09 березня 2017 року Справа № 904/10341/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Катеринчук Л.Й. (головуючого), Куровського С.В., Ткаченко Н.Г.
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб"
на постанову та ухвалуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.12.2016 року Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2016 року
у справі Господарського суду№ 904/10341/16 Дніпропетровської області
за позовомПершого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркетгруп"; 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонінвестгрупп"; 4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство з питань нотаріату та банкрутства"
провитребування майна
та за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб"
доПершого заступника прокурора Дніпропетровської області
проусунення перешкод у користуванні власністю
подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб" (далі - скаржником) касаційна скарга від 16.01.2017 року на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.12.2016 року та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2016 року у справі №904/10341/16 не може бути прийнята Вищим господарським судом України до розгляду, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з таких підстав.
Відповідно до частини 4 статті 111 ГПК України, якою встановлено форму та зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1113 ГПК України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Підпунктом 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції зі змінами, внесеними Законом України №1774-VIII від 06.12.2016 року, який набрав чинності 01.01.2017 року, передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" №1801-VIII від 21.12.2016 року, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2017 року становив 1 600 грн.
Отже, за подання скаржником у січні 2017 року касаційної скарги на постанову апеляційного суду від 26.12.2016 року, якою залишено без змін ухвалу суду першої інстанції від 25.11.2016 року про повернення зустрічної позовної заяви, підлягав сплаті судовий збір в розмірі 1 600 грн.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Пунктом 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 року роз'яснено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Отже, звільнення від сплати судового збору є правом суду, а відповідне клопотання сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до господарського суду, зокрема, із касаційною скаргою, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.
З матеріалів касаційної скарги від 16.01.2017 року вбачається, що скаржником не надано належних доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги на оскаржувані судові рішення у встановлених порядку і розмірі, при цьому, в пункті 1 прохальної частини касаційної скарги заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, обґрунтоване важким фінансовим станом товариства, зумовленим не тільки світовою фінансовою кризою, але й складною економічною ситуацією, яка склалася в Україні із курсом іноземних валют відносно гривні.
Оцінивши доводи скаржника, наведені в обґрунтування наявності підстав для звільнення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову апеляційного суду від 26.12.2016 року та ухвалу суду першої інстанції від 25.11.2016 року у даній справі, колегія суддів касаційного суду не знаходить підстав для задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб" про звільнення сплати судового збору, оскільки в силу статті 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише обставини, пов'язані із складним фінансовим становищем підприємства, та відсутність у нього коштів для сплати судового збору не можуть вважатися безумовною підставою для звільнення від такої сплати.
З огляду на таке, колегія суддів касаційного суду відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб" у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову апеляційного суду від 26.12.2016 року та ухвалу суду першої інстанції від 25.11.2016 року у справі №904/10341/16.
За таких обставин, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб" від 16.01.2017 року не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції і підлягає поверненню на підставі пункту 4 частини 1 статті 1113 ГПК України. При цьому, виходячи з положень частини 3 статті 1113 ГПК України, скаржник вправі повторно звернутися до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою після усунення обставин, що стали підставою для її повернення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 86, 111, пунктом 4 частини 1 статті 1113, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб" у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.12.2016 року та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2016 року у справі №904/10341/16.
2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.12.2016 року та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2016 року у справі №904/10341/16 повернути скаржнику.
Головуючий Л.Й. Катеринчук
Судді С.В. Куровський
Н.Г. Ткаченко