Україна
05 травня 2009 р. справа № 2а-11404/08/0570
час прийняття постанови: 14:30
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді
при секретарі Горб О.Ю.
Розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Комунального підприємства «Донецькміськводоканал» ( м. Донецьк)
до Контрольно-ревізійне управління в Донецькій області (м. Донецьк)
за участю третіх осіб, які не заявляють
самостійні вимоги на предмет позову
на стороні позивача Донецька міська рада
та Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області
про визнання вимог незаконними
за участю представників сторін:
від позивача: Саватеєвої Л.М., Галахова В.І., Гнатюка О.І.
від відповідача: Духницької К.Е., Каверінової О.І., Дацко А.В.,
Войтюка В.В.
від третьої особи: Степанова К.С., Дорофієнко Т.П.,
від третьої особи: Болтенкової М.В., Кунгурцевій О.А.
Комунальне підприємство «Донецькміськводоканал» (надалі - позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області (надалі - відповідач) про визнання дій відповідача щодо проведення перевірки після спливу термінів, які встановлені Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», вимоги № 02-08/1566 від 16.05.2008 року в частині зобов'язання перерахувати 179952 грн. до відповідного бюджету, вимоги № 02-08/1567 від 16.05.2008 року щодо усунення порушень в частині відшкодування витрат за надання благодійної допомоги у сумі 18500 грн., витрат по оплаті праці у сумі 21345,89 грн., витрат по сплаті внесків до державних цільових фондів у сумі 8062,34 грн. незаконними.
Заявою від 11.03.2009 року позивач змінив позовні вимоги та просить суд визнати дії відповідача щодо проведення перевірки, вимоги № 02-08/1566 від 16.05.2008 року в частині зобов'язання перерахувати 179952 грн. до відповідного бюджету, вимоги № 02-08/1567 від 16.05.2008 року щодо усунення порушень в частині відшкодування витрат за надання благодійної допомоги у сумі 18500 грн., витрат по оплаті праці у сумі 21345,89 грн., витрат по сплаті внесків до державних цільових фондів у сумі 8062,34 грн. незаконними.
Заявою від 29.04.2009 року про часткову зміну позовних вимог позивач змінив позовні вимоги та просить суд визнати вимогу № 02-08/1566 від 16.05.2008 року в частині зобов'язання щодо перерахування 179952 грн. до відповідного бюджету незаконною та визнати незаконною вимогу № 02-08/1567 від 16.05.2008 року щодо усунення порушень в частині відшкодування витрат за надання благодійної допомоги у сумі 18500 грн., витрат по оплаті праці у сумі 21345,89 грн., витрат по оплаті внесків до державних цільових фондів у сумі 8062,34 грн.
Ухвалою суду від 04.07.2008 року до участі у справі залучені треті особи на
стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Донецька міська
рада та Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним. Дії відповідача щодо проведення перевірки позивач вважає такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства. Позивач також зазначає, що бюджетні кошти у сумі 179952 грн. витрачені у відповідності до Постанови КМУ № 127 від 09.02.2006 року, спірні роботи по монтажу та пусконалагодженню комплексу технічних засобів системи прогнозування ходу технологічного процесу, оперативного управління та визначення оптимального режиму надання послуг з водопостачання Київського району м. Донецька відносяться до необоротних активів, а платіж за виконані роботи відноситься до капітальних видатків, які входять в поняття капітальні трансферти за кодом 2410. Щодо порушень при нарахуванні та виплаті допоміг, премій, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, позивач вказує, що такі виплати здійснені у відповідності до вимог колективного договору та Закону України «Про оплату праці». Щодо надання добродійної допомоги позивач вказує, що при надані добродійної допомоги він керувався нормами Господарського кодексу України (надалі ГКУ), а саме, що його майно передане йому на праві господарського ведення і він, як і власник, володіє, користується і розпоряджається закріпленим за ним майном на свій розсуд, здійснюючи по відношенню до нього будь-які дії, що не суперечать законодавству та статуту з обмеженнями повноваження розпоряджатися окремими видами майна за згодою власника (уповноваженого органу).
