Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 122
Іменем України
26.10.2009Справа №2-31/4188-2009
За позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Парфюмерно - косметичне виробництво «Золотоноша» (19700, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Заводська, 4а; ЗКПО 31597722)
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Альянс - Україна» (95010, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Ковильна, 74 кв. 2; ЗКПО 34459206)
про стягнення 38097, 77 грн.
Суддя А.В.Привалова
Від позивача - Ігнат О.П., дов. у справі
Від відповідача - не з'явився
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Парфюмерно - косметичне виробництво «Золотоноша» звернулось до господарського суду АРК з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Альянс - Україна» про стягнення заборгованості по сплаті за парфумерну продукцію з урахуванням індексу інфляції в сумі 36132,33 грн., 3% річних в сумі 1965,44 грн., а також просить стягнути судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по сплаті за поставлену продукцію за дилерської угодою №2 від 20.03.2007 р., внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість на загальну суму 38097,77 грн.
Представник позивача у судовому засіданні позовну заяву підтримав, просить позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач явку свого представника у судові засідання не забезпечив, відзиву на позов суду не надав, про причини неявки суд не повідомив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, рекомендованою кореспонденцією за юридичною адресою, що зазначена у позові, яка є адресою державної реєстрації цієї юридичної особи.
Відповідно до роз'яснень Вищого господарського суду України від 18.09.97р. №02-5/289 (із змінами та доповненнями в редакції від 29.12.2008р.) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Отже, відповідач вважається повідомленим про час і місце судового розгляду справи.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Відповідач наданим йому правом на участь у судовому розгляді справи та надання доказів не скористався.
Враховуючи, що явка у судове засідання це право сторони, а не обов'язок, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору.
Розгляд справи відкладався відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого ст.69 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд,
20.03.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Парфумерно-косметичне виробництво «Золотоноша» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Альянс-Україна» (Дилер) укладена дилерська угода №2, згідно якої при забезпеченні місячних обсягів вибірки продукції зі складу Постачальника, погоджених сторонами, протягом 3 місяців з моменту укладення договору, Постачальник надає Дилеру виключне право на реалізацію своєї продукції на території регіону: Автономної Республіки Крим, на умовах щомісячно погодженої сторонами специфікації, що є невід'ємною частиною договору. Специфікація обов'язково підписується повноваженими представниками Постачальника та Дилера та скріплюється печатками сторін. Погодження специфікації на поставку продукції на наступний місяць здійснюється сторонами на підставі заявки Дилера не пізніше 20 календарних днів до дня поставки.
Згідно п.1.4 дилерської угоди, поставка товарів здійснюється на умовах DDP (Delivered Duty Paid) … назва місця, що передбачені Інкотермс «офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати» (2000 р.), місце поставки - склад Дилера. Датою передачі товару та переходу права власності на товар від Постачальника до Дилера вважається дата підписання повноважними представниками сторін накладних, які є згідно даного договору документами прийому-передачі товару.
Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Матеріалами справи, а саме - видатковими накладними №30-06-0006 від 07.06.2007 р., №30-07-0031 від 16.07.2007 р., довіреностями на отримання матеріальних цінностей ЯНЮ №333701 від 07.06.2007 р. ЯНЮ №333766 від 16.07.2007 р. (а.с.13-17), підтверджується факт поставки продукції та отримання її відповідачем на загальну суму 35884,83 грн.
Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно п.1.12 дилерської угоди, оплата за кожну поставлену партію товару здійснюється по факту реалізації. На протязі кожних 7 календарних днів проводиться інвентаризація залишків і розрахунок за фактично проданий товар. Вказаний порядок розрахунків діє до моменту повного погашення боргу, не пізніше 30 календарних днів з моменту поставки товару, у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, вказаний у договорі. За домовленістю сторін можуть застосовуватися й інші форми розрахунків, передбачені чинним законодавством України.
Проте, відповідач частково оплатив позивачу поставлений товар в сумі 5000,00грн.(а.с.60).
Згідно наявної в матеріалах справи видаткової накладної (повернення) №БАУ00087 від 12.09.2007р. ТОВ «Бізнес Альянс-Україна» повернуто ТОВ «Парфумерно-косметичне виробництво «Золотоноша» товару на суму 5904,72 грн.
