83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
29.10.09 р. Справа № 39/265
Господарський суд Донецької області у складі судді Морщагіной Н.С.
при секретарі Бахрамовой А.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Кременчуцький сталеливарний завод” м. Кременчук
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Азовзагальмаш” м. Маріуполь
про стягнення 4415,40грн.
За участю представників сторін:
від позивача Максименко А.Ю. - за довіреністю;
від відповідача: Горячова А.Г. - за довіреністю, Адарюкова К.М. - за довіреністю;
Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Кременчуцький сталеливарний завод” м. Кременчук, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства “Азовзагальмаш” м. Маріуполь, про стягнення заборгованості в сумі 4415,40грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на лист № 506/720 від 27.06.2008 р., лист № 40-11/6380 від 13.10.2008 р., лист № 40-11/9693 від 17.11.2008 р., вимогу про повернення грошових коштів в сумі 4415,40грн. № 40-21/48 від 29.04.2009 р., опис вкладення, платіжне доручення № 2141 від 12.06.2008 р., накладну № 80060164 від 18.06.2008 р., рахунок-фактуру № 738575 від 18.06.2008 р.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, проти позовних вимог заперечив, вважав, відсутнім обов'язок щодо повернення різниці між сумою, сплаченою позивачем за платіжним дорученням та сумою, визначеною рахунком-фактурою, оскільки позивачем не представлено суду доказів отримання ВАТ “Азовзагальмаш” відповідної вимоги.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази, господарський суд встановив.
Між позивачем, Відкритим акціонерним товариством “Кременчуцький сталеливарний завод” м. Кременчук, та відповідачем, Відкритим акціонерним товариством “Азовзагальмаш” м. Маріуполь, була досягнута домовленість, відповідно до якої позивач зобов'язався поставити відповідачеві Товар, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити його вартість.
Як зазначає позивач, ним на підставі листа № 506/720 від 27.06.2008 р. в рахунок оплати вартості 10 тн швелеру № 8В згідно платіжного доручення № 2141 від 12.06.2008 р. було перераховано попередню оплату в сумі 80280,00грн.
Згідно вказаного позивачем призначення платежу попередня оплата перераховувалась на підставі рахунку № 902637 від 10.06.2008 р. за швелер.
Як пояснив представник позивача в судовому засіданні зазначення в призначені платежу номеру та дати рахунку є помилковим, грошові кошти перераховувались за попередньою домовленістю з відповідачем.
На виконання умов досягнутої домовленості, Відповідач згідно накладної на відпуск матеріалів на сторону № 80060164 від 18.06.2008 р. поставив на адресу позивача 9450,00кг швелеру № 8В на загальну суму 63220,50грн. (без ПДВ) та виставлено рахунок-фактуру № 738575 від 18.06.2008 р. на оплату в сумі 75864,60грн. (з ПДВ).
За твердженням позивача, внаслідок недопоставки відповідачем 550кг швелеру утворився залишок грошових коштів в сумі 4415,40грн., у зв'язку з чим позивачем на адресу відповідача було направлено листи № 40-11/6380 від 13.10.2008 р. та № 40-11/9693 від 17.11.2008 р. з вимогою щодо повернення залишку грошових коштів в сумі 4415,40грн., які залишені останнім без відповіді та задоволення.
У зв'язку з тим, що грошові кошти в сумі 4415,40грн., відповідачем повернуті не були, позивачем 29.04.2009р. на адресу відповідача було направлено претензію № 40-21/48 від 29.04.2009 р., що підтверджується долученим до матеріалів справи описом вкладення.
Як встановлено судом, відповідачем на оплату вартості товару було виставлено рахунок № 738575 від 18.06.2008 р. на оплату в сумі 75864,60грн. (з ПДВ).
Згідно частини 2 статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір між сторонами у формі єдиного документу не укладався, проте суд вважає, що цивільні права та обов'язки сторін виникли в порядку ч. 1 ст. 11 ЦК України, ч.1 ст. 181 ГК України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують означені права та обов'язки, та підпадають під правове регулювання статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України Крім того, в силу п. 2 ст. 712 ЦК України до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).
Нормами статті 509 цього ж Кодексу встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
На виконання умов досягнутої домовленості відповідачем згідно накладної на відпуск матеріалів на сторону № 80060164 від 18.06.2008 р. поставив на адресу позивача 9450,00кг швелеру № 8В на загальну суму 63220,50грн. (без ПДВ).
Факт виконання зобов'язань щодо умов досягнутої домовленості з поставки/оплати швелеру у кількості 9450,00кг. на загальну суму 75864,60 грн. (з ПДВ) сторонами не заперечується.
Одночасно, як встановлено судом в рахунок оплати поставки швелеру позивачем на рахунок відповідача було перераховано грошові кошти в сумі 80280,00грн.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Зі змісту вищезазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов'язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов:
- набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої;
- відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала.
Таким чином, надлишок грошових коштів, що утворився внаслідок переплати позивачем вартості швелеру
Приписи ч. 1 ст. 213 ЦК України встановлюють, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно ст.ст.33-34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судовими доказами, за визначенням ст. ст. 32-36 ГПК України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного рішення справи.
Відповідач доказів повернення грошових коштів в сумі 4415,40грн. не надав, заявлені позовні вимоги в цій частині не спростував.
З огляду на наведене, позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Кременчуцький сталеливарний завод” м. Кременчук суд вважає такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на відповідача.
На підставі ст.ст. 520, 523, 525, 526, 614, 625 та 655-697, 712 ЦК України, ст. ст. 173,193, 264-271 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 47, 49, 75, 80, 82-85 ГПК України, суд -
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Кременчуцький сталеливарний завод” м. Кременчук - задовольнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Азовзагальмаш” м. Маріуполь на користь Відкритого акціонерного товариства “Кременчуцький сталеливарний завод” м. Кременчук 4415,40грн., витрати за державним митом в сумі 102,00грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового-процесу в сумі 315,00грн.
В судовому засіданні оголошено повний текст рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя