15 березня 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/1902/16
Категорія: 2.2 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:
головуючого судді - Запорожана Д.В.,
судді - Романішина В.Л.,
судді - Шляхтицького О.І.
при секретарі: Вишневській А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Національної поліції України, Міністерства внутрішніх справ України на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністра внутрішніх справ України, Голови Національної поліції України про зобов'язання вчинити певні дії та виплату моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національної поліції України, Голови Національної поліції України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністра внутрішніх справ України про зобов'язання знайти його листи та надати на них обґрунтовану відповідь; присудити виплатити йому моральну шкоду.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував незаконністю спірної бездіяльності.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року позов задоволено частково. Зобов'язано відповідачів вчинити певні дії.
В апеляційних скаргах Національна поліція України, Міністерство внутрішніх справ України просять скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні даного позову у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційних скарг, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з часткової обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його часткового задоволення.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що 04 травня 2016 року до Національної поліції України надійшло звернення голови Миколаївського обласного благодійного комітету «Справедливість» ОСОБА_1 від 26.04.2016 № 4069а.к. про надходження на його адресу анонімного листа з погрозами вбивством (вхід. № 13828 від 04.05.2016).
Відповідачами 30 червня 2016 року було повідомлено позивача, що за його зверненням було відкрито кримінальне провадження № 12016150050001685 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 129 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно із ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
30 вересня 2016 року до Міністерства внутрішніх справ України надійшло звернення голови Миколаївського обласного благодійного комітету «Справедливість» ОСОБА_1 від 02.08.2016 № 4069а.к. щодо можливої втрати матеріалів його звернення від 26.04.2016.
Відповідачами було повідомлено позивача, що матеріали його звернення не втрачено, а відповідь він отримав.
При цьому слід зауважити, що ані в позовних вимогах від 05.10.2016, ані в судовому засіданні Миколаївського окружного адміністративного суду позивач не зазначав про ненадання йому відповіді на його лист від 06.06.2016 року.
Таким чином жодних порушень вимог Закону України «Про звернення громадян» відповідачами допущено не було.
Отже, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про часткову обґрунтованість даного позову та наявність підстав для його часткового задоволення.
Пунктом 4 ст. 202 КАС України передбачено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив вищенаведені порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даної справи по суті, внаслідок чого його постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні даного позову у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 88, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги Національної поліції України, Міністерства внутрішніх справ України - задовольнити.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року - скасувати.
Прийняти нову постанову.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Національної поліції України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністра внутрішніх справ України, Голови Національної поліції України про зобов'язання вчинити певні дії та виплату моральної шкоди - відмовити в повному обсязі.
Звільнити Міністерство внутрішніх справ України від сплати судового збору.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.
Головуючий /Д.В. Запорожан/
Судді /В.Л. Романішин/
/О.І. Шляхтицький/