83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
05.11.09 р. Справа № 39/277
Господарський суд Донецької області у складі судді Морщагіної Н.С.
при секретарі Бахрамовой А.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Комунального підприємства “Новомихайлівське сільськогосподарське управління” с. Новомихайлівка
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Волноваський комбінат хлібопродуктів” м. Волноваха
про стягнення 146466,63грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Дудка М.О. - за довіреністю;
від відповідача: не з'явився;
Позивач, Комунальне підприємство “Новомихайлівське сільськогосподарське управління” с. Новомихайлівка, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства “Волноваський комбінат хлібопродуктів” м. Волноваха, про стягнення заборгованості в сумі 146466,63грн., яка складається з основного боргу в сумі 145825,00грн., пені в сумі 641,63грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки № 05/03/09-П/503/21 від 05.03.2009 р., накладні № 589 від 07.07.2009 р., № 590 від 11.07.2009 р., № 629 від 19.07.2009 р., № 612 від 13.07.2009 р., № 628 від 18.07.2009 р., № 562 від 01.07.2009 р., № 583 від 03.07.2009 р., акт звірки взаємних розрахунків за період з 07.07.2009 р. по 20.07.2009 р., акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.10.2009 р. - 01.10.2009 р., довіреності № 273 від 25.06.2009 р., № 274 від 01.07.2009 р., № 274 від 01.07.2009 р.
В судовому засіданні представник позивача надав письмові пояснення, згідно яких зазначив, що заборгованість ВАТ “Волноваський комбінат хлібопродуктів” в сумі 145825,00грн., виникла на підставі накладних № 612 від 13.07.2009 р., № 628 від 18.07.2009 р., № 590 від 11.07.2009 р., № 629 від 19.07.2009 р. Додатково представив суду копії банківських виписок щодо здійснення відповідачем часткової оплати вартості поставленого товару.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, заявлені вимоги не оспорив, витребуваних документів та доказів не надав, незважаючи на належне повідомлення про час та місце судового засідання, що підтверджується долученим до матеріалів справи поштовим повідомленням № 12148433 з відміткою про вручення.
Керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки ненадані суду відповідачем докази не можуть істотно вплинути на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин, а надання відзиву є правом, а не обов'язком відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд встановив.
05.03.2009 р., між позивачем, Комунальним підприємством “Новомихайлівське сільськогосподарське управління” с. Новомихайлівка (Постачальник), та відповідачем, Відкритим акціонерним товариством “Волноваський комбінат хлібопродуктів” м. Волноваха (Покупець), укладено договір поставки № 05/03/09-П/503/21, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).
Згідно даного Договору Постачальник зобов'язався передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити на умовах даного Договору пшеницю 6 класу (надалі - “Товар”) із кількісними та якісними показниками, що визначаються умовами цього Договору.
Передача товару від Постачальника Покупцю здійснюється за видатковою накладною, яка виписується на дату оформлення товарно-транспортної накладної. У видатковій накладній Сторони зазначають найменування товару, що постачається, кількість в одинцях вимірювання, загальну вартість товару з ПДВ Товару, що постачається. Дата, вказана Покупцем у видатковій накладній є про прийняття товару, є датою поставки Товару Постачальником (п. 5.2 Договору).
За умовами п. 2.1 Договору кількість товару вимірюється в тонах.
На виконання умов Договору позивач згідно накладних № 589 від 07.07.2009 р., № 590 від 11.07.2009 р., № 629 від 19.07.2009 р., № 612 від 13.07.2009 р., № 628 від 18.07.2009 р., № 562 від 01.07.2009 р., № 583 від 03.07.2009 р., поставив відповідачеві товар - пшеницю у кількості 262,55тн. на загальну суму 275677,50грн.
Товар на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей № 273 від 25.06.2009 р., № 274 від 01.07.2009 р., № 274 від 01.07.2009 р., отримано уповноваженою особою відповідача, що підтверджується підписом останнього на означених накладних, скріплених печаткою Товариства.
