ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
№ 27/353 20.10.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Некос-Ріелті»
До
Третя особаВідкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк»
Сидорець Любов Петрівна
простягнення 7 485, 50 дол. США
Суддя Дідиченко М.А.
Секретар Приходько Є.П.
Представники сторін:
Від позивача: Яцко В.В. -представник за довіреністю № 58 від 09.06.2009 року;
Від відповідача:
Від третьої особи:Кебкал В.Г. -представник за довіреністю від 18.08.2009 року;
не з'явились
Товариство з обмеженою відповідальністю «Некос-Ріелті»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк»про стягнення 7 485, 50 дол. США.
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 26 серпня 2005 року між ВАТ «Кредитпромбанк»та ТОВ «Некос-Ріелті»було укладено договір поруки №2 до кредитного договору №49.4/103/05-2 від 26 серпня 2005 року.
Відповідно до п. 1.1. договору поруки №2 поручитель зобов'язується солідарно відповіда ти перед Банком за виконання Сидорець Л.П. зобов'язань за кредитним договором №49.4/103/05-2 від 26 серпня 2005 року, укладеним між нею і банком, в об'ємі передбаченому да ним договором.
Відповідно до п. 3.1 договору поруки №2 від 26.08.2005 року до кредитного договору №49.4/103/05-2 від 26 серпня 2005 року у разі невиконання (невчасного виконання) позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором поручитель погашає заборгованість позичальника перед банком на першу вимогу банку протягом 30 календарних днів з моменту настання стро ку виконання згідно з вищезгаданим кредитним договором.
Пунктом 5.3 вказаного договору поруки №2 від 26.08.2005 р. передбачено, що днем на стання строку виконання зобов'язання за кредитним договором №49.4/103/05-2 від 26.08.2005 р. є день, коли зобов'язання по поверненню кредиту і (або) виплаті процентів повинні бути ви конані позичальником у повному обсязі.
У зв'язку з невиконанням позичальником Сидорець Любов Петрівною зобов'язань за кре дитним договором, ВАТ «Кредитиромбанк»звернувся до поручителя - ТОВ «Некос-Ріелті»з листом №7793/49.4-9627-49// від 19.05.2006 року та №9096/49.4-99-49 від 08.06.2006 року, де повідомлялось, що відповідно до кредитного договору №49.4/103/05-2 від 26.08.2005 року позичальник - Сидорець Л.П. має прострочену заборгованість за кредитом у сумі 6666,83 доларів США та за процентами за користуванням кредитом в сумі 818,67 доларів США. Оскільки ТОВ «Некос-Ріелті»є поручителем за зобов'язаннями Сидорець Л.П. (договір поруки №2 до кредит ного договору №49.4/103/05-2 від 26.08.2005 року), ТОВ «Некос-Ріелті»повинен погасити забо ргованість Позичальника перед Банком, а саме прострочену заборгованість за кредитом в сумі 6666,83 доларів США та за процентами за користування кредитом в сумі 818,67 доларів США.
Відповідно до платіжних доручень №135 від 08 червня 2006 року та №136 від 08 червня 2006 року ТОВ «Некос-Ріелті»сплатило ВАТ «Кредитпромбанку»заборгованість та відсотки згідно кредитного договору №49.4/103/05-2 від 26.08.2005 до договору поруки №2 та претензії № 9096/49.4-99-49 від 08.06.2006 року 6666,83 доларів США та 818,67 доларів США відповідно.
Оскільки умовами договору поруки №2 від 26.08.2005 року - пунктами 3.1, 5.3, встанов лено обов'язок ТОВ «Некос-Ріелті»як поручителя погасити заборгованість позичальника перед ВАТ «Кредитиромбанк»на першу вимогу банку протягом 30 календарних днів з моменту на стання строку виконання зобов'язань Сидорець Л.П. по поверненню кредиту та сплаті процентів у повному об'ємі, тобто у випадку невиконання позивачем вказаних зобов'язань до 26.08.2006 року включно, позивач приходить до висновку, що станом на 08.06.2006 року у від повідача ТОВ «Некос-Ріелті»на підставі договору поруки №2 від 26.08.2005 року не виникло солідарного обов'язку сплатити основну суму кредиту та проценти за користування ним.
Враховуючи зазначене, у позичальника Сидорець Л.П. станом на 08.06.2006 року не було обов'язку щодо погашення суми кредиту, а отже, такого обов'язку не виникло і у позивача.
