Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 203
Іменем України
03.11.2009Справа №2-29/4595-2009
За позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Артекс - Агро НК» (96123, Джанкойський район, с. Єрмакове, вул. Гагаріна, 3, код ЄДРПО України 35662124).
До відповідача - Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95620, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, код ЄДРПО України 00131400).
Про спонукання до укладення договору.
Суддя О.І. Башилашвілі
Від позивача - Парфененко С. Ю., довіреність №57 від 21.09.2009р., представник; Ментешинов А. О., довіреність №59 від 01.10.2009р., представник.
Від відповідача - Карасьов К. М., довіреність №346-Д від 01.07.2009р., заступник начальника юрид. відділу.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Артекс - Агро НК» звернулося до господарського суду АР Крим із позовною заявою до відповідача - Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» про спонукання укласти договір на постачання електричної енергії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач без достатніх правових підстав відмовляється укладати договір на постачання електроенергії.
Відповідач проти позову заперечує, посилається на наступне: позивач не є власником або користувачем об'єктів нерухомості, власник названих об'єктів (Бондарчук А. М.) до ВАТ "Крименерго" с заявою про укладення договору не звертався, належним чином позивача щодо цього не уповноважив; на зазначені об'єкти вже здійснюється постачання електричної енергії згідно до умов договору № 6/066 від 28.07.2005р., який не розірваний, не змінений та є чинним; при зверненні до ВАТ "Крименерго" з заявою про укладення договору позивач не дотримався вимог Правил користування електричною енергією.
15.10.2009р. до суду надійшла заява громадянина Бондарчук А. М. у якій останній просить залучити його до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
Заява мотивована тим, що на підставі рішення виконкому Єрмаковської сільської ради від 19.02.2009р., Бондарчук А. М. були видані свідоцтва про право власності на нерухоме майно, а саме: автогараж - с. Єрмаково, вул. Будівельна, 5, Автозаправка - с. Єрмаково, вул. Будівельна, 5а, Електростанція - с. Єрмаково, вул. Будівельна, 6, Зерноток - с. Єрмаково, вул. Будівельна, 10, Плотня - с. Єрмаково, вул. Будівельна, 11, Пекарня - с. Єрмаково, вул. Ялтинська, 9, Винзавод - с. Столбове, вул. Московська, 16, Магазин - с. Столбове, Шкільна, 9, Стоянка 12 комбайнів - с. Придорожне, вул. Кримська, 90, Кошара - с. Придорожне, вул. Кримська, 91, Рундук - с. Придорожне, вул. Кримська, 47. 01.10.2009 р. був укладений договір, яким вище вказане майно було передано в тимчасове користування ТОВ «Артекс-Агро НК».
Суд залишив заяву Бондарчук А. М. без задоволення, з огляду на відсутність підстав для залучення третьої особи, передбачених ст. 27 ГПК України, а саме, у зв'язку з відсутністю обставин які б свідчили, що рішення у цій справі може вплинути на права та обов'язки громадянина Бондарчук А. М.
03.11.2009р. позивач подав суду заяву про збільшення позовних вимог в якій просить суд визнати недійсним договір постачання електроенергії між СТОВ «ім. Ю.О. Гагаріна» та ВАТ «Крименерго» від 28.07.2005р. № 6/066 в частині постачання електроенергії на об'єкти нерухомості, які належать на праві власності громадянину України Бандарчуку А.М. та речові права на які належать ТОВ «Артекс-Агро НК».
Враховуючи те, що в обґрунтування вимоги про спонукання укласти договір та вимоги про визнання недійсним договору, позивач поклав різні правові підстави, суд дійшов висновку про неможливість сумісного розгляду вказаних вимога в рамках цієї справи, у зв'язку з чим, суд не прийняв до розгляду вказану заяву позивача.
Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд -
встановив:
20 березня 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Артекс - Агро НК" уклало з громадянином України Бондарчуком Андрієм Михайловичем договір, згідно п. 1.1 якого, Бондарчук А.М. передав у тимчасове користування ТОВ «Артекс - Агро НК», дванадцять об'єктів нерухомості, які належать йому на підставі свідоцтв про право власності, виданих виконкомом Єрмаковської сільської ради, та зареєстрованих у Кримському республіканському підприємстві «Бюро реєстрації і технічної інвентаризації м. Джанкоя» 19.03.2009р.
Згідно п.2.2.2. договору від 20.03.2009р., ТОВ «Артекс - Агро НК» зобов'язана укласти угоди на поставку електричної енергії, води, тощо та своєчасно проводити розрахунки по всім видам комунальних платежів.
Позивач посилається на те, що він неодноразово зверталося до керівництва ВАТ «Крименерго» та Джанкойського РЕМ, з проханням укласти договір на постачання електричної енергії, на що отримував немотивовану відмову.
Так, 29 травня 2009 року, позивач звернувся до ВАТ «Крименерго» з проханням укласти договір на постачання електричної енергії, відправивши поштою сформований пакет документів. Згідно повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, ВАТ «Крименерго» отримало документи 03.06.2009р.
