Іменем України
"15" жовтня 2009 р. справа № 5020-7/264-4/142
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Элио ЛТД ”
(84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Луначарського, 7)
до Державного підприємства „Спеціальна виробничо-технічна база „Полум'я”
(9901, м. Севастополь, вул. Терещенка, 11)
про визнання договору дійсним.
Суддя Погребняк О.С.
За участю представників сторін:
від позивача -Куценко А.І., довіреність б/н від 01.07.2009;
від відповідача -Бабіна Т.В., наказ від 20.09.2009 №165-Д.
.
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Элио ЛТД” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Державного підприємства “Спеціальна виробничо-технічна база “Полум'я” про визнання договору № 1 від 13.12.1994 про пайову участь у будівництві навчально-лабораторного корпусу Спеціальної виробничо-технічної бази “Полум'я” за адресою: м. Севастополь, вул. Василя Кучера (вул. Терещенка, 11), укладеного між сторонами дійсним.
Ухвалою від 25.05.2009 вказану позовну заяву прийнято до розгляду суддею Альошиною С.М. та порушено провадження у справі №5020-7/264.
15.06.2009 позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій також просив визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю “Элио ЛТД” право спільної власності на об'єкт нерухомого майна -будівлі № 3 навчально-лабораторного корпусу, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Василя Кучера (вул. Терещенка, 11), а також просив суд провести виділ в натурі частки об'єкта нерухомого майна у розмірі: блок № 2 будівлі № 3 навчально-лабораторного корпусу, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Василя Кучера (вул. Терещенка, 11).
Ухвалою суду від 02.07.2009 у справі призначено комплексну судово-економічну та будівельно-технічну експертизу, провадження у справі зупинено.
На виконання розпорядженням голови господарського суду міста Севастополя від 10.08.2009 №92, ухвалою суду від 13.08.2009 справа прийнята до провадження судді Погребняка О.С.
06.10.2009 ТОВ „Элио ЛТД ” на підставі висновків судової експертизи уточнив позовні вимоги та просив суд визнати за ним право власності на об'єкти нерухомого майна, розташованого за адресою м. Севастополь, вул. Кучера (вул. Терещенка, 11): будівля кафе (літер „А2”), будівельний об'єм 1005,00 м3, два поверхи; блок №1 будівлі №3 (літер „А1”, літер „а2”, літер „а3”, літер „а4”), будівельний об'єм 1516,33 м3, один поверх, блок №2 будівлі №3 (літер „А”, літер „а”, літер „а1”), будівельний об'єм 1920 м3, три поверхи.
Відповідач проти уточнених позовних вимог не заперечує, вважає вимоги таким, що підлягають задоволенню.
Представникам сторін роз'яснені їх процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, суд -
13.12.1994 між Спеціальною виробничо-технічною базою «Полум'я»Мінмашпрому України - «База»та товариством з обмеженою відповідальністю «Элио ЛТД»- «Дольщик»було укладено договір № 1 про пайову участь у будівництві учбово-лабораторного корпусу СВБТ „Полум'я” за адресою м. Севастополь, вул. Кучера (вул. Терещенка, 11) (том 1 а.с.87-90).
Вказаний договір 20.01.1995 було узгоджено в Міністерстві машинобудування ВПК і конверсії України.
Відповідно до пункту 1.1, предметом Договору № 1 від 13.12.1994 є спільне завершення будівництва учбово-лабораторного корпусу «Полум'я»за адресою: вул. Василя Кучера, м.Севастополь на основі дольової участі ТОВ «Элио ЛТД», виділенням встановлених сторонами коштів на фінансування будівництва та отриманням, відповідно до затрачених сум, визначеної частики будівлі.
Згідно з пунктом 1.2 Договору № 1 від 12.12.1994, юридичною основою договору є дозвіл Мінмашпрому України (№ 8 від 21.03.1994) і погодження Чорноморського флоту на дольову участь, враховуючи його думку, як володаря території (військове містечко № 43).
Пунктом 1.3 Договору встановлено, що після завершення будівництва учбово-лабораторного корпусу «База»спільно з «Дольщиком»передає-приймає протягом 5-ти днів після підписання акту про здачу об'єкту в експлуатацію у власність «Дольщика»приміщення 1-го поверху і частину приміщень 2-го поверху згідно переліку (Додаток № 1), який є невід'ємною частиною договору.
