07.10.2011 Справа №
04 жовтня 2011 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Клопот С.Л.,
при секретарі Дзюбі М.А.,
з участю позивача
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 25.08.2011 року відповідач постановив постанову про закінчення виконавчого провадження без виконання рішення суду у повному обсязі, тобто в порушення ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження». За 6 місяців відкритого виконавчого провадження, коли усі строки на примусове виконання рішення минули, на боржника за невиконання рішення суду не було накладено жодного штрафу, арешту на рахунки боржника чи здійснення іншого примусового впливу. Таким чином відповідач умисно не виконує та не бажає виконувати в примусовому порядку рішення суду, яке є обов'язковим для виконання державною виконавчою службою на усій території України згідно Конституції та законодавства України.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та, крім того, зазначив, що в усній формі державний виконавець вказав, що не буде виконувати в примусовому порядку рішення суду у зв'язку з тим, що воно не відповідає законодавству на теперішній час, а саме постанові Кабінету Міністрів № 745 від 06.07.2011 року.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, а також письмові заперечення, в яких позов не визнав, в його задоволенні просив відмовити в повному обсязі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 04.11.2010 року) державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Оскільки у виконавчому документі не було зазначено кінцевої дати, за якою боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії, а лише дата призначення пенсії та зазначено здійснення відповідних виплат за відрахуванням вже сплаченої за цей період суми, датою винесення постанови про закінчення виконавчого провадження може бути будь-яка дата, по який здійснено відповідні виплати. А отже, державним виконавцем були здійснені всі заходи щодо повного виконання рішення суду у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом (спосіб і порядок, визначені виконавчим документом).
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що на виконанні у відповідача перебував виконавчий лист № 2а-4271/10 від 12.01.2011 року, виданий Деснянським районним судом м. Чернігова 04.02.2011 року на підставі рішення суду про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова призначити ОСОБА_1 державну пенсію по інвалідності в розмірі не нижче ніж 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком замість його пенсії по інвалідності, що розраховується з розміру прожиткового мінімуму, встановленого відповідної категорії населення, відповідно до ст.ст. 50, 54 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 19 травня 2010 року і здійснити відповідні виплати за відрахуванням вже сплаченої за цей період суми.
Постановою відповідача від 25.08.2011 року виконавче провадження за вищевказаним виконавчим документом закінчено на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 та ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження».
Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції від 04.11.2011 року, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Згідно до ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.
З матеріалів справи вбачається, що управлінням Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова на виконання рішення суду було проведено перерахунок пенсії позивача та сума доплати перерахована стягувачу за період до 18.06.2011 року.
Судові рішення по даній справі були прийняті до внесення змін в чинне законодавство, яке врегульовує розміри пенсії, призначених згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14.06.2011 № 3491, який був прийнятий після винесення судового рішення по справі, установлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. Даний Закон набрав чинності з 19.06.2011 року.
Постанова Кабінету Міністрів України № 745 від 06.07.2011 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» встановлює для заявника розмір основної державної пенсії 1090,00 грн. та додаткової пенсії 20 % прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.
За таких обставин з моменту набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», а саме з 19.06.2011 року, положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» порядок та розмір пенсії позивача змінився та повинен застосовуватись у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, а саме постановою Кабінету Міністрів України № 745 від 06.07.2011 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету».
Враховуючи вищевикладене, відповідач діяв у спосіб та порядок, передбачений чинним законодавством, а тому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 необхідно відмовити за необґрунтованістю.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Клопот С.Л.