Іменем України
"28" жовтня 2009 р. справа № 5020-4/164
За позовом ОСОБА_1
(АДРЕСА_2
до ОСОБА_2
(АДРЕСА_1)
ОСОБА_3
(АДРЕСА_3)
(АДРЕСА_4)
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:
Товариства з обмеженою відповідальністю “Реєстри Крима”
(місто Севастополь, Фіолентовське шосе 1/2)
Товариства з обмеженою відповідальністю “ФИН-АСС”
(місто Севастополь, Фіолентовське шосе 1/2)
Товариства з обмеженою відповідальністю “Хозторгсервіс”
(99046, місто Севастополь, проспект Победи 50)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів
ОСОБА_4
(АДРЕСА_5)
про визнання недійсними договорів купівлі-продажу цінних паперів
Суддя Погребняк О.С.
За участю представників сторін:
позивача - не з'явилась;
відповідача (ОСОБА_2) - ОСОБА_5, довіреність ВМІ № 558159 від 07.08.2009; ОСОБА_6 дов. № 272574 выд 30.10.2009;
відповідача (Вачугін О.О.) - не з'явився;
третьої особи (ТОВ “Реєстри Крима”) - не з'явився;
третьої особи (ТОВ “ФИН-АСС”) - не з'явився,
третьої особи (ТОВ “Хозторгсервіс”) - не з'явився;
третьої особи (ОСОБА_4) - ОСОБА_4 паспорт НОМЕР_1 від 08.09.1998;
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до господарського суду міста Севастополя з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу цінних паперів № ВБ 23-0907 та № ВБ 25-2007 від 21.07.2007, укладені між сторонами у справі.
Позовні вимоги мотивовані посилання на статтю 362 Цивільного кодексу України та полягають у тому, що при укладенні між сторонами у справі договорів купівлі-продажу акцій ТОВ «Хозторгсервіс» покупці акцій -відповідачі, взяли на себе усне зобов'язання сповістити інших акціонерів ТОВ «Хозторгсевіс»про намір купувати акції. Позивач зазначає, що усна домовленість між нею та відповідачами не була виконана, у зв'язку з чим вважає, що було порушено її право як покупця отримати більшу ціну за власні акції.
Ухвалою суду від 01.09.2009 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 5020-4/164.
Ухвалою суду від 17.09.2009 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача було залучено ОСОБА_4.
Представники відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні з доводами позовних вимог не погодились, надали відзив на позов, в якому зазначили, що обов'язок по сповіщенню інших акціонерів ТОВ «Хозторгсервіс»про намір продати акції, в силу вимог статті 362 Цивільного кодексу України, лежав саме на продавці -ОСОБА_1 Відповідач вважає, що ОСОБА_2 являється добросовісним покупцем акцій, прав будь-яких акціонерів не порушував.
Третя особа - ТОВ “Реєстри Криму” надало суду пояснення в яких посилається на статтю 362 Цивільного кодексу України, Постанову Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 “Про практику розгляду судами корпоративних спорів” та вважає відсутніми підстави для задоволення позовних вимог.
Представник третьої особи - ТОВ “ФИН АСС” у судовому засіданні також пояснив, що обов'язок по сповіщенню акціонерів про продаж акцій лежить на продавці, у зв'язку з чим, відповідачі жодним чином не порушували прав ОСОБА_1
Третя особа -ОСОБА_4 також надала відзив на позов, в якому позовні вимоги вважає необґрунтованими.
Представник відповідача - ОСОБА_3 та третьої особи -ТОВ «Хозторгсервіс»у судові засідання 17.09., 13.10. та 28.10.2009 не з'явились.
Представникам сторін третіх осіб в судовому засіданні були роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими не та підлягаючими задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановленні частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Перевіряючи доводи позивача про недійсність спірних договорів, судом встановлено, що 21 вересня 2007 року ОСОБА_7, через комісіонера - Товариство з обмеженою відповідальністю „ФИН-АСС”, уклала договори купівлі-продажу цінних паперів Закритого акціонерного товариства „Хозторгсервіс” з ОСОБА_3 за № Б 23-0907 (продаж 53 акцій по 470 грн. за акцію) та ОСОБА_2 за № Б 25-0907 (продаж 40 акцій по 470 грн. за акцію) (а.с.26-29).
Відповідно до частини 3 статті 81 Господарського кодексу України (в редакції від 11.03.2007 -станом на момент укладення договорів купівлі-продажу від 21.09.2007), а кції закритого акціонерного товариства розподіляються між засновниками або серед заздалегідь визначеного кола осіб і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі. Акціонери закритого товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства.
