20 серпня 2009 р. № 32/1
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -суддіКапацин Н.В. -(доповідача у справі),
суддів :Подоляк О.А.
Стратієнко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційних скарг
та касаційного поданняКорпорації "Seagroup International, Іпс", Міністерства земельних та майнових відносин Республіки Татарстан, Фірми "АмРУЗ Трейдінг АГ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсан", Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", Відкритого акціонерного товариства "Татнафта" ім. В.Д.Шашина
Заступника Генерального прокурора України
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 14.05.2009
у справі№ 32/1
господарського судум. Києва
за позовомЗаступника Генерального прокурора України інтересах держави в особі
1.Кабінету Міністрів України
2.Міністерства палива та енергетики України
до
треті особи 1. Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
2. Міністерства земельних та майнових відносин Республіки Татарстан
3. Відкритого акціонерного товариства "Татнафта" ім.В.Д.Шашина
4. Акціонерного товариства "Татнафтохімінвест-холдинг"
5. Компанії "Долконо холдінгс Лімітед"
6. Фірми "АмРУЗ Трейдінг АГ"
7.Корпорації "Seagroup International, Inc."
8.Банку "Девон-Кредит"
9.Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсан"
10. Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради
11. Закритого акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта"
Фонд державного майна України
Полтавське територіальне управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку
Державний реєстратор Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради
Відкрите акціонерне товариство "Фінансова компанія "Укрнафтогаз"
про
за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору:
до
третя особа
провизнання недійсними рішень загальних зборів, установчих документів та припинення юридичної особи
Товариства з обмеженою відповідальністю “Корсан”
1.Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради
2.Закритого акціонерного товариства “Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія “Укртатнафта"
Кабінет Міністрів України
визнання недійними державної реєстрації, запису про проведення державної реєстрації, статуту та припинення юридичної особи
за участю представників від:
Генеральної прокурори України Шокіна Т.В. (посвідчення № 61)
Кабінету Міністрів України Золотухіна Г.О. (довір. від 29.12.08р.)
Міністерства палива та енергетики України Комаровський О.В.
(довір. № 01/17/0616 від 03.06.09р.)
НАК "Нафтогаз України" Сидорченко В.В. (довір. № 14-37
від 26.03.09р.)
Міністерства земельних та майнових відносин Республіки Татарстан
не з"явився
ВАТ "Татнафта" ім. В.Д.Шашина не з"явився
АТ "Татнафтохімінвест-холдинг" не з"явився
Компанії "Долконо холдінгс Лімітед" не з"явився
Фірми "АмРУЗ Трейдінг АГ" не з"явився
Корпорації "Seagroup International, Inc." Храпай Ю.А.(довір. від 28.03.07р.)
Банку "Девон-Кредит" не з"явився
ТОВ "Корсан" Бойко Р.В. (довір.)
Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради не з"явився
ЗАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" Шарапа М.О. (довір. № 14/03-45 від 26.12.08р.)
Фонд державного майна України Уланов І.В. (довір. № 3205 від 02.11.06р.)
Полтавське територіальне управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку не з"явився
Державний реєстратор Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради
не з"явився
ВАТ "Фінансова компанія "Укрнафтогаз" не з"явився
Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради не з"явився
В грудні 2007 року Заступник Генерального прокурора України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України і Міністерства палива та енергетики України до Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", Міністерства земельних та майнових відносин Республіки Татарстан, Відкритого акціонерного товариства "Татнафта" ім. В.Д.Шашина, Акціонерного товариства "Татнафтохімінвест-холдинг", Компанії "Долконо холдінгс Лімітед", Фірми "АмРУЗ Трейдінг АГ", Корпорації "Seagroup International, Inc.", Банку "Девон-Кредит", Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсан", Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, Закритого акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", третьої особи Полтавського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", оформлених пунктом 2 протоколу № 2 від 19.07.1997, пунктами 3.3, 4.1 протоколу № 3 від 10.06.1998, визнання недійсним Статуту ЗАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", зареєстрованого розпорядженням Виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради № 1372 від 22.12.1995 у чинній редакції. Також позов Генеральної прокуратури України містить вимоги про визнання недійсними Договору про створення і діяльність ЗАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" від 27.07.1995 у чинній редакції та запису про проведення державної реєстрації ЗАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", здійсненого Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 22.12.1995 за № 1585 120 0000 000 574.
