Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313
Іменем України
28.10.2009Справа №2-24/4381-2009
За позовом Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" (65005, м. Харків, пр-т Московський, буд. 60, адреса для листування: пр-т Перемоги, буд. 4, м. Сімферополь, АРК, 95034, ідентифікаційний код 09807750)
До відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримстройторг" ( 95051, АР Крим, м. Сімферополь, пров. Елеваторний, буд. 10 А, ідентифікаційний код 24878233
про стягнення 1 987 596,20 грн.
Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова
представники:
Від позивача - Волошин О.В. - представник, довіреність № б/н від 24.12.2008р., паспорт АР 0977630 від 24.02.1998р.
Від відповідача - Іззетова Ф.Р. - представник, довіреність № 7 від 24.03.2009р., паспорт ЕЕ 792568 від 26.12.2002р.
Обставини справи: Акціонерний комерційний інноваційний банк "УкрСиббанк" звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримстройторг" про стягнення з відповідача на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" суми заборгованості у розмірі 1 987 596,20 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .
Позовні вимоги мотивовані тим, що у порушення умов кредитного договору № 11349066000 від 20 травня 2008 року, відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю "Кримстройторг" був наданий кредит в формі поновлюваної кредитної лінії в національній валюті України в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 1 091 250 (один мільйон дев'яносто одна тисяча двісті п'ятдесят) грн., що в еквіваленті по курсу НБУ на дату підписання договору дорівнює 225 000,00 (двісті двадцять п'ять тисяч) доларів США, відповідач не виконував належним чином взяті на себе зобов'язання щодо повернення наданого кредиту та сплати відсотків за користування кредитом. Позивач крім того, зазначає, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором банком прийнято у заставу майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримстройторг" за Договорами застави : № 11349066000-ТЗ від 20 травня 2008 року, № 11349066000/1-ТЗ від 20 травня 2008 року, № 11349066000/2-ТЗ від 20 травня 2008 року, № 11349066000/1-ТЗ від 20 травня 2008 року.
Позивач зазначає, що 08.04.2009р. на адресу відповідача направлена вимога про дострокове повернення кредиту, проте вимоги Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" виконані не були.
Таким чином, як зазначає позивач, через невиконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем за кредитним договором загальний розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримстройторг" перед Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" станом на 31.07.2009 р. становить 1 987 596,20 грн., у тому числі: 1 732 050 грн. - заборгованість за основним та простроченим кредитом, 164 977,92 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 90 568,28 грн., - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом. Існування вказаної заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримстройторг" і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.
У відзиві на позов відповідач проти позовних вимог в частині стягнення з нього суми заборгованості по кредиту, по процентам та пені за прострочення сплати кредиту не заперечує. Проте відповідач заперечує проти нарахування пені за прострочення сплати процентів, так як вважає, що зазначена пеня нарахована на загальний період з 12.08.2008 р. по 31.07.2009 р., що є порушенням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, оскільки умовами договору сторони не передбачили продовження 6 - ти місячного строку для нарахування пені. Також відповідачем у судовому засіданні був наданий підписаний ним акт звірки взаєморозрахунків між сторонами, з якого вбачається, що відповідач визнає наявну за ним заборгованість зі сплати кредиту та процентів за його користування.
Розгляд справи відкладався згідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, строк розгляду справи був продовжений в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
20.05.2008 р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк (Банк) і ТОВ "Кримстройторг" (Позичальник) був укладений кредитний договір № 11349066000 (а.с. 17-26).
Згідно з пунктом 1.1 договору Банк зобов'язується надавати Позичальнику, а Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит у формі поновленої кредитної лінії в національній валюті України в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 225000,00 доларів США у порядку і на умовах, визначених цим Договором.
Надання кредиту здійснюється у наступній період з 20.05.2008 р. (п. 1.2.1 Договору).
Відповідно до п. 1.2.2 договору Позичальник у будь - якому випадку зобов'язується повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту (додаток № 1 до договору), якщо тільки не застосовується інші терміни повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди Сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього Договору на підставі будь - якого з п.п. 2.3,5.3,5.5,5.6, 5.9,5.10,5.11,7.4 Договору.
