Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 215
Іменем України
27.10.2009Справа №2-19/5128-2009
За позовом - ТОВ «ВК Сатера», м.Севастополь АР Крим
До відповідача - Фізичної особи-підприємця Дубошина Сергія Миколайовича, с.Виноградове Сакський район АР Крим
Про стягнення 16243,26 грн.
Суддя Мокрушин В.І.
Від позивача - Мірошниченко В.Є., представник, довіреність б/н від 22.05.2008 р.
Від відповідача - не з'явився
Суть спору:
Позивач звернувся до господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з відповідача - фізичної особи-підприємця Дубошина Сергія Миколайовича заборгованості у розмірі 10898,12 грн.; 10% річних у розмірі 512 грн.; індекс інфляції у розмірі 271,00 грн.; пені у розмірі 1172,54 грн.; штраф у розмірі 3389,45 грн. Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач не розрахувався за поставлену продукцію за договором № Е-13/09 від 11.03.2009 р.
Відповідач відзив на позов не надав, правом на участь у судовому засіданні не скористувався, повідомився належним чином - замовленою кореспонденцією на юридичну адресу.
Відповідно до ст.9, 10 Конституції України, ст.9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 року № 802), ст.3 Декларації прав національностей України (від 01.11.1991 року № 1771), ст.10 Закону України «Про судоустрій» (від 07.02.2002 року № 3018), ст.18 Закону України «Про мови» (від 28.10.1989 року № 8312), ст.10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23.12.1998 року № 350) та клопотанням представника позивача він давав пояснення на російський мові.
Клопотань про здійснення фіксації судового процесу технічними засобами у порядку ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями) представником позивача не заявлялося.
Справа розглядалась відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями) за наявними матеріалами
Розглянув матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
11 березня 2009 р. між ТОВ «ВК Сатера» (код ЄДРПОУ 35150476) та фізичною особою-підприємцем Дубошиним Сергієм Миколайовичем (реєстраційний номер ЄДР 20010386573) укладений договір № Е-13/09, відповідно до п.1.1 якого продавець - ТОВ «ВК Сатера» зобов'язався передати у власність покупця - Дубошина С.М., а покупець в порядку та на умовах визначених даним договором, зобов'язався прийняти від продавця та оплатити відповідно до рахунку або видаткової накладної наступний товар: алкогольні та безалкогольні напої, продукти харчування (а.с.15).
Позивач поставив алкогольні напої на загальну суму 11298,12 грн., що підтверджує видаткова накладна № Е-00004029 від 11.03.2009 р. (а.с.16).
Відповідно до п.3.1 вказаного договору відповідач зобов'язаний повністю оплатити поставлені товари шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача або внесенням в касу позивача протягом семи календарних днів з дати прийняття товару.
Відповідно до п.4.2 вказаного договору у випадку несплати поставки повністю у строк (п.3.1 договору), зазначений у даному договорі, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до п.4.3 вказаного договору у випадку несплати поставки відповідач повинен сплатити позивачу штраф у розмірі 30% від суми насплаченого товару.
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 10898,12 грн. у зв'язку із частковою оплатою відповідачем заборгованості на суму 400,00 грн.
Відповідно до п.7.2 вказаного договору строк дії договорусторонами встановлений до 31 грудня 2009 р., але до повного виконання сторонами зобов'язань по договору і взаєморозрахунків між сторонами.
Згідно із ст.33 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст.526, 527 Цивільного кодексу України (від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Згідно із ст.173 Господарського кодексу України (у редакції від 16.01.2003 року) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із ст.174 Господарського кодексу України (№ 436 у редакції від 16.01.2003 із змінами та доповненнями) господарське зобов'язання може виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законодавстом.
Згідно із ст.193 Господарського кодексу України (у редакції від 16.01.2003 року) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідач ненадав доказів виконання прийнятих на себе зобовґязань у звґязку з чим суд задовольняє позовні вимоги у частині стягнення суми основного боргу.
Згідно із ст.625 Цивільного кодексу України (від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями) боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно п.4.5 вказаного договору сторони передбачили зміну розміру процентної ставки та встановили її у розмірі 10%.
На підставі викладеного суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача суми індексу інфляції у розмірі 271,00 грн. та 10% річних у розмірі 512,00 грн.
Відповідно п.4.3 вказаного договору у разі порушення виконання зобов'язання, передбаченого п. 3.1. договору, покупець додатково виплачує продавцеві штраф у розмірі 30% від суми поставленого, але не сплаченого товару, що складає 3389,45 грн.
Сума пені розрахована позивачем відповідно до положень ст.258 Цивільного кодексу України (у редакції від 16.01.2003 р.), п.6 ст.232 Господарський кодекс України (у редакції від 16.01.2003 р.), ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовґязень» (від 22.11.1996 року № 543 із змінами та доповненнями) та підлягає стягненню у розмірі 1172,54 грн.
Судові витрати господарський суд покладає на відповідача відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII).
У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст.33, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодекса України суд, -
· Позов задовольнити.
· Стягнути з фізичної особи-підприємця Дубошина Сергія Миколайовича (96530, АР Крим, Сакський район, с.Виноградове, вул.Молодіжна, 54, ІНН 3008612518, відомостей про р/р не має, реєстраційний номер ЄДР 20010386573) на користь ТОВ «ВК Сатера» (99046, АР Крим, м.Севастополь, пр.Перемоги, 45а, р/р 2600313918 в КРД ВАТ «Райффайзен банк Аваль» м.Сімферополь, МФО 324021, ЄДРПОУ 35150476) 10898,12 грн. заборгованості; 10% річних у розмірі 512,00 грн.; індекс інфляції у розмірі 271,00 грн.; пеню у розмірі 1172,54 грн.; штраф у розмірі 3389,45 грн.; 162,44 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
· Видати наказ після набрання чинності рішенням суду.
Рішення оформлено
відповідно до ст.84, 85 ГПК України
02.11.2009 р.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Мокрушин В.І.