Крім того, Заступник Генерального прокурора України просить припинити юридичну особу ЗАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" шляхом ліквідації, призначити ліквідаційну комісію та встановити строк і порядок її роботи.
Позовна заява Заступника Генерального прокурора України містить клопотання про поновлення строку позовної давності.
У березні 2008 року до Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Корсан" із позовною заявою в якій просить прийняти заяву до сумісного розгляду у справі № 32/1, визнати недійсною державну реєстрацію ЗАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта"; визнати недійсним запис про проведення державної реєстрації ЗАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" на підставі рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради народних депутатів № 1372 від 22.12.1995; визнати недійсним Статут ЗАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" в усіх редакціях; припинити юридичну особу ЗАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" шляхом ліквідації, призначити ліквідаційну комісію та встановити строк і порядок її роботи.
В процесі розгляду справи судом першої інстанції до участі у справі залучені треті особи без самостійних вимог на предмет спору Державний реєстратор Виконавчого комітету Кременчуцької міськради і Відкрите акціонерне товариство "Фінансова компанія "Укрнафтогаз", третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів Фонд державного майна України, третя особа з самостійними вимогами Товариство з обмеженою відповідальністю "Корсан", третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Кабінет Міністрів України.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.09.2008 поновлено строк позовної давності, позов Заступника Генерального прокурора України задоволено частково, визнано недійсними рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", оформлені пунктом 2 протоколу № 2 від 19.07.1997, пунктами 3.3, 4.1 протоколу № 3 від 10.06.1998, визнано недійсним Статут ЗАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", в усіх редакціях, визнано недійсним запис про проведення державної реєстрації ЗАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", здійснений на підставі рішення Виконавчого комітету Кременчуцької ради народних депутатів № 1372 від 22.12.1995, визнано недійсною державну реєстрацію і припинено юридичну особу ЗАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", в іншій частині позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2009 апеляційні скарги Кабінету Міністрів України, ВАТ "Татнафта" ім. В.Д. Шашина, Корпорації "Seagroup International, Inc.", Міністерства палива та енергетики України, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задоволені частково, рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2008 змінено, резолютивну частину рішення викладено в іншій редакції, а саме: поновлено строк позовної давності, позови Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України і Міністерства палива та енергетики України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсан" задоволено частково, визнано недійсними рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" про зміну структури вкладів засновників ЗАТ "ТФПНК "Укртатнафта", оформлене пунктом 2 розділу 3 протоколу № 2 від 19.07.1997, про затвердження нової редакції установчих документів, оформлене пунктом 4.1 протоколу № 3 від 10.06.1998 в частині сплати Державним комітетом Республіки Татарстан по управлінню державним майном акції ЗАТ "ТФПНК "Укртатнафта" цінними паперами, визнано недійсним Статут ЗАТ "ТФПНК "Укртатнафта" в усіх редакціях в частині сплати Державним комітетом Республіки Татарстан по управлінню державним майном, правонаступником якого є Міністерство земельних та майнових відносин Республіки Татарстан, акцій ЗАТ "ТФПНК "Укртатнафта" цінними паперами, в іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено, апеляційне подання Генеральної прокуратури України залишено без задоволення.