Позивач, не маючи обов'язку щодо сплати заборгованості за Сидорець Л.П., помилково та без відповідної правової підстави сплатив на користь відповідача ВАТ «Кредитиромбанк»6666,83 доларів США та 818,67 доларів США, а всього 7485,50 доларів США.
За таких обставин, на підставі ст. 1212 ЦК України, позивач просить суд стягнути з відповідача 7 485, 50 дол. США.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 01.07.2009 року.
Представник позивача у судовому засіданні 01.07.2009 року надав заяву про зміну предмету позову та уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 7 485, 50 дол. США та додатково роз'яснити зміст окремих частин договору поруки № 2 до кредитного договору № 49.4/103/05-Z від 26.08.2005 року, а саме: якою є дата початку обчислення строку, визначеного пунктом 3.1 та якою є дата, визначена пунктом 5.3., тобто, з огляду на викладене, позивач висуває нові вимоги до відповідача немайнового характеру.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача, зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Неправомірно під виглядом уточнення позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви, оскільки позивач висуває додаткові вимоги немайнового характеру.
Аналогічна думка Вищого господарського суду України, викладена у п. 3 інформаційного листа від 02.06.2006 року № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»щодо запитань, чи може бути збільшення розміру позовних вимог, а саме, під збільшенням розміру позовних вимог (ч. 2 ст. 22 ПК України) слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Тому уточнення позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не зазначалось в позовній заяві.
Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 46 ГПК України в разі збільшення розміру позовних вимог недоплачена сума державного мита доплачується чи стягується згідно з новою ціною позову. До заяви про збільшення розміру позовних вимог додається документ, що підтверджує сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі, за винятком випадків звільнення від сплати цього мита, відстрочки або розстрочки його сплати.
Згідно ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»розмір ставки держмита із позовних заяв немайнового характеру становить 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Так, позивачем не було надано доказів сплати державного мита за пред'явлення відповідачеві нової вимоги немайнового характеру.
З огляду на вищевикладене, судом відмовлено в задоволенні клопотання про зміну предмету позову та уточнення позовних вимог.
Представник відповідача у судовому засіданні 01.07.2009 року подав докази, витребувані ухвалою суду та надав відзив на позов, відповідно до якого проти позовних вимог заперечує у повному обсязі, оскільки сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю «Некос-Ріелті», як поручителя за договором поруки № 2 від 26.08.2005 року, на користь Відкритого акціонерного товариства «Кредит промбанк»суми заборгованості Сидорець Любові Петрівни за кредитним договором № 49.4/103/05-Z від 26.08.2005 року повністю відшкодовано позивачу Сидорець Любов'ю Петрівною.
Крім того, сторони заявили спільне клопотання про продовження строку вирішення спору.
Згідно з ч. 4 ст. 69 ГПК України за клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті.
На підставі вищезазначеного, суд задовольнив подане сторонами клопотання про продовження строку вирішення спору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2009 року продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи до 25.08.2009 року.
Представник позивача у судовому засіданні 25.08.2009 року повторно надав заяву про зміну предмету позову та уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 7 485, 50 дол. США та додатково роз'яснити зміст окремих частин договору поруки № 2 до кредитного договору № 49.4/103/05-Z від 26.08.2005 року, а саме: якою є дата початку обчислення строку, визначеного пунктом 3.1 та якою є дата, визначена пунктом 5.3. та надав докази доплати державного мита.
Враховуючи те, що висування додаткових вимог означає одночасну зміну предмету та підстав позову, судом відмовлено в задоволенні клопотання про зміну предмету позову та уточнення позовних вимог.
Проте, у судовому засіданні суд повідомив позивача, що в тексті рішення буде надано тлумачення пунктів 3.1 та 5.3 договору поруки № 2 від 26.08.2005 року.
Представник відповідача у судовому засіданні 25.08.2009 року проти позовних вимог заперечував та просив суд у позові відмовити.
У судовому засіданні 25.08.2009 року оголошено перерву до 08.09.2009 року.
Представники сторін у судовому засіданні 08.09.2009 року надали усні пояснення по суті спору та свої заперечення. Зокрема, позивачем було зазначено, що звернення відповідача станом на 08.06.2006 року з вимогою погасити заборгованість по кредиту за договором поруки № 2 від 26.08.2005 року було передчасним. А, оскільки, основний кредитний договір № 49.4/103/05-Z від 26.08.2005 року ВАТ «Кредитпромбанк»укладав з Сидорець Л.П., прийняте по даній справі рішення може вплинути на права та обов'язки останньої.
