03 листопада 2009 р. № 11/52
Вищий господарський суд України в складі колегії
суддів:Овечкін В.Е.
Чернов Є.В.
Цвігун В.Л.
розглянув касаційну скаргуРегіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області
на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 24 червня 2009 року
у справі№ 11/52 господарського суду Чернівецької області
за позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області
доПриватного підприємства "Синдбад"
простягнення грошових коштів
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 27.04.2009 (суддя: С.Гушилик) позов про стягнення заборгованості з орендної плати, неустойки, пені та річних задоволений. В частині вимог про стягнення збитків відмовлено.
Рішення суду в частині задоволення вимог мотивовано тим, що внаслідок не виконання відповідачем обов'язку повернути орендоване майно наймодавцеві після припинення правовідносин оренди згідно договору № 177 від 12.11.2007, він повинен сплатити неустойку згідно ст. 785 Цивільного кодексу України, заборгованість з орендної плати по 08.11.2008, тобто день набрання законної сили рішенням суду від 29.10.2008 про розірвання договору, пеню згідно п. 3.7 договору, з% річних згідно ст. 625 ЦК України.
Заявлені до стягнення збитки у вигляді орендної плати задоволенню не підлягають, оскільки нараховані за період з 08.11.2008 по 24.12.2008безпідставно, так як договірні відносини припинені 08.11.2008 і з цього часу зобов'язання з орендної плати у відповідача не виникає. Інших обставин на підтвердження збитків не наведено та не доведено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.06.2009 (судді: Х.Мурська, Л.Давид, Г.Кордюк) рішення господарського суду Чернівецької області від 27.04.2009 залишено без зміни з тих же підстав.
Позивач в касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції та рішення господарського суду першої інстанції скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
Скаржник не погоджується із судовими рішеннями в частині відмови у стягненні збитків з тих підстав, що відповідач після розірвання договору оренди продовжував користуватися майном, що позбавило орендодавця можливості використання майна, зокрема, для одержання прибутку. При цьому, розмір збитків обраховується з розміру орендної плати яку б орендар повинен був платити якби договір не було розірвано.
Сторони, повідомлені про час та місце розгляду справи відповідно до вимог ст. 1114 ГПК України, правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції не скористалися.
Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги, вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Перегляд оскаржуваного судового рішення в касаційному порядку здійснюється в межах вимог касаційної скарги, виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
Скаржник не погоджується з висновками суду в частині вирішення позовних вимог по збитках.
За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22, стаття 611, частина перша статті 623 ЦК). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Ст. 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема відноситься неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання іншою стороною.
Згідно з частиною другою статті 623 ЦК розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Частиною 4 ст. 623 ЦК України встановлено, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Відповідно до частини першої ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом прядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Збитки мають бути реальними, має існувати причинно-наслідковий зв'язок між діями боржника та збитками.
Скаржником не доведено фактів, які могли б свідчити, що понесені ним втрати майнового характеру (зниження прибутку тощо) зумовлені виключно протиправними діями відповідача і всупереч вжитих заходів, які також не доведено, були невідворотнім результатом порушення відповідачем зобов'язання, тобто наявність прямого причинного зв'язку між невиконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо повернення майна та збитками.
Допустимість самого припущення отримання доходу, що передбачена наведеними нормами права, не виключає необхідності доведення його достатньої обґрунтованості, а не ймовірності.
За таких обставин суд дійшов правомірних висновків про недоведеність обставин завдання збитків, враховуючи не доведеність можливості реального отримання прибутку в сумі з якої виходив позивач.
Доводи скаржника відхиляються, оскільки не ґрунтуються на встановлених обставинах, що доведені у встановленому порядку, а зводяться до гіпотетичного припущення отримання доходу, а відтак не доводять неправильність застосування господарським судом вищенаведених норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.06.2009 та рішення господарського суду Чернівецької області від 27.04.2009 у справі № 11/52 господарського суду Чернівецької області залишити без зміни, а касаційну скаргу -без задоволення.
Головуючий В.Овечкін
судді Є. Чернов
В. Цвігун