Постанова Київського апеляційного господарського суду ґрунтується на тому, що Указами Президента України № 704/94 від 29.11.1994 та Президента Республіки Татарстан № VII-883 від 13.12.1994 погоджено позицію Кабінету Міністрів України та Кабінету Міністрів Республіки Татарстан по організації транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії "Укртатнафта", на виконання цих Указів між Урядом Республіки Татарстан укладена Угода від 04.07.1995, укладено Договір про створення та діяльність ЗАТ "ТФПНК "Укртатнафта", затверджено його Статут, визначено статутний фонд товариства у розмірі 900 000 000 дол. США.
При створенні Транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії "Укртатнафта" установчими документами і іншим національним законодавством України передбачалося, що внеском держави Україна до статутного фонду Товариства буде цілісний майновий комплекс АТ "Кременчукнафтооргсинтез" та частки Кредитно-фінансового союзу "Експобанк" на загальну суму 450 000 тис. дол. США, а частка Республіки Татарстан формується у вигляді прав власності на нафту та нафтовий конденсат на 25 родовищах в Республіці Татарстан, оформленого ліцензією на право користування надрами родовищ строком на 20 років.
Оспорюваними рішеннями загальних зборів акціонерів ЗАТ "ТФПНК "Укртатнафта" змінено структуру внесків засновників зі сторони Республіки Татарстан, замість передачі до статутного фонду Товариства права власності на нафту та нафтовий конденсат на 25 родовищ в Республіці Татарстан Державний комітет Республіки Татарстан по управлінню державним майном передав акції АТ "Татнафта" та АТ "Татнафтопром", внесені відповідні зміни до Статуту ЗАТ "ТФПНК "Укртатнафта".
Суд апеляційної інстанції вказав на правомірність поновлення строку позовної давності Господарським судом міста Києва при вирішенні даного спору.
Не погоджуючись із даним судовим рішенням ВАТ "Татнафта", НАК "Нафтогаз України", ТОВ "Корсан", Корпорація "Seagroup International, Inc.", Міністерство земельних та майнових відносин Республіки Татарстан, Компанія Ам РУЗ Трейдинг АГ звернулися з касаційними скаргами, Заступник Генерального прокурора України звернувся з касаційним поданням, в яких просять частково скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2009 у справі № 32/1.
В касаційних скаргах заявники вказують на те, що Угода, укладена 27.07.1995 між Урядом України і Урядом Республіки Татарстан, про створення транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії "Укртатнафта" не затверджена відповідною постановою Уряду України, як того вимагає ст. 9 Закону України "Про міжнародні договори України", а тому не має статусу національного законодавства, Кабінет Міністрів України, Міністерство палива та енергетики України не являються органами, уповноваженими державою виконувати функції щодо управління корпоративними правами в ЗАТ "Укртатнафта", а відтак звернення прокурора за захистом прав вказаних осіб є необґрунтованим, ТОВ "Корсан" стало учасником ЗАТ "Укртатнафта" у 2004 році, а тому проведені загальні збори акціонерів ЗАТ "Укртатнафта" в 1997-1998 р.р. не порушують права ТОВ "Корсан", характер спірних правовідносин, які є підставою для звернення прокурора до суду у даній справі є корпоративним і має розглядатися господарським судом за місцезнаходженням ЗАТ "Укртатнафта", Генеральна прокуратура України у 2002 році зверталася до суду з відповідними позовами і знала про певні порушення, а тому судовими інстанціями безпідставно поновлено строк позовної давності, на час прийняття оспорюваних рішень загальних зборів акціонерів ЗАТ "Укртатнафта" норми чинного законодавства не передбачали узгодження Фондом державного майна України питань створення та діяльності господарських товариств з Президентом України чи Кабінетом Міністрів України. Фонд державного майна України є учасником (засновником) ЗАТ "Укртатнафта", приймав участь і голосував за прийняті рішення.
Заступник Генерального прокурора України в касаційному поданні вказує на порушення апеляційним судом в певній частині норм матеріального і процесуального права зазначає, що законодавство України не передбачає можливості зміни розміру внесків учасників Товариства у зв'язку зі зменшенням їх вартості чи проведеною переоцінкою, на момент проведення загальних зборів акціонерів від 10.06.1998 випуск акцій ЗАТ "Укртатнафта" здійснено не було, реєстр акціонерів був відсутній, а рішення про перший випуск акцій і ведення реєстру акціонерів ухвалено 10.06.1998 (п.6.1 протоколу № 3), рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ "Укртатнафта", а також нові редакції установчого договору і статуту Компанії суперечать вимогам законодавства України та міжнародному договору між Україною і Республікою Татарстан, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В судовому засіданні представник Генеральної прокуратури України пояснив, що Генеральна прокуратура України не наполягає на задоволенні позовних вимог щодо скасування державної реєстрації ЗАТ "Укртатнафта" та його ліквідації. В процесі розгляду касаційних скарг представником Корпорації "Seagroup International, Inc." заявлялися клопотання про зупинення провадження у справі, про відкладення розгляду справи, які залишені колегією суддів без задоволення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційних скарг, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, судова колегія вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Указом Президента України від 29.11.1994 № 704/94 підтримано пропозицію Кабінету Міністрів України та Кабінету Міністрів Республіки Татарстан щодо створення транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії "Укртатнафта" (т. 4, а.с. 20).
Зазначеним Указом з цією метою зобов'язано Фонд державного майна України і Державний комітет України по нафті і газу забезпечити передачу до статутного фонду Компанії належних державі відповідної кількості акцій та майна Акціонерного товариства "Кременчукнафтооргсинтез" і підприємств Українського об'єднання по забезпеченню нафтою та нафтопродуктами "Укрнафтопродукт".
Указом Президента Республіки Татарстан від 13.12.1994 № VII-883 "Про створення транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії "Укртатнафта" зобов'язано Кабінет Міністрів Республіки Татарстан передати до статутного фонду Компанії пакет акцій нафтопереробного комплексу, що знаходиться у власності Республіки Татарстан, право на розробку нафто родовищ, а також іншого державного майна підприємств і організацій Республіки Татарстан, еквівалентних кількості акцій, внесених підприємствами України у статутний фонд Компанії (т. 4, а.с. 22).
На виконання зазначених Указів Президентів 4 липня 1995 року укладено Угоду між Урядом України і Урядом Республіки Татарстан про створення транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії "Укртатнафта" (т. 4, а.с. 28). Угоду схвалено постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.1995 № 487 (т. 4, а.с. 27).
Стаття 1 Міжурядової Угоди від 04.07.1995 передбачала створення транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії "Укртатнафта" у формі акціонерного товариства закритого типу на засадах паритетності, стаття 12 Угоди закріпила положення, що необхідні доповнення і зміни до цієї Угоди можуть вноситися при взаємній згоді сторін, які оформляються за поданням Кабінету Міністрів України і Кабінету Міністрів Республіки Татарстан відповідними протоколами.
Загальними зборами засновників згідно протоколу № 1 від 27.07.1995 затверджено Статут Закритого акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (т. 4, а.с. 167), який відповідно до п.2.2 Установчого договору є його невід'ємною частиною (т. 4, а.с. 128).
Розділ 5 Установчого договору передбачав розмір і склад внесків засновників до статутного фонду Компанії, а саме: внесок Фонду державного майна України складає суму 449,875 млн. дол. США у вигляді цілісного майнового комплексу Акціонерного товариства "Кременчукнафтооргсинтез", внесок Державного комітету Республіки Татарстан по управлінню Державним майном склав суму 267,61 млн. дол. США у вигляді права власності на нафту і нафтовий конденсат на 25 родовищах Республіки Татарстан, оформленого ліцензією на право користування надрами вказаних родовищ на 20 років, внесок АТ "Татнафта" визначений у розмірі 180,09 млн. дол. США у вигляді основних фондів віднесених виключно до експлуатації нафтових свердловин, розташованих на території Республіки Татарстан (т. 4, а.с. 129).