Згідно із ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд вважає необхідним на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Сидорець Любов Петрівну, оскільки рішення по справі може вплинути на її права та обов'язки щодо однієї із сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2009 року розгляд справи відкладено до 28.09.2009 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2009 року розгляд справи відкладено до 20.10.2009 року.
У судовому засіданні 20.10.2009 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
26.08.2005 року між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк»(надалі - банк) та Сидорець Л.П. (надалі - позичальник) було укладено кредитний договір №49.4/103/05-Z (надалі -кредитний договір), відповідно до п. 1.1 якого банк надав позичальнику кредит на споживчі цілі у розмірі 10000 доларів США строком до 26 серпня 2006 року включно.
Відповідно до п. 3.1 кредитного договору №49.4/103/05-Z від 26.08.2005 року Сидорець Л.П. зобов'язувалась починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту на споживчі цілі, відповідно до п. 1.1 цього договору, забезпечувати погашення отриманого кредиту шляхом внесення готівкою або шляхом безготівкового перерахування зі свого поточного/карткового рахунку грошових коштів у валюті отриманого кредиту на рахунок, вказаний у п. 1.2 цього договору, у період з 1 по 10 число (включно) кожного календарного місяця, таким чином, щоб станом на 11 число календарного місяця, заборгованість за кредитом не перевищувала сум, наведених у графіку.
Згідно з абзацом другим пункту 3.1 кредитного договору вся сума одержаного кредиту підлягала поверненню позивачем не пізніше 26.08.2006 року
Крім того, Сидорець Л.П. зобов'язувалась сплачувати ВАТ «Кредитпромбанк»нараховані проценти за користування кредитом до 10-го числа кожного календарного місяця включно, а також 26.08.2006 року або в день повного дострокового погашення кредиту шляхом внесення готівки у касу банку або безготівкового перерахування зі свого поточного рахунку (п. 3.2 кредитного договору).
Пунктом 4.1 кредитного договору встановлено, що у разі недотримання позичальником умов цього договору банк має право вимагати дострокового повернення його дії, повернення одержаного кредиту, сплати нарахованих за користування ним процентів, відшкодування збитків, заподіяних банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов цього договору, а у разі невиконання позичальником цих вимог звернути стягнення на предмет іпотеки (застави) згідно з іпотечним договором (договором застави).
Відповідно до пункту 1.5. даного договору забезпеченням виконання зобов'язань за цим Договором є: нерухоме майно, а саме квартира, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Маршала Гречки, буд. 18-А, кв. 36, згідно з іпотечним договором №33/103/Z/Z-05 від 26 серпня 2005 року, порука громадянки Снігир Оксани Володимирівни згідно з договором поруки №1 від 26.08.2005 року та порука ТОВ «Некос-Ріелті»згідно з договором поруки №2 від 26.08.2005 року.
26.08.2005 року між ВАТ «Кредитпромбанк»та Сидорець Любов Петрівною було укладено іпотечний договір №33/103/Z/Z-05.
Відповідно до п. 1.1 іпотечного договору №33/103/Z/Z-05 від 26.08.2005 року на підставі кредитного договору №49.4/103/05-Z від 26.08.2005 року ВАТ «Кредитпромбанк»як іпотекодержатель надає позивачу Сидорець Л.П. як іпотекодавцю кредит в сумі 10000 доларів США терміном погашення до 26.08.2006 року включно під 13 процентів річних, комісія за надання кредиту складає 531,31 грн. Кредит повинен погашатися щомісячно в розмірі 833,34 дол. США, але в усякому разі не пізніше кінцевого терміну, встановленого кредитним договором, проценти за користування кредитом повинні сплачуватись щомісячно.
Як вбачається з Іпотечного договору - предметом іпотеки стало, майно - квартира№36 в будинку №18-А по вулиці Маршала Гречка в м. Києві, житловою площею 29,2 кв. м., загальною площею 44,8 кв. м.
26.08.2005 року між ВАТ «Кредитпромбанк»та Снігир Оксаною Володимирівною було укладено Договір поруки № 1 до кредитного договору №49.4/103/05-Z від 26.08.2005 року.
Також, 26.08.2005 року між ВАТ «Кредитпромбанк»та ТОВ «Некос-Ріелті»було укладено Договір поруки № 2 до кредитного договору №49.4/103/05-Z від 26.08.2005 року.