Додатком № 1 до договору сторони погодили графік погашення кредиту, з якого вбачається що остання дата повернення кредиту 19.05.2009 р. (а.с.27).
За використання кредитних коштів за цим Договором встановлюється процентна ставка у розмірі 13,5 % річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов цього Договору (п. 1.3.1 Договору).
Крім того, п. 1.3.2 Сторони передбачили, що за користування кредитними коштами понад встановленого Договором строку процента ставка встановлюється у розмірі 27,0 % річних. Такої розмір процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу Позичальника за Договором.
Відповідно до п. 1.3.4 Договору Сторони погодили, що нарахування процентів за цим Договором здійснюється щомісячно, в останній робочий день поточного місяця, методом «факт/360» відповідно до вимог нормативно - правових актів НБУ та чинного законодавства України. Період нарахування процентів згідно умов цього Договору починається з дня фактичного надання кредитних коштів, якщо умовами п.п. 1.3.2, 1.3.3, 9.2 Договору не передбачено іншу дату початку нарахування процентів, а в наступному - з першого календарного дня поточного місяця, і з закінчується останнім календарним днем поточного місяця.
Згідно з п. 1.3.5 Позичальник зобов'язується сплачувати проценти за Договором у строк - протягом перших 10 календарних днів кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти за користування кредитом.
Строк дії даного договору встановлений п. 9.5 та складає з дати його укладення до повного погашення суми кредиту, плати за кредит та пені, у разі її нарахування.
Матеріали справи свідчать, що Банк на виконання своїх обов'язків за договором надав відповідачу грошові кошти у розмірі 225000,00 доларів США, про що свідчить меморіальний валютний ордер від 20.05.2008 р. (а.с. 90).
Проте відповідач у порушення умов договору своєчасно не сплачував проценти за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим Банк заявою від 08.04.2009 р. звернувся до відповідача із вимогою про дострокове розірвання договору та повернення отриманих кредитних коштів та заборгованість по процентам у повному обсязі.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач вимоги Банку не виконав, після спливу строку, на який надавався кредит, кредитні кошти та проценти за користування ними не сплатив, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість по кредиту у розмірі 225000,00 доларів США, що еквівалентно 1732050,00 грн. та по процентам у розмірі 21431,27 доларів США, що еквівалентно 164977,92 грн., та стало підставою для звернення Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості у примусовому порядку.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 339 Господарського кодексу України до основних банківських операцій відносяться також кредитні операції, які полягають в розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб і громадян. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі (стаття 345 Господарського кодексу України).
У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України)
Також, відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 533 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Оскільки умовами договору сторони передбачили повернення кредиту у гривні, Банк перерахував суму заборгованості за кредитом та процентам у гривні відповідно до офіційного курсу долара США до гривні України станом на 31.07.2009 р., де курс складав 769,80 грн. за 100,00 доларів США.
Судом встановлено, що відповідач всупереч умовам Договору та вимогам чинного законодавства зобов'язання за договором по поверненню отриманого кредиту та процентів за користування ним не виконав належним чином у повному обсязі та своєчасно, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість по тілу кредиту у розмірі 1732050,00 грн. та 164977,92 грн. по процентам, яка встановлена судом, належним чином підтверджена, а тому вона підлягає стягненню з відповідача.
Слід зазначити, що у відзиві на позов та у судовому засіданні відповідач не заперечував проти суми заборгованості за кредитом та по процентам.
Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Судом встановлено, вказані дії відповідача не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, через що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту у розмірі 1732050,00 грн. та 164977,92 грн. по процентам, підлягають задоволенню.
Крім того, позивач на підставі п. 7.1 договору просить суд стягнути з відповідача 79770,53 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та 10797,75 грн. пені за несвоєчасно сплачені проценти за користування кредитом.