Отже, сума простроченої заборгованості відповідача за отриманий товар згідно вказаній дилерській угоді, укладеної між сторонами по справі, становить 24980,11 грн. (35884,83грн. - 5000,00грн. - 5904,72грн. = 24980,11грн.).
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи, що відповідач зобов'язання щодо сплати у повному обсязі вартості товару, який він отримав відповідно до вказаних видаткових накладних за дилерською угодою №2 від 20.03.2007 р., у встановлений договором строк не виконав, то він є таким, що прострочив.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 25074,48 грн. підлягають задоволенню частково в сумі 24980,11 грн., так як дана сума підтверджується документально. В частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 94,37грн. суд у задоволенні відмовляє, оскільки позивачем не надані суду документально обґрунтовані докази наявності у відповідача боргу у цьому розмірі.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).
Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання по сплаті за поставлений товар, то у відповідача в силу наведених приписів закону виникає обов'язок сплатити 3% річних від простроченої суми та встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Згідно наданого розрахунку позовних вимог, позивачем на суму основного боргу нараховано 3% річних в сумі 1965,44 грн. та 11057,85 грн. індексу інфляції (а.с.18-19).
Проте, оскільки сума основного боргу, що заявлена у позові в сумі 25074,48 грн. у повному обсязі не підтверджується матеріалами справи, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення 3% річних виходячи із простроченої суми боргу в розмірі 24980,11грн., яка підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача.
Отже позовні вимоги в частині стягнення 3% річних від простроченої суми боргу підлягають задоволенню в сумі 1363,29грн. і не підлягають задоволенню в сумі 602,15грн.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат, то суд вбачає, що позивач невірно розрахував суму інфляційних втрат, оскільки за основу брав суму боргу, яка не підтверджена документально в заявленому розмірі, та використав індекс інфляції за період вересень 2007р - травень 2009р. в розмірі 144,1%, який не відповідає індексам інфляції за відповідний період, про що свідчить довідка головного управління статистики у Черкаській області (а.с.35).
Суд встановив, що сума боргу 24980,11грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення за період вересень 2007р - травень 2009р. складає 36620,75грн., отже сума інфляційних втрат складає 11640,64грн. (36620,75грн.- 24980,11грн.). Але оскільки позивачем заявлена до стягнення менша сума інфляційних втрат у розмірі 11057,85грн., суд задовольняє позовні вимоги в цій частині у заявленій сумі.
Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що відповідач свої зобов'язання за дилерською угодою №2 від 20.03.2007 р. своєчасно та в повному обсязі не виконав, до дня розгляду справи суму боргу не сплатив і має борг перед позивачем за сплату товару у сумі 24980,11грн. основного боргу, 1363,29 грн. 3% річних, 11057,85 грн. інфляційних втрат.
Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та зперечень.
Проте відповідачем таких обставин суду не наведено.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані частково в сумі 37401,25грн. і в цієї частині підлягають задоволенню. В решті позовних вимог у задоволенні позову слід відмовити.
Судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в порядку ст.49 ГПК України.
При подачі позову позивачем надмірно сплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 315,00грн., оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.07.2009р. №693, що діяла на момент подання до суду позову, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу складав 118,00 грн., отже стягненню з відповідача підлягає сума витрат пропорційно від суми 118,00грн.
Вступна та резолютивна частина рішення оголошена в судовому засіданні 26.10.2009р. Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення оформлено та підписано 30.10.2009р.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43,44,49,75,82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Альянс - Україна» (95010, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Ковильна, 74 кв. 2; р/р 26002048267200 в АКІБ «Укрсіббанк» м.Харків, МФО 351005, ОКПО 34459206) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Парфюмерно - косметичне виробництво «Золотоноша» (19700, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Заводська, 4а; р/р 260032023 в ЧОД «Райффайзен Банк Аваль» МФО 354411, ОКПО 31597722) 24980,11грн. основного боргу, 1363,29 грн. 3% річних, 11057,85грн. інфляційних втрат, 374,01грн. державного мита та 115,84грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Копію рішення направити на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Привалова А.В.