Відповідач проти позову заперечує посилаючись на наступне. Порядком проведення інспектування передбачено право КРУ, за наявності необхідних підстав, зупиняти проведення перевірки. Відповідач вказує, що бюджетні кошти у розмірі 179952 грн. планом використання були передбачені на капітальний ремонт та реконструкцію інших об'єктів, а фактично позивачем були використані на технічне переоснащення, що є порушення п. 1 (8) ст. 7 Бюджетного кодексу України та п. 9 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ. До того ж, такої думки дійшло і Головне управління Державного казначейства в Донецькій області - лист від 13.02.2008 року № 06-929. Щодо нарахування компенсаційних та інших заохочувальних виплат відповідач посилається на те, що матеріальне забезпечення керівника обумовлюється тільки контрактом та рішенням органу керування, внаслідок чого положення колективного договору на керівника підприємства не поширюються. Щодо надання благодійної допомоги відповідач зазначає, що позивачем порушені вимоги п. 5 ст. 75 ГКУ, оскільки державне комерційне підприємство не має права безоплатно передавати майно іншим юридичним особам.
Третя особа - Донецька міська рада підтримує позовні вимоги у повному обсязі, як у предметі так і у підставах, вважає позов обґрунтованим, заснованим на законі та таким, що підлягає задоволенню.
Третя особа - Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області також підтримує позовні вимоги і зазначає, що за кодами економічної класифікації видатків бюджету 2110-2140 здійснюються лише витрати бюджетних установ та організацій (розпорядників бюджетних коштів) в обов'язковому порядку з конкретним визначенням за економічними та предметними ознаками, а видатки бюджету на придбання основного капіталу для господарських або інших підприємств, організацій (одержувачів бюджетних коштів) відносяться до категорії «капітальні трансферти» і виконуються тільки за кодом економічної класифікації видатків 2410 без чіткого розмежування видатків за предметними ознаками. Позивачем були надані план використання бюджетних коштів на 2006 рік на загальну суму 4500000 грн., з яких на капітальні видатки 4250000 грн. КЕКВ 2410 та платіжні доручення на загальну суму 179952 грн. При перевірці наданих документів було визначено, що ці платежі відносяться до капітальних видатків і відповідає КЕКВ, у зв'язку з чим вищенаведені платіжні доручення були оплачені за зазначеним кодом.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників сторін суд -
З 24.01.2008 року по 15.04.2008 року відповідачем проведена ревізія фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.07.2006 року по 01.01.2008 року. За результатами вказаної ревізії складено акт від 22.04.2008 року № 157. Позивачем до акту надані заперечення, які відповідачем залишені без задоволення.
На підставі проведеної ревізії відповідачем 16.05.2008 року прийнята вимога № 02-08/1566, згідно якої позивача зобов'язано перерахувати суму у розмірі 180329,19 грн. за рахунок власних коштів у дохід відповідного бюджету за кодом бюджетної класифікації «інші надходження», оскільки ця сума використана позивачем всупереч бюджетним призначенням і складається з: 179952 грн. - в грудні 2006 року здійснені фактичні видатки на технічне переоснащення за рахунок коштів, передбачених планом використання по напрямку «капітальний ремонт та реконструкція інших об'єктів» та 377,19 грн. - в грудні 2007 року здійснені фактичні видатки на оплату послуг банку за рахунок коштів, передбачених планом використання по напрямку «оплата праці працівників». Цього ж дня прийнята друга вимога про усунення порушень № 02-08/1567, згідно якої позивач повинен відшкодувати витрати, проведенні з порушенням чинного законодавства, що призвели до втрат, а саме: незаконне надання благодійної допомоги юридичним особам грошовими коштами в сумі 18500 грн.; зайві витрати по оплаті праці на загальну суму 21345,89 грн., що призвело до зайвої сплати внесків до державних цільових фондів в сумі 8062,34 грн. та зайві витрати по оплаті вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт на суму 12047,3 грн.