Згідно з пунктом 1.4 Договору, «Дольщик»виділяє необхідну грошову суму по дольовій участі на закінчення будівництва об'єкта. В договорі передбачається відносно додаткових площ в інтересах «Дольщика»з фінансуванням цих робіт.
Пунктами 2.1, 2.5 Договору розділу «Дольщик»товариство з обмеженою відповідальністю «Элио ЛТД»- «Дольщик»прийняло на себе зобов'язання здійснювати фінансування будівництва об'єкту на роботи, що залишились в розмірі, передбаченому проектною документацією і кошторисом. Планові платежі здійснюються «Дольщиком»з урахуванням інфляційних змін у відповідних розмірах.
Відповідно до пункту 2.6 Договору, розмір вартості пайової участі позивача складає в цінах листопада 1994 року близько 20 мільярдів карбованців, при тому, що планові плати за виконані роботи здійснюються з урахуванням індексації грошових сум на день оплати.
Пунктами 2.1, 2.5 Договору розділу «База»Спеціальна виробничо-технічна база «Полум'я»прийняла на себе обов'язок виконувати всі функції замовника по розробці проектно-кошторисної документації і будівництву об'єкта. По закінченню будівництва і прийомці робочою і державною комісіями передає «Дольщику»на правах повної власності всі приміщення згідно Додатку № 1.
Додатком №1 до Договору сторонами було погоджено перелік майна, який в результаті виконання договору позивачем отримується у власність (том 1 а.с.91-92).
З матеріалів справи вбачається, що станом на 22.10.1996 позивач оплатив відповідачеві на будівництво об'єкту за договором № 1 від 13.12.1994 25 мільярдів 300 мільйонів карбованців, що підтверджується актом звірки оплати вартості будівництва учбово-лабораторного корпусу СВБТ „Полум'я” (том 1 а.с.107).
Судом встановлено, що 19.01.2007 збоку ТОВ «Элио ЛТД»мало місце звернення на адресу директора СВБТ „Полум'я” з листом вих. № 3, в якому вказувалось про неможливість оформлення права власності на частину учбово-лабораторного корпусу за адресою: м.Севастополь, вул. Терещенко, 11 в установленому законом порядку у зв'язку з ухиленням останнього від нотаріального посвідчення договору № 1 від 13.12.1994 (том 1 а.с.119).
У відповідь на вказаний вище лист ДП «СВТБ «Полум'я»зазначило, що мала місце зміна керівництва підприємства, територія, будівлі і приміщення за адресою: м.Севастополь, вул.Терещенко, 11, в тому числі учбово-лабораторний корпус СВТБ «Полум'я», зайняті російською військовою частиною 87211 відповідно до директиви Командуючого Чорноморським флотом Російської Федерації № ДК-60 від 11.12.2006, у зв'язку з чим, доступ до архівних матеріалів у підприємства відсутній.
У вказаному листі також зазначено, що на підставі тих регістрів бухгалтерського обліку, що маються в наявності, визначити джерела фінансування і обсяги фінансування будівництва об'єкта № 13/7-171 «Учбово-лабораторний корпус СВТБ «»Полум'я»не представляється можливим, в тому числі відносно обсягів фінансування ТОВ «Элио ЛТД»(том 1 а.с.120).
Дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступного, -
Судом встановлено, що в провадженні господарського суду міста Севастополя знаходилась справа № 5020-2/345 за позовом заступника прокурора ВМСУ в інтересах держави в особі Мінпромполітики України, ДП СВТБ „Полум'я” до ГО „Севастопольські міські збори імені адмірала флоту Радянського Союзу М.Г.Кузнецова” про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна.
Так, рішенням господарського суду міста Севастополя від 04.11.2008 у справі № 5020-2/345 позов заступника прокурора ВМСУ було задоволено. Суд визнав право власності на об'єкти нерухомого майна, які знаходяться у повному господарському віданні ДП СВТБ „Полум'я” та розташовані за адресою м. Севастополь, вул. Терещенко 11, у тому числі будівля кафе (літер „А2”), блоки № 1, 2 будівлі № 3 за державною Україна в особі Міністерства промислової політики України (том 1 а.с.126-131).
Відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
В даному випадку рішенням господарського суду м.Севастополя від 04.11.2008 у справі № 5020-2/345, яке набрало законної сили, було встановлено, що на нерухоме майно за адресою: м. Севастополь, вул. Терещенко, 11 право власності не зареєстроване.
За заявкою Державного підприємства „Спеціальна виробничо-технічна база „Полум'я” 15.08.2007 проведена інвентаризація будівель і споруд по домоволодінню №11 по вул. Терещенка у м. Севастополі.
Відповідно до висновку про вартість спірного об'єкту, наданого незалежним суб'єктом оціночної діяльності, станом на травень 2008 року ринкова вартість об'єкта незавершеного будівництвом, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Терещенка, 11, який складається з: будівлі № 3 навчально-лабораторного корпусу, блок № 2 (літ. А, а, а1), будівлі № 3 навчально-лабораторного корпусу, блок № 1 (літ. А1, а2, а4) та будівлі кафе (літ. А 2, а 3) без врахування ПДВ становить 5737000 (п'ять мільйонів сімсот тридцять сім тисяч) грн. Рівень готовності згідно висновку становить 90%, окрім будівлі кафе, рівень готовності якої 48% (арк. с. 44-45).
Стаття 326 Цивільного кодексу України визначає, що у державній власності є майно, яке належить державі Україна. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватись іншими суб'єктами.
Частина третя статті 73 Господарського кодексу України визначає, що майно, яке є державною власністю, закріплене за державним підприємством на праві господарського відання чи оперативного управління.
Листами № 10/3-2-293 від 25.03.2008 та №10/3-2-438 від 05.05.2008 Міністерства промислової політики України підтверджено, що на балансі ДП „СВТБ „Полум'я” знаходяться на праві повного господарського відання спірні об'єкти нерухомості та закріплені за ним відповідно до пункту 2 статті 4 Господарського кодексу України, а саме:
- будинок №1 з навчальними кабінетами залишковою вартістю 673,47 грн. (інв. №20), прохідна залишковою вартістю 673,74 грн. (інв. №31), будинок №2 з мансардним поверхом залишковою вартістю 658,91 грн. (інв. №33), естакада навантажувально-розвантажувальна залишковою вартістю 548,91грн. (інв. №44), підпірні стінки в кількості 6 штук (інв. №№ 45, 46, 50, 54, 55, 58) залишковою вартістю 1013,4 грн.; усього загальною залишковою вартістю 3568,43 грн.;
- будівля № 3 навчально-лабораторного корпусу, блоки №1 та №2 (інв. №№ 17, 18), будівля кафе (інв. №19), навіс (інв.№ 22), навіс балконний (інв. №23), тамбур (інв. №24), прибудова навчально-лабораторного корпусу (інв. №25), прибудова (інв. №26); усього загальною вартістю 5737000 грн.
З матеріалів справи вбачається, що саме частина вказаних вище приміщень є предметом спору між позивачем та відповідачем. При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач не заперечує проти факту укладення договору, проти факту фінансування та необхідності передачі у власність позивача частини приміщень відповідно до обсягу фінансування. Заперечення стосуються лише того, що за наявними матеріалами неможливо встановити обсяг фінансування та, як наслідок, перелік приміщень, які мають бути передані позивачеві у власність.
Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 16.03.2003, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Приймаючи до уваги той факт, що правовідносини між сторонами у даній справі виникли 13.12.1994 на підставі Договору № 1 про пайову участь у будівництві учбово-лабораторного корпусу СВБТ „Полум'я”, однак на момент вирішення спору продовжують існувати у зв'язку з фактичним невиконанням договору та відсутністю передачі у власність позивача приміщень відповідно до обсягів будівництва, суд вважає підлягаючими застосуванню положення Цивільного кодексу України, який набрав чинності 01.01.2004.
Дослідивши зміст правовідносин, які виникли між сторонами у справі на підставі Договору № 1 про пайову участь у будівництві учбово-лабораторного корпусу СВБТ „Полум'я”, суд приходить до висновку, що в даному випадку є наявними ознаки договору про спільну діяльність, відповідно до якого, в силу частини 1 статті 1130 Цивільного кодексу України, сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.
В даному випадку спільною метою являлась дольова участь ТОВ «Элио ЛТД»в будівництві з виділенням встановлених сторонами коштів на фінансування будівництва та подальшим отриманням, відповідно до затрачених сум, визначеної частики будівлі.
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Частиною 1 статті 33 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.
Згідно з частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.
