іменем України
"27" жовтня 2009 р. справа № 5020-1/075-10/018
Господарський суд міста Севастополя в складі:
судді Юріної О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі господарську справу
за позовом Приватного підприємства „ВБП „Севастопольський загін подводно-техничних робот”
(99011 м. Севастополь, вул. Очаковців, 6-1)
до Виробничо-будівельного кооперативу „Опора”
(99014, м. Севастополь, вул. Правди, 10)
про стягнення заборгованості в сумі 12053,77 грн.
За участю представників:
позивача -Байрамової К.В., довіреність б/н від 14.09.2009;
відповідача -Бекірова К.М., доручення б/н від 15.12.2008.
17.09.2009 Приватне підприємство „ВБП „Севастопольський загін подводно-техничних робот” /далі -Позивач/ звернулось до господарського суду міста Севастополя до Виробничо-будівельного кооперативу „Опора” /далі - Відповідач/ з позовною заявою про стягнення заборгованості в сумі 12 111,40 грн., з яких 11074,44 -сума основного боргу, 221,43 грн. -сума 3% річних, 818,53 грн. - сума інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем у повному обсязі зобов'язань з оплати виконаних робіт з виготовлення та встановлення металево-пластикових конструкцій в кількості 16 штук в приміщенні Управління Служби безпеки України в місті Севастополі.
У судовому засіданні 27.10.2009 представник Позивача надав клопотання про зменшення позовних вимог в частині стягнення 3% річних, просить стягнути з Відповідача 163,80 грн., на уточнених позовних вимогах наполягає /а.с. 30/.
У судовому засіданні представник Відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому визнає позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 11071,44 грн. та інфляційних втрат в розмірі 818,53 грн., зі стягненням 3% річних у розмірі 221,43 грн. не згоден, надав контррозрахунок суми 3% річних, згідно з яким вказана сума складає - 163,80 грн.
Також, у відзиві на позовну заяву просить при винесенні рішення надати розстрочку виконання рішення шляхом погашення заборгованості протягом двох місяців: листопада та грудня 2009 року.
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи №10771050001003005 від 31.07.1996 назва Позивача - Приватне підприємство „ВБП „Севастопольський загін подводно-техничних робот”.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
В грудні 2008 року між Приватним підприємством „ВБП „Севастопольський загін підводно-технічних робіт” та Виробничо-будівельним кооперативом „Опора” досягнута домовленість про виконання робіт з виготовлення та встановлення Позивачем за замовленням Відповідача металево-пластикових конструкцій в кількості 16 штук в приміщенні Служби безпеки Управління України в місті Севастополі.
Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з вимогами статей 202, 204 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до частин першої та другої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
На підставі наданих до матеріалів справи доказів, суд дійшов висновку, що дії сторін в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства слід визнати діями, що породжують цивільні права і обов'язки, аналогічні зобов'язанням за договором підряду. Ці дії згідно зі статтями 11, 837, 839, 854 Цивільного кодексу України є підставою виникнення у Відповідача обов'язку сплатити заборгованість за виконані Позивачем роботи у повному обсязі.
Так, згідно зі статтею 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
15.01.2009 сторонами був підписаний акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000001 /а.с.10/, відповідно до якого вартість робіт склала 36904,80 грн. У вказаному акті сторони засвідчили, що не мають претензій один до одного.
Таким чином, зобов'язання з виготовлення та встановлення металево-пластикових конструкцій Позивач виконав у повному обсязі, рахунок по оплаті за виконані роботи був виставлений ним своєчасно, але оплата за надані послуги Відповідачем здійснена не в повному обсязі.
Виставлений Відповідачу рахунок-фактура №СФ-0032032 від 12.12.2008 на суму 36904,80 грн. був частково оплачений ним 15.01.2009 на суму 25833,36 грн. /а.с. 11/, у зв'язку з чим за ним перед Позивачем утворилась заборгованість в сумі 11071,44 грн. Відповідач зазначені обставини жодним чином не спростовує та визнає основну суму заборгованості, що склалась за ним, в сумі 11071,44 грн. /а.с. 31/.
Відповідно до положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
На підставі вищевказаного, суд вважає заборгованість Відповідача у розмірі 11071,44 грн. доведеною та обґрунтованою.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин, заявлені позовні вимоги про стягнення з Відповідача суми 3% річних у розмірі 163,80 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог /а.с. 30/) та інфляційних втрат у розмірі 818,53 грн., суд також визнає такими, що підлягають задоволенню.
Відповідач у відзиві на позовну заяву /а.с.31/ просить при винесенні рішення надати розстрочку виконання рішення шляхом погашення заборгованості протягом двох місяців: листопада та грудня 2009 року.
Пунктом 6 частини першої статті 83 Господарського процесуального України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Згідно з частиною першою статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Таким чином, відповідно до частини першої статті 121 Господарського процесуального кодексу України, надання розстрочки можливо у виключних випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим: відсутність у нього майна, яке за рішенням суду повинно бути передано стягувачу, стихійне лихо, та інші надзвичайні події.
Відповідно до пункту 2 Роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України” від 12.09.96 №02-5/333 (з подальшими змінами та доповненнями) підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Відповідач у відзиві на позовну заяву не обґрунтував необхідності застосування розстрочки виконання рішення, не визначив конкретних обставини, що ускладнюють або роблять неможливим виконання зобов'язання перед кредитором.
За таких обставин, суд вважає, що клопотання Відповідача задоволенню не підлягає.
Витрати Позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на Відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Виробничо-будівельного кооперативу „Опора” (99014, м. Севастополь, вул. Правди, 10, ідентифікаційний код 23010685, р/р 26009054801288 в КБ „ПриватБанк”, МФО 324935) на користь Приватного підприємства „ВБП „Севастопольський загін подводно-техничних робот” (99011 м. Севастополь, вул. Очаковців, 6-1, ідентифікаційний код 23664659, р/р 26007055040801 в ВАТ „Сведбанк” м. Києва, МФО 300164) суму заборгованості у розмірі 12053,77 грн. (дванадцять тисяч п'ятдесят три грн. 77 коп.), з яких: 11071,44 грн. -основний борг, 163,80 грн. -3% річних, 818,53 грн. -втрати від інфляції, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 120,53 грн. (сто двадцять грн. 53 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя підпис О.М.Юріна
Рішення складено відповідно до вимог ст. 84
Господарського процесуального кодексу України
і підписано 02.11.2009