Позивач не погодився з вказаними вимогами та оскаржив їх у судовому порядку і просить суд частково визнати їх незаконними.
Щодо позовних вимог про визнання незаконною вимоги КРУ від 16.05.2008 року № 02-08/1566 в частині зобов'язання позивача перерахувати 179952 грн. до відповідного бюджету.
Відповідач вважає, що позивачем порушені вимоги п. 1 (8) ст. 7 Бюджетного кодексу України та п. 9 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 28.02.2002 року № 228, оскільки в грудні 2006 року ним здійснені фактичні видатки на технічне переоснащення за рахунок коштів, передбачених планом використання по напрямку «капітальний ремонт та реконструкція інших об'єктів» на суму 179952 грн., тому позивач повинен перерахувати ці гроші за рахунок власних коштів у дохід відповідного бюджету.
П. 1(8) ст. 7 Бюджетного кодексу України передбачено, що за принципом цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями.
Згідно п. 9 вказаного Порядку одержувачі витрачають бюджетні кошти відповідно до плану використання бюджетних коштів.
Постановою Кабінету міністрів України № 127 від 09.02.2006 року «Про розподіл обсягів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для фінансування у 2006 році програм - переможців Всеукраїнського конкурсу проектів та програм розвитку місцевого самоврядування 2005 року» затверджений розподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам для фінансування зазначених програм. Донецькій міській раді виділено 1660000 грн. для фінансування проекту «Опрацювання зразкової моделі комплексної трансформації процесів надання послуг з водопостачання в умовах здійснення докорінної реконструкції комунальних мереж міста-мегаполіса через застосування новітніх технологій та підвищення рівня громадської активності й самосвідомості жителів у вирішенні питань місцевого значення». П. 2 Постанови також передбачено, що зазначені кошти виділені у якості субвенцій та повинні перераховуватися розпорядникам бюджетних коштів за умови здійснення пропорційного співфінансування за рахунок місцевого бюджету згідно з укладеними договорами з органом місцевого самоврядування.
Проект «Опрацювання зразкової моделі комплексної трансформації процесів надання послуг з водопостачання в умовах здійснення докорінної реконструкції комунальних мереж міста-мегаполіса через застосування новітніх технологій та підвищення рівня громадської активності й самосвідомості жителів у вирішенні питань місцевого значення» було визнано переможцем зазначеного конкурсу у 2005 році. Керівник проекту Моісеєв М.С. - «Донецькміськводоканал».
Проектом передбачено фінансування проекту з коштів обласного та міського бюджетів, коштів «Донецькміськводоканал», а також з коштів Фонду Конкурсу у сумі 1660,0 тис. грн..
Рішення Донецької міської ради від 09.01.2006 року № 24/6 «Про міський бюджет на 2006 рік» затверджено розподіл субвенцій із державного бюджету між міським бюджетом та бюджетами районів (п. 17), в тому числі (п. 17.2) виділено 1660,0 грн. на фінансування у 2006 році Програм - переможців всеукраїнського конкурсу проектів та програм розвитку місцевого самоврядування 2005 року.
Згідно додатку № 3 до цього рішення «Розподіл витрат міського бюджету на 2006 рік по головним розпорядникам бюджетних коштів», на водопровідно - каналізаційне господарство виділено 4500000 грн., з яких: 250000 грн. - на поточні видатки (код 1000) та 4250000 грн. - на капітальні видатки (код 2000). У подальшому додаток № 3 був змінений і видатки на водопровідно - каналізаційне господарство склали 4350000 грн., з яких 4100000 грн. - на капітальні видатки (код 2000).
Додатком № 7 до рішення також субвенцію у сумі 1660.0 тис. грн. розподілено до міського бюджету на фінансування в 2006 році Програм - переможців зазначеного конкурсу.
У відповідності до додатку № 1 до листа ОблКРУ від 30.01.2006 року № 02-16 позивач підпорядкований Донецької міської раді, рівень бюджету - місцевий.