Так, п. 7.1 Договору передбачає, що за порушення Позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених Договором, банк має право вимагати від Позичальника, а Позичальник при цьому зобов'язаний сплатити Банку додатково до плати за кредит пеню з розрахунку 144 % річних від суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та /або комісій), розрахованої за кожний день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, за методом «факт/360» (метод «факт/360» передбачає, що для розрахунку використовуються фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), але в будь - якому випадку такий розмір пені не може перевішувати розмір, встановлений чинним законодавством України.
Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.
Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 231 названого Кодексу законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Приписами пункту 6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.
Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань регулюються Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” N 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року.
Статями 1, 3 цього Закону встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Розглянувши розрахунок пені, нарахованої за прострочення сплати кредиту у розмірі 225000,00 доларів США за період з 20.05.2009 р. по 31.07.2009 р., суд визнає його таким, що відповідає дійсним обставинам справи, а сума пені у розмірі 79770,53 грн., що еквівалентно 10362,50 дол. США задоволенню (а.с.50).
Як зазначалось, позивачем також була нарахована пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом у розмірі 10797,75 грн.
У відзиві на позов та у судовому засіданні відповідач заперечує проти нарахування зазначеної суми пені, оскільки вважає, що зазначена пеня нарахована на загальний період з 12.08.2008 р. по 31.07.2009 р., що є порушенням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, оскільки умовами договору сторони не передбачили продовження 6 - ти місячного строку для нарахування пені.
Розглянувши розрахунок пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом, судом встановлено, що пеня нараховувалась окремо на кожну суму прострочених процентів і період нарахування не перевішує строку, встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.
Наприклад, пеня нараховувалась на суму процентів у розмірі 5062,50 грн., нарахований за червень 2009 р. по ставці 27 % річних, та період нарахування пені становить з 11.07.2009 р. по 31.07.2009 р.
Таким чином розрахунок пені за прострочення сплати процентів виконаний із урахуванням умов договору кредиту та відповідає дійсним обставинам справи, враховуючи встановлення судом факту прострочення з боку відповідача щодо сплати проценті за користування кредитом, сума пені у розмірі 10797,75 грн. підлягає задоволенню та стягненню з відповідача.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, як вбачається із платіжних доручень № 0003947325 від 06.08.2009 р., № 0004387483 від 28.09.2009 р. позивачем була сплачена сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у загальному розмірі 236,00 грн.
Постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2009 р. N 825 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. N 1258 » внесені зміни до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. N 1258 "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів". Відповідно до зазначеної постанови, з 13.08.2009 р. розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом господарських справ визначений за ставкою 236,00 грн.
Враховуючи, що позивач звернувся з позовом до суду 12.08.2009 р. (про що свідчить поштовий штамп на конверті, доданий до позову), сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. зайве сплачена позивачем платіжним дорученням № 0004387483 від 28.09.2009 р. підлягає поверненню з Державного бюджету м. Сімферополя на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк".
У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний згідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 02.11.2009 р.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримстройторг" ( 95051, АР Крим, м. Сімферополь, пров. Елеваторний, буд. 10 А, ідентифікаційний код 24878233) на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" (65005, м. Харків, пр-т Московський, буд. 60, адреса для листування: пр-т Перемоги, буд. 4, м. Сімферополь, АРК, 95034, ідентифікаційний код 09807750; к/р 32009100100 в Управлінні НБУ в Харківській області, МФО 351005) 1732050,00 грн. заборгованості по кредиту, 164977,92 грн. заборгованості по процентам, 90568,28 грн. пені, 19875,96 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Повернути з Державного бюджету м. Сімферополя (Одержувач - 22050000 Державний бюджет м. Сімферополя, р/р 31218259700002 у УДК в м. Сімферополь ГУ ДКУ в АР Крим, ЗКПО 34740405, МФО 824026) на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" (65005, м. Харків, пр-т Московський, буд. 60, адреса для листування: пр-т Перемоги, буд. 4, м. Сімферополь, АРК, 95034, ідентифікаційний код 09807750) 118,00 грн. зайве сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у Господарському суду АР Крим платіжним дорученням № 0004387483 від 28.09.2009 р.
Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Колосова Г.Г.