91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
18.12.08 Справа № 17/126
За позовом Відкритого акціонерного товариства „Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут”, м. Донецьк
до Державного підприємства „Луганськвугілля” в особі відокремленого підрозділу „Перевальський ремонтно-механічний завод”, м. Перевальськ Луганської області
про стягнення 5814 грн. 62 коп.
Суддя Фонова О.С.
Представники:
від позивача -Мильштейн Л.А., довіреність № 01-9/388 від 22.08.2007;
від відповідача -представник не прибув.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 4000 грн. 00 коп., інфляційних нарахувань у сумі 1554,92 грн. та 3 % річних у сумі 259,70 грн. згідно договору № 3024 від 16.05.2006.
Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав, явку повноважного та компетентного представника у судові засідання 27.11.2008, 18.12.2008 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстр. номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.
Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п. 19)… дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затв. наказом ВГСУ від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, станом на час розгляду справи.
З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд
Між Відкритим акціонерним товариством „Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут” (позивач у справі), як Виконавцем та Державного підприємства „Луганськвугілля” в особі відокремленого підрозділу „Перевальський ремонтно-механічний завод” (відповідач у справі), як Замовником був укладений договір № 3024 від 16.05.2006 на створення науково-технічної продукції (далі -Договір)
Згідно п. 1.1 Договору Замовник (відповідач) доручає, а Виконавець (позивач) приймає на себе роботу 479459000 «Розробити технічну документацію на капітальний ремонт насосів ЦНС та гідромуфти ГПЭ400У” в умовах Замовника.
Пунктами 2.1-2.3 Договору передбачено, що за виконану науково-технічну продукцію згідно Договору Замовник перераховує Виконавцю у відповідності до протоколу про договірну ціну 12000 грн. Оплата здійснюється згідно акту здачі-приймання виконаних робіт протягом п'яти банківських днів з моменту його підписання. Перед початком робот Замовник перераховує на розрахунковий рахунок Виконавця аванс у розмірі 50 % від суми Договору.
Відповідно до пунктів 3.1-3.2 Договору при завершенні робіт Виконавець надає Замовнику науково-технічну документацію, передбачену технічним завданням та умовами Договору та акт здачі-приймання. Замовник протягом п'яти днів з дня отримання акту здачі-приймання робіт та звітних документів, зазначених в пункті 3.1 Договору, зобов'язаний направити Виконавцю підписаний акт здачі-приймання науково-технічної документації.
На виконання умов Договору, позивач виконав роботи на загальну суму 12000 грн. Однак, відповідачем умови договору щодо оплати виконаних робіт дотримані в повному обсязі не були, сплачено було 8000 грн., у зв'язку з чим, за ним утворилась заборгованість у сумі 4000 грн., за стягненням якої позивач звернувся до суду.
Крім того, позивач просить стягнути інфляційні нарахування у сумі 1554,92 грн. та 3 % річних у сумі 259,70 грн. за період з 03.08.2006 по 30.09.2008.
Відповідачем відзиву на позовну заяву та пояснень стосовно суті спору не надано.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи представників сторін, що прибули у судові засідання, та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.
Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами Договору позивач виконав роботи на загальну суму 12000 грн., що підтверджується актом здачі-приймання науково-технічної продукції від 25.07.2006 по договору № 3024 від 16.05.2006, підписаним обома сторонами та скріплений їх печатками (а.с.14).
Зазначений акт, згідно п. 2.2 Договору, є підставою для здійснення розрахунків, які повинні були відбутись протягом 5 банківських днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт, тобто до 01.08.2006.
Позивачем виставлено відповідачу рахунок-фактуру № 200606 від 20.06.2006.
В порушення умов п. 2.2 Договору відповідач здійснив оплату виконаних робіт частково у сумі 8000 грн., що підтверджено матеріалами справи (а.с.16-18).
Позивачем було направлено відповідачу претензію № 01-9/687 від 26.08.2008 про перерахування суми боргу з урахуванням інфляційних нарахувань та 3 % річних -5806,21 грн.
Відповіддю на претензію № 08/01-516 від 04.09.2008 відповідач визнав суму основного боргу -4000 грн., однак не визнав інфляційні нарахування та 3 % річних, у зв'язку з тим, що строк оплати по даному договору не настав, так як не була пред'явлена вимога.
Однак судом встановлено, що сторони у Договорі погодили строк внесення оплати без пред'явлення додаткових вимог, а саме, згідно пункту 2.2 Договору, оплата здійснюється згідно акту здачі-приймання виконаних робіт протягом п'яти банківських днів з моменту його підписання.
Приймаючи до уваги наведене, а також те, що вказана сума заборгованості підтверджена матеріалами справи та не спростована відповідачем, вимогу про стягнення 4000 грн. основного боргу слід задовольнити.
Крім того, позивач просить стягнути 3 % річних у сумі 259,70 грн. та інфляційні нарахування у сумі 1554,92 грн. за період з 03.08.2006 по 30.09.2008.
Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.
Отже, вимоги позивача про стягнення 3 % річних у сумі 259,70 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 1554,92 грн. слід задовольнити з огляду на те, що вони відповідають чинному законодавству та вірно нараховані.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню повністю, з віднесенням судових витрат на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства „Луганськвугілля” в особі відокремленого підрозділу „Перевальський ремонтно-механічний завод”, м. Перевальськ Луганської області, вул. Дзержинського, буд. 25, ідентифікаційний код 26411479 на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут”, м. Донецьк, пр-т. Ілліча, буд. 89, ідентифікаційний код 00174071, заборгованість у сумі 4000 грн., 3 % річних у сумі 259,70 грн. та інфляційні нарахування у сумі 1554,92 грн., витрати по сплаті держмита у сумі 102 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., видати наказ.
У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення: 22.12.2008.
Суддя О.С. Фонова
Спеціаліст 1 категорії О.В. Уставицька