Детальний розпис напрямків витрат коштів визначений основним плановим документом - планом використання бюджетних коштів на 2006 рік по КП «Донецькміськводоканал», який затверджений головою Донецької міської ради. Згідно плану використання бюджетних коштів на 2006 рік капітальні видатки у сумі 4250000 грн. передбачені на капітальний ремонт та реконструкцію інших об'єктів. Кошторисом позивача на 2006 рік визначено, що сума у 4250000 грн. передбачена на капітальні трансферти (код 2400), а саме на капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям) (код 2410). Згідно зазначених змін за кодом (КЕКВ) 2410 передбачена сума 4100000 грн.
П. 2.2. «капітальні видатки» Додатку № 1 до зазначеного проекту передбачено виділення коштів у сумі 180000 грн. на впровадження автоматизованого режиму управління технологічним циклом водопостачання Київського району.
Позивачем з ТОВ «Техкорпорація - Союз» (підрядник) укладений договір підряду № 1-3/07 від 18.07.2006 року, згідно якого підрядник виконує роботи з технічного переоснащення, а саме монтаж та пусконалагодження комплексу технічних засобів системи прогнозування ходу технологічного процесу, оперативного управління та визначення оптимального режиму надання послуг з водопостачання Київського району м. Донецька на загальну суму 179952 грн.
Обсяг робіт та вартість робіт визначена довідками про вартість робіт, договірну ціну. У відповідності до актів виконаних робіт підрядник виконав свої договірні зобов'язання у повному обсязі.
Згідно вказаного плану та договору до органів державного казначейства позивачем у відповідності до розпоряджень на здійснення видатків № 490 від 26.07.2006 року та від 01.11.2006 року, надані платіжне доручення № 13 від 03.08.2006 року на суму 53985 грн. та платіжне доручення № 3 від 06.11.2006 року на суму 125967 грн., загальна сума 179952 грн. Призначення платежу за цими платіжними дорученнями вказано: монтаж і пусконалагодження технічних засобів системи прогнозування ходу технологічного процесу, оперативного управління та визначення оптимального режиму надання послуг згідно договору 1-3/07 від 18.07.2006 року, акт вересень, жовтень 2006 року, КЕКВ 2410.
З пояснень третьої особи - Управління державного казначейства України в Донецькій області вбачається, що надані позивачем документи були перевірені і встановлено, що предмет договору підряду від 18.07.2006 року № 1-3/07 відноситься до капітальних видатків підприємств та відповідає КЕКВ 2410, у зв'язку з чим вищевказані платіжні доручення були оплачені.
У відповідності до наказу Державного казначейства України від 04.11.2004 N 194 «Про затвердження Роз'яснень щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Роз'яснень щодо застосування класифікації кредитування бюджету» код 2410 "Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)" - це капітальні трансферти одержувачам (тобто всі капітальні видатки одержувачів); внески у статутні фонди суб'єктів підприємницької діяльності відповідно до законодавства з метою інвестування в необоротні активи, а також капітальні видатки вищих навчальних закладів та наукових установ відповідно до діючої нормативної бази.
Як зазначалося, позивач є одержувачем бюджетних коштів. Кодом 2410 визначаються усі видатки одержувачів бюджетних коштів, тобто видатки бюджету на придбання основного капіталу для госпрозрахункових або інших підприємств, організацій, які є одержувачами бюджетних коштів, відносяться і виконуються саме за цією категорією без чіткого розмежування видатків за предметними ознаками.