«20» липня 2009 року за вихідним №10/2790, на адресу ТОВ «Артекс - Агро НК» надійшов лист від ВАТ «Крименерго» про відмову в укладанні договору на поставку електричної енергії, в зв'язку з тим, що наданий пакет документів не відповідає вимогам п. 5.4. Правил користування електричною енергією. У цьому ж листі відповідач повідомив позивача про те, що на вказані об'єкти нерухомості здійснюється поставка електричної енергії на підставі договору, укладеного з СТОВ «ім. Ю. О. Гагаріна» (Джанкойський р-н, с. Єрмакове, вул. Гагаріна, 1 код ЄДРПОУ 03760065).
Позивач вважає, що своїми діями ВАТ «Крименерго» порушує: п. 1.9 Правил користування електричною енергією, відповідно до якого, постачальники електричної енергії за регульованим тарифом на закріпленій території не мають права відмовити споживачу або субспоживачу, електроустановки якого розташовані на цій території, в укладенні договору за умови дотримання вимог законодавства України, зокрема цих Правил та інших нормативно-технічних документів», а також приписи ст. 25 Закону України «Про електроенергетику» та п. 6 ст. 179 Господарського Кодексу України.
Встановивши фактичні обставини справи, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, у зв'язку з наступними.
Відповідно до протоколу засідання Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 року, Міністерству юстиції України доручено вирішити питання щодо скасування державної реєстрації постанови НКРЕ від 14.12.2005р. N 1137 "Про затвердження Правил приєднання електроустановок до електричних мереж" та постанови НКРЕ від 19.07.2007р. N 983 "Про затвердження Методики с обрахування плати за приєднання електроустановок до електричних мереж". У виконання вимог листа Міністерства юстиції України від 29.08.2008р. N 719-08-24 Національною комісією регулювання електроенергетики України була прийнята постанова НКРЕ від 29.08.2008р. N 1049 "Про визнання такою, що втратила чинність постанову НКРЕ від 19 липня 2007 року N 983" та постанова НКРЕ від 29.08.2008р. N 1050 "Про визнання такою, що втратила чинність, постанову НКРЕ від 14 грудня 2005 року N 1137".
Після втрати чинності Правил приєднання електроустановок до електричних мереж та Методики обрахування плати за приєднання до електричних мереж відносини з питань приєднання електроустановок до електричних мереж та відносини з укладання відповідних договорів про постачання електричної енергії регулюються виходячи з норм чинного законодавства, зокрема: Цивільного та Господарського Кодексів України, Закону України "Про архітектурну діяльність" та "Про електроенергетику", Правила користування електричною енергією та інш.
Суд встановив, що між ВАТ "Крименерго" та СТОВ «ім. Ю. О. Гагаріна» укладений договір про постачання електричної енергії №6/066 від 28.07.2005р. за цім договором, відповідач поставляю електроенергію на ті ж об'єкти на які позивач просить укласти договір.
Порядок зміни споживача електричної енергії, та укладання договору з новим споживачем в достатній мірі регламентується чинним законодавством України, тому при вирішенні цього питання, насамперед, слід керуватися положеннями пункту 6.18 Правил користування електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.1996р. №28 зі змінами внесеними Постановою від 25 грудня 2008 року N 1449. Вказаним пунктом Правил закріплено, що у разі звільнення займаного приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договору, і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.
Постачальник електричної енергії зобов'язаний припинити постачання електричної енергії за договором, а електропередавальна організація (основний споживач) - передачу електричної енергії (спільне використання технологічних електричних мереж) з заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією.
У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний здійснювати оплату спожитої на таких об'єктах електричної енергії та інших платежів, виходячи з умов відповідних договорів.
З новим споживачем укладаються договори відповідно до вимог законодавства України, зокрема цих Правил та нормативно-технічних документів після розірвання договорів із споживачем, який звільняє приміщення.
Так, СТОВ "ім. Ю. О. Гагаріна", у випадку остаточного припинення користування електричною енергією, за вказаними об'єктами, повинно було у встановлений термін повідомити ВАТ "Крименерго" про зміну власника об'єктів нерухомості, однак цього зроблено не було, тому, згідно із абз. 3 п. 6.18 Правил користування електричною енергією, СТОВ "ім. Ю. О. Гагаріна", як споживач електричної енергії, повинен здійснювати оплату спожитої на таких об'єктах електричної енергії та інших платежів, виходячи з умов відповідних договорів.
Судом встановлено, що на час розгляду цієї справи договір поставки електричної енергії №6/066 від 28.07.2005р. не змінений та не розірваний у встановленому законом порядку. Отже вказаний договір є чинним, що в свою чергу, робить неможливим укладення іншого договору.
Згідно ст. 277 Господарського кодексу України абоненти користуються енергією із дотриманням правил користування енергією відповідного виду, які затверджуються Кабінетом Міністрів України. Правилами можуть бути передбачені типові договори постачання окремих видів енергії.
Частиною 3 статті 184 Господарського кодексу України встановлено, що укладення господарських договорів на основі примірних та типових договорів повинно здійснюватися з дотриманням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документу, оформленого відповідно до вимог статті 181 цього Кодексу та у відповідності до правил, встановлених нормативно - правовими актами щодо застосування примирного або типового договору.
