ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
№ 27/521 02.11.09
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Київпроект»
до Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Деснянського району»м. Києва
про стягнення 44 842,42 грн.
Суддя Дідиченко М.А.
Секретар Приходько Є.П.
Представники сторін:
від позивача: Безруких В.В. -представник за довіреністю від 29.05.09 р.;
Сукманова А.В. -представник за довіреністю від 12.02.09 р.;
від відповідача: Шевченко В.С. -представник за довіреністю від 25.08.09 р.
Відкрите акціонерне товариство «Київпроект»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Деснянського району»м. Києва про стягнення 24 885,60 грн. -основного боргу, 9 818,18 грн. -пені, 1 386,78 грн. -3 % річних та 8 752,27 грн. -збитків від інфляції.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що у відповідності з укладеним між позивачем та відповідачем договором позивач виконав на користь відповідача підрядні роботи. За виконані роботи відповідач провів частковий розрахунок і станом на день звернення до суду його заборгованість перед позивачем становила 24 885,60 грн. Тому, позивач просить стягнути з відповідача суму основної заборгованості. Укладеним між позивачем та відповідачем договором передбачено, що у випадку порушення відповідачем строків оплати робіт останній сплачує на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. У зв'язку з цим, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 9 818,18 грн. Крім того, на підставі статті 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 1 386,78 грн. та збитки від інфляції в розмірі 8 752,27 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.09 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 02.11.09 р.
Представник позивача у судовому засіданні 02.11.09 р. подав докази, витребувані ухвалою суду від 16.10.09 р., та надав усні пояснення по суті спору.
Представник відповідача у судовому засіданні 02.11.09 р. надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких зазначив, що проти позову не заперечує.
Також, представник відповідача у судовому засіданні 02.11.09 р. заявив клопотання про розстрочку виконання рішення у зв'язку з перебуванням відповідача у скрутному фінансовому становищі, зумовленому світовою економічною кризою.
Представник позивача проти заявленого відповідачем клопотання заперечив.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
13.07.07 р. між Відкритим акціонерним товариством «Київпроект» (надалі -позивач) та Комунальним підприємством «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Деснянського району»м. Києва (надалі -відповідач) укладено договір підряду № КДМП-0725 на виконання проектних робіт (надалі - договір).
Згідно з пунктом 1.1 договору в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про архітектурну діяльність», іншими актами законодавства України та договором відповідач доручив, а позивач зобов'язався за плату, відповідно до умов договору та згідно з завданням на проектування, виконати проектні роботи з розширення проїзної частини у вигляді 2-х відкритих кишень по проспекту Генерала Ватутіна в районі зупинки громадського транспорту «Житловий масив Райдужний»та перехідно-швидкісної смуги на виїзді з вулиці Бальзака на проспекті Генерала Ватутіна в сторону Московського мосту.
Пунктом 2.1 договори сторони погодили, що вартість проектних робіт становить 49 885,60 грн.
Відповідно до пункту 2.5 договору відповідач зобов'язався протягом 7-ми календарних днів з моменту підписання договору перерахувати на користь позивача попередню оплату в розмірі 15 000,00 грн.
Судом встановлено, що відповідач зобов'язання щодо перерахування попередньої оплати не виконав.
Пункт 2.7 договору передбачає, що позивач розпочинає виконання робіт за договором з моменту перерахування відповідачем авансу.
Незважаючи на порушення відповідачем зобов'язання щодо сплати авансу, відповідач до виконання робіт приступив.
Роботи, передбачені договором, позивач виконав належним чином, що підтверджується підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленим печатками актом здачі-приймання проектно-вишукувальних робіт від 23.10.07 р. на суму 49 885,60 грн.
Згідно з наявною в матеріалах справи накладною № 1986, 23.10.07 р. позивач передав, а відповідач прийняв технічну документацію, виготовлену на виконання умов договору.
Відповідно до пункту 2.6 договору після завершення проектних робіт у повному обсязі та передачі відповідачу готової документації, останній, не пізніше 5-ти днів з дня підписання сторонами акту здачі-приймання робіт, виконує остаточний розрахунок з позивачем.
Таким чином, за виконані роботи відповідач зобов'язаний був провести остаточний розрахунок у строк до 29.10.07 р.
Відповідач в рахунок оплати робіт, виконаних за договором, 12.10.07 р. перерахував на поточний рахунок позивача 10 000,00 грн., 17.10.07 р. -10 000,00 грн. та 21.11.07 р. -5 000,00 грн., що підтверджується наданою позивачем відомістю операцій по банку від 28.10.09 р.