Таким чином, матеріалами справи встановлюється, що розпорядником бюджетних коштів - Донецькою міською радою були виділені кошти міського бюджету у тому числі за рахунок субвенції державного бюджету, на реалізацію проекту - переможця конкурсу, який, у тому числі, передбачав впровадження «автоматизованого режиму управління технологічним циклом водопостачання Київського району», кошти були виділені за КЕКВ 2410 зокрема - капітальний ремонт та реконструкція.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. N 1764 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва», на яку послалось КРУ, під капітальним будівництвом розуміється - процес створення нових, а також розширення, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, об'єктів виробничого і невиробничого призначення, пускових комплексів (з урахуванням проектних робіт, проведення торгів (тендерів) у будівництві, консервації, розконсервації об'єктів, утримання дирекцій підприємств, що будуються, а також придбання технологічного обладнання, що не входить до кошторису об'єктів).
Суд не приймає посилання відповідача на лист Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області від 13.02.2008 року за № 06-20/929. Вказаний лист є відповіддю на запит відповідача від 13.02.2008 року № 02-08/585, який у свою чергу вже містить в собі заздалегідь підготовлену відповідь.
Таким чином, витрачення позивачем грошових коштів на загальну суму 179952 грн. здійснено у відповідності до вимог діючого законодавства та не може вважатися таким що суперечить бюджетному призначенню.
Щодо позовних вимог про визнання незаконною вимоги № 02-08/1567 від 16.05.2008 року щодо усунення порушень в частині відшкодування витрат за надання благодійної допомоги у сумі 18500 грн., витрат по оплаті праці у сумі 21345,89 грн., витрат по сплаті внесків до державних цільових фондів у сумі 8062,34 грн. незаконною.
Відповідач вважає, що позивачем порушені вимоги ст. 119 ГКУ, ст. 20 Закону України «Про оплату праці» та п. 17 - 19 контракту № 89 від 30.09.2006 року, який укладений з керівником позивача, що призвело до зайвих втрат по оплаті праці на загальну суму 21345,89 грн. та до зайвої сплати внесків до державних цільових фондів в сумі 8062,34 грн.
На думку відповідача, позивачем зайво нараховані та виплачені керівникові: премія на загальну суму 11845,89 грн. (у 4 кварталі 2006 р. та 3,4 кварталах 2007 р. у сумі 2705,89 грн., а також у січні та грудні 2007 року премії по цивільній обороні у сумі 9140 грн.), матеріальна допомога - 2500 грн. та винагорода - 7000 грн. Умови оплати праці та матеріальне забезпечення керівника обумовлені тільки контрактом або рішенням органу керування, внаслідок чого положення колективного договору на керівника підприємства не поширюються.
Ст. 20 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що оплата праці за контрактом визначається за угодою сторін на підставі чинного законодавства, умов колективного договору і пов'язана з виконанням умов контракту.
Згідно ст. 21 Кодексу законів про працю України (надалі КЗпП) особливою формою трудового договору є контракт. Трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно гл. 2 КЗпП та Закону України «Про колективні договори і угоди» колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів. Колективний договір укладається на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають права юридичної особи. Положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства, установи, організації незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і є обов'язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства, установи, організації.
Керівники підприємств також є найманими працівниками, з якими укладаються трудові договори у вигляді контрактів.
П. 21 контракту, укладеного з директором позивача визначено, що крім умов матеріального забезпечення, передбачених пунктами 17-20 (умови матеріального забезпечення керівника), керівнику можуть бути встановлені інші умови, що не заборонені чинним законодавством.
Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.
З огляду на викладене, суд не приймає посилання відповідача, що на керівників підприємств не розповсюджуються вимоги колективних договорів.
На період 2006-2008 років на КП «Донецькміськводоканал» діяв колективний договір, який зареєстрований розпорядженням Донецького міського голови від 24.05.2006 року № 516. Згідно додатку № 10 «положення про преміювання робітників за виконання особливо-важких виробничих завдань» та додатку № 11 «положення про надання матеріальної допомоги робітникам КП «Донецькміськводоканал»» позивачем були здійснені нарахування та виплати керівнику позивача премії, допомоги та інші заохочувальні виплати. До того ж, іншими підставами для здійснення вказаних виплат є також рішення колегії головного управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Донецької облдержадміністрації № 4/1 від 02.02.2007 року, розпорядження Донецького міського голови № 415 від 26.04.2007 року та наказів начальника цивільної оборони Київського району № 3-цо від 15.12.2006 року та № 3-цо від 17.12.2007 року.
