83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
05.11.09 р. Справа № 39/274
Господарський суд Донецької області у складі судді Морщагіної Н.С.
при секретарі Бахрамовой А.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислової компанії “СП Укрсоя” м. Миколаїв
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Волноваський комбінат хлібопродуктів” м. Волноваха
про стягнення 416599,47грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Синюк Ю.М. - за довіреністю;
від відповідача: не з'явився;
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Агропромислової компанії “СП Укрсоя” м. Миколаїв, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства “Волноваський комбінат хлібопродуктів” м. Волноваха, про стягнення заборгованості в сумі 416599,47грн., яка складається з основного боргу в сумі 2393753,50грн., пені в сумі 22845,97грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки № 11 від 20.02.2009 р., специфікації № 1 від 06.03.2009 р., № 2 від 06.03.2009 р., № 3 від 18.03.2009 р., № 4 від 27.03.2009 р., № 4/1 від 01.04.2009 р., накладні № 64 від 17.02.2009 р., № 70 від 23.02.2009 р., № 85 від 06.03.2009 р., № 87 від 09.03.2009 р., № 105 від 18.03.2009 р., № 119 від 24.03.2009 р., № 130 від 28.03.2009 р., № 138 від 01.04.2009 р., № 141 від 04.04.2009 р., № 148 від 10.04.2009 р., № 158 від 14.04.2009 р., № 167 від 17.04.2009 р.,№ 177 від 22.04.2009 р., № 184 від 27.04.2009 р., № 192 від 29.04.2009 р., № 215 від 09.05.2009 р., № 221 від 13.05.2009 р., № 228 від 15.05.2009 р., довіреності № 52 від 28.02.2009 р., № 85 від 16.03.2009 р., № 108 від 19.03.2009 р., № 129 від 28.03.2009 р., № 135 від 01.04.2009 р., № 207 від 08.05.2009 р., № 221 від 16.05.2009 р., розрахунок.
Заявою №48/1 від 28.10.2009 р. позивач в порядку ст. 22 ГПК України збільшив розмір позовних вимог та просив суд додатково стягнути з відповідача пеню в сумі 9316,12грн., індекс інфляції в сумі 7033,55грн.
Суд розглядає позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, заявлені вимоги не оспорив, витребуваних документів та доказів не надав, незважаючи на належне повідомлення про час та місце судового засідання, що підтверджується долученим до матеріалів справи поштовим повідомленням № 70248 з відміткою про вручення.
Керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки ненадані суду відповідачем докази не можуть істотно вплинути на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин, а надання відзиву є правом, а не обов'язком відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд встановив.
20.02.2009 р., між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю Агропромислової компанії “СП Укрсоя” м. Миколаїв (Постачальник), та відповідачем, Відкритим акціонерним товариством “Волноваський комбінат хлібопродуктів” м. Волноваха (Покупець), укладено договір поставки № 11, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).
Згідно даного Договору Постачальник зобов'язався передати у власність Покупцеві, жмих соєвий ГОСТ 27149-95, але зі змістом сирового протеїну - не менше 38%. Масло соєве ДСТУ 45342006 (далі Товар) в кількості та по ціні, згідно зі Специфікаціями, що є невід'ємними частинами Договору, а Покупець зобов'язався прийняти Товар та оплатити його в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
У відповідності з умовами п. 2.3 Договору датою поставки Товару є дата його приймання Покупцем в пункті поставки. Факт отримання товару підтверджується підписом представника Покупця на накладній і передачею останнім довіреності на отримання ТМЦ. Дата поставки зазначається в накладних на Товар при його відвантажені або при отриманні.
На виконання умов Договору позивач згідно накладних № 64 від 17.02.2009 р., № 70 від 23.02.2009 р., № 85 від 06.03.2009 р., № 87 від 09.03.2009 р., № 105 від 18.03.2009 р., № 119 від 24.03.2009 р., № 130 від 28.03.2009 р., № 138 від 01.04.2009 р., № 141 від 04.04.2009 р., № 148 від 10.04.2009 р., № 158 від 14.04.2009 р., № 167 від 17.04.2009 р.,№ 177 від 22.04.2009 р., № 184 від 27.04.2009 р., № 192 від 29.04.2009 р., № 215 від 09.05.2009 р., № 221 від 13.05.2009 р., № 228 від 15.05.2009 р. поставив відповідачеві товар, визначений специфікаціями до Договору № 1 від 06.03.2009 р., № 2 від 06.03.2009 р., № 3 від 18.03.2009 р., № 4 від 27.03.2009 р., № 4/1 від 01.04.2009 р. на загальну суму 2396553,50грн.
Товар на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей № 52 від 28.02.2009 р., № 85 від 16.03.2009 р., № 108 від 19.03.2009 р., № 129 від 28.03.2009 р., № 135 від 01.04.2009 р., № 207 від 08.05.2009 р., № 221 від 16.05.2009 р., отримано уповноваженою особою відповідача, що підтверджується підписом останнього на означених накладних, скріплених печаткою Товариства.