Частиною 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Так, для визначення та підтвердження обсягів фінансування позивачем здійсненого будівництва та його відповідності вартості частини будівництва, на яке він претендує, ухвалою господарського суду м.Севастополя від 02.07.2009 було призначено судово-економічну та будівельно-технічну експертизу, на вирішення експерта було поставлено наступні запитання:
- визначити обсяг фінансування Товариством з обмеженою відповідальністю “Элио ЛТД” у будівництві навчально-лабораторного корпусу, розташованого за адресою: 99011, м. Севастополь, вул. Василя Кучера (вул. Терещенка, 11), за договором № 1 від 13.12.1994 про пайову участь в будівництві учбово-лабораторного корпусу СВТБ “Полум'я” згідно первинних документів бухгалтерського обліку сторін;
- на підставі первинних документів бухгалтерського обліку сторін встановити, чи відповідає обсяг фінансування Товариством з обмеженою відповідальністю “Элио ЛТД” у будівництві навчально-лабораторного корпусу, розташованого за адресою: 99011, м. Севастополь, вул. Василя Кучера (вул. Терещенка, 11), за договором № 1 від 13.12.1994 про пайову участь в будівництві учбово-лабораторного корпусу СВТБ “Полум'я” вартості частки об'єкту нерухомого майна у розмірі блоку № 2 будівлі № 3 цього навчально-лабораторного корпусу?
- встановити, чи є технічно можливим виділ в натурі частки об'єкта нерухомого майна у розмірі: блок № 2 будівлі № 3 навчально-лабораторного корпусу, розташованого за адресою: 99011, м. Севастополь, вул. Василя Кучера (вул. Терещенка, 11)? (том 1 а.с.167-169).
Висновком № 197 від 18.09.2009 судово-економічної та будівельно-технічної експертизи встановлено, що з урахуванням наданих документів сторін обсяг фінансування Товариством з обмеженою відповідальністю “Элио ЛТД” у будівництві навчально-лабораторного корпусу, розташованого за адресою: 99011, м. Севастополь, вул. Василя Кучера (вул. Терещенка, 11), за договором № 1 від 13.12.1994 про пайову участь в будівництві учбово-лабораторного корпусу СВТБ “Полум'я” станом на 10.03.1997 склав 253724,71 грн., що відповідає договірним зобов'язанням сторін, обсяг фінасування відповідає вартості частки об'єкту нерухомого майна в розмірі блоку № 2 будівлі № 3 цього навчально-лабораторного корпусу, можливо віділити майно в натурі (том 2 а.с.16-34).
Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що висновку експерта № 197 від 18.09.2009 довіряє, з урахуванням висновку експрета вважає можливим задоволення позовних вимог ТОВ «Элио ЛТД».
На підставі викладених обставин суд приходить до висновку, що договір № 1 від 13.12.1994 між сторонами у даній справі про пайову участь у будівництві учбово-лабораторного корпусу СВБТ „Полум'я” за адресою м. Севастополь, вул. Кучера (вул. Терещенка, 11) фактично виконано, у зв'язку з чим, мають настати наслідки виконання договору у вигляді передачі позивачеві обмовлених договором приміщень. За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та підлягаючими задоволенню з урахуванням їх уточнень.
Позивач звернувся до суду з заявою про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача судових витрат. Оскільки відмова від позову є правом відповідача та вона не порушує прав інших осіб, суд, відповідно до 78 Господарського процесуального кодексу України, приймає відмову від цій частині позовних вимог та, на підставі пункту 4 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, припиняє провадження по справі у цій частині.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 4 частини першої статті 80, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю „Элио ЛТД” (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Луначарського, 7, ідентифікаційний код 25114644) право власності на об'єкти нерухомого майна, розташованих за адресою м. Севастополь, вул. Кучера (вул. Терещенка, 11), а саме:
- будівля кафе (літер „А2”) - два поверхи;
- блок № 1 будівлі № 3 (літер „А1”, літер „а2”, літер „а3”, літер „а4”) - один поверх;
- блок № 2 будівлі № 3 (літер „А”, літер „а”, літер „а1”) - три поверхи.
3. Провадження у справі в частині стягнення судових витрат припинити.
Суддя О.С. Погребняк
Рішення оформлено згідно
з вимогами статті 84 Господарського
процесуального кодексу України
та підписано 20.10.2009
1. Товариству з обмеженою відповідальністю “Элио ЛТД”
84101, Донецька область, м. Слов'янськ, пров. Донський, буд. 5, кв. 41
2. Товариству з обмеженою відповідальністю “Элио ЛТД”
84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Луначарського, буд. 7
3. Державному підприємству “Спеціальна виробничо-технічна база “Полум'я”
99011, м. Севастополь, вул. Терещенка, 11
4. До справи.