З матеріалів справи вбачається, що керівнику була виплачена премія по цивільній обороні, а також винагорода за підсумками конкурсу «Інженер року, лідер ЖКГ». П. 17 контракту визначено, що заробітна плата керівнику нараховується за виконання обов'язків передбачених цим контрактом, виходячи з встановлених контрактом: посадового окладу, премії, тощо. Як зазначалось, контракт не містить вичерпного переліку умов матеріального забезпечення керівника (п. 21 контракту). Виконання обов'язків пов'язаних із заходами по цивільній обороні не входить до кола обов'язків встановлених контрактом та взагалі не врегульовано контрактом, умови проведення конкурсу також не передбачені контрактом, відповідно виплата такої премії та винагороди не суперечить контракту та діючому законодавству.
Відповідач також посилається на порушення п. 19 контракту щодо виплати керівнику матеріальної допомоги на оздоровлення. У контракті лише зазначено, що матеріальна допомога на оздоровлення виплачується у разі відпустки керівника. Разом з тим в контракті не зазначено, що ця допомога виплачується разом з виплатою інший виплат, пов'язаних з відпусткою. Відповідачем під час перевірки лише встановлено, що у тих місяцях у яких виплачена ця допомога керівник не перебував у відпустці та зроблені висновки щодо незаконної виплати, тобто не встановлені інші обставини, з якими пов'язані ці виплати. Крім цього, суд зазначав, що на керівника розповсюджуються умови колективного договору, а також контрактом з керівником не встановлено вичерпного переліку виплат, які можуть виплачуватися керівнику.
За цих підстав, також не приймається посилання відповідача на незаконну виплату інших премій та винагород.
За таких обставин, відповідачем не доведена правомірність винесення вимоги в частині вжиття заходів щодо відшкодування зайвих витрат на оплату праці на загальну суму 21345,89 грн. та відповідно витрат по оплаті внесків до державних цільових фондів у сумі 8062,34 грн.
На думку відповідача, позивачем у порушення вимог п. 5 ст. 75, п. 9 ст. 78 ГКУ була надана благодійна фінансова допомога юридичним особам на загальну суму 18500 грн., а саме: комітету виборців України в червні 2007 року надано безповоротня фінансова допомога на уставну діяльність організації на суму 12000 грн.; Донецькому обласному благодійному фонду в серпні 2007 року надано благодійник внесок на суму 1500 грн.; Українській православній церкві в жовтні 2007 року надана благодійна допомога на суму 5000 грн.
Ст. 75 ГКУ передбачені особливості господарської діяльності державних комерційних підприємств.
П. 9 ст. 78 ГКУ передбачено, що особливості господарської діяльності комунальних унітарних підприємств визначаються відповідно до вимог, встановлених цим кодексом щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств, а також інших вимог, передбачених законом.
Ст. 63 Господарського кодексу передбачено, що комунальне підприємство діє на основі комунальної власності територіальної громади. Згідно п. 1.2. Статуту КП «Донецькміськводоканал», який зареєстрований 03.11.2006 року, майно підприємства є комунальною власністю територіальної громади м. Донецька. У відповідності до вимог ст. 78 ГКУ майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).
На підставі п. 3.2. Статуту майно підприємства є комунальною власністю територіальної громади м. Донецька і передано йому на праві господарського відання. П. 3.3. Статуту передбачено, що здійснюючи право господарського відання, підприємство володіє, використовує та розпоряджається належним йому майном на свій розсуд, здійснюючи по відношенню до нього будь-які дії, які не суперечать законодавству та діючому статуту.
Згідно ст. 136 ГКУ право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. У відповідності до вимог ст. 75 ГКУ відчужувати майнові об'єкти, що належать до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно належить, і лише на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законом. Розпоряджатися в інший спосіб майном, що належить до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені цим Кодексом та іншими законами.
