Україна
24 лютого 2009 р. справа № 2а-14992/08/0570
час прийняття постанови: 11:20
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді
при секретарі Горб О.Ю.
Постановлена у нарадчій кімнаті о 11 год. 20 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Наумової К.Г.
при секретарі судового засідання - Горб Л.Ю.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
позовом Горбенко Олени Іванівни (м. Слов'янськ)
до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області
про визнання недійсним податкового повідомлення № 0001591741/0 від
03.06.2007 року, скасування податкової застави та зобов'язання вчинити
певні дії
за участю сторін
представника позивача Горбенко В.М. за дов. від 11.07.2008 року
представника відповідача Гутченко В.О. за дов. від 15.01.2009 року
Горбенко Олена Іванівна (м. Слов'янськ) (надалі позивач), звернулася до
Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до
Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області (надалі
відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення № 0001591741/0 від
03.06.2007 року, скасування податкової застави та стягнення моральної шкоди в сумі 4568
грн.
Заявою від 24.11.2008 року позивач змінила свої вимоги та відмовилася від позовних
вимог про стягнення моральної шкоди в сумі 4568 грн.
Позивач до суду надала заяву від 28.01.2009 року, якою знов змінила позовні вимоги
та просить суд визнати недійсним податкове повідомлення № 0001591741/0 від 03.06.2007
року, скасувати податкову заставу її активів, визнати незаконними дії відповідача щодо
відмови у перерахунку суми податку з доходів фізичних осіб за 2006 рік та зобов'язати
відповідача здійснити перерахунок податку з доходів фізичних осіб за 2006 рік.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним. У спадщину позивач отримала
доходи, які не включаються до складу місячного або річного оподатковуваного доходу.
Також вказує, що у відповідності до вимог п.п. 13.2.1. п. 13.2. ст. 13 Закону України «Про
податок з доходів фізичних осіб»(надалі - Закон) об'єкти спадщини при отриманні спадщини спадкоємцями, що є членами сім'ї спадкодавця першого ступеню споріднення,
оподатковуються за нульовою ставкою.
Відповідач в своїх запереченнях від 05.09.2008р. та від 23.02.2009 року проти позову заперечує посилаючись на наступне. Податкове зобов'язання нараховане позивачеві у відповідності до вимог Закону. Оскільки позивач не сплатила нараховане зобов'язання, згідно ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»на її активи була накладена податкова застава.
Відповідач надав до суду заяву від 24.02.2009 року про розгляд справи без участі його представника.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників сторін суд -
13.07.2006 року позивач отримала свідоцтво про право на спадщину за заповідальним розпорядженням, реєстровий номер 1-2335, яке видане державним нотаріусом Першої Слов'янської державної нотаріальної контори Донецької області Причепа В.Р., спадкова справа № 267/06. Згідно цього свідоцтва позивач отримала спадкове майно, яке складається з: грошових вкладів з нарахованими відсотками, що знаходяться у ВАТ «Державний ощадний банк України»у філії Слов'янського відділення № 2868/0101 на рахунку № 8521 та на компенсаційному рахунку № 91551/3234, № 3826, № 3871, № П 12599. Вартість спадкового майна, на яке видане зазначене свідоцтво про право на спадщину складає 15278,37 грн.
24.02.2007 року позивач надала річну декларацію, про доходи, одержані нею з 1 січня по 31 грудня 2006 року у зв'язку з отриманням спадщини. Декларація отримана відповідачем цього ж дня.
03.06.2007 року відповідачем було винесено податкове повідомлення № 0001591741/0 про визначення податкового зобов'язання у розмірі 763,92 грн., яке своєчасно отримане позивачем.
Сума податкового зобов'язання у добровільному порядку позивачем до бюджету не сплачена, у зв'язку з чим, 21.12.2007 року на її активи була накладена податкова застава, термін дії якої до 21.12.2012 року. Згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 16171869 податкова застава накладена на активи позивача у розмірі подвійної суми податкового боргу -1527,84 грн.