Відповідно до частини 2 статті 181 Господарського кодексу України проект договору може бути запропоновано будь якою зі сторін.
Пунктом 1.3 Правил користування електричною енергією, в редакції Постанови НКРЕ від 25 грудня 2008 року N 1449, закріплено, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.
У листі від 28.01.2009 р. N 503/11/17-09 НКРЕ зазначає, що відповідно до пункту 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.96 N 28 (далі - Правила), постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.
Для укладення договору про постачання електричної енергії, договору про технічне забезпечення електропостачання або договору про спільне використання технологічних електричних мереж споживача заявник має надати відповідній організації, зокрема, копію документа, яким визначено право власності чи користування на об'єкт (приміщення) та/або земельну ділянку споживача (положення пункту 5.4 Правил).
Згідно з частиною першою та другою статті 125 Земельного кодексу України (далі - Кодекс) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Крім того, відповідно до ст. 126 Земельного Кодексу України, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Порядок набуття права власності регламентується Главою 24 Цивільного кодексу України.
Право власності на нерухоме майно посвідчується відповідним свідоцтвом.
Реєстрація прав власності на об'єкти нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації. Повноваження бюро технічної інвентаризації щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно також визначені п. 1.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, що затверджено наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 р. за N 157/6445).
Отже, укладення договору про постачання електричної енергії можливе лише за умови надання енергопостачальнику документа, який посвідчує право власності або користування на земельну ділянку чи на об'єкт нерухомості.
Позивач вказаних документів, що підтверджують право власності на нерухоме майно та право користування земельною ділянкою, не має.
Листом від 31.07.2009р. N5146/11/17-09 надані роз'яснення, щодо договору, який укладається між енергопостачальником і фізичною особою про електропостачання нежитлового приміщення, що знаходиться у власності фізичної особи і передане в оренду юридичній особі.
Враховуючи визначення терміна "об'єкт споживача", наведеного у ПКЕЕН, договір з фізичною особою про електропостачання нежитлового приміщення, що належить їй на праві власності або користуванні, укладається відповідно до ПКЕЕН.
Згідно з пунктом 1.11 ПКЕЕН у разі передачі електроустановки або її частини в оренду та обумовлення договором оренди передачі орендареві відповідних повноважень щодо врегулювання договірних відносин з електропередавальною організацією та/або постачальником електричної енергії щодо електрозабезпечення орендованої електроустановки або її частини між орендарем та суб'єктами електроенергетики мають бути укладені відповідні договори згідно з вимогами ПКЕЕ. Отже, у випадку відсутності договірних відносин щодо електропостачання між орендарем і енергопостачальником і договором про оренду відповідні повноваження не надаються, плату за спожиту електричну енергію установками, орендованими орендарем, здійснює орендодавець і включає її в орендну плату.
В матеріалах справи знаходять два договори, у кладені між позивачем та громадянином Бондарчук А. М. від 20.03.2009р. та від 01.10.2009р. (том 1 а.с. 34-35, том 2 а.с. 36-37), предметом яких є безоплатне користування позивачем нерухомого майно, що належить Бондарчук А. М. на праві власності, які суд не приймає як правовстановлюючі документи на користування позивачем вказаних вище 12 об'єктів нерухомості, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.
Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.
У разі визнання погодженої сторонами в договорі ціни такою, що порушує вимоги антимонопольно-конкурентного законодавства, антимонопольний орган має право вимагати від сторін зміни умови договору щодо ціни.
Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Частина 1 ст. 284 ГК України передбачає, що істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.
Стаття 759 Цивільного кодексу України, встановлює, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Так, законодавством не передбачений такий вид договору як договір безоплатного користування нерухомим майном.
З огляду на вище викладені положення ГК та ЦК України та зміст договорів на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, суд приходить до висновку, що вказані договори за своєю суттю є договором найму, однак, у зв'язку з відсутністю у них такої істотної умови як - орендна плата з урахуванням її індексації, суд вважає, що ці договори є неукладеними в силу п. 8 ст.182 ГК України, відповідно до якої, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).
Крім того, суд встановив, що звертаючись до відповідача, позивач у порушення вимог п. 5.4 Правил користування-електричною енергії, не надав відповідачу усі передбачені цим пунктом документи.
За викладених обставин, підстави для задоволення позову відсутні.
Вступна та резолютивна частини оголошені в судовому - 03.11.2009р.
Рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України - 04.11.2009р.
На підставі викладено, керуючись ст.ст. 82 - 85 ГПК України, суд -
1. У прийнятті заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Артекс - Агро НК» про збільшення позовних вимог - відмовити.
2. В задоволенні позову - відмовити.
3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Артекс - Агро НК» (96123, Джанкойський район, с. Єрмакове, вул. Гагаріна, 3, код ЄДРПО України 35662124), з державного бюджету, державне мито в сумі 85,00 грн., сплачене квитанцією № 648945 від 03.11.2009р.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Башилашвілі О.І.