У відповідності до вимог ст. 139 ГКУ основними фондами виробничого і невиробничого призначення є будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар та інше майно тривалого використання, що віднесено законодавством до основних фондів.
Таким чином, позивач має право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, яке не належить до основних фондів, на власний розсуд.
Суд не приймає посилання відповідача на ст. 75, 78 ГКУ, оскільки вимоги цих норм стосуються саме особливостей ведення господарської діяльності державних комерційних підприємств та комунальних унітарних підприємств. Ст. 3 ГКУ визначено, що під господарською діяльністю у цьому кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Законом України «Про благодійництво та благодійні організації» визначено, що благодійництво - добровільна безкорислива пожертва фізичних та юридичних осіб у поданні набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги; специфічними формами благодійництва є меценатство і спонсорство.
Таким чином, відповідачем не доведена правомірність винесення вимоги № 02-08/1567 від 16.05.2008 року щодо усунення порушень в частині відшкодування витрат за надання благодійної допомоги у сумі 18500 грн.
Крім цього, суд зазначає наступне.
У відповідності до вимог Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» (надалі Закон) головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю. Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування. Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.
Державна контрольно-ревізійна служба у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента та Кабінету Міністрів України.
Згідно ст. 11 Закону органи КРУ здійснюють ревізій, які можуть бути плановими та позаплановими. Плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державної контрольно-ревізійної служби. Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної контрольно-ревізійної служби не частіше одного разу на календарний рік. Право на проведення планової виїзної ревізії підконтрольних установ надається лише у тому разі, коли їм не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної ревізії надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення. Проведення планових виїзних ревізій здійснюється органами державної контрольно-ревізійної служби одночасно з іншими органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів). Тривалість планової виїзної ревізії не повинна перевищувати 30 робочих днів. Подовження термінів проведення планової виїзної ревізії можливе лише за рішенням суду на термін, що не перевищує 15 робочих днів.
Згідно Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року N 550 планові виїзні ревізії проводяться органами служби відповідно до вказаного закону та цього Порядку. Планові виїзні ревізії проводяться відповідно до планів контрольно-ревізійної роботи, затверджених в установленому порядку. Планова виїзна ревізія може бути зупинена у разі необхідності проведення значної кількості зустрічних звірок, без завершення яких неможливе якісне проведення ревізії в межах встановленої Законом тривалості, а також за обґрунтованим зверненням об'єкта контролю і погодженням з керівником підрозділу служби. При цьому ревізія повинна бути закінчена протягом 60 робочих днів. Рішення про зупинення та поновлення планової виїзної ревізії приймає керівник органу служби за письмовим поданням посадової особи служби, що проводить ревізію. У разі зупинення ревізії на строк понад 3 робочих дні орган служби надсилає об'єкту контролю письмове повідомлення про дату зупинення ревізії. Поновлення проведення ревізії можливе одразу після повідомлення про це об'єкта контролю. Строк, на який зупинено ревізію, не включається до тривалості її проведення. В усіх випадках зупинення ревізії на строк понад 3 робочих дні складається акт із зазначенням фактів, виявлених на момент зупинення ревізії, який долучається до матеріалів ревізії. Акт підписується та вручається об'єкту контролю у тому ж порядку, що і акт ревізії.
Матеріалами справи, а саме: переліком суб'єктів господарювання, на яких планується проведення планових ревізій у 1 кварталі 2008 року КРУ в Донецькій області, повідомлень про проведення ревізій від 29.12.2007 року та від 09.01.2008 року, встановлюється наступне. Проведення ревізії позивача було заплановано на лютий 2008 року. Відповідач же повідомив позивача, що ревізія розпочнеться з 14.01.2008 року по 15.02.2008 року, потім відповідач змінив час початку ревізії та повідомив, що ревізія розпочнеться з 21.01.2008 року по 20.02.2008 року, фактично ж ревізія розпочалася з 24.01.2008 року по 15.04.2008 року.
Як вбачається з акту, ревізія проведена з перервою в роботі 26.01.2008 року, 09.02.2008 року та 31.03.2008 року включно.
До матеріалів справи відповідачем надано проміжний акт від 14.02.2008 року, доповідна записка від 09.02.2008 року про зупинення ревізії з 13.02.2008 року, доповідна записка від 31.03.2008 року про поновлення ревізії з 01.04.2008 року терміном до 15.04.2008 року, доповідна записка від 25.01.2008 року про неробочі дні позивача.
Аналіз наданих документів доводить, що відповідачем не виконані наведені вимоги Закону та порядку, а саме: перевірку розпочато до запланованого строку, тобто порушені строки проведення ревізії, відсутні рішення про зупинення та поновлення планової виїзної ревізії, відсутні письмові повідомлення об'єкту контролю про дату зупинення ревізії, відсутній акт із зазначенням фактів, виявлених на момент зупинення ревізії, який повинен був долучатися до матеріалів ревізії, підписуватися та вручатися об'єкту контролю у тому ж порядку, що і акт ревізії.
До того ж, як зазначалося, органи КРУ у своєї діяльності повинні керуватися Конституцією України, Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента та Кабінету Міністрів України.
У відповідності до вимог ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, дії відповідача щодо проведення перевірки не відповідають вимогам Закону тому не можуть вважатися законними.
П. 3 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
У відповідності до вимог ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На підставі викладеного, суд вважає, що відповідач не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення, не розсудливо прийняв спірні вимоги.
Крім цього, згідно ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи наведене, позовні вимоги щодо визнання незаконними вимоги від 16.05.2008 року № 02-08/1566 в частині зобов'язання позивача перерахувати 179952 грн. до відповідного бюджету та вимоги № 02-08/1567 від 16.05.2008 року щодо усунення порушень в частині відшкодування витрат за надання благодійної допомоги у сумі 18500 грн., витрат по оплаті праці у сумі 21345,89 грн., витрат по сплаті внесків до державних цільових фондів у сумі 8062,34 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа.
З огляду за зазначене, витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 3 грн. 40 коп. підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Державного бюджету.
Враховуючи викладене та керуючись Конституцією України, Господарським кодексом України, Бюджетним кодексом України, Кодексом законів про працю України, Законом України «Про оплату праці», Законом України «Про колективні договори і угоди», Законом України « Про благодійництво та благодійні організації», Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», Порядком проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року N 550, Порядком складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого Постановою КМУ від 28.02.2002 року № 228, наказом Державного казначейства України від 04.11.2004 N 194 «Про затвердження Роз'яснень щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Роз'яснень щодо застосування класифікації кредитування бюджету», ст. ст. 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов Комунального підприємства «Донецькміськводоканал» до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про визнання незаконними вимог Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області: № 02-08/1566 від 16.05.2008 року в частині зобов'язання Комунального підприємства «Донецькміськводоканал» перерахувати 179952 грн. до відповідного бюджету та № 02-08/1566 від 16.05.2008 року в частині зобов'язання Комунального підприємства «Донецькміськводоканал» перерахувати 179952 грн. до відповідного бюджету задовольнити.
Визнати вимогу Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області № 02-08/1566 від 16.05.2008 року в частині зобов'язання Комунального підприємства «Донецькміськводоканал» перерахувати 179952 грн. до відповідного бюджету незаконною.
Визнати вимогу Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області № 02-08/1567 від 16.05.2008 року щодо усунення порушень в частині відшкодування витрат за надання благодійної допомоги у сумі 18500 грн., витрат по оплаті праці у сумі 21345,89 грн., витрат по сплаті внесків до державних цільових фондів у сумі 8062,34 грн. незаконною.
Стягнути з коштів Державного бюджету України на користь Комунального
підприємства «Донецькміськводоканал» витрати по сплаті судового збору у сумі 3 грн. 40
коп.
Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсяі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Постанову підписано 08 травня 2009 р.
Суддя Наумова К.Г.