Представлені в обґрунтування заявлених позовних вимог довіреності та накладні безпосередньо не містять посилань на договір поставки № 05/03/09-П/503/21 від 05.03.2009 р., проте приймаючи до уваги можливість ідентифікації товару, поставленого відповідачеві згідно представлених накладних та товару, визначеного сторонами в п. 1.1 Договору, а також відсутність доказів наявності між сторонами інших правовідносин, що склалися з приводу поставки на адресу відповідача у липні 2009 р. пшениці, окрім тих, що виникли на підставі договору поставки № 05/03/09-П/503/21 від 05.03.2009 р., представлені позивачем довіреності та накладні приймаються судом до уваги в якості належних доказів на підтвердження виконання умов договору поставки № 05/03/09-П/503/21 від 05.03.2009 р.
Господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання Постачальником прийнятих за Договором зобов'язань з поставки Товару.
Виходячи зі змісту статей 688 та 690 ЦК України, поставлені без згоди Покупця товари, від яких Покупець відмовився, повинні прийматися ним за відповідальне зберігання.
Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно Договору зобов'язань, не надано доказів відмови від цього Товару та прийняття його у встановленому порядку на відповідальне зберігання, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами договору поставки № 05/03/09-П/503/21 від 05.03.2009 р.
На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт передачі відповідачеві товару на суму 275677,50грн., тобто обов'язок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України та умов Договору.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності з п. 7.1 Договору оплата за даним Договором здійснюється Покупцем шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Постачальника грошових коштів що становлять 100% від вартості поставленого Товару, по факту поставки.
Прийняті на себе згідно договору зобов'язання відповідач належним чином не виконував, вартість отриманого товару оплатив частково, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 145825,00грн., що також підтверджується долученими до матеріалів справи актами звірки взаємних розрахунків за період з 07.07.2009 р. - 20.07.2009 р., та за період з 01.10.2009 р. - 01.10.2009 р.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач доказів оплати заборгованості на суму 145825,00грн. не надав, заявлені позовні вимоги в цій частині не спростував.
Наразі на момент прийняття рішення грошове зобов'язання відповідача перед позивачем на суму 145825,00грн. залишилось не виконаним, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
За таких обставин, враховуючи те, що сума основного боргу підтверджена матеріалами справи та відповідачем не спростована, позовні вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.
Пунктом 8.1 Договору сторони передбачили, що в разі прострочення здійснення оплати вартості товару відповідно до п. 7.1 Договору більше ніж на 3 банківських дні Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,01% від вартості поставленого, але не оплаченого товару.
Факт прострочення виконання відповідачем грошового обов'язку з оплати вартості поставленого товару, проти строків визначених п. 7.1 Договору, підтверджений матеріалами та відповідачем не спростований.
Перевіривши представлений позивачем розрахунок пені в сумі 641,63грн., нарахованої за період з 20.07.2009 р. по 09.09.2009 р., з огляду на те, що заявлений позивачем розмір позовних вимог в частині стягнення пені не суперечить граничному розміру пені в вигляді подвійної облікової ставки НБУ, визначеного ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, вимоги позивача в цій частині суд вважає такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на відповідача.
На підставі ст.ст. 520, 523, 525, 526, 614, 625 та 655-697, 712 ЦК України, ст. ст. 173,193, 264-271 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 47, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
Позовні вимоги Комунального підприємства “Новомихайлівське сільськогосподарське управління” с. Новомихайлівка - задовольнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Волноваський комбінат хлібопродуктів” м. Волноваха на користь Комунального підприємства “Новомихайлівське сільськогосподарське управління” с. Новомихайлівка основний борг в сумі 145825,00грн., пеню в сумі 641,63грн., витрати за державним митом в сумі 1464,67грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.
В судовому засіданні оголошено повний текст рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя