Україна
30 березня 2009 р. справа № 2а-16128/08/0570
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді
при секретарі Хріпуновій С.Ю.
за участю представника позивача ОСОБА_2.,
представника відповідача Майорової А.Є.,
розглянвши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецького областного центру медико-соціальної експертизи про визнання висновків медико-соціальної експертизи незаконними, зобов'язання вчинити певні дії -
ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання висновків медико-соціальної експертизи щодо відсутності причинного зв'язку між смертю ОСОБА_3. та за життя отримацим трудовим каліцтвом незаконними, та просила зобов'язати відповідача визнати наявність причинного зв'язку між смертю ОСОБА_3. Та за життя отриманним трудовим каліцтвом. Свої позовні вимоги мотивувала тим, що з її чоловіком за життя 09.10.1963 року при виконанні трудових обов'язків стався нещасний випадок, внаслідок якого ОСОБА_3. Отримав травму: ушиб голови. За наслідками розслідування нещасного випадку, яке проводилося в 1994 році, випадок був визнаний пов'язаним з виробництвом, про що було надано акт за формою Н-1. Відповідно до висновку МСЕК від 12.12.1994 року її чоловік був визнаний інвалідом 1 групи та йому встановлено втрату працездатності від трудового каліцтва у розмірі 100% безстроково. ОСОБА_3. Отримував відшкодувння шкоди. ІНФОРМАЦІЯ_1 року чоловік помер вдома. До Фонду соціального страхування від нещасних випадків позивачкою була подана заява на направлені документи на адресу відповідача з метою встановлення причинного зв'язку між смертю ОСОБА_3. та за життя отриманим каліцтвом. Однак, відповідно до висновку відповідача вказаний причинний зв 'язок не встановлено. Тому позивачка вважає, що цей висновок є незаконним та просить постановити рішення, яким встановити цей причинний зв'язок.
Представник позивачки ОСОБА_2. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити. Суду пояснила, що відповідач відповідно до Порядку про встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеню втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким спричинено пошкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків» повинні надати висновок про причинний зв'язок смерті інваліда з наслідками за життя отриманого трудового каліцтва на підставі медико-експертної справи, довідки про смерть тощо. Однак, відповідач при наданні висновку не врахував свідчення, відображені в медичних документах ОСОБА_3., зокрема: в посмертному епікрізі, де вказано «наслідки острого порушення мозгового кровообігу ішемичного типу як наслідок ЧМТ на виробництві», акти огляду МСЕК від 12.12.1994р, 11.07.2002р., висновки по освідченню ОСОБА_3. головним експертом МСЕ Богдановим О.В., де зазначено «основний діагноз віддлені наслідки перенесених на виробництві у 1963,1965, 1971 роках ЧМТ з цефалгієй, вираженою астеничним сіндромом, причина інвалідності визначена трудове каліцтво, інвалідність встановлена безстроково з 100% втратою працездатності. Незаконний висновок відповідача порушує право позивачки на отримання соціальних виплат після смерті чоловіка.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав. зазначив, що Донецький обласний центр медико-соціальної експертизи дійсно розглядав питання про встановлення причинно-слідчого зв'язку між трудовим каліцтвом ОСОБА_3. та його смертю. При розгляді цього питання були вивчені усі надані медичні документи, які також направлялися на консультацію в УкрДержНДІ МСПІ. Інститут надав заочний висновок, що ставить під сумнів рішення областного МСЕК №1 від 12.12.1994 року, яким встановлено причину інвалідності «трудове каліцтво» та 100% втрата професійної працездатності, оскільки отримана ОСОБА_3. В 1963 році на виробництві травма (ушиб м'яких тканей голови) не відноситься до черепно-мозгових травм. Розвиток ОНМК після спливу 28 років після ушибу м'яких тканей голови не має причинно-слідчого зв'язку. Відповідно встановити зв'язок смерті хворого з трудовим каліцтвом не має можливості. З урахуванням заочного висновку інституту відповідач, на його думку, прийняв правильне та обгрунтоване рішення про відсутність зв'язку смерті ОСОБА_3. з трудовим каліцтвом 09.10.1963 року.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Позивачка є дружиною ОСОБА_3., що вбачається з свідоцтва про одруження від 27.12.1957 року, актовий запис №1846.
Як встановлено судом, й про це свідчить акт форми Н-1 №15 «а» від 14.04.1994 року, ОСОБА_3. 09.10.1963 року, працюючи на шахті «Україна», в процесі виконання трудових обов'язків отримав травму голови внаслідок нещасного випадку на виробництві. Внаслідок травми на підставі висновку МСЕК від 12.12.1994 року ОСОБА_3. був визнаний інвалідом першої групи з 100% втратою професійної працездатності безстроково в зв'язку з трудовим каліцтвом. Переоглядом від 25.07.2002 року вказаний висновок підтверджено. З виписки амбулаторної картки хворого також вбачається,що ОСОБА_3. крім травми голови 09.10.1963 року, отримав виробничу травму 06.04.1965 року - ушиблену рану надбровної дуги зліва.
ОСОБА_3. помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, про що видано свідоцтво про смерть від ІНФОРМАЦІЯ_1 року, актовий запис №245. Причина смерті «наслідки ішемічного інсульту з геміпарезом зліва». В посмертному епікризі також вказано, що причина смерті «застойна пневмонія», наслідки ОНМК за ішемичним типом з геміпарезом зліва при Б третього ступеню (як наслідки ЧМТ на виробництві)
У відповідності з п.1.8. Порядку про встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеню втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким спричинено пошкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.11.1995 року №212, медико-соціальні комісії на підставі медико-експертної справи, довідки про смерть тощо надають висновок про причинний зв'язок смерті інваліда з наслідками за життя отриманого трудового каліцтва.
Донецький областний центр медико-соціальної експертизи зробив висновок, що причинний зв'язок смерті ОСОБА_3. з професійним захворюванням не встановлено на підставі медичних документів ОСОБА_3., з огляду на заочний висновок по медично-експертній документації Українського державного науково-дослідницького інституту медико-соціальних проблем інвалідності від 23.05.2006 року, в якому вказано, що Інститут ставить під сумнів рішення МСЕК №1 від 12.12.1994 року, встановившого ОСОБА_3., причину інвалідності «трудове каліцтво» та 100% втрати професійної працездатності, оскільки отримана ним у 1963 році на виробництві травма (ушиб м'яких тканей голови) не відноситься до черепно-мозгових травм. Розвиток ОНМК після спливу 28 років після ушибу м'яких тканей голови не має причинно-слідчого зв'язку. Відповідно встановити причинно-слідчий зв'язок смерті хворого з трудовим каліцтвом не має можливості.
Відповідно до висновку судової медико-соціальної експертизи, проведеної на підставі ухвали суду від 19.12.2008 року Українським державним науково-дослідницьким інститутом медико-соціальних проблем інвалідності міста Дніпропетровськ, травма , отримана ОСОБА_3. в 1963 році на виробництві «Ушиб голови» до черпно-мозгової травми не відноситься. Розвиток ОНМК після такої травми не має причинно-наслідкового зв'язку. Данні для встановлення причинно-наслідкового зв'язку між даною виробничою травмою та смерт ОСОБА_3. відсутні.
Відповідно до п.п.1-3 ч.3 ст.2 КАС України надаючи оцінку діям та рішенням суб'єкта владних повноважень, які є предметом оскарження, суд перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обгрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що висновок Обласного центру медико-соціальних експертиз щодо відсутності причинного зв'язку між смертю ОСОБА_3. та за життя отриманим трудовим каліцтвом прийнято на підставі Порядку про встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеню втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким спричинено пошкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.11.1995 року №212, у межах своїх повноважень, обгрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, - оскільки за відсутності у померлого ОСОБА_3. при житті професійного захворювання, наявності обставин того, що ушиб м'яких тканей голови не відноситься до черепно-мозгових травм, у суда не має підстав вважати, що між смертю ОСОБА_3. та отриманим ним при житті трудовим каліцтвом на виробництві є причинно-слідчий зв'язок.
Приймаючи до уваги зазначене, суд приходить до висновку, що висновок Обласного центру медико-соціальних експертиз щодо відсутності причинного зв'язку між смертю ОСОБА_3. та за життя отриманим трудовим каліцтвом є законним та обгрунтованим, а доводи позивачки на його спростування не заслуговуючими на увагу та надуманими.
Керуючись ст.ст.2,3,7-11, 71, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Донецького областного центру медико-соціальної експертизи про визнання неправомірними висновків медико-соціальної експертизи щодо відсутності причинно-наслідкового зв'язку між смертю ОСОБА_3 та отриманним ним за життя трудовим каліцтвом, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанову ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину у присутності представників сторін у судовому засіданні 30 березня 2009 року.
Повний текст постанови виготовлено 6 квітня 2009 року.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсяі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Ісаенко Ю.А.