У зв'язку із законодавчою неврегульованістю порядку реалізації акціонерами закритого акціонерного товариства переважного права на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства, суд, відповідно до статті 8 Цивільного кодексу України, застосовує за аналогією закону норму статті 362 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 2 статті 362 ЦК України, продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає.
Таким чином, обов'язок по сповіщенню акціонерів ТОВ «Хозторгсервіс»прпо намір продати акції лежав саме на ОСОБА_8 як продавцеві.
В даному випадку продавець -ОСОБА_8 не надала суду жодних доказів того, що саме вона повідомляла інших акціонерів ТОВ «Хозторгсервіс»про її намір продати власні акції іншим акціонерам ЗАТ «Хозторгсервіс».
Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Пунктом 2 Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 у справі № 01/10-2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) встановлено, що акціонер може захищати свої права та охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства.
Крім того, в пункті 2.2 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України № 04-5/14 від 28.12.2007 року «Про практику застосування законодавства у розгляду справ, що виникають з корпоративних відносин»зазначено, що господарським судам у вирішенні спорів, що виникають з корпоративних відносин, слід з'ясовувати чи були порушені корпоративні права позивача внаслідок недотримання товариством норм законодавства або вимог установчих документів.
Суд приймає до уваги, що під час укладення спірних договорів купівлі-продажу акцій від 21.09.2007 сторонами було погоджено найменування товару, його кількість, ціну, умови передачі акцій.
В даному випадку, позивач, відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, не надав суду жодних доказів того, що мало місце порушення її прав як продавця.
Посилання позивача на існування усної домовленості між нею та відповідачами, відповідно до якої вони беруть на себе обов'язок сповістити інших акціонерів про намір ОСОБА_1 продати акції, жодними доказами не підтверджується.
Суд вважає за необхідне зазначити, що в даному випадку може мати місце лише порушення прав інших акціонерів ЗАТ «Хозторгсервіс»на купівлю акцій, але ніяк не ОСОБА_1 як продавця.
Згідно з частиною 4 статті 362 Цивільного кодексу України, у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі, співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця.
В пункті 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 “Про практику розгляду судами корпоративних спорів” зазначено, що норма частини третьої статті 81 ГК, яка встановлює переважне право акціонерів ЗАТ на придбання акцій, є імперативною, у зв'язку з чим це право не може бути обмежено установчими документами ЗАТ. Продаж акціонером ЗАТ акцій з порушенням переважного права не зумовлює недійсність відповідного правочину. Наслідком такого порушення є право будь-якого акціонера ЗАТ вимагати в судовому порядку переведення на нього прав та обов'язків покупця за аналогією з нормою частини четвертої статті 362 ЦК. У зв'язку із законодавчою неврегульованістю порядку реалізації акціонерами ЗАТ переважного права на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства третім особам, господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства. У разі неврегульованості в установчих документах акціонери мають переважне право купівлі пропорційно кількості належних їм акцій.
За таких обставин, підстави для визнання недійсними договорів купівлі-продажу акцій ЗАТ «Хозторгсервіс»від 21.09.2007 відсутні. При цьому, інші акціонери вказаного товариства, якщо вважають порушеним власне право на придбання акцій, не позбавлені можливості звернутись до суду з відповідним позовом про переведення на них прав і обов'язків покупців за спірними договорами.
Наведені вище обставини свідчать про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимоги та визнання недійсними договорів купівлі-продажу акцій.
Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при відмові у задоволенні позову покладаються на позивача.
Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
Суддя О.С. Погребняк
Рішення оформлено
згідно з вимогами статті 84 ГПК України
та підписано 02.11.2009
1. ОСОБА_9
(99055, АДРЕСА_5
2. ОСОБА_2
(АДРЕСА_1)
3. ОСОБА_3
(99023, АДРЕСА_2)
(АДРЕСА_3)
4. Товариство з обмеженою відповідальністю “Реєстри Крима”
(місто Севастополь, Фіолентовське шосе 1/2)
5. Товариство з обмеженою відповідальністю “ФИН-АСС”
(місто Севастополь, Фіолентовське шосе 1/2)
6. Товариство з обмеженою відповідальністю “Хозторгсервіс”
(99046, місто Севастополь, проспект Победи 50)
7. ОСОБА_4
(99040 , АДРЕСА_6)
8.Справа