Представлені позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог накладні та довіреності безпосередньо не містять посилань на договір поставки № 11 від 20.02.2009 р., проте враховуючи фактичну можливість ідентифікації товару, поставленого згідно накладних № 64 від 17.02.2009 р., № 70 від 23.02.2009 р., № 85 від 06.03.2009 р., № 87 від 09.03.2009 р., № 105 від 18.03.2009 р., № 119 від 24.03.2009 р., № 130 від 28.03.2009 р., № 138 від 01.04.2009 р., № 141 від 04.04.2009 р., № 148 від 10.04.2009 р., № 158 від 14.04.2009 р., № 167 від 17.04.2009 р.,№ 177 від 22.04.2009 р., № 184 від 27.04.2009 р., № 192 від 29.04.2009 р., № 215 від 09.05.2009 р., № 221 від 13.05.2009 р., № 228 від 15.05.2009 р. та товару, визначеного сторонами у специфікаціях до договору поставки № 11 від 20.02.2009 р. - № 1 від 06.03.2009 р., № 2 від 06.03.2009 р., № 3 від 18.03.2009 р., № 4 від 27.03.2009 р., № 4/1 від 01.04.2009 р., а також беручи до уваги відсутність доказів на підтвердження наявності між сторонами інших правовідносин, що склалися з приводу поставки масла/жмиху соєвого у період з лютого по травень 2009 р., представлені позивачем накладні та довіреності приймаються судом в якості належних доказів на підтвердження виконання позивачем зобов'язань за договором поставки № 11 від 20.02.2009 р.
Господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання Постачальником прийнятих за Договором зобов'язань з поставки Товару.
Виходячи зі змісту статей 688 та 690 ЦК України, поставлені без згоди Покупця товари, від яких Покупець відмовився, повинні прийматися ним за відповідальне зберігання.
Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно Договору зобов'язань, не надано доказів відмови від цього Товару та прийняття його у встановленому порядку на відповідальне зберігання, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами договору поставки № 11 від 20.02.2009 р.
На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт передачі відповідачеві товару на суму 2396553,50грн., тобто обов'язок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України та умов Договору.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності з п. 6.2 Договору Покупець здійснює оплату кожної партії товару протягом 5 календарних днів з моменту її отримання, якщо інше не передбачено специфікаціями.
Представлені позивачем специфікації до договору поставки № 11 від 20.02.2009 р. встановлений п. 6.2 Договору порядок оплати вартості поставленого товару не змінюють.
Прийняті на себе згідно договору зобов'язання відповідач належним чином не виконував, вартість отриманого товару оплатив частково, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 393753,50грн.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач доказів оплати заборгованості на суму 393753,50грн. не надав, заявлені позовні вимоги в цій частині не спростував.
Наразі на момент прийняття рішення грошове зобов'язання відповідача перед позивачем на суму 393753,50грн. залишилось не виконаним, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
За таких обставин, враховуючи те, що сума основного боргу підтверджена матеріалами справи та відповідачем не спростована, позовні вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.
Пунктом 7.3 Договору сторони передбачили, що за прострочення платежу кожної партії товару п. 6.2 Договору, або строків оплати товару, передбачених в специфікаціях Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.
Перевіривши представлений позивачем розрахунок пені в сумі 32162,09грн., нарахованої за період з моменту виникнення права вимоги по 28.10.2009 р., з огляду на прострочення відповідачем оплати вартості поставного товару проти строків, визначених п. 6.2 Договору, вимоги позивача в цій частині суд вважає такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі положень наведеної вище правової норми, позивачем за прострочення виконання відповідачем грошового обов'язку з оплати вартості поставленого товару, заявлені вимоги щодо стягнення з останнього індексу інфляції в сумі 7033,55грн. за період з травня по вересень 2009 р.
Перевіривши представлений позивачем розрахунок позовних вимог в частині стягнення інфляції, господарський суд дійшов висновку про їх часткове задоволення, з огляду на те, що індексування грошових сум, які підлягають сплаті, за змістом Рекомендацій Верховного суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених в листі № 62-97р від 04.03.1997 р., здійснюється за умови, що відповідне зобов'язання існувало з 1 по 15 число відповідного місяця, за який здійснюється розрахунок. Таким чином, беручи до уваги момент виникнення у позивача права вимоги щодо сплати суми боргу, нарахування інфляції за травень 2009 р. за накладними № 221 від 13.05.2009 р., № 228 від 15.05.2009 р., суд вважає безпідставним, а стягненню підлягає індекс інфляції в сумі 5870,34грн.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на відповідача.
На підставі ст.ст. 520, 523, 525, 526, 614, 625 та 655-697, 712 ЦК України, ст. ст. 173,193, 264-271 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 47, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислової компанії “СП Укрсоя” м. Миколаїв - задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Волноваський комбінат хлібопродуктів” м. Волноваха на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислової компанії “СП Укрсоя” м. Миколаїв основний борг в сумі 393753,50грн., пеню в сумі 32162,09грн., індекс інфляції в сумі 5870,34грн., витрати за державним митом в сумі 4317,86грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,37грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
В судовому засіданні оголошено повний текст рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя