Рішення від 29.10.2009 по справі 4280-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

29.10.2009Справа №2-15/4280-2009

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400)

До відповідача Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Білогірська» (97600, АР Крим, м. Білогірськ, вул. Мірошниченка, 11-А ідентифікаційний код 03332518)

Про стягнення 59 799,04 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко

представники:

Від позивача - Мартинюк Ю.А., довіреність № 344-Д від 01.07.2009р. у справі.

Від відповідача - Анісова А.М., довіреність № 88 від 20.09.2007р. у справі.

Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство «Крименерго» звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Білогірська» 59 799,04 грн. заборгованості, у тому числі 44 294, 68 грн. - за активну електричну енергію, 8056, 49 грн. - за реактивну електричну енергію, 6 341, 11 грн. - індексу інфляції, 1 106, 76 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленої електроенергії , в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість за спожиту електричну енергію, що і стало приводом для звернення Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку та нарахування штрафних санкцій.

12.10.2009р. до канцелярії Господарського суду АР Крим від позивача надійшла заява в порядку ст.. 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 15 505, 04 грн., у тому числі: 0, 68 грн. - за активну електричну енергію, 8 056, 49 грн. - за реактивну електроенергію, 1 106, 76грн. - 3% річних, 6 341, 11 грн. - індексу інфляції.

Вказана заява прийнята судом до розгляду.

У судовому засіданні представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якій визнає заборгованість в розмірі 8 056, 49 грн., в іншій частині проти позовних вимог заперечує.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

28.06.2004р. між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» в (Постачальник) та Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Білогірська» (Споживач) був укладений договір № 12 на постачання електричної енергії (а.с.9-12).

Згідно пункту 1.1 Договору Постачальник постачає електричну енергією Споживачу, а Споживач сплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі ( 5-ти кратний розмір тарифу за перевищення договірної величини електроспоживання, пеню, по графіку погашення заборгованості, по актам порушення ПКЕЕ) відповідно умовам цього договору та додатків до нього, які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 2 Договору під час виконання умов цього договору, а також рішення всіх питань, які не оговорені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися діючим законодавством України, зокрема, Законом України «Про електроенергетику», ПКЕЕ.

Споживач зобов'язується сплачувати Постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування, відповідно умовам додатків № 4.1, або № 4.2 «Порядок розрахунків» (п. 2.2.3 Договору).

Згідно додатку № 4.2 до договору про постачання електричної енергії № 12 від 28.06.2004 р., розрахунки за споживчу електроенергію здійснюється трьома платежами: 1 числа кожного місяця 30% від заявленого об'єму споживання, 10 числа кожного місяця 60% від заявленого об'єму споживання, та остаточний розрахунок в дату оплати, встановлено дійсною угодою.

Розрахункова дата (день коли Споживач надає «Акт про об'єми переданої споживачу електроенергію, а Постачальник надає рахунок) встановлюється 15 числа кожного місяця, а відповідно розрахунковим вважається період з 15 числа місяця до того же числа наступного місяця. Показники розрахунковий засобів обліку у відповідності з переліком об'єктів та крапок комерційного обліку фіксуються 15 числа кожного місяця та оформлюються «Актом про об'єми переданої споживачу електричної енергії» в 2-х екземплярах, по одному для кожної сторони ( п. 2 Додатку № 4.2 до Договору).

Дати оплати встановлюється до 20 числа кожного місяця (п. 5 додатку № 4.2 до Договору).

На виконання умов договору Постачальником надавалися послуги з постачання електроенергії, про що свідчить додані до матеріалів справи рахунки за споживчу активну електричну енергією у період з 15.04.2008р. по 15.10.2008р., отримані представником відповідача, про що свідчить відповідний запис на зазначених рахунках (а.с.21-24).

Проте, відповідач не виконав свої обов'язки за договором щодо повної та своєчасної оплати спожитої електроенергії, в результаті чого за ним склалася заборгованість за надані послуги у розмірі 44 294, 68 грн. - за активну електричну енергію, 8056, 49 грн. - за реактивну електричну енергію, що і послужило підставою для звернення Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» із позовом до суду про стягнення вказаної заборгованості в примусовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

12.10.2009р. до канцелярії господарського суду надійшла від позивача надійшла заява, в якій він просить суд, зокрема, стягнути з відповідача 0, 68 грн. - за активну електричну енергію, 8056, 49 грн. - за реактивну електричну енергію. До заяви додані докази оплати відповідачем 44 294, 00 грн. Крім того у судовому засіданні представник відповідача у відзиві на позов повідомив суд, що заборгованість в розмірі 0, 68 грн. - за активну електричну енергію також погашена ним з платіжним дорученням № 702 від 02.10.2009р. Представник позивача погодився з вказаним фактом у судовому засідання.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість в розмірі 44 294, 68 грн., погашена відповідачем з28.09.2009р. по 02.10.2009р., тобто після звернення позивача із позовом до суду про стягнення вказаної заборгованості в примусовому порядку. (05.09.2009 р. згідно зі штампом поштового відділення на конверті.)

Пунктом 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, провадження у дійсній справі підлягає припиненню в частині стягнення 44 294, 68 грн. у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки відповідачем сума заборгованості погашена у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних витрат у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань у розмірі 6 341,11 грн. та 3% річних у розмірі 1 106, 76 грн.

Проте суду не надано детального обґрунтованого розрахунку індексу інфляції та 3% річних з зазначенням періоду утворення заборгованості.

Суд не має можливості перевірити правильність нарахування індексу інфляції та 3% річних, оскільки рахунки були виставлені відповідачеві не на суму за отримані послуги за звітний період, а на суму, що включає також залишкову заборгованість за попередні місяці.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 10.08.2009р. з позивача витребуваний детальний обґрунтований розрахунок стягуваної суми.

Проте у судове засідання 10.09.2009р. представник позивача не з'явився, документів, витребуваних судом, не надав.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 10.09.2009р. на позивача повторно був покладений обов'язок надати детальний обґрунтований розрахунок стягуваної суми, проте вказаний обов'язок знов був проігнорований позивачем.

Враховуючи те, що позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували поважність причин невиконання вимог суду, суд дійшов наступного висновку.

Так, ненадання витребуваних судом документів, які необхідні для вирішення спору, перешкоджає повному та всебічному розгляду справи, оскільки суд позбавлений можливості з'ясувати обставини справи.

Пункт 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, передбачає залишення позову без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 7 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 р. № 02-5/612 “Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального Кодексу України” при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду слід мати на увазі, що застосування пункту 5 цієї статті можливо лише за наявності таких умов: - додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі; - витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору; позивач не подав витребувані документи чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Позивачем вказані вимоги закону та суду були проігноровані.

Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Так позивачем не надано суду доказів поважності причин невиконання вимог суду щодо надання витребуваних судом документів необхідних для вирішення спору, отже суд вважає за необхідне залишити позов Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» в частині стягнення 6 341, 11 грн. - індексу інфляції, 1 106, 76 грн. - 3% річних без розгляду.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку. (частина 4 статті 81 Господарського процесуального кодексу України).

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення в порядку статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 02.11.2009 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, пункту 1-1 частини1 статті 80, пункту 5 статті 81, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Білогірська» (97600, АР Крим, м. Білогірськ, вул. Мірошниченка, 11-А ідентифікаційний код 03332518) на користь Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400) 8 056, 49 грн. заборгованості, 523, 51 грн. державного мита та 275, 77 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 44 294, 68 грн. провадження у справі припинити.

4. В іншій частині позов залишити без розгляду.

5. Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.

Попередній документ
6531232
Наступний документ
6531234
Інформація про рішення:
№ рішення: 6531233
№ справи: 4280-2009
Дата рішення: 29.10.2009
Дата публікації: 16.11.2009
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Автономної Республіки Крим
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; За спожиті енергоносії