2-поз/2009, за яким Позикодавець надає Почичальнику грошову позику (поворотна фінансова допомога) у розмірі 340000грн. (арк.с. 30).
За умовами пункту 2 Договору позики Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцю надані у позику грошові кошти протягом 10 днів з моменту фактичного перерахування позики на поточний рахунок Позичальника.
У випадку прострочення повернення позики Позичальник повертає позику з урахуванням індексу інфляції і 3% річних і сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення повернення позики за умови невиконання Позичальником зобов'язань по договору іпотеки в частині передачі предмету іпотеки Позикодавцю при зверненні на нього стягнення.
Пунктом 3 Договору сторони домовились про укладення в забезпечення виконання зобов'язання по поверненню позики договору іпотеки, по якому Позикодавець набуває право на звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку неповернення Позичальником позики у встановлений строк.
02.09.2009 між Корпорацією „Хімагробуд” (Іпотекодержатель) та ВАТ „Севастопольське АТП 14369” (Іпотекодавець) був укладений договір іпотеки нерухомого майна по вул. Паршина, 6/9 в місті Севастополі №02-іп/2009 (далі -Договір іпотеки) (а.с.7-8).
Відповідно до пункту 1.1 Договору Іпотекодержатель має право у разі порушення Іпотекодавцем своїх обов'язків за Основним договором (Договір позики (поворотної фінансової допомоги) №2-поз/2009 від 01.09.2009, укладений ВАТ „Севастопольське АТП 14369” та Корпорацією „Хімагробуд”) одержати задоволення своїх вимог за основним договором за рахунок передбаченого в розділі 3 цього Договору майна, яке передається в іпотеку за цим Договором, переважно перед іншими кредиторами Іпотекодавця
Предметом іпотеки є операторська (літера “Б”) з ганком і козирком площею 22,3кв.м, склад масел (літера “В”) площею 154,3кв.м, одна місткість для палива №4 металева на бетонній підставці об'ємом 24куб.м, одна місткість для палива №5 металева об'ємом 24куб.м, одна місткість для палива №6 металева об'ємом 25куб.м, одна місткість для палива №7 металева під землею об'ємом 24куб.м, одна місткість для палива №8 металева під землею об'ємом 10куб.м, одна місткість для палива №9 металева під землею об'ємом 55куб.м, одна місткість для палива №10 металева під землею об'ємом 55куб.м, асфальтобетонне покриття (мощення) «І», яке знаходиться за адресою : м. Севастополь, вул. Паршина, 6/9, і право власності на які за ВАТ „Севастопольське АТП 14369” зареєстроване у Комунальному підприємстві “Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна” за реєстраційним номером 4136.
Балансова вартість предмета іпотеки складає 129972,91грн.
Сторони узгодили, що вартість предмета іпотеки складає 340000грн., що відповідає ринковій вартості згідно Оцінки, проведеної незалежним оцінювачем
За умовами пунктів 5.1-5.3 Договору іпотеки Іпотекодержатель набуває права задоволення своїх вимог за рахунок іпотеки шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у випадках, коли:
- Іпотекодавець у строк, визначений у пункті 2.3 цього договору (а саме: не пізніше 10 днів з моменту фактичного перерахування позики на поточний рахунок Позичальника) не повернув суму позики у повному обсязі з врахуванням можливої неустойки (пені);
- Іпотекодавець допустив порушення обов'язків, встановлених цим договором.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється Іпотекодержателем здійснюється відповідно до застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя згідно пунктів 5.2-5.4 цього Договору.
За умовами цих пунктів Договору сторони дійшли згоди вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.
Задоволення вимог Іпотекодержателя здійснюється шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки у порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку».
Правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на нерухому майно, яке є предметом іпотеки, є відповідне застереження у цьому іпотечному договорі. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність з моменту настання випадків, згідно яких Іпотекодержатель набуває права задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір підлягає нотаріальному посвідченню в порядку, визначеному законодавством протягом двох днів з моменту підписання цього договору. Витрати по нотаріальному посвідченню договору покладають на Іпотекодавця. При ухиленні Іпотекодавця від нотаріального посвідчення договору, Іпотекодержатель в порядку статті 220 Цивільного кодексу України має право звернутись до суду про визнання цього договору дійсним (пункт 6.1 Договору).
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 15.09.2009, яке набрало законної сили 29.09.2009, визнано дійсним договір іпотеки 01-іп/2009, укладений 02.09.2009 між Відкритим акціонерним товариством „Севастопольське автотранспортне підприємство 14369” та Корпорацією „Хімагробуд” в забезпечення повернення займу, що в силу статті 35 Господарського процесуального кодексу України є фактом, який не потребує доведення при вирішення інших спорів.
На виконання умов пункту 3.8 Договору іпотеки відповідно до акту приймання-передачі від 02.09.2009 відповідачем передані позивачу предмет іпотеки (майно, яке знаходиться за адресою: м.Севастополь, вул.Паршина,.6/9), а також оригінали правоустановчих документів на предмет іпотеки (а.с. 9).
На виконання Договору позики Корпорація «Хімагробуд»платіжним дорученням №351 від 16.09.2009 перерахувала на поточний рахунок ВАТ «Севастопольське АТП 14369»340000,00грн. (арк.. с. 32).
Відповідно до акта звірення від 30.10.2009 позика не погашена, і Корпорація «Хімагробуд набула право звернути стягнення на предмет іпотеки згідно розділу 5 Договору іпотеки (арк.. с. 43).
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 392 Цивільного Кодексу України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до статті 37 Закону України «Про іпотеку»іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.
Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.
Право іншої особи з вищим пріоритетом щодо строкового користування нерухомим майном, набутим у власність іпотекодержателем, зберігає чинність відповідно до умов договору, яким обумовлено таке користування. Права та вимоги третіх осіб на предмет іпотеки, набутий у власність іпотекодержателем, які мають нижчий пріоритет, ніж вимога іпотекодержателя, втрачають чинність.
Суд встановив, що сторони при укладенні Договору іпотеки передбачили у ньому застереження щодо порядку звернення стягнення на предмет іпотеки і його передачі Іпотекодержателю у випадку неповернення позичальником позики у встановлений договором строк.
Відбулося часткове виконання умов Договору іпотеки, однак відповідач ухиляється від передачі у власність об'єкт нерухомого майна, який є предметом договору іпотеки № 01-іп/2009 від 02.09.2009.
Згідно статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно частини першої статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно частини першої статті 319 та статті 325 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.
Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.
Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженими.
Аналогічні положення про право власності містяться в главі 14 Господарського кодексу України.
Згідно статей 3, 17, 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини, щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.
Право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. Відповідно до цього Закону реєстрація речових прав на нерухомість, їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна.
Підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, зокрема, є рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрало законної сили.
На підставі викладеного суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись статтями 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати право власності на об'єкт нерухомого майна: операторська (літера “Б”) з ганком і козирком, склад масел (літера “В”), інші споруди, у тому числі ємкості для палива (літера 4-10), мощення (літера І), який зареєстрований у Комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна” за реєстраційним номером 4136 за адресою : м. Севастополь, вул. Паршина, 6/9 за Корпорацією «Хімагробуд»” (99001, м. Севастополь, вул. Надєждінців, б. 1/5, кв. 22, ідентифікаційний код 31763351, п/р 26005301408846 в ВТБ банк, МФО 384997).
3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Севастопольське автотранспортне підприємство 14369»(99012, м. Севастополь, вул. Паршина, б. 6., ідентифікаційний код 03117524, п/р 26003054800832 в Приватбанк, МФО 324935) на користь Корпорації «Хімагробуд»(99001, м. Севастополь, вул. Надєждінців, б. 1/5, кв. 22, ідентифікаційний код 31763351, п/р 26005301408846 в ВТБ банк, МФО 384997) 321,00 грн. (триста двадцять одна грн.), з яких: витрати по оплаті державного мита у сумі 85,00 грн. (вісімдесят п'ять грн.)та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Н.Г. Шевчук
Рішення оформлено відповідно
до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України
і підписано 09.11.2009.