За актом прийому-передачі від 05.03.1996 Фонд державного майна України передав до статутного фонду ЗАТ "Укртатнафта" цілісний майновий комплекс ВАТ "Кременчукнафтооргсинтез" (т. 4, а.с. 41), а рішенням загальних зборів акціонерів ЗАТ "Укртатнафта", оформлених протоколом № 2 від 19.07.1997 (пункт 2 розділу 3) змінено структуру внесків до статутного фонду зі сторони Республіки Татарстан, а саме: внесок Державного комітету майна Республіки Татарстан у вигляді нафти і нафтового конденсату на 25 родовищах та вклад ВАТ "Татнафта" у вигляді основних фондів, необхідних для експлуатації нафтових свердловин на 22 родовища нафти на території Республіки Татарстан було змінено на акції АТ "Татнафта" і АТ "Татнафтопром" (т. 4, а.с. 43).
На виконання рішень загальних зборів акціонерів ЗАТ "Укртатнафта" від 19.07.1997 загальні збори прийняли рішення, оформлене протоколом № 3 від 10.06.1998, пункт 3.4 якого передбачає, що Державний комітет Республіки Татарстан по управлінню державним майном, АТ "Татнафтопром", АТ "Татнафта", ЗАТ "Кара-Алтин" до 10.09.1998 внесуть у статутний фонд ЗАТ "Укртатнафта" акції на суму 104,575 млн. дол. США, а згідно з п. 4.1 цього рішення затверджено установчі документи в новій редакції.
Нова редакція Статуту Закритого акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" зареєстрована Кременчуцькою міськрадою 02.07.1998. Розділ 5 цього Статуту передбачає розмір статутного фонду 359 900 000 дол. США, із яких внесок Фонду державного майна України складає 154,950 млн. дол. США у вигляді цілісного майнового комплексу АТ "Кременчукнафтооргсинтез", внесок Державного комітету Республіки Татарстан по управлінню державним майном 103,575 млн. дол. США у вигляді акцій АТ "Татнафта" і АТ "Татнафтопром".
Таким чином, при реєстрації Статуту ЗАТ "Укртатнафта" у такій редакції було порушено принцип паритетності внесків, закріплений в Указах Президента України і Президента Республіки Татарстан, міжурядових угодах.
З таким розміром статутного капіталу Компанія реєструвала нові редакції Статуту 16.07.1999, 13.11.2001, 17.11.2003, 27.12.2004 (додано до матеріалів справи, т. 4, а.с. 167-274).
Умови Договору про створення та діяльність ЗАТ "ТФПНК "Укртатнафта" в частині майна, яке повинно вноситися засновниками, закріплені саме на виконання Указу Президента України "Про створення транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії "Укртатнафта" № 704/94 від 29.11.1994, міжурядової угоди про створення транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії "Укртатнафта" від 04.07.1995.
Згідно із ст. 122 Конституції УРСР декрети, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України є обов'язковими до виконання на території України.
Відповідно до ст. 114-6 Конституції УРСР Президент України на основі і на виконання Конституції і законів України в межах своєї компетенції видає укази та розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Таким чином, органи державної влади визначили умови і зобов'язання інвесторів (засновників) при створенні товариства на базі майна Кременчуцького нафтопереробного заводу, які є обов'язковими для виконання.
Умовами п. 12 міжурядової угоди про створення транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії "Укртатнафта" від 04.07.1995 передбачено, що сторони при взаємній згоді можуть вносити в цю Угоду необхідні доповнення і зміни, які оформлюються за поданням Кабінету Міністрів України і Кабінету Міністрів Республіки Татарстан.
Тобто, внесення будь-яких змін до установчих документів ЗАТ ТФПНК "Укртатнафта" (в частині складу вказаних внесків) могло здійснюватися в межах зазначених актів органів державної влади або за умови погодження таких змін органами, на виконання актів яких була створена Компанія.
Рішеннями загальних борів акціонерів ЗАТ ТФПНК "Укртатнафта", оформленими п. 2 розділу 3 протоколу № 2 від 19.07.1997, п. 3.4 протоколу № 3 від 10.06.1998 змінено структуру внесків до статутного фонду Компанії та внесено зміни до установчих документів Компанії, що суперечить ст. 122 Конституції УРСР, ст. 48 ЦК УРСР, Указу Президента України № 704/94 від 29.11.1994 "Про створення транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії "Укртатнафта", постанові Кабінету Міністрів України "Про укладення Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Татарстан про створення транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії "Укртатнафта" від 04.07.1995 та Угоді між Урядом України і Урядом Республіки Татарстан від 04.07.1995.
Крім того, пунктом 4 Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.1994 № 276, встановлено, що для державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності до органу державної реєстрації подаються, зокрема, установчі документи, статут.
Статут ЗАТ "Укртатнафта" та Установчий договір зареєстровані розпорядженням Виконкому Кременчуцької міськради № 1372 від 22.12.1995. В силу ст. 25 Цивільного кодексу УРСР статут юридичної особи регулює цивільно-правові відносини суб'єкта господарювання і є обов'язковим для виконання як створеною юридичною особою, так і її учасниками (засновниками).
Відповідно ст. 4 Закону України "Про господарські товариства" однією із основних вимог до установчих документів є вимога щодо відповідності чинному законодавству статуту та установчого договору. У разі суперечності умов установчих документів акціонерного товариства умовам чинного законодавства, ці умови не можуть породжувати правових наслідків.
Рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ ТФПНК "Укртатнафта", оформлене п. 3.4 протоколу № 3 від 10.06.1998 в частині внеску Державного комітету Республіки Татарстан по управлінню державним майном в статутний капітал АТ "Укртатнафта" акцій також не відповідає положенням чинного законодавства з наведених вище підстав, а тому правильно було визнано недійсним судом апеляційної інстанції.
Разом з тим, ст. 4 Закону України "Про господарські товариства" встановлює, що акціонерне товариство, товариство з обмеженою і додатковою відповідальністю створюють і діють на підставі установчого договору і статуту, із чого слідує, що установчі документи є для акціонерного товариства обов'язковим до виконання нормативним документом.
Відповідно до ст. ст. 38, 39 Закону України "Про господарські товариства" акціонерне товариство має право збільшити (зменшити) статутний фонд, вносити зміни до статуту, пов'язані із збільшенням (зменшенням) статутного фонду, які повинні бути зареєстровані органом, що зареєстрував статут акціонерного товариства.
Згідно протоколу № 3 загальних зборів акціонерів ЗАТ "Укртатнафта" від 10.06.1998 на зборах були присутні акціонери, які володіють 399 875 акціями, що (як зазначено в протоколі) складає 99,096% від загальної кількості голосів, але статутний фонд Компанії станом на 10.06.1998 був поділений на 900 000 акцій, оскільки зміни до Статуту ЗАТ ТФПНК "Укртатнафта" були зареєстровані 02.07.1998, на загальних зборах 10.06.1998 приймали участь акціонери (їх представники) в кількості 399 875 акцій, що від 900 000 акцій складає 44,43%. Відповідно до ст. 41 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, що мають відповідно до статуту товариства більше як 60 відсотків голосів.
Таким чином, збори акціонерів ЗАТ "Укртатнафта" 10.06.1998 неправомочні були приймати зміни до установчих документів, що є підставою для визнання недійсними рішень, прийнятих на цих зборах. Про вказані порушення зазначалося в акті перевірки провадження діяльності на ринку цінних паперів ЗАТ ТФПНК "Укртатнафта" від 08.09.2005, складеному представниками Полтавського територіального управління ДКЦПФР (т. 13, а.с. 53, 61).
16.04.1991 Верховною Радою України прийнято Закон "Про зовнішньоекономічну діяльність" (№ 1560-XII), вступна частина якого передбачає, що виходячи із положень Конституції (Основного Закону) Української РСР, Декларації про державний суверенітет України, Закону Української РСР "Про економічну самостійність Української РСР" і загальновстановлених міжнародних норм і правил, держава Україна, зокрема, бажає всебічного розвитку економічних відносин з іншими державами на взаємовигідній основі, а згідно зі ст. 32 цього Закону Україна як держава і всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за порушення цього або пов'язаних з ним законів України та/або своїх зобов'язань, які випливають з договорів (контрактів), тільки на умовах і в порядку, визначених законами України.
Таким чином, місцевий господарський суд та апеляційний суд при вирішенні даного спору обґрунтовано застосували законодавство України, яким мають керуватися засновники (учасники) ЗАТ "Укртатнафта".
Згідно розділу 5 Установчого договору Республіка Татарстан в особі своїх органів та підприємств мала внести до статутного фонду право власності на нафту і нафтовий конденсат на 25 родовищах та основні фонди, які відносяться до експлуатації нафтових свердловин, а п. 2.4 Статуту ЗАТ "Укртатнафта" основним видом діяльності Компанії визначає експлуатацію нафтових, газових, газоконденсатних родовищ.
Стаття 13 Закону України "Про господарські товариства" встановлює, що вкладами засновників та учасників товариства може бути, якщо майно, то конкретно визначене, а тому прийняття рішення 19.07.1997 загальними зборами ЗАТ "Укртатнафта" про зміну структури вкладів засновників суперечить нормам діючого на час прийняття такого рішення законодавства, міжнародним договорам, установчим документам, основним завданням і виду діяльності Компанії.
Статтями 1, 3, 4, Міжурядової угоди передбачено, що Компанія створюється на паритетній основі як єдиний міждержавний господарський комплекс, передбачено обсяг поставки нафти з Республіки Татарстан.
Згідно з установчими документами ЗАТ "Укртатнафта", в редакції на час створення Компанії, для досягнення мети і завдань створення ЗАТ "Укртатнафта" передбачалося внесення до статутного фонду Компанії українською стороною майна на суму 449,875 млн. дол. США, Республікою Татарстан -447,7 млн. дол. США. Фондом державного майна України внесок до статутного фонду здійснений в повному обсязі, а Республікою Татарстан всупереч вимогам установчих документів здійснено внесок цінними паперами (акціями) і за період з 1999 по 2006 р.р. на вказані акції ЗАТ "Укртатнафта" отримало дивіденди в розмірі 2 246 704 дол. США, що суперечить основним засадам економічної доцільності створення Компанії.
За таких обставин колегія суддів вважає, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2009 відповідає нормам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, підстав для її скасування чи зміни не вбачається.
Касаційні скарги Корпорації "Seagroup International, Іпс", Міністерства земельних та майнових відносин Республіки Татарстан, Фірми "АмРУЗ Трейдінг АГ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсан", Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", Відкритого акціонерного товариства "Татнафта" ім. В.Д.Шашина та касаційне подання Генеральної прокуратури України не підлягають задоволенню, оскільки викладені в касаційних скаргах обставини досліджувалися судом першої та апеляційної інстанції. Київським апеляційним господарським судом в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і правомірно застосовано.
Правильним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що порушення, яке мало місце на момент державної реєстрації усунуто, а ЗАТ ТФПНК "Укртатнафта", незважаючи на таке порушення існує вже протягом 13 років.
До того ж судом апеляційної інстанції правильно встановлено неправомірність застосування місцевим судом норми абз. г) п. 4 Положення для державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, з огляду на її прийняття після існування спірних правовідносин.
Таким чином, під час створення ЗАТ ТФПНК "Укртатнафта" не було допущено порушень закону, які не можна усунути, а відтак підстави для визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації ЗАТ ТФПНК "Укртатнафта", визнання недійсною державної реєстрації ЗАТ ТФПНК "Укртатнафта" та припинення ЗАТ ТФПНК "Укртатнафта" шляхом ліквідації відсутні.