15.09.2008 року позивачем надана уточнююча податкова декларація про доходи за 2006 рік. Із вказаної декларації позивач виключила доходи, отримані за період 2006 року у зв'язку з одержанням спадщини. 14.12.2008 року така декларація надана позивачем удруге.
Листами від 01.10.2008 року № 55622/1/17113-8 та від 30.12.2008 року № 71744/1/17113-8 відповідач повідомив позивача, що податкове зобов'язання нараховане у відповідності до вимог Закону та підлягає своєчасної сплаті. У разі незгоди, вона має право на адміністративне оскарження дій податкового органу або на захист своїх права у судовому порядку.
Повноваження податкових органів визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні», ст. 10 визначені їх функції і у тому числі щодо забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження податків, платежів.
Правила оподаткування доходів фізичних осіб встановлені Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб», який набрав чинності з 01.01.2004 року.
У відповідності до п. 1.2. ст. 1 цього закону дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
У відповідності до п. 1.20.4. ст. 1 Закону членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки та батьки її чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти. Інші члени сім'ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.
Таким чином, позивач отримала спадщину у якості спадкоємиці першого ступеню споріднення.
У відповідності до п. 13.2.1. Закону, у редакції, яка діяла на період 2006 року, коли позивач отримала спадщину, при отриманні спадщини членами сім'ї першого ступеня споріднення майно оподатковувалося за ставками: 0%, 5% та 13%.
На підставі ст. 8 Закону оподаткування доходів фізичної особи, нараховується платнику податків податковим агентом або особою, яка не є податковим агентом.
Якщо згідно з нормами цього Закону дохід не підлягає оподаткуванню при його нарахуванні чи виплаті, то платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.
Згідно п. 13.4. Закону особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, включається до складу загального річного доходу платника податку і відображається ним у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації). Подання податкової декларації та сплата податку із зазначеного доходу здійснюються згідно із законодавством.
У відповідності до вимог п. 18.6. ст. 18 Закону перевірка достовірності даних, визначених у деклараціях, здійснюється у порядку, встановленому законодавством.
У відповідності до приписів п.п. 4.2.2. п. 4.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.
П. 18.7. ст. 18 Закону передбачено, що сума податкових зобов'язань, донарахована податковим органом, підлягає сплаті до відповідного бюджету у строки, встановлені законом.
Як вбачається з матеріалів справи нарахування податку за ставкою податку з доходів фізичної особи у вигляді спадщини у розмірі 5% здійснено податковим органом (відповідачем) після надання позивачем річної податкової декларації у 2007 році.
Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" щодо оподаткування спадщини» від 19 січня 2006 року N 3378 до п. 13.2.1. ст. 13 Закону внесені зміни, згідно яких при отриманні спадщини спадкоємцями, що є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, об'єкти спадщини оподатковуються за нульовою ставкою податку до будь-якого об'єкта спадщини. Зазначені зміни набрали чинності з 01.01.2007 року.
Таким чином, на час подання позивачем декларації та визначення податкового зобов'язання податковим органом спірним повідомленням Закон діяв у редакції, згідно якої оподаткування доходу з доходів фізичних осіб, що є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, у вигляді спадщини здійснюється за ставкою 0%.
У відповідності до вимог п. 4.3. ст. 4 Закону до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються та не підлягають відображенню в його річній податковій декларації суми виплат громадянам України (їх спадкоємцям) грошових заощаджень і грошових внесків, вкладених до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР чи в установи державного страхування СРСР або у папери цільової державної позики, емітованої на території колишнього СРСР, погашення яких не відбулося.
Аналіз наведеної норми доводить, що до складу оподаткованого доходу не включаються саме суми вже виплачених грошових заощаджень і грошових внесків.
При судовому розгляді справи, судом встановлено, що позивач отримала у спадщину майно у вигляді грошових заощаджень і грошових внесків, вкладені до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та компенсаційні вклади, що також підтверджується матеріалами справи, а саме, копіями ощадних книжок та не було спростовано відповідачем. Але до теперішнього часу позивач фактично не отримала суми по вказаним грошовим заощадженням і грошовим внескам. До того ж, як вже зазначалося, позивач надала до податкового органу уточнюючу річну податкову декларацію, в якій не відобразила суму доходу зі спадщини.
Крім цього, в листі ДПА України № 2251/к/24-1115 від 14.04.2006 року зазначено, що згідно вказаної норми, сума виплат громадянам України (їх спадкоємцям) грошових заощаджень і грошових внесків, вкладених до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР, погашення яких не відбулося, не включаються до складу загального річного оподаткованого доходу платника податку, знецінені грошові заощадження громадян, куди б вони в подальшому не спрямовувалися, не є об'єктом оподаткування і, відповідно , не підлягають оподаткуванню.
Таким чином, оскільки спадщина у вигляді знецінених грошових внесків, вкладених в установи Ощадного банку до 2 січня 1992 року є лише правом на отримання коштів, тому не є доходом, не підлягає оподаткуванню і не підлягає відображенню в річній податковій декларації.
Відповідно до ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Таким чином, спірне податкове повідомлення не може вважатися обґрунтованим та законним і підлягає визнанню недійсним, відповідно позовні вимоги в частині визнання недійсним податкового повідомлення № 0001591741/0 від 03.06.2007 року, підлягають задоволенню.
Згідно ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом, - з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомленні. П. 8.7 ст. 8 цього Закону передбачено, що активи платника податків можуть бути звільнені з податкової застави. Звільнення активів з податкової застави здійснюється з дня отримання платником податків рішення відповідного органу про скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми податкового зобов'язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.
У відповідності до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
З огляду на те, що виникнення податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб є безпідставним та з ціллю повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача вчинити дії щодо звільнення з податкової застави активів позивача, що фактично мала на увазі позивач у позовних вимогах.
Судом також встановлено, що позивачем до податкового органу надано уточнюючу декларацію, в якій позивач вже не відобразила суму доходу, отриманого у зв'язку з одержанням спадщини, оскільки такий дохід, у відповідності до вимог п.п. 4.3.23. п. 4.3. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», не підлягає оподаткуванню.
Як зазначалося раніше, зобов'язання щодо нарахування податку з доходів фізичних осіб покладається на відповідача. Але своїми листами від 01.10.2008 року та від 30.12.2008 року позивачеві відмовлено у перерахунку податку з доходів фізичних осіб.
Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено право платників податків на подання уточненої декларації. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій. У відповідності до п.п. 4.1.2. п. 4.1. ст .4 цього закону прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу.
Згідно п. 4.2.1. цього закону, якщо сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми.
За таких обставин, позовні вимоги щодо визнання протиправними дій відповідача про відмову у перерахуванні податку з доходів фізичних за 2006 рік та зобов'язання його здійснити перерахунок податку з доходів фізичних осіб за 2006 рік теж підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа.
З огляду за зазначене, витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 3 грн. 40 коп. підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Державного бюджету.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889 від 22.05.2003 року, Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163 Кодексу адміністративного судочинства, суд -
Позов задовольнити.
Визнати недійсним податкове повідомлення Слов'янської об'єднаної державної
податкової інспекції в Донецької області № 0001591741/0 від 03.06.2007 року.
Зобов'язати Слов'янську об'єднану державну податкову інспекцію в Донецької
області звільнити активи Горбенко Олени Іванівни з податкової застави від 21.12.2007
року на подвійну суму боргу в сумі 1527,84 грн.
Визнати протиправними дії Слов'янської об'єднаної державної податкової
інспекції в Донецької області щодо відмови Горбенко Олені Іванівни у перерахунку
суми податку з доходів фізичних осіб за 2006 рік.
Зобов'язати Слов'янську об'єднану державну податкову інспекцію в Донецької
області здійснити Горбенко Олені Іванівни перерахунок податку з доходів фізичних осіб
за 2006 рік.
Стягнути з коштів Державного бюджету України на користь Горбенко Олени Іванівни витрати по сплаті судового збору у сумі 3 грн. 40 коп.
Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсяі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Постанову підписано 27 лютого 2009 р.
Суддя Наумова К.Г.