91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
25.12.08 Справа № 16/192.
За позовом Відділу культури Лисичанської міської ради, м. Лисичанськ Луганської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод органічного синтезу», м. Рубіжне Луганської області
про стягнення 5726 грн. 10 коп.
Суддя Фонова О.С.
Представники:
від позивача -Фрейліх І.П., начальник відділу культури, довіреність № 417801/16 від 29.10.2008
від відповідача -представник не прибув.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача збитків у сумі 5762 грн. 10 коп. за договором № 2/07К від 05.03.2007 (з урахуванням заяви про зміну предмету позову № 882/1-21 від 25.12.2008).
Відповідачем у судовому засіданні 15.12.2008, надано відзив на позовну заяву №78 від 23.11.2008, згідно якого він просить суд залишить позов без задоволення, оскільки вважає, що роботи були прийняті позивачем за актами виконаних робіт від 27.07.2007 та від 10.09.2007.
24.12.2008 від відповідача надійшла телеграма з проханням відкласти розгляд справи у зв'язку з неможливістю прибуття представника, так як він знаходиться у відрядженні.
Зазначене клопотання відповідача відхиляється у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч.1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.
Позовну заяву Відділу культури Лисичанської міської ради до господарського суду передано на розгляд судді Фонової О.С. 30.10.2008, отже строк її розгляду закінчується 30.12.2008. Жодних об'єктивних причин та доказів на їх підтвердження для відкладення розгляду справи відповідачем не надано.
Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд
Між Відділом культури Лисичанської міської ради (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод органічного синтезу»(відповідач у справі) було укладено договір № 2/07К від 05.03.2007 (далі -Договір), згідно якого Замовник (позивач) оплачує та приймає, а Підрядник (відповідач) виконує роботи по капітальному ремонту покрівлі будівлі ДК ім. В.І.Леніна, розташованої у м. Лисичанську.
Відповідно до вимог п. 2.1 укладеного Договору вартість робіт складає 36 244 грн., з врахуванням ПДВ 20% - 6 041 грн.
У підтвердження виконання укладеного Договору, сторонами були підписані акти виконаних робіт КБ-2в від 27.07.2007 та від 10.09.2007 на загальну суму 36 244 грн.
На виконання п. 6.5 Договору позивачем було перераховано відповідачу суму виконаних робіт -36 244 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 812 від 28.04.2007 та № 1919 від 19.09.2007.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на завищення відповідачем вартості робіт, з посиланням на контрольні обміри обсягів виконаних робіт, які були проведені у травні-червні 2008 року, під час здійснення планової перевірки працівниками КРВ у м. Лисичанську установи позивача.
Тому він просив суд, з посиланням на вимоги ст.ст. 526, 610 та 1166 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача зайво виплачену йому суму за договором від 05.03.2007 № 2/07К у розмірі 5 726 грн. 10 коп. або зобов'язати його виконати роботи у розмірі вказаної суми.
Заявою № 882/1-21 від 25.12.2008, зданою у судовому засіданні 25.12.2008 позивач змінив предмет позову та просить, керуючись ст.ст. 610, 1166 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача збитки у сумі 5726 грн. 10 коп.
Зазначена заява судом задоволена, предметом позову слід вважати стягнення збитків у сумі 5726 грн. 10 коп.
Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази на їх підтвердження, суд дійшов висновку про наступне.
Так, правове регулювання відносин підряду здійснюється главою 61 Цивільного кодексу України. Зокрема, ст. 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона /підрядник/ зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони /замовника/, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Виконання позивачем робіт у відповідності з умовами договору від 05.03.2007 № 2/07К на загальну суму 36 244 грн. 00 коп. підтверджено матеріалами справи, у тому числі актами приймання виконаних підрядних робіт КБ-2в від 27.07.2007 та від 10.09.2007, підписаними сторонами та засвідченими печатками підприємства та установи.
Дані акти не містять заперечень або обумовлень щодо незгоди замовника з обсягами або вартістю робіт, виконаних відповідачем, також відсутні в матеріалах справи інші документи, які б свідчили про реалізацію позивачем свого обов'язку, передбаченого ст. 853 Цивільного кодексу України, відповідно до якої замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Також ст. 853 Цивільного кодексу України передбачено, якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Статтею 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Стаття 225 ГК України визначає склад та розмір відшкодування збитків, зокрема, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Згідно ч.1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Для стягнення збитків необхідна наявність наступних складових: невиконання або неналежне виконання зобов'язання, вина, шкода (збитки), спричинена порушенням зобов'язання та прямий причинний зв'язок між порушенням зобов'язання та завданими збитками.
Кредитор не повинен доводити вину боржника у порушенні зобов'язання. На нього покладений обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання, прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання і завданими збитками.
Згідно статей 33-35 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на вищевикладене, позивачем не доведено факт неналежного виконання відповідачем умов договору, тому, суд вважає його посилання на норми ст.ст. 610 та 1166 Цивільного кодексу України, безпідставними, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.
Судові витрати покладаються на позивача відповідно до ст. 49 ГПК України.
При подачі позову позивачем помилково було долучено до матеріалів справи платіжне доручення № 2089 від 23.09.2008 на сплату державного мита за подачу позовної заяви до ПП „Схід-Буд”.
На вимогу ухвали господарського суду від 24.11.2008 позивач надав належне платіжне доручення № 2632 від 27.11.2008 на сплату державного мита за подачу позовної заяви до ТОВ „Завод органічного синтезу”.
25.12.2008 представник позивача в судовому засіданні звернувся до суду з заявою про повернення помилково залученого оригіналу платіжного доручення № 2089 від 23.09.2008 на сплату державного мита, яке суд вважає за можливе задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 35, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
3. Видати позивачу з матеріалів справи помилково залучений оригінал платіжного доручення № 2089 від 23.09.2008 на сплату державного мита за подачу позовної заяви до ПП „Схід-Буд”.
В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення: 26.12.2008.
Суддя О.С.Фонова
Спеціаліст 1 категорії О.В. Уставицька