Вимоги Заступника Генерального прокурора України та ТОВ "Корсан" в частині припинення ЗАТ ТФПНК "Укртатнафта" шляхом ліквідації, визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації та створення ліквідаційної комісії є безпідставними, а тому суд апеляційної інстанції вірно відмовив в їх задоволенні.
Колегія суддів відхиляє доводи касаційних скарг щодо неправомірного поновлення строку позовної давності з огляду на наступне.
Відповідно до п. 7 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України до позовів про визнання заперечуваного правочину недійсним і про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, право на пред'явлення якого виникло до 1 січня 2004 року, застосовується позовна давність, встановлена для відповідних позовів законодавством, що діяло раніше.
Статтею 71 Цивільного кодексу УРСР визначено, що загальний строк позовної давності становить три роки.
Згідно із ст. 76 Цивільного кодексу УРСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Судами попередніх інстанцій в межах встановлених Господарським процесуальним кодексом України повноважень встановлено, що про порушення положень чинного законодавства України при створенні ЗАТ ТФПНК "Укртатнафта" Генеральній прокуратурі України стало відомо із звернення Міністра палива та енергетики України Бойка Ю.А. № 01/17-0164 від 28.04.2007 та доданого до нього висновку Головного-ревізійного управління України про результати перевірки створення та діяльності ЗАТ ТФПНК "Укртатнафта".
З урахуванням приписів ст.ст. 111-5, 111-7 Господарським процесуальним кодексом України суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Із постанови апеляційного суду вбачається, що будь-яких доказів про обізнаність Генеральної прокуратури України про порушення інтересів держави рішеннями, які визнаються недійсними судом, раніше ніж із звернення Міністра палива та енергетики України Бойка Ю.А. № 01/17-0164 від 28.04.2007, матеріали справи не містять, а відтак правильним є висновок суду першої та апеляційної інстанцій про те, що позивач дізнався про викладені в позові обставини, які призводять до порушення інтересів держави лише у квітні 2007 року.
Стосовно доводів про неправомірність розгляду та задоволення вимог ТОВ "Корсан". колегія суддів відзначає, що згідно із ч. 2 ст. 110 Цивільного кодексу України вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті, може бути пред'явлена до суду учасником юридичної особи. Судами встановлено, цю на момент звернення із позовом ТОВ "Корсан" є акціонером ЗАТ ТФПНК "Укртатнафта", з 2004 року, однією із позовних вимог ТОВ "Корсан" є визнання частково недійсним Статуту ЗАТ ТФПНК "Укртатнафта", зміни до Статуту Компанії щодо структури внесків до статутного фонду зареєстровані Державним реєстратором, в тому числі 27.12.2004 за № 15851050002000574 (т. 7, а.с. 18), а тому посилання на відсутність порушення прав та охоронюваних інтересів цієї особи є хибними.
Спростовуючи доводи касаційних скарг щодо виключної підсудності корпоративного спору по даній справі колегія суддів вказує на таке, що коли за предметом позову справа підсудна одному суду, а за суб'єктним складом -іншому суду, в такому випадку позивач має право обрати суд на власний розсуд, а тому Генеральна прокуратура України для розгляду спору по даній справі правомірно звернулася до Господарського суду міста Києва.
Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийнята постанова відповідає нормам чинного законодавства та підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1115 -1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційні скарги Корпорації "Seagroup International, Іпс", Міністерства земельних та майнових відносин Республіки Татарстан, Фірми "АмРУЗ Трейдінг АГ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсан", Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", Відкритого акціонерного товариства "Татнафта" ім. В.Д.Шашина та касаційне подання Заступника Генерального прокурора України залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2009 у справі № 32/1 залишити без змін.
Головуючий - суддя Н.В. Капацин
Судді О.А. Подоляк
Л.В. Стратієнко