З огляду на викладене, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 24 885,60 грн.
Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 887 ЦК України визначає, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 889 ЦК України якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідач доказів повного виконання зобов'язань за договором щодо оплати робіт не надав, проти позову не заперечував.
Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань підтверджується матеріалами справи та визнаний по суті.
Згідно статтей 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача основної суми заборгованості у розмірі 24 885,60 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 9 818,18 грн.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).
Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Штрафними санкціями у ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 ГК України).
Відповідно до частини 1 статті 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Пунктом 5.4 договору передбачено, що у випадку порушення відповідачем строків оплати робіт останній сплачує на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.
Згідно з статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Оскільки за виконані роботи відповідач зобов'язаний був провести остаточний розрахунок у строк до 29.10.07 р., прострочення виконання зобов'язання має місце з 30.10.07 р. Як зазначалося вище, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Тому, нарахування пені за прострочення оплати робіт має здійснюватися до 29.04.08 р.
Враховуючи зазначене, розмір пені за прострочення оплати робіт складає:
24 885,60 грн. (заборгованість) * 16 % * 40 (з 22.11.07 р. до 31.12.07 р.) / 365 = 436,35 грн.
24 885,60 грн. (заборгованість) * 20 % * 120 (з 01.01.08 р. до 29.04.08 р.) / 366 = 1 631,84 грн.
Таким чином, за перерахунком суду, загальний розмір пені складає 2 068,19 грн.
Тому, позовна вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 2 068,19 грн.
Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошових зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього 3% річних у розмірі 1 386,78 грн. та збитки від інфляції в розмірі 8 752,27 грн.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок 3% річних:
24 885,60 грн. (заборгованість) * 3 % * 40 (з 22.11.07 р. до 31.12.07 р.) / 365 = 81,81 грн.
24 885,60 грн. (заборгованість) * 3 % * 366 (з 01.01.08 р. до 31.12.08 р.) / 366 = 746,57 грн.
24 885,60 грн. (заборгованість) * 3 % * 273 (з 01.01.09 р. до 30.09.09 р.) / 365 = 558,39 грн.
Отже, за перерахунком суду, загальний розмір 3 % річних складає 1 386,78 грн.
Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 386,78 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.97 р. щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця -червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.
Збитки від інфляції складають:
24 885,60 грн. (заборгованість) * (102,1 % * 122,3 % * 102,9 % * 101,5 % * 101,4 % * 100,9 % * 100,5 % *101,1 % * 99,9 % * 99,8 % * 100,8) -24 885,60 грн. = 9 021,03грн.
Пунктом 2 частини 1 статті 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.
Позивач клопотання про вихід суду при прийнятті рішення за межі позовних вимог не заявляв.
Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача збитків від інфляції суд вважає такою, що підлягає задоволенню в розмірі 8 752,27 грн.
Відповідач просить суд розстрочити виконання рішення у зв'язку з перебуванням відповідача у скрутному фінансовому становищі, зумовленому світовою економічною кризою.
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 83 ГПК України, суд приймаючи рішення має право розстрочити або відстрочити виконання рішення.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на те, що у заявленому клопотанні не наведено переконливих доводів про наявність підстав для розстрочки виконання рішення та не подано жодних доказів на підтвердження зазначеного, суд, керуючись статтею 33 ГПК України, відхиляє клопотання про розстрочку виконання рішення.
Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтею 193 ГК України, статтями 837, 838, 854 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Деснянського району»м. Києва (02217, м. Київ, вул. Закревського, 29; ідентифікаційний код 04590234) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Відкритого акціонерного товариства «Київпроект»(01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 16-22; ідентифікаційний код 04012780) заборгованість у розмірі 24 885 (двадцять чотири тисячі вісімсот вісімдесят п'ять) грн. 60 коп., пеню у розмірі 2 068 (дві тисячі шістдесят вісім) грн. 19 коп., 3 % річних у розмірі 1 368 (одна тисяча триста шістдесят вісім) грн. 78 коп., збитки від інфляції в розмірі 8 752 (вісім тисяч сімсот п'ятдесят дві) грн. 27 коп., 370 (триста сімдесят) грн. 93 коп. державного мита та 195 (сто дев'яносто п'ять) грн. 52 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.
СуддяДідиченко М.А.
Дата підписання -06.11.09 р.