Відповідно до п. 1.1 Договору поруки № 2 поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед банком за виконання Сидорець Л.П. зобов'язань за кредитним договором №49.4/103/05-Z від 26 серпня 2005 року, укладеним між банком і позичальником в об'ємі передбаченому даним Договором.
Згідно із п. 3.1 договору поруки № 2 від 26.08.2005 року до кредитного договору № 49.4/103/05-Z від 26.08.2005 року у разі невиконання (невчасного виконання) позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором поручитель погашає заборгованість позичальника перед банком на першу вимогу банку протягом 30 календарних днів з моменту настання строку виконання згідно з вищезгаданим кредитним договором. Заборгованість включає в себе: неповернену позичальником основну суму кредиту(ів) згідно з кредитним договором; несплачені позичальником проценти, нараховані банком відповідно до умов кредитного договору.
Пунктом 5.3 вказаного договору поруки № 2 від 26.08.2005 року передбачено, що днем настання строку виконання зобов'язання за кредитним договором є день, коли зобов'язання по поверненню кредиту і (або) виплаті процентів повинні бути виконані позичальником у повному обсязі.
Статтею 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченою порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Таким чином, пункт 5.3. договору поруки встановлює день, коли у поручителя може виникнути солідарний обов'язок щодо сплати позичальником процентів за користування кредитом та повернення суми кредиту.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що днем настання строку виконання зобов'язання за кредитним договором згідно п. 5.3 договору поруки є день, коли зобов'язання по поверненню кредиту мало бути виконано у повному обсязі, а саме 26.08.2006 року, або сплати у повному обсязі процентів за користування кредитом, а саме до 10 числа кожного місяця.
Отже, у разі, якщо позичальник у строк до 10 числа кожного місяця у повному обсязі не сплатив суму процентів за користування кредитом або у строк до 26.082006 року не повернув у повному обсязі кредит наданий згідного кредитного договору № 49.4/103/05-Z від 26.08.2005 року, у поручителя настає солідарне з позичальником зобов'язання сплатити суму заборгованості та нараховані штрафні санкції.
В той же час, пункт 3.1 договору поруки встановляє строк протягом якого поручитель повинен виконати зобов'язання перед банк, а саме протягом 30 календарних днів, у разі звернення останнього з вимогою сплатити суму заборгованості за кредитним договором.
У зв'язку із невиконанням позичальником Сидорець Любов Петрівною зобов'язань за кредитним договором, ВАТ «Кредитпромбанк»звернувся до поручителя - ТОВ «Некос-Ріелті»з листом №7793/49.4-9627-49// від 19.05.2006 року та №9096/49.4-99-49 від 08.06.2006 року, де повідомлялось, що відповідно до кредитного договору №49.4/103/05-Z від 26.08.2005 року позичальник - Сидорець Л.П. має прострочену заборгованість за кредитом у сумі 6666,83 доларів США та за процентами за користуванням кредитом в сумі 818,67 доларів США. Оскільки ТОВ «Некос-Ріелті»є майновим поручителем за зобов'язаннями клієнта банку Сидорець Л.П. (договір поруки №2 до кредитного договору №49.4/103/05-Z від 26.08.2005 року), ТОВ «Некос-Ріелті»повинен погасити заборгованість позичальника перед банком, а саме прострочену заборгованість за кредитом у сумі 6666,83 доларів США та за процентами за користування кредитом в сумі 818,67 доларів США.
Відповідно до платіжних доручень № 135 від 08.06.2006 року та № 136 від 08.06.2006 року ТОВ «Некос-Ріелті»сплатило ВАТ «Кредитпромбанку»заборгованість та відсотки згідно кредитного договору № 49.4/103/05-Z від 26.08.2005 року до договору поруки №2 та претензії № 9096/49.4-99-49 від 08.06.2006 року 6666, 83 доларів США та 818, 67 доларів США відповідно.
Як було встановлено судом, солідарне зобов'язання щодо сплати процентів за користування кредитом, у позивача виникає у разі несплати або не повної сплати Сидорець Л.П. у строк до 10 числа кожного місяця встановлених кредитним договором процентів за користування кредитом. В той же час, солідарне зобов'язання щодо повернення суми кредиту у позивача виникає, у разі не повернення Сидорець Л.П. наданого кредиту у строк до 26.08.2006 року.
