83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
04.11.09 р. Справа № 10/191
Господарський суд Донецької області у складі:
головуючогосудді - Приходько І. В.;
при секретарі судового засідання - Ярош В. В.;
за участю представники сторін:
від позивача - Оберемко Ю. О. - довіреність;
від відповідача - не з'явився;
розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу
за позовом відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка,
до відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 м. Макіївка,
про стягнення 42 710,97грн., -
До господарського суду звернувся позивач, відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка, з позовом до відповідача, фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 м. Макіївка, про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 21 450,04грн., перевищення договірних величин у сумі 17 058,63грн., інфляційні в сумі 1951,95грн., 3% річних в сумі 250,35грн. та пені в сумі 2000,21грн. за договором про постачання електричної енергії №502360 від 02.03.2007р. ( далі - Договір ).
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на Договір та Додатки до нього; рахунки №2360 та №30/2360 за грудень 2008р., акт приймання-передачі за грудень 2008р., розрахунок заборгованості та штрафних санкцій, невиконання відповідачем своїх зобов'язань.
Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив не надав, поважних причин нез'явлення не сповістив, хоча був належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення №12209505.
Суд вважає надані позивачем документи достатніми для розгляду спору по суті та, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, позов розглянуто за наявними у справі матеріалами за відсутності відповідача.
Розглянув матеріали справи, додатково представлені документи, заслухав пояснення позивача, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Судом встановлено, що між сторонами був укладений договір про постачання електричної енергії №502360 від 02.03.2007р., згідно з яким постачальник (позивач) зобов'язався продавати електричну енергію, а споживач зобов'язався оплачувати електроенергію та здійснювати інші платежі згідно з умовами Договору.
Відповідно до п.9.5 Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 02.03.2008р. та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодної з сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.
Згідно умов Договору (п.п. 2.2.2, 2.3.4, 2.3.5), постачальник зобов'язався постачати споживачу електроенергію як різновид товару, а споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість активної та реактивної електричної енергії згідно з умовами додатків №3 „Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії”, № 5 „Порядок розрахунків” та №10 „Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії”.
Відповідно до п. 7 Додатку №5 до Договору, оплата отриманих споживачем рахунків, зокрема, за спожиту активну та реактивну електроенергію повинна виконуватись протягом 5-ти банківських днів.
Як убачається з наданих позивачем документів позивачем здійснювалось постачання підприємству відповідача електричної енергії згідно з умовами Договору, що підтверджується Актами приймання-передачі за грудень 2008р., що підписані сторонами.
Рахунок на оплату спожитої електроенергії №2360 за грудень 2008р. був вручений відповідачу для оплати 05.12.2008р., про що свідчить підпис уповноваженої особи на акті приймання передачі електричної енергії за грудень 2008р.
Приймаючи рішення, суд враховує наступне.
Як визначено положеннями 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.
Відповідно до п. 7 Додатку №5 до Договору, оплата отриманих споживачем рахунків, зокрема, за спожиту активну та реактивну електроенергію повинна виконуватись протягом 5-ти банківських днів.
Як убачається з матеріалів справи, відповідачем рахунок №2360 за грудень 2008р. сплачений не був.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язані встановлений строк (термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
У частині сьомій вказаної статті визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Таким чином, суд приходить до висновку, що внаслідок несвоєчасної оплати відповідачем електричної енергії, що була поставлена за Договором, з боку відповідача виник борг за грудень 2008р. за спожиту активну електроенергію в сумі 21 450,04грн., що підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення боргу за спожиту активну електроенергію в сумі 21 450,04грн. за Договором підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.
Суд прийшов до висновку про наявність основного боргу за спожиту активну електроенергію в сумі 21 450,04грн., який утворився за грудень 2008р.
Розглянув розрахунок інфляційних та 3% річних наданій позивачем, суд приходить до висновку про їх вірне нарахування та, з огляду на зазначене, позовні вимоги про стягнення інфляційних в сумі 1951,95грн. та 3% річних в сумі 250,35грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Що стосується позовних вимог про стягнення пені у сумі 2000,21грн. за прострочення платежів, суд приходить до висновку, що вони також підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Умовами Договору (п. 4.2.1) у разі прострочення платежів споживач сплачує пеню за кожен день прострочення, враховуючи день фактичної оплати.
Суд прийшов до висновку про наявність основного боргу за спожиту активну електроенергію в сумі 21 450,04грн., який утворився за період грудень 2008р.
Розглянув розрахунок пені наданій позивачем за період з 11.12.2008 р. по 01.05.2009 р. , суд приходить до висновку про вірне нарахування з застосування подвійної облікової ставки НБУ, але допущення помилки при розрахунку та, з огляду на зазначене, позовні вимоги в цієї частині підлягають задоволенню у розмірі 1 987,91 грн. В решті позовних вимог на суму 12.30 грн. суд відмовляє.
Щодо вимог про стягнення санкцій за перевищення договірних величин споживання в сумі 17 058,63грн. суд виходить з наступного.
Пунктом 5.1 Договору сторони встановили, що договірні величини споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 01 листопада поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток №7).
Згідно Додатку до Договору місячний обсяг договірної величини у грудні 2008р. встановлюється у розмірі 2822кВт/г.
Положеннями пункту 6.14 Правил користування електричною енергією, затверджених НКРЕУ № 28 від 31.07.1996 р., визначено, що перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або актами прийняття - передавання електричної енергії.
Як убачається з копії Акту прийому-передачі за грудень 2008р. споживачу (відповідач по справі) було відпущено у грудні 2008р. 32002кВт/г електричної енергії.
Пунктом 4.2.2 Договору сторони передбачили відповідальність за перевищення встановлених у Додатку №7 договірних величин споживання електричної енергії.
Статтею 26 Закону України „Про електроенергетику” передбачено, що споживач зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.
У випадку споживання електричної енергії понад договірну величину споживач за розрахунковий період сплачує енергопостачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Згідно п. 7 Додатку №5 до Договору, оплата отриманих споживачем рахунків повинна виконуватись протягом не більше 5-ти банківських днів.
Представник позивача надав до суду копію рахунку №30/2360 за грудень 2008р. з доказами вручення відповідачу - підпис уповноваженої особи відповідача 05.12.2008р. на акті приймання передачі електричної енергії за грудень 2008р.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у грудні 2008р. споживач перевищив граничний розмір споживання договірної величини електричної енергії за Договором на 29 180кВт/г.
Суд перевірив наданий представником позивача розрахунок суми позову.
З урахуванням положень статті 26 Закону, пункту 4.2.2 Договору, наданого розрахунку, а також відомостей позивача щодо частки погашення суми боргу, суд приходить до висновку, що вартість спожитої електроенергії понад договірну величину складає 17 058,63грн. Отже, позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у порядку передбаченому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі статей 11, 256, 258, 526, 625 Цивільного кодексу України, статей 193, 230 Господарського кодексу України, ст. 26 Закону України „Про електроенергетику”, керуючись статтями 22, 33, 43, 49, 82, 83, 84, 85, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Частково задовольнити позовні вимоги відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка до відповідача, фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 м. Макіївка, про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 21 450,04грн., перевищення договірних величин у сумі 17 058,63грн., інфляційні в сумі 1951,95грн., 3% річних в сумі 250,35грн. та пені в сумі 2000,21грн. за договором про постачання електричної енергії №502360 від 02.03.2007р.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі відокремленого підрозділу - Макіївський об'єднаний район електричних мереж (86102, Донецька область, м. Донецьк, вул. Патона, 1, ЄДРПОУ 35151993, р/р 260363011372 в філії ОПЕРВ філії ДОУ ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106) заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 21 450,04грн. та за перевищення договірних величин у сумі 17 058,63грн.
3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі відокремленого підрозділу - Макіївський об'єднаний район електричних мереж (86102, Донецька область, м. Донецьк, вул. Патона, 1, ЄДРПОУ 35151993, р/р 26000141018400 АКИБ „УкрСиббанк” м. Харків, МФО 351005) інфляційні в сумі 1951,95грн., 3% річних в сумі 250,35грн. та пеню в сумі 1 987,91 грн.
У позові щодо стягнення пені у розмірі 12,30 грн. суд відмовляє.
4. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі відокремленого підрозділу - Макіївський об'єднаний район електричних мереж (86102, Донецька область, м. Донецьк, вул. Патона, 1, ЄДРПОУ 35151993, р/р 26000141018400 АКИБ „УкрСиббанк” м. Харків, МФО 351005) витрати по сплаті державного мита в сумі 426,99 грн. та витрати по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,93 грн.
Видати наказ після вступу рішення у законну силу.
Суддя
Надруковано 3 прим.:
1 прим. - позивачу;
1 прим. - відповідачу;
1 прим. - у справу.