15 березня 2017 р.м.ОдесаСправа № 821/2281/15-а
Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Домусчі С.Д.,
- Кравець О.О.,
за участю: секретар судового засідання - Курманова І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2016 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2015 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, в якому позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 4503-17 від 09.06.2015 року про визначення йому суми податкового зобов'язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб в сумі 25000 грн.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року, в задоволенні заявленого адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.
Позивач, через свого представника, звернувся із заявою про перегляд постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2015 року за нововиявленими обставинами. Заяву обґрунтував тим, що 30 вересня 2016 року йому стали відомі обставини, які не були і не могли бути відомі як особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. А саме, дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень, що існує постанова Вищого адміністративного суду України по справі № 826/22028/15, яка набрала законної сили 07 вересня 2016 року, відповідно до якої зазначено, що транспортний податок згідно з Податковим кодексом України є місцевим податком. Місцеві ради відповідно до Податкового кодексу України мають обов'язково встановити (відповідним рішенням місцевої ради) транспортний податок і вирішити питання (на власний розсуд), чи запроваджувати податок (і в яких розмірах) на майно, відмінне від земельної ділянки. Таке рішення має бути оприлюдненим до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Згідно зі ст. 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Отже, 2015 - це плановий період, а 2016 рік - вже бюджетний період. Зважаючи на вказане, нові податки практично не можуть бути визнані обов'язковими до сплати принаймні в 2015 році, адже місцеві ради не приймали і не могли прийняти і офіційно оприлюднити до 15 липня 2014 року рішення про встановлення таких податків і зборів. На підставі викладеного, заявник просив задовольнити подану заву про перегляд постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2015 року за нововиявленими обставинами, скасувати вказане судове рішення, постановити по справі нове рішення, яким задовольнити його адміністративний позов в повному обсязі.
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2016 року в задоволенні зазначеної заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2015 року відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити подану заву про перегляд постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2015 року за нововиявленими обставинами, скасувати вказане судове рішення, постановити по справі нове рішення, яким задовольнити його адміністративний позов в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи спірне питання та залишаючи без задоволення подану позивачем заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність в заяві позивача нововиявленої обставини, яка відповідно до ст. 245 КАС України може слугувати підставою для перегляду судового рішення.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 245 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Колегія суддів зазначає, що стаття 245 КАС України встановлює вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень, але водночас надати можливість виправити судові рішення, неправосудність яких зазвичай обумовлена обставинами, незалежними від суду.
Нововиявленими є обставини (як фактичного, так і правового характеру), які: об'єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи; не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі; обставини мають бути істотними, тобто такими, що впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Наявність цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов'язковою.
Істотними обставинами справи вважаються такі, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це передусім ті, що взагалі не були предметом розгляду по даній адміністративній справі в адміністративному суді у зв'язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи. Істотними для справи обставинами вважаються такі факти і події, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що звернулись до суду з метою розгляду спірної ситуації, тобто ці факти існували вже під час розгляду спірної ситуації в суді, але не були і не могли бути відомі ні особам, які брали участь у розгляді адміністративної справи, ні суду, який її розглядав та вирішував її по суті.
Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі «Праведная проти Росії» від 18.11.2004 року зазначає, що одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що, якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду. Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало законної сили, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин.
Тобто, процедура скасування судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.
При цьому, нововиявлені обставини слід відрізняти від нових обставин, що виникли після вирішення справи та ще не існували на час її розгляду, а також обставини, що зазнали змін після прийняття судом рішення. Їх виявлення не може бути підставою для перегляду судового рішення.
Також, слід розрізняти нововиявлені обставини, як факти та нові докази, як підтвердження факту. Нововиявлені обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами й не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались адміністративним судом у процесі розгляду справи. Перегляд та скасування постанови або ухвали, яка набрала законної сили, на підставі необґрунтованого ствердження про відкриття нових обставин не припустимий.
Отже, істотними для розгляду в адміністративному суді адміністративної справи є обставини, які представляють сутність адміністративної справи та можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили по ній, та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що є учасниками розгляду справи в суді; не можуть бути визнані нововиявленими обставинами такі обставини, які виникли або змінилися після прийняття рішення чи винесення ухвали, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, апеляційній чи касаційній скарзі, або ті, які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального закону щодо всебічного і повного дослідження обставин справи.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, заявник не вказує жодного конкретного юридичного факту, який існував би на час розгляду даної справи та при цьому не був відомий заявнику або суду, і який істотно впливає на правильність вирішення судом даного спору.
Як на підставу для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення у даній справі, заявник посилається на те, що постановою Вищого адміністративного суду України по справі № 826/22028/15, яка набрала законної сили 07.09.2016 року, передбачено, що транспортного податку немає у переліку загальнодержавних податків та зборів. Заявник вказав, що у наведеному рішенні зазначено про те, що транспортний податок згідно з Податковим кодексом України є місцевим податком. Безпосереднє встановлення місцевих податків віднесено Податковим кодексом України до компетенції відповідних сільських, селищних, міських рад у межах їх повноважень. Таким чином, заявник зазначив, що суд у цій справі дійшов висновку, що, оскільки 2015 - це плановий період, а 2016 рік - вже бюджетний період, нові податки практично не можуть бути визнані обов'язковими до сплати в 2015 році.
Водночас, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності наведених посилань заявника на постанову Вищого адміністративного суду України по справі № 826/22028/15, як на підставу для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення у даній справі, оскільки зазначене судове рішення прийнято в рамках розгляду справи між іншими сторонами та з іншого предмету спору, тобто вказане судове рішення не встановлює будь-яких обставин відносно даної справи, а тому, відповідно, не може бути нововиявленою обставиною у даній справі відповідно до ч. 2 ст. 245 КАС України.
Колегія суддів зазначає, що фактично заявник просить здійснити переоцінку нормам Податкового кодексу України, що регулюють спірні правовідносини та досліджувались судами при розгляді даної справи, що не відповідає положенням ст. 245 КАС України, яка визначає підстави, умови та порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими обставинами в розумінні КАС України, які не були і не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи, а відтак не можуть слугувати підставою для перегляду судового рішення у даній справі за нововиявленими обставинами.
Таким чином, оскільки обставини, на які посилається заявник, не можуть вважатись нововиявленими відповідно до приписів чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності підстав для задоволення поданої заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2015 року у даній справі.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Згідно вимог ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, оскільки висновки суду першої інстанції обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, колегія суддів, на підставі ст. 200 КАС України, приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158, 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2016 року - залишити без задоволення.
Ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2016 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2015 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування податкового повідомлення - рішення - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: М.П. Коваль
Суддя: С.Д. Домусчі
Суддя: О.О. Кравець