Згідно із п. 4.1 кредитного договору встановлено, що у разі недотримання позичальником умов цього договору банк має право вимагати дострокового повернення його дії, повернення одержаного кредиту, сплати нарахованих за користування ним процентів, відшкодування збитків, заподіяних банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов цього договору, а у разі невиконання позичальником цих вимог звернути стягнення на предмет іпотеки (застави) згідно з іпотечним договором (договором застави).
Таким чином, у разі порушення позичальником строків сплати процентів за користування кредитом або інших зобов'язань передбачених кредитним договором, відповідач має право вимагати дострокового повернення суми кредиту.
Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, останній вимоги щодо дострокового повернення кредиту позичальнику не направляв.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач 08.06.2006 року направив на адресу позивача лист № 9096/49.4-99-49 з вимогою погасити заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 818, 67 доларів США, а також заборгованість по кредиту у сумі 6 666,83 доларів США.
Отже, суд приходить до висновку, що відповідач неправомірно звернувся з вимогою до позивача про повернення кредиту у сумі 6 666, 83 доларів США, оскільки станом на 08.06.2006 року, на підставі п. 3.1 та п. 5.3 договору поруки, у позивача не виникло солідарного обов'язку щодо повернення суми кредиту.
Не зважаючи на зазначене, позивач 08.06.2006 року, тобто до настання у нього обов'язку щодо сплати кредиту, оплатив Відкритому акціонерному товариству «Кредитпромбанк»заборгованість та відсотки згідно кредитного договору № 49.4/103/05-Z від 26.08.2005 року на вимогу Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк»№ 9096/49.4-99-49 від 08.06.2006 року у сумі 7 485, 50 доларів США.
Водночас, як встановлено, рішенням Подільського районного суду міста Києва від 25.06.2008 року у справі № 2-632 за позовом Сидорець Любові Петрівни до Товариства з обмеженою відповідальністю «Некос-Ріелті», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іванова Олена Павлівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Некос-Ріелті»до Сидорець Любові Петрівни, третя особа: Відкрите акціонерне товариство «Кредитпромбанк»про стягнення заборгованості та відшкодування збитків, згідно квитанцій від 31.08.2006 року, 24.10.2006 року , 30.11.2006 року та 16.02.2007 року Сидорець Любов Петрівна сплатила Товариству з обмеженою відповідальністю «Некос-Ріелті»заборгованість та відсотки згідно кредитного договору № 49.4/103/05-Z від 26.08.2005 року, а саме 5 030, 00 грн., 10 100, 00 грн., 15 150, 00 грн. та 7 575, 00 грн. відповідно, а всього 37 855, 00 грн.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 25.06.2008 року у справі № 2-632 набрало законної сили, що не заперечується позивачем та відповідачем.
Відповідно до ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Таким чином, під час розгляду цієї справи для суду є обов'язковим факт встановлений Рішенням Подольського районного суду м. Києва від 25.06.2008 року у справі № 2-632 про сплату Сидорець Любов'ю Петрівною Товариству з обмеженою відповідальністю «Некос Ріелті»заборгованості у сумі 37 855, 00 грн., а саме Сидорець Л.П. сплачено ТОВ «Некос-Ріелті»згідно квитанцій від 31 серпня 2006 року, 24 жовтня 2006 року, 30 листопада 2006 року та 16 лютого 2007 року заборгованість та відсотки згідно кредитного договору №49.4/103/05-Z від 26.08.2005 року до договору поруки №2, що спростовує твердження відповідача про наявність за нею перед ТОВ «Некос-Ріелті» основної суми боргу (суми простроченого платежу) 37800,81 грн., а відповідно і нарахованої відповідачем суми пені за прострочення грошового зобов'язання.
Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Порушення інтересів є результатом протиправних дій порушника, внаслідок чого воно зазнало зменшення або ліквідації, що позбавляє його носія можливості здійснити, реалізувати інтереси повністю або частково.
Оспорювання -це такий стан правовідношення, при якому між його учасниками існує спір із приводу наявності чи відсутності у них суб'єктивного права, а також щодо належності такого права певній особі.
Отже, звертатися до суду мають право особи за захистом порушених або оспорюваних права чи інтересів.
Як було встановлено судом, кошти, які були безпідставно (помилково) перераховані, позивачу відшкодовані, а тому на день подання позовної заяви не були порушенні майнові права позивача.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Враховуючи вищевикладене, та беручи до уваги, що права та інтереси позивача не порушені, суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення 7 485, 50 доларів США.
Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 553, 541 ЦК України, та ст.ст. 1, 33, 35, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.
Суддя Дідиченко М.А.
дата підписання 09.11.2009 року